МІЛЬЙОНЕР, ЯКИЙ САМ СЕБЕ СТВОРИВ

381

Неподалік Рівного колись дуже давно був колгосп «Зоря комунізму», в якому керманив Володимир Плютинський. У газетах тоді писали, що то був колгосп-мільйонер. Згодом назва втратила свою «комуністичну» частину і перейменувалася на агрофірму «Зоря», котра працює і, котра працює і по сьогодні. У цій статті мова піде про очільника господарства, двічі Героя соціалістичної праці, заслуженого працівника сільського господарства Української РСР, Володимира Плютинського, котрий одним із перших організував колгоспне виробництва на Рівненщині в перші роки після визволення 1944 року західноукраїнських областей від німецько-фашистських загарбників.

Отож, майбутній голова колгоспу народився 1927 року в селі Борисові Ізяславського району Хмельницької області, проте більшу частину свого життя прожив у селі Зоря Рівненського району. Закінчив Дубнівський сільськогосподарський технікум і Львівський сільськогосподарський інститут. У 15 років уже працював лісорубом Ізяславського лісгоспзагу і в Михельському лісництві Кам’янець-Подільської області. У Велику Вітчизняну був розвідником партизанського загону, а у непрості повоєнні часи працював бригадиром польових бригад колгоспів «Жовтень», ім. Сталіна в Кам’янець-Подільській області. 1947-го року переїздить на Рівненщину. Спершу займає посаду голови артілі «Коопхім», а згодом очолює колгоспи ім. Ворошилова і «Зоря комунізму».

Більше півстоліття свого життя Володимир Антонович присвятив сільському господарству і справа йому вдавалася неабияк. У 50-ті роки Володимир Плютинський багато їздить союзом, подорожує від одного прогресивного господарства до іншого – набирається досвіду, щоб потім втілити його на практиці. Спраглий знань, він об’їхав 50 (!) країн і дійшов висновку, що потрібно розвивати власну промисловість. За роки діяльності керівника господарство, поряд із нарощуванням аграрного потенціалу, збудувало сучасні консервний і склозаводи, м’ясо-комбінат, тепличний комплекс, деревообробний цех, елеватор на 20 тисяч тонн зерна, станції технічного обслуговування автомобілів, сільськогосподарської техніки, сучасні тваринницькі комплекси. За кошти підприємства споруджено понад 800 жилих квартир, школу, два дитячих садки, центральну району лікарню, санаторій «Червона калина», Палац культури зі школою мистецтв, спортивний комплекс з басейном, три сільських клуби, торговий центр села, прокладено 54 км газопроводу, 40 км водогону, 60 км асфальтних доріг. В часи розквіту «Зорі комунізму» навіть мешканці обласного центру просилися на роботу в господарство Плютинського. Володимира Антоновича поважали скрізь. Йому навіть пропонували стати міністром сільського господарства, але він пост не зайняв. Вибрав життя у селі. Ще за життя Володимир Плютинський став заслуженим працівником сільського господарства УРСР, почесним академіком Української академії аграрних наук, двічі Героєм Соціалістичної праці.

Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 квітня 1971 Плютинський Володимиру Антоновичу присвоєно звання Героя Соціалістичної Праці з врученням ордена Леніна і золотої медалі « Серп і Молот». Указом Президії Верховної Ради СРСР від 8 травня 1986 за видатні досягнення в розвитку сільськогосподарського виробництва та соціальній перебудові села, успішне виконання завдань одинадцятої п’ятирічки з виробництва та продажу державі продукції землеробства і тваринництва голова колгоспу «Зоря комунізму» Рівненського району Рівненської області Плютинський Володимир Антонович нагороджений орденом Леніна і другою золотою медаллю «Серп і Молот».

Помер рівненський господарник 14 вересня 2009 року, залишивши після себе Зорю, набутки багаторічної праці і пам’ять. У селі Зоря, де знаходиться центральна садиба агропромислової корпорації «Зоря», на знак пам’яті про славетного господаря встановлено бюст.

Нагороди, присвоєні Володимиру Плютинському:

  • три Ордена Леніна;
  • орден Вітчизняної війни II ступеня;
  • орден Дружби Народів;
  • орден «Знак Пошани»;
  • орден «За заслуги» 3-го ступеня (Україна) .

Підготував Борис Буряк