«Я не живу абстрактністю, я звик до реальних речей»

199

СТОВ  «Агрофірма «Маяк», що у Полонному Хмельницької області,  на славу працює та розвивається  під керівництвом  Володимира Леонідовича Марченко  вже 28 років.   Протягом цього часу на шляху  керівника – агронома  траплялися різноманітні перешкоди, які б  іншу людину змусили б відійти від справи… Та тільки не його. І тепер, на цьому агровиробництві ,працівники забезпечені роботою, отримують стабільну високу зарплату  і  розвивають  рослинницьку та тваринницьку галузі  Хмельниччини.

Осіння пора.  Дощ  ледве не через день  поливає землі,  прохолодний   вітер  мало кого заставить виходити  на  вулицю. Але Володимира Марченко така погода не лякає, аби «погода» на полях була сприятливою. Він  у  будь-який час об’їжджає угіддя і вивчає складену ситуацію. 28 років  практики  в агрономії  не дозволяє  вправному керівнику  залишити  навіть на хвилину господарство без  свого пильного ока. Досвід хліборобної праці заставив Володимира Леонідовича вибудувати в собі жорсткий характер, який знають усі співробітники агрофірми. Та думаю це тільки на благо виробництва, адже боляче йому дивитися нині, як інколи, не професійно і хаотично працівники відносяться до щоденної праці, яку він звик робити ідеально і на совість.

Дитинство та юність Володимира Марченко  пройшли на Вінниччині, а після закінчення Кам’янець – Подільського сільськогосподарського інституту  його  запросили на практику у Полонне. Тут, де нині агрофірма «Маяк», молодий агроном  не проходив  довгі терни  кар’єрних сходинок, а вже через чотири недовгих місяці став головним агроном у колгоспі.  І у 1985 році люди  обрали Марченка головою товариства.  Як жартує сам Володимир Леонідович: « Я очолив  товариство  за два місяці до того, як Горбачов став нашим президентом. І він зумів розвалити  Союз всього за  п’ять років, а я майже за  тридцять не зміг зруйнувати колгосп». Ці слова дають відлуння далекого минулого, відгук тих часів, коли  машинно-тракторний парк  дозволяв  працювати  у повну віддачу, а кредити «тягли на низ», їх було  біля семи мільйонів рублів. Та вже через рік праці на посаді керівника, молодий спеціаліст зумів виправити ситуацію і закрити всі борги ще й заробити  244 тисячі чистого прибутку. Цей  момент доказав усім, що обрали вони вправного керівника.

З того часу, агрофірма «Маяк» є однією з найкращих агровиробників  Хмельниччини. Тут вирощують  сільськогосподарські культури, розвивають, а точніше підтримують тваринницьку галузь. Як каже керівник: «Ми чітко розуміємо, що вирощування ВРХ  сьогодні не є рентабельним, але як я можу відмовитися від цього виду діяльності, коли стільки робочих місць втратиться, де люди будуть працювати? Дуже важко на ринку збуту телятини, знецінене м’ясо, та все ж ми виходимо з кризової ситуації  завдяки дійному стаду. Виникає питання – чому у нас така цінова політика, звідки такі ціни на м’ясо, яке вважається делікатесом? Чому собівартість поголів’я перевищує  закупівельну ціну? Дякуючи Богу, хоч  вирощування свиней  додає прибутку».

Володимир Леонідович, як і безліч інших виробників не розуміють  чому ринок збуту м’яса телятини на такому низькому рівні, адже попит  на  цей продукт в нашій країні все-таки є. Кардинально змінилися  ціни і на деякі види с/г культур –  пшениця  та кукурудза порівняно з весняним періодом, впала в ціні на третину, цукрові  буряки  теж не гуру серед продаж. Що ж вирощувати хліборобу? Невже тільки озимий ячмінь, який завжди буде в попиті?, – ред…

Попри  несправедливість на  агропромисловому ринку, Володимир Марченко утримує ВРХ – приблизно 1200 поголів’я, з них – 300 дійних, вирощує свині великої білої породи –  2500 голів. Агрофірмі присвоєно статус  племінного репродуктора та племінного заводу.

Товариство на сьогоднішній день орендує  4,5 тис га земельних угідь у шести населених пунктах, а саме:  у Полонському районі (Прислуцька, Новоселицька, Микулинська, Роговичівська сільські ради) у Шепетівському районі – Новочивська.  Цього року було засіяно 900 га ячменю, 800 га ріпаку, 800 га  пшениці… Врожайність з кожним роком краща, цього річ зібрали озиму пшеницю врожайністю 45 ц/га, ячмінь – 41 ц/га, ріпак – 37 ц/га. Залишилось зібрати врожаї сої, приблизно 600 га та кукурудзи – 500 га.  Зі слів керівника: «Я знаю, що деякі хлібороби збирають і густіші врожаї, та в цьому регіоні я вважаю, що такий показник є досить  хорошим». На запитання: «Чи є невеличкий секрет  вирощування с/г культур у вправного агронома?». Володимир Леонідович відповів: «Жодних! Просто любити і поважати свою та чужу працю. Досягати успіху навіть  коли дуже важко і правильно обирати  продукт яким обробляєте насіння та рослини тому що в цьому закладається  коріння щирого врожаю. Я вже досить довгий період працюю тільки з однією компанією, яка пропонує  ЗЗР, мікроелементи та мікродобрива. Біля п’яти років «Вітагро» є моїм надійним незамінним партнером, якому я довіряю на всі сто. Вони ж так само як і я – сільгоспвиробники, тому розуміють з півслова і рекомендують тільки перевірене. Ще жодного разу не було моменту, щоб їхні рекомендації  підвели врожай. Потрібно  уміти правильно компонувати препарати, розуміти потреби  грунту, знати  властивості клімату, при  сумнівах щодо того чи іншого препарату проконсультуватися у агронома-консультанта від «Вітагро. І дякувати Богу, що цей рік не гірший за минулий».

Ще є одна болюча тема для Володимира Леонідовича – це соціальна сфера. Нині він не переймається  цим напрямком, адже на то є вагома причина, знову ж таки з минулого. Колись на початках  розвитку агрофірми, Володимир Марченко в далекі дев’яності вкладав великі кошти  у будівництво  житла для працівників. Та сталася біда і все пішло прахом. На той час будинок вартував 25 тис  купонів, прийшов «переворот» і  знецінилося практично все. За таку ж ціну можна було купити пачку цигарок  чи буханку хліба. В результаті,  люди  скористалися моментом і придбали житло та  залишили роботу в господарстві. Це наболіле у серці Володимира Леонідовича. Тепер  він допомагає тільки при нагальній потребі.

За плечима  Володимира Марченка  величезний досвід хліборобної праці, за який він отримав чималу кількість нагород. На стіні робочого кабінету висять у каскадному порядку: грамоти, відзнаки, подяки, ордени.  Кандидат с/г наук та депутат обласної ради чотирьох скликань. Член в постійній комісії з питань сільського господарства, продовольства та земельних відносин.

 

У господарстві побувала Мар’яна Балабан

 

Адреса СТОВ «Агрофірма «Маяк»:

Область, район:   Хмельницька, Полонський

 Вул..  Лесі Українки 184, Полонне, 

Тел: (03843)3-08-73, 3-08-74, ф.3-14-21