Визначення схеми лікування корів із післяродовим гнійно-катаральним ендометритом

698

Я. С. Стравський, доктор ветеринарних наук,

Стравська С.М., молодший науковий співробітник,

Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН України 

Сучасна діагностика має у своєму розпорядженні численні методи, які дозволяють швидко і точно визначити стан організму тварин. Нові технології ведення тваринництва вимагають від лікаря ветеринарної медицини глибоких знань норми і патології окремих систем і організму в цілому, що, у кінцевому результаті, дає можливість зробити правильний висновок про стан здоров’я тварини. Для прогнозування затримання посліду, субінволюції матки, метриту у корів використовують ультразвукові дослідження; для діагностики загибелі плоду його мацерації та муміфікації проводять сонографічне дослідження на ранніх стадіях тільності, а для дослідження стану матки, яєчників у неплідних корів, проводять ендоскопію.

Стан шийки матки корів протягом тільності має прогностичне і діагностичне значення для виявлення нормального і патологічного отелення та прогнозу щодо перебігу післяотельного періоду.

Об’єктивним критерієм оцінки стану статевих органів є pH піхвового слизу, який у нормі коливається в межах 7,4–8,4, а в середньому – 7,8, інші автори вважають за норму 7,1–7,8. При цьому pH крові корів коливається від 7,344 до 7,438 одиниць. Цікаво, що амніотична рідина в перші 1–2 місяці тільності має pH 8,03, з часом цей показник знижується і на 8–9 місяці тільності стає 6,6 одиниць.

Відомо, що при гнійному запаленні pH ексудату знижується до 6,5–5,4, а при хронічному цей показник знаходиться в межах 6,6–7,1 одиниць. Рівень pH запального ексудату визначає клітинний склад ексудату. Якщо pH ексудату 7,2–7,4, то в місці запалення домінуючим є поліморфоядерні лейкоцити, якщо pH=7–6,8, то тут домінують макрофаги, при pH=6,7 – всі клітини руйнуються, що свідчить про розвиток нагноєння.

Для прогнозування заплідненості у корів, гіпотонії і атонії матки використовують показник pH тічкового слизу. При pH тічкового слизу у корів 8,09 (6,81–9,14), корови не запліднювались, а при pH 7,28 (7,61–7,12) після осіменіння відбувалось запліднення.

Встановлено, що від величини pH залежить скоротлива функція білків міометрію, що використовується для ранньої діагностики стану статевих органів у корів після розтелу. Дослідження фільтрату залозистої тканини материнської плаценти показало, що її pH коливається в межах 5–6,7 одиниць. Під кінець вагітності їх pH становить 5, тобто такий же як і на її початок. Зниження pH під кінець вагітності до вихідного показника на її початку є однією із ознак настання родів. Характерним показником перебігу післяродового періоду є стан лохій. За нормального стану організму і матки pH лохій не виходить за межі лужної реакції: (7,57±0,12). В окремі дні післяотельного періоду їх pH змінюється в межах від слабо-кислої до слабо-лужної реакції. В. П. Поліщук (1965) встановив, що підвищення pH лохій в певні дні післяотельного періоду буває обумовлене домішками навколоплодових вод (pH 7,5–7,8), крові (pH 7,35–7,37) і продуктів розпаду карункулів.

Нормальний перебіг отелення закінчується відділенням плодової частини плаценти і вигнанням із порожнини матки плодових оболонок, залишків крові із пуповини і навколоплодових оболонок. При затриманні посліду, слабких переймах і потугах навколоплодові води і кров із пуповини тривалий час знаходяться в порожнині матки, що і впливає на pH лохій.

На 8–13 добу у порожнині матки знаходиться значна кількість продуктів розпаду тканини і крові залозистої частини материнської плаценти, що впливає на pH лохій. На зміну pH лохій в бік лужної реакції має більший вплив тканинна рідина, що виділяється в порожнину матки при ретракції і скороченні гладеньких м’язових клітин міометрію. Показники життєздатності новонароджених телят високо корелюють (0,67) з показниками pH крові корів у час отелення.

Вивчаючи фізичні та хімічні властивості лохій корів у 1, 7, 14 та на 21 доби після родів ми зауважили, що за характером лохій можна не тільки оцінювати стан статевої системи корів, але і прогнозувати перебіг післяродового періоду.

Відомо, що в місці запалення, внаслідок порушення обміну речовин, збільшується кількість недоокиснених продуктів метаболізму, що призводить до ацидозу. Оскільки кислі продукти нейтралізуються буферними сполуками, то спочатку розвивається компенсаторний ацидоз. У міру використання лужного резерву крові і тканинної рідини рH ексудату знижується, що призводить до некомпенсованого ацидозу. Зниження рH ексудату в місці запалення залежить від інтенсивності розвитку ендометриту. Відомо, що при гнійному запаленні рH ексудату знижується до 6,5–5,4, а при хронічному запаленні цей показник знаходиться в межах 7,1–6,6 одиниць.

Для проведення дослідження сформували дві групи корів (n=44) на 7-10 добу післяродового періоду. До контрольної групи належали корови з фізіологічним перебігом післяродового періоду, а до дослідної – корови, хворі на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит (ПРГКЕ).

Під час дослідження рH лохій корів з фізіологічним перебігом післяродового періоду (контроль) нами встановлено, що протягом двох хвилин водневий показник залишався незмінним (8,0±0,2 одиниць), а у корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит (дослідна група) показник рH ексудату протягом двохвилинного спостереження залишався незмінним на рівні 5,8±0,3 одиниць при позитивній пробі осадження на ПРГКЕ, що можна вважати використанням (виснаженням) механізмів захисту організму та розвитком некомпенсованого ацидозу.

Тому цю групу корів ми лікували за прийнятою в господарстві схемою: загальностимулююча терапія, введення в матку антибактеріальних препаратів та проведення ін’єкцій міотропних препаратів.

рH лохій корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит та клінічно здорових, M±m, n=44.

Показники Контроль Дослідні групи
1 2
1. Клінічний стан корови (проба на ендометрит за Нагорним І.С. і Калиновським Г.М.) Нормальний перебіг післяродового періоду, проба на ендометрит негативна Післяродовий ендометрит, проба позитивна Післяродовий ендометрит, проба позитивна
2. рH лохій корів, одиниць 8,0±0,2 5,8±0,3 6,1±0,4→8
3. Вибір схеми лікування післяродового ендометриту Лікування не потрібно (моціон) Загально-стимулююча терапія, антибіотикотерапія, міотропні препарати Міотропні препарати + моціон

У корів другої дослідної групи проба осадження на ПРГКЕ була також позитивною, а показник рH ексудату на момент виміру був 6,1±0,4 одиниць, однак через дві хвилини показник рH зупинявся на 8,0±0,2 одиницях. Це привело нас до висновку, що в організмі корів цієї групи відбувались зміни, характерні для компенсаторного ацидозу. Із запаленням матки організм корів впорався практично самостійно. Тим не менше, на фоні активного моціону, ми застосовували для цих корів міотропні препарати.

Одержані нами результати показали, що дослідження лохій корів, хворих на післяродовий гнійно-катаральний ендометрит, на вміст водневих іонів (рH 0–12) дає можливість обрати ефективну схему лікування цієї патології.

Запропонований метод вибору схеми лікування післяродового гнійно-катарального ендометриту виключає фіксацію тварини, скорочує час дослідження до 2 хвилин та є простим у виконанні в умовах господарства.

Застосування методу вибору схеми лікування корів з післяродовим гнійно-катаральним ендометритом за показниками рH лохій в господарствах різних форм власності дає змогу вибрати оптимальний варіант лікування корів, зменшити затрати та тривалість лікування.