Ефективність інтенсифікації ягідництва

207

Природно-економічні умови розглядаються як один із важливих чинників розміщення і зональної спеціалізації ягідництва. Основними кліматичними чинниками, які обмежують вирощування ягідних культур, є: недостатня кількість тепла за вегетаційний період, низькі температури в період спокою, пізні весняні і ранні осінні заморозки, недостатня кількість опадів, надміру високі температурні показники влітку. Найсприятливіші умови для вирощування ягідних культур склалися у Придністровській підзоні Чернівецької та Тернопільської областей, низинній підзоні Закарпаття, Передкарпатській зоні Івано-Франківської області, Лісостеповій підзоні Рівненської, Львівської  та Волинської областей.

Важливим чинником розширення виробництва ягід у Західному регіоні є значна місaткість ринку цієї продукції, яка зумовлена великою кількістю міського населення та наявністю потужних плодопереробних підприємств, курортів, значних резервів робочої сили, щільністю населення 46 осіб сільського населення на 1 кв. км, що майже удвічі більше середнього рівня по Україні.

Простежується негативна тенденція зміни площ ягідників: у всіх категоріях господарств з 6,3 тис. га у 1984 р. до 5,8 тис. га у 2012 р. Поряд із зменшенням площ насаджень скорочуються й обсяги виробництва ягід (5,8 тис. т. до 4,7 тис. т.) Основними виробниками ягід є особисті господарства населення. Однак виробництво в цих господарствах характеризується високою трудомісткістю та низьким рівнем товарності.

Досліджуючи особливості ведення ягідництва, варто всебічно враховувати такий важливий чинник інтенсифікації ягідництва, як планомірне відтворення насаджень. Саме через створення нових насаджень поширюються найновіші досягнення науки в галузі. Отже, процес прискорення темпів відтворення ягідників є об’єктивним, що зумовлюється природою цих рослин та економічними чинниками, зокрема потребою прискорення обороту основного капіталу.

У середньому за 2000-2011 рр. в сільськогосподарських підприємствах щорічно з виробничого обігу вибувало 189 га ягідних насаджень, а закладалося лише 87 га. Завдяки державній підтримці розвитку садівництва протягом 2005-2012 рр. на 1 га вилучених з обороту ягідників закладалося їх 7,3 га.

Незважаючи на високі темпи зменшення площ ягідних насаджень, дефіцит обігових коштів для виконання комплексу технологічних операцій та складність реалізації продукції, прибутковість ягідництва в аграрних підприємствах регіону в 2012 р. становила 37,5 %, або у 2,9 рази вища ніж в цілому по Україні (12,8 %). Ягідництво було збитковим лише у Закарпатській (-18,8 %) та Рівненській (-39,3 %) областях. Збитковість ягідництва в окремих господарствах зумовлюється в основному двома групами чинників:

1) макроекономічні – диспаритет цін на продукцію сільського господарства і промисловості, недостатній рівень забезпеченості підприємств обіговими коштами, звуження місткості внутрішнього ринку ягід внаслідок зниження платоспроможності населення;

2)  мікроекономічні, які здебільшого залежать від виробничої діяльності підприємств, – низька продуктивність насаджень, недостатня конкурентоспроможність продукції за якісними характеристиками та ціною, невідповідність видового складу продукції ринковому попиту на неї, відсутність дієвої системи маркетингу, нерозвиненість об’єктів ринкової інфраструктури.

У нових умовах господарювання підприємці зацікавлені у прискоренні обігу капіталу.

Тому необхідно орієнтувати товаровиробників на впровадження інноваційно-інтенсивних технологій. У зв’язку з цим підвищується важливість  економічної оцінки технологій. На основі дослідів Львівської дослідної станції садівництва визначено ефективність продуктивного використання смородини залежно від схеми розміщення рослин, механізованого збирання врожаю, системи утримання грунту в міжряддях.

На підставі економічної оцінки типів насаджень і помологічних сортів найефективнішими для впровадження у виробництво слід вважати насадження смородини зі схемою розміщення кущів 3-3,5 х 0,5 м із сидеральним залуженням міжрядь і механізованим збиранням врожаю. Впровадження цієї технології забезпечить збільшення прибутку на 15 %.

Продуктивність праці при збиранні врожаю ягід смородини ягодозбиральним комбайном підвищується у 14-15 разів порівняно з ручним збиранням і, водночас, на 35-41,7% знижується собівартість 1 ц ягід.

Одним із суттєвих чинників забезпечення ефективності виробництва є формування належної сфери реалізації. Виняткове значення тут надається забезпеченню високої якості ягід і вибору каналів їх реалізації. За обсягами реалізації першість належить міським ринкам – 55%. Встановлено, що рівень цін на ягоди має значні відмінності в розрізі каналів реалізації. Так, середня ціна реалізації 1 ц ягід за всіма каналами становить 1038,75 грн., зокрема, на експорт – 1420,50 грн., населенню в рахунок оплати праці – 603,76 грн., на міських ринках 1501 грн. Наведене ранжування каналів реалізації ягід за рівнем ціни є важливим чинником для підприємців при виборі напрямів розвитку товарного виробництва ягід.

Рівень реалізаційних цін на ягоди залежить від видової структури та строків надходження їх на ринок. Найвищі ціни на ягоди були на міських ринках у травні, коли у продаж надходять ранні сорти суниці.

Одним із перспективних напрямів розвитку ягідництва є формування і функціонування спільних із залученням іноземного капіталу підприємств з виробництва та промислової переробки ягід. Свідченням цього і є те, що в останні роки в областях Західного регіону спостерігається позитивна динаміка розвитку спільних підприємств.

 А. Бурлака, кандидат економічних наук