СТОВ ім. Шевченка, Хмельниччина: «Без людей нічого не буде»

623

Коли спілкуєшся з заслуженим працівником сільського господарства, одразу виникає до нього багато питань: про урожаї, тварин, техніку та всі невід’ємні супутні процеси. Аграрій чітко та ґрунтовно відповідає на кожне задане питання, але все одно з’являється таке відчуття, ніби залишається якась головна таємниця, яка не може бути розгаданою – таємниця людини, у високому смислі слова причетної до землі. І у кожного аграрія вона своя.

СТОВ ім. Шевченка, що у селі Копачівка Деражнянського району Хмельницької області, має доволі рідкісну на сьогоднішній день особливість – простоту та скромність. Керівник господарства, Сергій Васильович Шаповалов, не прагне обігнати у показниках інші підприємства чи якомога більше «вижати» землю. Він робить те, що може, у тих обставинах, які має, і не бере більше, аніж треба для господарства, що при цьому всьому стабільно розвивається.

Історія копачівського підприємства почалась приблизно 30 років тому, коли Сергій Васильович очолив колгосп ім. Шевченка та почав активно працювати на покращення умов села. Усіх добрих справ господаря не перерахуєш, та він і не дуже охоче хвалиться, підкреслюючи, що без людей не зміг би нічого зробити. Але про одне все ж таки керівник СТОВ ім. Шевченка не зміг промовчати: «Ми єдині в країні, хто за свої кошти два рази робив в селі дорогу». Ця фраза коментарів не потребує, а тільки збільшує захоплення працею аграрія з 30-річним трудовим стажем.

Починало господарство з виробництва молочної продукції та поступово, за роки, помаленьку відбудовуючись, стало повноцінним сільськогосподарським підприємством, яке наразі вирощує: пшеницю, кукурудзу, ячмінь, ріпак, горох, сою, овес та інші культури – загалом на площі 2240 га. Щодо тваринництва – поголів’я ВРХ на сьогодні складає 1500, з яких корів – 544, а з них молочних 324. Корови породи абердин-ангус, красиві, чисті, нагодовані, з подивом дивились на мій фотоапарат.

М’ясне тваринництво на СТОВ ім. Шевченка зараз знаходиться у нелегкому стані – економічна ситуація, яка склалась в країні, можливо, змусить Сергія Васильовича збути м’ясних корів. Проте, на господарстві нині активно займаються розширенням молочної сфери – як то кажуть, добрий початок – половина діла. Будуть придбані нові телята, кипить робота з реконструкції ферми та будівництва нового молочного комплексу, який має бути закінчений до нового року. І тут ще раз хочеться підкреслити важливу рису господарства – як часто висловлює керівник: «Все робимо зі своїми людьми».

Штат підприємства на сьогодні складає майже 100 осіб, але людей не вистачає. Тому всі із задоволенням роблять ту роботу, яка необхідна – від звичайних повсякденних аграрних справ до будівельних, а Сергій Васильович, цінячи кожного працівника, боліючи серцем за те, щоб люди в селі були при роботі та мали чим нагодувати свою сім’ю, щедро нагороджує своїх робітників.

Почасти через нестачу людей, щоб не втратити обсяги виробництва, на підприємстві декілька років тому було сконструйовано автоматичну систему годівлі та доїння корів. Такий спосіб утримання тварин, звісно, має свої недоліки – наприклад, обмеження рухливості корів. Але керівництвом господарства це компенсовано доброю природною їжею: овес, сіно, сінаж, силос, солома. Скоро за 2,5 млн. грн буде придбана та розміщена у новозбудованому комплексі нова доїльна установка, за допомогою якої на сучасному рівні буде організовано процес доїння – щоби ще ефективніше та зручніше отримувати якісний продукт.

Досить цікавим та своєрідним у СТОВ ім. Шевченка є вибір техніки для рослинництва. Перш за все – Сергій Васильович Шаповалов вже багато років впевнено користується тільки вітчизняною сільгосптехнікою: оприскувачі львівські, сівалки кіровоградські, тільки кормозбиральне обладнання іноземне, бо у нас такого не виробляють. Керівник господарства запевняє, що його все влаштовує: прибуток є, витрати наскільки можливо мінімальні, люди до вітчизняної техніки звикли та знаходяться при роботі. «Підуть вони на пенсію, не буде кому робити, тоді замість декількох своїх тракторів куплю один John Deer», – ділиться думкою Сергій Васильович.

По суті, зараз СТОВ ім. Шевченка поступово рухається до органічного сільського господарства. Вже 26 років працюють по мінімальній технології обробітку ґрунту – міні-тіл, при якій використовуються дискові борони. Безвідвальний обробіток ґрунту має суттєві довгострокові переваги: накопичення гумусу, підвищення родючості землі, менша залежність від погодних умов, збереження великої кількості вологи у ґрунті, зменшення необхідності використовувати гербіциди та ін. Сергій Васильович підкреслює, що основним добривом на його полях був і є перегній, а мінеральні добрива він додає у мінімальній кількості. Тобто можна із впевненістю сказати, що господарство за довгі роки праці стало «на правильну ногу»: і затрат менше, і продукція екологічно чиста.

Традиційності керівництво підприємства притримується і в питанні збуту продукції: у сфері тваринництва є вже багаторічні перевірені клієнти: ПАТ «Дубномолоко» та ПАТ «Козятинський м’ясокомбінат». З постійними клієнтами зі збуту зернових культур в силу різних причин поки ще не склалось – Сергій Васильович щиро сказав мені: «Хто більше дає, тому і продаємо».

Глобальних планів на майбутнє господарство не має або тримає їх поки що в секреті. З головних змін, як вже зазначалось, – розширення молочного напрямку та придбання необхідного для цього обладнання. Крім того, до нових ХТЗ, які були куплені у поточному році, мають намір взяти ще пару. Наполовину мрією поки що є придбання біогазової установки, яка переробляє органічні відходи у біогаз, біодобрива та електроенергію – є надія на включення підприємства у проект ЮНІДО, метою якого є впровадження цих технологій в Україні.

Сергій Васильович Шаповалов філософськи говорить про те, що зараз багато підприємств скажено гоняться за прибутком, а при цьому часто втрачають більше, ніж могли б зберегти, не поспішаючи. Та головне, як вважає керівник СТОВ ім. Шевченка, залишатись порядною людиною, бо людський фактор ще й досі, не дивлячись на бурхливий розвиток технологій та на «спрагу до грошей», вирішує все.

Тетяна Бєлінська

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here