Виявлення статевої охоти у корів і оптимального часу осіменіння

Стравський Я. С., д. вет. наук., Тернопільська державна дослідна станція Інституту кормів та сільського господарства Поділля НААН України

Статева функція у самок відзначається виразною періодичністю змін поведінки тварини, стану її геніталій, характеру обміну речовин, що мають циклічний характер. Цей комплекс фізіологічних і морфологічних змін, що відбуваються у статевій системі та цілому організмі невагітної самки від однієї овуляції до наступної, називають статевим (астральним) циклом.

Перша класифікація морфологічних змін, що відбуваються у статевих органах статево дозрілої самки запропонована англійським біологом В. Хіппом (1898 рік). Згодом ці зміни були деталізовані Маршалом, а Асделл переніс їх на сільськогосподарських тварин. Вони назвали статевий цикл астральним (від латинського і англійського слів «еструс» – пристрасть, тічка, охота). Ця класифікація набула широкого розповсюдження на Заході і нею користуються практично у всіх країнах, розрізняючи в естральному циклі такі стадії: проеструм, еструс, мете струм, діеструм.

В 50-х роках у СРСР професором А. П. Студєнцовим запропонована інша класифікація в основі якої покладено зміни нервових процесів (збудження та гальмування), поведінки тварин та морфологічної будови статевих органів. А. П. Студєнцов розділив статевий цикл на три стадії: перша – збудження, друга – гальмування, третя – зрівноваження. Широку підтримку отримала класифікація статевого циклу, запропонована К. Братановим. В її основу закладено зміни гормонального статусу самки, без розуміння якого не можна вірно трактувати і керувати відтворною функцією. Так К. Братанов в статевому циклі виділив фолікоміновану (естрогенну) і лютеїнову (прогестеронову) фази.

Стадії (фази) статевого циклу за В. Хіппом, К. Братановим і А. Студенцовим

У практиці скотарства користуються такими методами виявлення тічки та охоти у корів:

1. Безпосереднє спостереження за тваринами (візуальне дослідження) протягом трьох разів на день.
2. Рефлексологічний метод, який ґрунтується на використанні пробників (вазектомованих чи з відведеним набік статевим членом бугаїв, або підданих гормональній обробці бугайців-кастратів, корів чи навіть телиць).

Особливості виявлення статевої охоти у корів і телиць в приватному секторі та господарствах різних форм власності

Слід пам’ятати, що у тварин під час статевої охоти змінюється реакція на годівлю, чистку, прибирання приміщення, доїння, поведінка під час моціону, випасання тварин чи перебування на вигульно-кормових майданчиках. Так тварина в охоті проявляє занепокоєння, видає характерні звуки, переступає з ноги на ногу, оглядається, у неї знижується апетит, коротшою є тривалість жуйки. Корови неспокійні, під час доїння частіше повертають голову в сторону доярки (господині), зменшують віддачу молока. Молоко інколи на смак буває соленим. Саме в цей період самки проявляють пошукову реакцію на самця, обнюхують і облизують ерогенні зони (вим’я, клітор, пахвинну область), дозволяють іншим тваринам робити на себе садку і стоять при цьому спокійно. Корови в охоті нехтують соціальною ієрархією стада і наближуються до корів вислого рангу. Якщо у стаді є бик, то така корова старається активно контактувати з ним. Спина у корів може бути пораненою. На початку стадії статевого збудження із статевої щілини витікає білуватий слиз, усередині охоти починає мутніти і загусати. Якщо слиз липкий, мутний, з домішками повітря, то корову необхідно осіменяти. У корів спостерігається набряк статевих губ і почервоніння слизової оболонки піхви.

Оскільки корови під час збудження статевого циклу активно проявляють локомоторний рефлекс, Д. Д. Логвинов запропонував застосовувати метод «бугая-виявника». З цією метою у куті вигульного майданчика роблять загін для утримання бугая. Для забезпечення кращого контакту між тваринами, його розміщують неподалік від місця водопою тварин. Самки в охоті підходять до місця утримання пробника, чіткіше проявляють статеву активність. За цими ознаками їх відбирають і відправляють на осіменіння. Наявність позитивної реакції самки на самку, так званий рефлекс нерухомості, на думку багатьох авторів є тільки початком підрахунку для додаткового визначення оптимального часу осіменіння іншими методами (проба на бика-пробника, клініко-візуальне обстеження, ректальне дослідження зрілого фолікула та інше). Зупинимось на найбільш частому використовуваному методі – клініко-візуальне визначення оптимального часу осіменіння. На ефективність цього методу значною мірою впливає його організація, зокрема, час, кратність та тривалість спостереження за тваринами. Оскільки найбільш виражено ознаки статевого збудження і охоти проявляються пізно ввечері, протягом ночі і рано вранці, то хоча б одне дослідження за тваринами повинно припадати на період між 19 і 7 годинами. Кожне спостереження повинно тривати не менше 30 хвилин, за скорочення його до 15 хвилин ефективність зменшується на 15-17 відсотків.

Таблиця 2. Вплив часу і кратності спостереження за тваринами на ефективність клініко-візуального методу вибору оптимального часу осіменіння корів

Осіменіння корів проводять відразу ж після визначення оптимальних показників для введення сперми і повторюють через 10-12 год.

До недоліків цього методу слід віднести: вибір тварин у стані тічки, статевого збудження, але поза охотою; неможливість вибору тварин з ареактивним циклом; у 5 % тварин охота триває більше 24 год; від 3 до 19 % тільних корів проявляють ознаки статевого збудження, у 17 % випадків їх осіменіння призводить до ембріональної смертності. Перевагою застосування клініко-візуального методу є експресність і простота, що виключає необхідність використання складних, часто дефіцитних приладів, реактивів тощо.

При розладах і паталогіях репродуктивної системи у корів, багаторазових і безрезультатних осіменіннях (імунна неплідність), а також при паталогіях органів статевої системи у бугаїв-плідників з порушенням якісних показників сперми (імпотенція) доцільно використовувати репродуктазу. Для розмороження кріоконсервованої сперми бугаїв у вигляді не облицьованих гранул в процесі підготовки спермодоз до штучного осіменіння корів і телиць рекомендується використовувати «Термосредсан». Складові препарату створюють оптимальний осматичний і онкотичний тиск у розмножуваній спермі, сприяють утворенню джерела енергії для сперміїв, високій буферності і антибактеріальній дії, що в цілому забезпечує добре запліднення корів.