Інновації та кращі традиції німецького сімейного агробізнесу беруть на озброєння прогресивні агропідприємства зІ 100% часткою українських інвестицій

131

Віталій Метьолкін,

відповідальний за роботу з VIP клієнтами ТОВ «АСА «АСТРА»,

редактор інтернет-порталу про ринок сільгосптехніки runo­agro.com

Компанія Horsch (Німеччина), яскравий приклад німецького сімейного бізнесу, який є основою процвітання економіки Німеччини, найрозвиненішої країни в ЄС. Бізнес Horsch – це симбіоз успішних проектів у сфері фармінга та сільгоспмашинобудування. Агробізнес сім’ї входить в сотню найбільших виробників сільгосппродукції Німеччини, це 15 сучасних ферм, які обслуговують більше 20 тис. гектар землі в ЄС. П’ять сучасних фабрик з випуску високотехнологічної сільгосптехніки Horsch розташовані в Німеччині, США та Росії, їх продукція постачається у десятки країн світу.

Приватне підприємство «Західний Буг», підприємство зі 100­відсотковою частиною українських інвестицій, один із найбільших виробників сільгосппродукції у західному регіоні України. Агропідприємство є сировинною базою Радехівського цукрового заводу, який протягом 2­х останніх років має найвищий показник обсягу переробки цукрових буряків серед українських цукрових заводів. ПП «Західний Буг» обслуговує понад 35 тис. га землі, розташованих у Львівській області.

Агробізнес стає найважливішою сферою для нової ери української економіки. Конкуренція за домінування на аграрному ринку Центральної і Західної України посилюється. Для того, щоб залишитися повноцінним господарем на власній землі, необхідне розуміння трендів світового агробізнесу, впровадження передових агротехнологій та чітке уявлення про бізнес­моделі агропідприємства майбутнього, що відповідатиме світовим стандартам.

Осінь 2014­го року для ПП «Західний Буг» ознаменована новим етапом співробітництва з компанією Horsch (Німеччина). Передувала цьому серія демонстрацій сільгосптехніки Horsch на полях агропідприємства і два бізнес­тури, організованих спеціально для топ­менеджменту та інвестора ПП «Західний Буг» на одну з ферм агробізнесу сім’ї Хорш. З числа 15­ти, ця ферма була куплена останньою всього два роки тому і є наочним прикладом стрімкого перетворення агропідприємства зразка пострадянського колгоспу в одну з найсучасніших ферм Європи. Організатором цих заходів виступила компанія «Хорш­Україна» і Агробудівельний Альянс «Астра», який протягом 7­ми років є офіційним дилером з продажу сільгосптехніки Horsch в Україні і забезпечує сервісний супровід проданої техніки.

Не зважаючи на свою зайнятість, Майкл Хорш – голова та генератор ідей сімейного бізнесу – не тільки двічі особисто зустрічав представників компанії «Західний Буг» на своїй новій фермі в Чехії, під Прагою, а й знайшов можливість 23 вересня відвідати головний офіс і структурні підрозділи компанії у Львівській області для більш детального вивчення умов ведення бізнесу, обміну досвідом зі своїм партнером Віталієм Сікорським та його командою.

Як відповідальний за роботу з компанією «Західний Буг» з боку офіційного дилера АСА «АСТРА» я не тільки мав можливість бути всередині процесу і брати участь в організації всіх заходів, але й задати питання власникам бізнесів як під час двох поїздок до Чехії, так і під час семінару для менеджерів усіх рівнів у конференц­залі головного офісу української компанії і безпосередньо в полі. У статті наведені витяги з проведеного семінару та інтерв’ю з представниками німецької та української компаній, які можуть бути цікавими для широкого кола вітчизняних сільгоспвиробників.

Майкл! Бренд Хорш визнаний на світовому ринку сільгосптехніки. У той же час Ваш агробізнес входить в 100 найкрупніших сільгоспвиробників Німеччини. Хто Ви в першу чергу: сільгоспмашинобудівник чи фермер? Який головний принцип симбіозу успішних проектів?

Я – фермер, наша сім’я кілька поколінь займається сільським господарством. Я не закінчував університетів, а в 22 роки став підприємцем. Я згоден зі словами одного мого шкільного вчителя: коли ти знаєш, що ти не знаєш, то ти набагато більше знаєш. Результатів, яких добився в бізнесі, досягав методом проб і помилок. Це принцип мого життя.

Як розвивався сімейний бізнес Хорш?

У Німеччині середня площа фермерських господарств 25 га, моя сім’я належала до числа більш великих фермерів. У 1965­67 році, після війни, багато баронів та графів пішли в промисловість і продавали ферми, це був перший шанс для нової генерації фермерів, таких, як мій батько. Сім’я розширила свій земельний банк спочатку до 200, потім до 500 га, це був вже інший рівень бізнесу. Я старший з дітей у сім’ї, у мене 4 брати, які теж працюють у сімейному бізнесі. Ми успішні, бо завжди робили інакше, ніж інші. Двокорпусні плуги та трактори 30­40 к.с. – цього вже було недостатньо для господарювання на площі в 500 га. Ми почали думати, як змінити господарство, але не було науки про це і потрібної сільгосптехніки. Сім’я самостійно напрацьовувала досвід. Так виросли я, мої брати і кузени. Ми працювали проти науки і жили цим.

У 1972 році я повернувся зі штатів, де отримав багато знань про ноутіл і широкозахватну сільгосптехніку. У той час вже не було вільних земель у Німеччині. Я почав шукати, чим займатися і як заробляти гроші. Я прийшов до батька з намальованою на папері першою машиною, батько повірив у мене і відразу профінансував виробництво перших сівалок для сімейного бізнесу. Це було моє перше замовлення! Я тільки хотів трохи заробити на цьому, але доля розпорядилася інакше. Я почав виробляти сівалки і ґрунтообробну техніку, але ринок сільгосптехніки не був готовий до цього. Я займався вивченням структури ґрунту, її змінами і вже через 10 років ті професори, з якими я сперечався раніше, говорили зі мною на рівних як з професором, який має іншу точку зору і добре розбирається в цьому питанні. У ті часи в мене було більше поразок ніж успіхів, але я поповнював свій банк знань. З розпадом Союзу відкрилися величезні ринки Чехії, Польщі, Росії, України… Тоді наш завод з кількістю персоналу всього 10 чоловік отримав шанс для стрімкого розвитку, і я використав його. Це було щастя. Ми випускали, в основному для Східної Європи, широкозахватні знаряддя, перша 12­м сівалка була проведена в 84­му році. Життя мене навчило: якщо ти хочеш бути успішним, ти повинен мати мрію, навіть якщо вона для багатьох незрозуміла – і це правильно. Без мрії немає шансів для справжнього успіху.

У 1990­му обсяги продажів сільгосптехніки нашого виробництва вже зашкалювали. Це дало можливість розширити виробничі площі заводу і використовувати другий шанс для розширення агробізнесу. Ми почали купувати агропідприємства в Східній Німеччині, де був застосований досвід безвідвальної технології, якого у родини вже було достатньо. У 2000 році ми розширили агробізнес за рахунок купівлі підприємств у Чехії. Останню ферму, яку ми придбали в 2011 році, Ви і наші колеги з компанії «Західний Буг» мали можливість побачити своїми очима.

Хорш Машинері – це 5 заводів з високим рівнем спеціалізації, 3 з яких знаходяться в Німеччині, 1 у США і 1 в Росії. Ми випускаємо сільгосптехніку в сегментах: сівалки прямого посіву з шириною захвату від 3 до 24 м, сівалки точного висіву до 36 рядів, культиватори, дискові борони, зерноперевантажувач, обприскувачі причіпні, від 6­8 тис. л, самохідні обприскувачі 4­6 тис.л. Сьогодні ми єдині в світі, хто опускає штангу до 30 см. Сільгосптехніку продаємо по всьому світу, велика частина поставок припадає на Західну і Східну Європу (приблизно 70%), решта – ринки Канади, США, Бразилії. Через 2­3 роки плануємо побудувати завод з виробництва сільгосптехніки для посіву сої в Бразилії. Заводи, розташовані в Німеччині, Ви теж мали можливість побачити своїми очима.

Для того, щоб своєчасно реагувати на процеси, які відбуваються на ринку, я проводжу багато часу в подорожах по світу і ділюся досвідом з партнерами. Мій графік розписаний надовго вперед, на цьому тижні я в Європі, на наступному – в США, наступний – в Австралії і так щороку протягом багатьох років. Ні в одному університеті не отримаєш стільки інформації і знань.

Iсторія розвитку Вашого бізнесу вражає. Що є рушійною силою для підприємця, з чого починається успіх?

На початку треба мати мрію, без цього неможливо, щось створити або змінити. Але не менш важливо розглянути, чи правильна ця мрія. Якщо підприємець займається бізнесом тільки для того, щоб стати багатим, то це найпростіше. Iсторія вчить, що це ні до чого не призведе, рано чи пізно Бог скаже: Iди вниз! Гроші підприємцю потрібні для того, щоб він спробував зробити щось по­своєму, і якщо він працює не тільки для себе, а для людей, своїх працівників, партнерів, тоді він отримує шанс розвиватися і бути визнаним. Це я засвоїв від діда з батьком і цьому вчу своїх дітей. Багато успішних підприємців працюють за цим принципом. Реальність починається з мрії.

Розкажіть про Ваш досвід роботи на українському ринку та співпрацю з ПП «Західний Буг»?

Я співпрацюю з українськими аграріями з 1992 року. Всі етапи розвитку пострадянського агробізнесу я переживав разом з ними. Добре пам’ятаю час, коли розвалювалися колгоспи і фірми, які приходили їм на зміну. Добре знайомий з другою генерацією агропідприємств, які успішно займаються бізнесом. Я багато чому навчився в аграріїв України, Росії, Казахстану, люблю приїжджати до своїх партнерів, ділитися досвідом і проводити такі семінари, як сьогодні.

З компанією «Західний Буг» ми почали співпрацю в минулому (2013) році з поставки сівалки Пронто 8 SW. Спільно з нашим дилером АСА «Астра», ми провели серію демонстрацій сільгосптехніки нашого виробництва на полях Львівської області, неодноразово зустрічалися з власником бізнесу і його топ­менеджментом у нас на фермі в Чехії, де ділилися досвідом. Під час нашої останньої зустрічі мене запросили, щоб я розповів про декілька ідей, над якими будемо разом працювати. Я не радник і не люблю їх. Я не приїхав вчити, як жити або будувати бізнес, я тільки лише можу сказати, як би я вчинив у тому чи іншому випадку. Не завжди все, що я говорю, працює, наприклад, три моїх сини мені кажуть: тату, в тебе є успіх, але у нас є свої ідеї, ми хочемо зробити по­своєму. I це правильно.

Про що на сьогоднішньому семінарі Ви говорили, на яких головних питаннях Ви сконцентрували увагу власника і менеджмент компанії «Західний Буг»?

Мені було приємно виступати перед такою кількістю фахівців. Дуже важливо, коли власник агропідприємства дає можливість менеджменту різних рівнів висловити свою точку зору при обговоренні стратегічних рішень і майбутнього підприємства. Сьогоднішній семінар саме такого формату.

Для планування агропроекту необхідно зрозуміти світові тренди. Сьогодні зерно – це найбільший і прогнозований сегмент у світовому сільгоспвиробництві, річний обсяг виробництва якого складає 2,5 млрд. тонн (пшениця, рис, кукурудза). Завдяки збільшенню населення, зміни структури харчування світовий ринок протягом останніх 10­ти років споживає стільки, скільки виробляє зернових, а вартість тонни кукурудзи та сої вже сягає 300­350 дол. Є у світі один пояс, шириною 1000 км, де сконцентровано основне виробництво зерна, в якому знаходиться Україна та Німеччина. Найбільшими виробниками цього поясу є США, Китай і країни Європи. Однаковий клімат, майже однакові періоди збирання врожаю дають можливість прогнозувати ціни на врожай. Наприклад, якщо в травні опади, то урожай буде більшим, це означає, що до загального світового балансу додасться 100 ­200 млн. тонн. У такому випадку ціна на зерно буде низька. Протягом останніх років ми спостерігаємо збільшення різниці між максимальною і мінімальною ціною, надалі ця різниця буде збільшуватися. Навчитися прогнозувати і управляти в цих умовах – велике мистецтво. Один з моїх принципів управління полягає в тому, що агропідприємство повинно мати власне сховище з потужністю, яка в 1,5 рази перевищує річний обсяг врожаю. Це дозволяє зберігати врожай стільки, скільки необхідно і продавати сільгосппродукцію трейдерам тільки за максимальними цінами. Я не укладаю ф’ючерсні контракти, не маю справу з біржею і не потребую послуг посередника. Є я, мій банк і покупець, здатний заплатити максимум.

Яким має бути сучасне агропідприємство, здатне витримати жорсткі умови конкуренції, адже великий капітал пішов у аграрний сектор?

Раніше агросектор не становив особливого інтересу для великого бізнесу, але тенденція збільшення різниці між максимальними і мінімальними цінами на сільгосппродукцію з кожним роком робить більш привабливим цей бізнес для великого капіталу. Вони мають величезні ресурси, зрозуміли, як це працює, але не скоро зрозуміють, що мають справу з виробництвом під відкритим небом на величезних територіях. Власник землі завжди буде прагнути отримати за оренду максимальну плату. Це закон, ніхто і ніколи не зможе змінити цей процес. Заплатити більше зможе тільки більш ефективний аграрій. Щоб конкуренти не забрали Вашу землю, Ви зобов’язані бути краще і ефективніше, ніж ті, хто хоче вести господарство на Вашій землі. Сьогодні починається Ваше майбутнє! Якщо ти вирощуєш, то отримуй найбільший прибуток за тонну продукції та зменшуй витрати.

На моє переконання сучасне агропідприємство не тільки в Україні, а й країнах ЄС, США та інших, має такі базові умови:

  • Площа, що обслуговується, 3000 га;
  • Річний обсяг виробництва – 25 тис. GU. Де GU – зернова одиниця, GU = 1 тонна пшениці або 1,1 тонни кукурудзи або 0,5 тонни ріпаку і т.д.
  • Кількість працівників ­ 10 осіб (без працівників офісу, тільки фахівці та менеджмент).

Звичайно багато, що залежить від географії, часу на посівну, збирання, менеджменту та інших факторів, тому площа в окремих випадках може досягати і 5 тис. га. В такому випадку інші базові цифри пропорційно збільшаться. Ці показники для конкурентоспроможного агропідприємства провідних країн світового агробізнесу. Якщо не звертати на це увагу, то на Вашій землі з часом буде господарювати більш успішний аграрій. Практичний потенціал українського аграрія повинен бути не менше: 80 ц/га – пшениця, 40 ц/га – ріпак, 600 ц/га – цукровий буряк …

Яку орієнтовну суму повинен інвестувати власник у сільгосптехніку, щоб забезпечити безперебійний виробничий процес сучасного підприємства?

Iнвестиції у сільгосптехніку для такого підприємства складуть не менше 2,5 млн дол. США. Сума не включає в себе інвестування у склади. Це два енергонасичених трактори, один або два комбайни, самохідний обприскувач, ґрунтообробна техніка, широкозахватна сівалка і кілька логістичних машин. При інвестуванні в нові підприємства дотримуюся важливого принципу, я оновлюю парк цілком і у виробничому процесі не змішую нову і стару сільгосптехніку. В іншому разі не можливо домогтися максимального ефекту від вкладених інвестицій, а вони значні.

Яким вимогам повинен відповідати керівник сучасного агропідприємства?

Він повинен 24 години на добу бути доступним для землі і рослин, знати кожен кв. метр на полі. Всі мої брати цілодобово на підприємстві. Кожен раз, коли я дзвоню комусь з них, то застаю їх у комбайні або обприскувачі, на полі чи авто, тому, що вони хочуть бачити, що відбувається на полі, вони завжди напоготові. За столом зазвичай робиться тільки фінальна версія бізнес­плану. Вони прекрасно знають землю, розуміють рослини, відмінно знають сільгосптехніку, самостійно зможуть налаштувати будь­яку складну машину в полі й добре знають логістику. Якщо керівник агропідприємства проводить в кабінеті не більше одного відсотка свого робочого часу, то це показник одного з кращих агропідприємств, якщо 10%, то це показник середнього рівня і нижче.

Цьому не навчишся в університеті, це називається мульти-талант. Сільське господарство – це один із найважчих бізнесів. Це виробництво під відкритим небом на величезній території, і якщо ти хочеш бути кращим, у тебе немає вибору, ти повинен 24 години на добу бути доступним для землі і рослин. Це сильна сторона середнього сільгоспвиробника. У холдингах агроном сидить на 15­му поверсі бізнес центру і дає вказівки на місця. Зможе цей холдинг бути конкурентоспроможним? Навряд чи він зможе довго залишатися на ринку.

Що значить соціальна відповідальність для власника сучасного агропідприємства?

Так як власник має соціальну відповідальність перед людьми, його завдання вчасно передбачити і відчути, на чому повинно спеціалізуватися агропідприємство, яким вимогам повинно відповідати, щоб побудувати прибутковий бізнес. Якщо підприємство платить мало великій кількості людей і загниває, це хіба соціальна відповідальність? Це проходили, знаємо, чим закінчилося. Найважливіша функція сучасного агропідприємства – це можливість сказати працівникам, як ми будемо розвиватися, справедливо оплачувати їхню працю і надати можливості для професійного розвитку працівника, щоб завжди бути конкурентоспроможним на ринку праці.

З якими проблемами Вам доводиться стикатися, і які проблеми властиві для українського агробізнесу?

Колгоспний вірус! Це означає: стоп інновація! Найбільша проблема, з якою стикається агропідприємство не тільки в колишніх соцкраїнах, а й в усьому світі, це колгоспний вірус. Він живий, він діє, кожен має вірус. Коли ми працюємо, він не активний, але коли у працівника немає мотивації, вірус активізується, а якщо у двох, тоді сила вірусу подвоюється і далі – по наростаючій. Це зупиняє логічне мислення, робочий процес пускається на самоплив. Вірус каже, що зараз обов’язково, що то поламається і тоді не треба буде поспішати і це стане не твоєю проблемою, а проблемою шефа …. Немає рецепту лікування колгоспного вірусу, але є терапія для управління ним. Я не економлю на людях, я хочу щоб кожен працівник мав високий ступінь мотивації, чесну систему оплати праці й чекаю натомість відповідну віддачу. Це одне з найважчих питань.

Розкажіть хоча б про кілька ідей, які сьогодні обговорювалися на семінарі.

Два роки тому в наш агробізнес увійшло нове підприємство в Чехії, це був класичний колгосп пострадянського зразка, 3300 га, 1/3 чорнозем, 1/3 глина і 1/3 піщаний ґрунт (35/35/65 балів), нерівності полів. Врожайність: пшениця ­ 30 ц/га, ячмінь ­ 28 ц/га, ріпак ­ 18 ц/га. Дійне стадо 600 голів, 120 га – сад, 58 тракторів, 77 працівників.

Насамперед ми відокремили молочне виробництво від рослинництва, почали будівництво нових корівників, зараз цей бізнес вже дає невеликий прибуток. Для головного напрямку діяльності ми визначили точну концепцію технологій, виходячи з розмірів підприємства, ґрунтів … Структура посівних площ для цієї ферми: 25% ріпак, 25% кукурудза і 50% пшениця. У кінці першого сезону ми позбулися старої сільгосптехніки і знесли старі будівлі. З 77 працівників залишили двох чоловік, які були готові до кардинальних перетворень і набрали нових співробітників з високим ступенем мотивації. Ще один важливий принцип: зміни повинні проходити швидко, інакше це буде коштувати набагато дорожче. Ми створили парк новітньої сільгосптехніки, виходячи з планів інтенсивного розвитку підприємства. У планах будівництво нової бази, це буде одна будівля, де розташується офіс, майстерня, склад запчастин. Будуємо елеватор із сушкою, перша черга запущена в експлуатацію взимку цього року, закупили канадські перевантажувачі зерна.

Зараз ми працюємо над новітнім проектом, в якому поки більше питань ніж відповідей. Це не винахід, в Австралії багато над цим працюють, але в Європі поки максимум до 10­ти ферм. Ми розробили свою концепцію.

Це система Horsch CTF, означає – тотальний контроль за всім, що відбувається в полі.

Наведу простий приклад: на полі, засіяному ріпаком, ми можемо побачити всі нерівності й нерівномірну обробку поля… Це не має нічого спільного з найвищим показником врожайності. Щоб добитися максимального результату, необхідно менше машин з більшою ефективністю і більш високою якістю робіт, а, значить, потрібно зменшити кількість проходів і мінімізувати ущільнення ґрунту. Колесо трактора або будь­якої іншої сільгосптехніки чинить тиск в сторони і просідає, гусениця створює дошку і ущільнює всього 15 см верхнього шару ґрунту, робить його, як бетон, нижче 15 см можна рукою вибирати ґрунт. На ширину 12 м мені потрібно тільки два додаткових долота, щоб зірвати ущільнення, це дуже дешево.

Тому вся сільгосптехніка, яка працює у нас в полі, на гусеничному ходу, перевантажувачі зерна і розкидачі добрив в тому числі, виняток лише самохідний обприскувач.

Наша мета мати не більш 15% ущільнення ґрунту для всіх робіт, включаючи логістику. Далі оцифровування полів, повністю автоматизоване управління процесом. У систему вносяться всі точки, стовпи, кожен радіус … Моделюються всі ситуації, хід обприскувача з шириною захвату штанги 36 м. Потім посівної, збиральної та логістичної техніки по 12 м. При цьому вся сільгосптехніка, включаючи новий, високопродуктивний розкидач добрив, який ми спеціально розробили і випробовуємо на цій фермі, – на гусеничному ходу і має ширину колії 3 м. Це майбутнє, основи якого закладаються сьогодні.

Ще одне з найважливіших питань – це логістика, яка є теж моїм хобі. Останні 5­6 років ми перестали використовувати трактори для цих цілей. Тільки двовісні авто без спальних модулів.

 Зерновоз може бути використовуватись цілий рік. Кузов змінюється на п’ятитонні ємності для заправки обприскувача, сівалки чи розкидача добрив. Водій на планшеті бачить, куди він повинен доставити вантаж, щоб оптимізувати маршрут і виключити простої. Заправка обприскувача займає всього 3­4 хвилини, при нормі 50 л на га отримуємо 100 оброблених гектарів за одну заправку. При оптимізації логістичної складової можна економити мільйони.

Ще одне з питань, яке ми обговорювали вже на базі одного з підрозділів ПП «Західний Буг» у Жвирці, – це програмне забезпечення. На даний момент у світі немає єдиної програми, за допомогою якої можна було контролювати всі процеси. Сільгоспвиробники сьогодні користуються різними продуктами, безліччю моніторів, це можна назвати елементами локального контролю. У цьому наші підприємства схожі. Але вже приблизно через 3 роки може бути одна єдина програма на базі андроїд, яка буде не тільки елементом контролю, а й суттєвою допомогою менеджменту і операторам. Весь масив інформації буде зберігатися на віртуальному сервері підприємства. Наше завдання користуватися цим як телефоном, коли оператор отримує вранці завдання на свій планшет, виконує його, а кожна дія контролюється і в будь­який момент при необхідності може бути піддана строгому аналізу. Це лише частина питань, які ми обговорювали в рамках візиту компанії «Західний Буг» до нас в Чехію і мого семінару для менеджменту компанії. Дуже приємно мати справу з людьми, які думають про майбутнє і люблять свою землю. Дисципліна в полі – це повага до землі!

Коцупир Василь Володимирович, Генеральний Директор ПП «Західний Буг»:

Приватне підприємство «Західний Буг» почало свою діяльність в 2003 році з обслуговування 2 тис. га землі. Сьогодні ми виробляємо сільгосппродукцію на площі 35 тис. га. Це 8 структурних підрозділів, які обслуговують від 2,5 до 7,2 тис. га. Наша організаційна структура має спільне з моделлю агробізнесу «Хорш». Структура посівних площ сьогодні наступна: цукрові буряки 25%, це наша спеціалізація, далі – пшениця 45%, ячмінь 15%, ріпак 7%, решта – соя, кукурудза. Урожайність за підсумками минулого року склала: буряк 550 ц/га (макс. 680), пшениця 50 ц/га (макс. 60), ріпак 33 ц/га (макс 42), кукурудза 85 (макс. 95). Результат урожайності зернових цього року склав 72 ц/га. Ми знаємо потенціал української землі, тому не боїмося ставити перед собою амбітні завдання і планомірно рухаємося до європейських показників урожайності та якості сільгосппродукції.

За 11 років ми повністю оновили наш парк сільгосптехніки, останній комбайн виробництва «Ростсельмаш» продали торік. Ми чудово розуміємо, що добитися високих результатів у полі можливо тільки при експлуатації економічної, високопродуктивної, а головне надійної сільгосптехніки. Сьогодні цій вимозі відповідають тільки машини західних брендів. Наш парк практично на 100% укомплектований новітніми машинами лідерів світового ринку сільгосптехніки: John Deere, Claas, Сhellenger, Case, Horsch, JCB, Amazone, Ropa та інших.

Співпраця з компанією «Хорш» для нас особливо цікава, оскільки з покупкою якісної, високотехнологічної сільгосптехніки, ми отримуємо консультаційну підтримку від одного з найбільших виробників сільгосппродукції в Німеччині, країни, яка є найбільшим виробником сільгосппродукції в ЄС. Це унікальний шанс для поглибленого вивчення досвіду інновацій і традицій європейського агробізнесу. Нас цікавить не тільки сучасна сільгосптехніка, новітні технологічні рішення і організаційна структура агробізнесу «Хорш», але зрозуміла і близька філософія сучасного аграрного підприємства, яке зможе конкурувати в жорстких умовах глобалізації.

Переписано з runo­agro.com