Використання нетрадиційних кормів – шлях до зміцнення кормової бази птахівництва

646

Збалансоване харчування птиці є передумовою досягнення високих результатів у птахівництві. Кожен господарник прагне до рентабельного виробництва і зниження собівартості кінцевої продукції. З цієї точки зору актуальним стає питання використання нетрадиційних кормових добавок та кормів.

Нетрадиційні корми можна умовно поділити на кілька груп:

  • білкові;
  • багаті на вуглеводи;
  • високоенергетичні;
  • вітамінні;
  • мінеральні.

До нетрадиційних кормів зараховують: зерно, ріпак, люпин, горох, продукти мікробіологічного синтезу і масложирового виробництва, відходи виробництва тваринницької продукції, сушену картоплю, буряк. Як джерело рослинного білка птахофабрики використовують соняшникові, ріпакові та лляні шроти і макухи. А для того, щоб зменшити вартість корму до нього додають відходи переробки зернових, продукти спиртового виробництва.

Продукти переробки олійних культур

Побічними продуктами виробництва олії з насіння олійних культур є макуха і шрот. Це високобілковий концентрований корм для всіх видів сільськогосподарських тварин та птиці, який входить перева­жно до складу комбікормів. Загальна поживність макухи і шроту прирівнюється до поживності зернових культур, але в них значно вищий вміст протеїну.

До складу борошна з насіння ріпаку входять: 23-25 ​​% протеїну, до 40 % жиру, 0,6-0.7 % кальцію, 0,9-1,0 % фосфору. Білок ріпаку багатий на лізин, метіонін і цистин. Однак перетравлюваність поживних речовин ріпаку нижча, ніж інших кормів. У макухах вміст протеїну становить 30-33 %, жиру – від 5 до 12%, а в шротах відповідно 33-37 і 1-3 %. У протеїні цих кормів містяться всі незамінні амінокислоти, проте їхня доступність для птиці нижча, ніж у соняшникового шроту. У раціони племінних курей і молодняка вводять до 10% шротів, насіння ріпаку відповідно 7 і 10 %. Для промислової птиці (кури, бройлери) можна використовувати до 5 % макухи та шротів з підвищеним рівнем глюкозинолатів (0,5-5 %) і ерукової кислоти (5-11 %).

Зернобобові білкові корми

Серед сільськогосподарських культур зернобобові відзна­чаються найвищим вмістом білка. Якщо, наприклад, у зерні най­більш високобілкової злакової культури — твердої ярої пшениці серед­ній вміст білка становить 16 %, то в зерні зернобобових — 25 — 35 %, а в деяких з них (соя, кормовий люпин) — понад 40 %, проте їхній білок бідний сірковмісними амінокислотами, а його перетравлюваність не перевищує 75 %. У складі жиру бобових ненасичені кислоти складають 83-90 %, а лінолеві кислоти в ліпідах гороху і вики – 38,7 %, в ​​кормових (кінських) бобах – 32,5 %, в люпині – 30 %.

Зернобобові містять інгібітори трипсину, алкалоїдів, дубильних речовин, які негативно впливають на птицю. З метою їхньої інактивації та покращення поживної цінності зерно культур піддають обробці: після термомеханічного впливу доступність амінокислот підвищується з 79 до 84 %. Для зниження рівня алкалоїдів в зернобобових культурах проводиться селекція, направлена на виведення нових безалкалоїдний сортів. Горох містить до 25 % сирого протеїну, до 8,5% клітковини і 1,5-2,3 % жиру, в тому числі 0,58 % лінолеової кислоти.

Сучасні сорти люпину містять до 40 % сирого протеїну, 1,7 % лізину, 0,3 % метіоніну, інші незамінні амінокислоти. Але до його складу також входять алкалоїди. В солодких сортах їх менше, ніж у гірких. У корм птиці рекомендуються тільки солодкі (безалкалоїдні) сорти: 10 % для молодняка і 15 % для дорослого поголів’я.

Продукти мікробіологічного синтезу

Суха післяспиртова барда – побічний продукт виробництва спирту. Зернова барда за поживністю перевищує патокову і картопляну. У повнораціонні комбікорми для молодняка до восьми тижнів рекомендується вводити до 4 %, старше восьми тижнів – 6 %, для дорослої птиці – до 8-10 % сухої барди. Дослідження кормової цінності кукурудзяної барди показали, що її можна вводити в раціони будь-якого типу, замінюючи соняшникові шроти і макухи, молодняку ​​до 7-тижневого віку – до 10 %, дорослому птаху – до 15-20%. Суха барда містить високий рівень вітамінів групи В, мікроелементів та інших біологічно активних речовин. Білок барди слід розглядати не як конкурентний білка тваринного походження, а лише як додатковий резерв кормового протеїну.

Пивну дробину та відходи пивоварного виробництва використовують для годівлі тварин і птиці, відколи люди почали варити саме пиво. Проте в організації використання пивної дробини для годівлі є певні труднощі. Тільки деякі сільськогосподарські підприємства, переважно ті, що розміщені неподалік пивних заводів, можуть забезпечити безперебійне постачання свіжої пивної дробини для систематичного введення її в раціон тварин та птиці. Йдеться про сухий екстрагований залишок ячмінного солоду в чистому вигляді або змішаний із зерном інших культур і зерновими продуктами при виготовленні сусла. До складу дробини входять зернові оболонки, нерозчинні частки зерна, майже весь його жир і білок. Вміст сирої клітковини в ній досягає 15-16%, обмінної енергії не перевищує 208-215 ккал/100 г. У протеїні дробини міститься багатий набір незамінних амінокислот, проте в ньому, у порівнянні з бардою, може бути нижче вміст лізину і амінокислот.

Дозування в комбікормах пшенично-ячмінного типу для молодняку ​​і курчат-бройлерів становлять до 4-5%, для молодняку ​​промислових курей старших 8 тижнів – до 8%. Дорослим промисловим курам дробину можна згодовувати в складі комбікормів до 8%. Слід зазначити, що при використанні в годуванні птиці барди і дробини всіх видів необхідно виключити з раціонів всі види дріжджових біомас.

Продукти переробки кукурудзи

Використання продуктів переробки кукурудзи у якості пташиного корму у країнах зарубіжжя є частою практикою. До такого виду кормів зачисляють глютенове борошно, глютеновий корм (з висівками), відходи круп’яного виробництва (висівки, зародки, ендосперм), кукурудзяні зародки. Продукти від переробки кукурудзи відрізняються високою перетравлюваністю поживних речовин і доступністю амінокислот (86-88 %).

Глютенове борошно у порівнянні з соєвим шротом краще збалансоване по метіоніну з цистином, але поступається за вмістом лізину. У раціон молодняку ​​його рекомендується вводити до 8 %, дорослим курам – 4-5 %. Відрізняється високим вмістом каротиноїдів (290 мкг/г). Більш економічно додавати 2-4% борошна, що за каротиноїдами рівноцінно введенню більш 30 % кукурудзи в раціон. Глютеновий корм при добавці в нього кукурудзяних висівок має знижений рівень протеїну та обмінної енергії і високий рівень клітковини. Оптимальна добавка його в раціон складає 4-5%.

Глютеновая борошно і глютенові корми можуть заміняти в раціонах птиці рослинні білкові корми, а відходи круп’яного виробництва, макухи і кукурудзяні зародки – зернові. Кукурудзяні зародки містять підвищену кількість жиру і вітаміну Е.

Кормове борошно тваринного походження

М’ясне борошно додається в корм не стільки для підвищення рівня протеїну, як для зниження собівартості продукту і збільшення прибутку. У свою чергу пір’яне борошно використовується для підвищення вмісту протеїну в готовому продукті. Однак протеїн пір’яного борошна засвоюється тваринами гірше, ніж протеїн рибного борошна.

Зазвичай введення 10-15% екструдованих зернових культур або сої в рибне борошно дозволяє без особливих змін для показника протеїну здешевити продукт і збільшити його прибутковість. Висівки, соєвий шрот, карбонат кальцію додаються в невеликих кількостях або як наповнювачі, або для балансування рибного борошна за різними показниками.

Застосування кормів тваринного походження особливо важливе для племінної птиці. Збільшення тривалості використання курей до 80 тижнів і більше при виробництві харчових яєць також потребує від фахівців ретельного балансування раціону за комплексом поживних речовин і амінокислот, зокрема необхідних для поновлення пера і підтримки печінки.

У кров’яному борошні доброї якості міститься до 9% води, 3% жиру, 6% золи і не менше 80% протеїну. Енергетична цінність 1 кг кров’яного борошна становить 14 МДж обмінної енергії. Воно містить 67% перетравного протеїну, 0,45 – кальцію і 0,31% фосфору. Протеїн кров’яного борошна порівняно з протеїном інших кормів тваринного походження значно багатший на лізин, цистин, гістидин і дещо бідніший на ізолейцин. Пір’яне борошно містить до 83% протеїну і сірковмісні амінокислоти, однак переварюваність протеїну в організмі птиці невелика. Зазвичай в раціони включають до 2 % пір’яного борошна, особливо в період інтенсивного росту пера і зміни оперення. Велике перо птиці та відходи перопухових виробництв містять до 85-88 % білка-кератину. В останні роки активно розвивається технологія гідротермічного гідролізу пера для підвищення доступності його протеїну.

М’ясне борошно (виробляється з м’ясних відходів і внутрішніх органів) має невисокий вміст жиру, досить сипке, не містить щільних грудок і має специфічний запах (проте воно не повинно бути затхлим і гнильним). Перетравність органічних речовин в м’ясному борошні становить 84 %, протеїну – 83 %. Враховуючи високу переварюваність, її включають в корми для птиці в залежності від виду та віку до 7 %. М’ясне борошно – джерело вітамінів групи В, особливо рибофлавіну, холіну, В5 і мікроелементів, кальцію і доступного фосфору. Якісне м’ясне борошно може використовуватися в годівлі птиці замість більш дорогого – рибного.

На ринку харчових добавок доволі багато варіантів. Часто для фермера пріоритетною стає ціна – уже потім він звертає увагу на склад продукту. Яким же чином можна знизити вартість комбікорму, збільшуючи введення більш дешевих сировинних компонентів, але водночас зберегти високі показники продуктивності птиці? Необхідно контролювати безпеку кормів (склад мікотоксинів, пестицидів, важких металів). Працюючи з білковими кормами, необхідно пам’ятати, що вони варіюються за поживністю, тому складаючи раціони, доцільно користуватися результатами лабораторних аналізів, а не зведеними табличними даними.