Органічне скотарство: функціональна модель стратегії сучасного розвитку аграрного сектору України

1032

Руслан Білик, координатор молочного напрямку Швейцарсько-українського проекту “Розвиток органічного ринку в Україні” (2012-2016),

Дослідний інститут органічного сільського господарства (FiBL)

Практичний досвід зарубіжних країн свідчить, що для сталого розвитку сільського господарства особливу увагу необхідно приділити подоланню соціального занепаду села та забезпечення комплексного соціально-економічного розвитку сільських територій на основі моделі багатофункціонального розвитку, яка притаманна постіндустріальним країнам. Головною метою багатофункціонального розвитку сільських територій є: 1) постійне вдосконалення умов життя, праці та відпочинку сільських сімей; 2) надання несільськогосподарських послуг (сільський або зелений туризм), що сприятиме зниженню безробіття, а також розвитку підприємництва, яке є умовою будь-якого виробничо-економічного зростання.

В Україні більшість сільських територій складають райони господарської стагнації, або так званого безперспективного розвитку через їх територіальне розташування, у той час як економічний розвиток міст відбувався швидкими темпами. Політика країн ЄС спрямована на збереження територіальних одиниць, сприяє їх розвитку, залучаючи різноманітні структурні фонди, програми, про що свідчать високі життєві стандарти сільського населення та його побутові умови.

Органічне виробництво – це цілісна система господарювання та виробництва харчових продуктів, яка поєднує в собі найкращі практики з огляду на збереження довкілля, рівень біологічного розмаїття, збереження природних ресурсів, застосування високих стандартів належного утримання (добробуту) тварин та метод виробництва, який відповідає певним вимогам до продуктів, виготовлених з використанням речовин та процесів природного походження.

Для України (з її високою часткою сільського населення, недостатньо працевлаштованого і порівняно погано матеріально забезпеченого) розвиток органічного землеробства є перспективним ще й в силу можливості отримання сільськими жителями додаткових доходів від зеленого туризму, базовою складовою якого в усьому світі визнається екологічно орієнтоване фермерство.

Органічна продукція – це продукція, отримана в результаті сертифікованого органічного виробництва. Органічна сировина для виготовлення органічних продуктів харчування надходить із перевірених джерел: у ґрунт, на якому вирощуються сільськогосподарські культури, протягом 3 років заборонено вносити будь-які речовини хімічного походження. Тільки по закінченню цього, так званого, перехідного періоду продукція отримує статус органічної. Далі органічна сировина надходить до переробних підприємств, де переробляється окремо від традиційної сировини з метою уникнення змішування. Головне тут – кожен етап виробництва знаходиться під суворим контролем органу сертифікації, який засвідчує дотримання вимог та стандартів органічного виробництва шляхом видачі відповідного сертифікату.

Виробництво будь-якого органічного продукту починається з сертифікації землі. Навіть, якщо йдеться про молоко або м’ясо, то, в першу чергу, органічний статус мають отримати поля і пасовища, використовувані для ведення тваринництва. Корови, що дають органічне молоко, повинні випасатися. І, щоб трава на пасовищах не опинилася з пестицидами, діоксинами та іншої стійкої хімією, яка потім може перейти в молоко або в м’ясо, земля повинна бути сертифікована, як органічна. Така органічна сертифікація підтверджує, що пройшло як мінімум три роки з моменту останнього використання агрохімії та ГМО, і в землі більше не залишилося шкідливих речовин.

Після отримання органічного сертифікату на землю, ферма має право отримати сертифікат і на тваринництво. Згідно вимог до виробництва, наприклад, органічної яловичини та молока не можна використовувати антибіотики, гормони та стимулятори росту, ГМ-корми і ГМ-тварин. Крім того, заборонено утримування корів в тісних стійлах і негуманно поводитися з тваринами. Корови мають бути певний час на вільному вигулі, на сертифікованих пасовищах, в природних умовах. Є навіть вимога щодо кількості гектарів на одну голову, добробуту та годівлі тварин. Їдять корівки і паралельно сприяють підготовці землі до наступного врожаю, удобрюють ґрунт природним чином, підтримують баланс природи. Молоко, отримане на таких фермах, є готовим органічним продуктом або ж органічним сировиною.

Що стосується складних продуктів, що складаються з різних інгредієнтів, називатися «органічними» вони можуть тільки, якщо не менше 95% їх складу вироблені органічно сертифікованим спосіб. Таким чином, споживачам органічних продуктів важливо знати місця виробництва всіх інгредієнтів. Міжнародні стандарти зобов’язують органічних виробників вказувати на упаковці походження кожного з компонентів.

Основний міф, який зупиняє українців купувати органіку – стереотип, що органіка – дорого. Але, як кажуть фахівці, справа тут не завжди у відсутності матеріальних можливостей у людей, а в тому, що українці звикли економити на здоров’ї. Нерідко на продуктових полицях вибір припадає не на те, що дійсно корисно, а на те, що дешевше і більше, на те, що перевірено або особисто, або родичем або сусідом. Також відіграє свою роль відома риса нашого менталітету, коли людина боїться прийняття нового і відходження від звичного способу життя.

Зупинимось на деяких перевагах органічного молока:

Органічне молоко не містить залишків пестицидів. Корів на органічних фермах годують сертифікованими кормами та випасають на пасовищах, де не використовують хімічні пестициди (гербіциди, інсектициди, фунгіциди). Органічне скотарство дуже контрастує з промисловим, де використовують близько 500 різних пестицидів. Наукові дослідження у всьому світі шокують: залишки пестицидів від такої діяльності було знайдено у краплях дощу, снігу і навіть тумані.

Органічне молоко не спричиняє виникнення алергій, екземи та раку. Вчені довели, що конвенційні продукти з завищеним вмістом гербіцидів та інших пестицидів, синтетичних мінеральних добрив, гормонів провокують виникнення у людей перерахованих хвороб, особливо у дітей.

Органічне молоко містить більше лінолевої жирної кислоти. Ці корисні для людини жири надходять у молоко з травою. Тварини, яких годують свіжою травою та сіном, продукують молоко з набагато більшим вмістом лінолевої кислоти, ніж ті, яких годують лише зерном. Було доведено, що самі ці жири зміцнюють імунну систему, зменшують ризик розвитку пухлин, а також знижують ризик виникнення діабету в чоловіків.

Органічне молоко має високий вміст кальцію. Одна склянка органічного молока містить 300 мг кальцію, якого потребують як дорослі, так і діти. Особливо багато кальцію необхідно дітям для кращого росту та зміцнення кісток: 800-1300 мг (залежно від віку). Тому 2-3 склянки органічного молока щодня подбають про ваші кісточки та обмін речовин організму.

У численних дослідженнях фахівці галузі аналізували вплив органічних методів виробництва продукції на її якість. Порівнювалися якісні ознаки продуктів органічного та традиційного сільського господарства. Проте, досить складно зробити узагальнення на основі результатів окремих досліджень якості, оскільки якість харчових продуктів зумовлена не тільки методом виробництва, але й сортом рослини, місцевістю і кліматичними умовами, де її вирощують, іншими факторами, що впливають на продукт після збору врожаю. Тому наукові узагальнення, які підсумовують та оцінюють результати кількох окремих досліджень, є особливо цікавими та вагомими. Оскільки важливість органічного сільського господарства зросла у всьому світі, такі публікації впродовж останніх років з’являлися у багатьох країнах Європи. У цій статті наводяться найбільш достовірні дані щодо якості органічних та конвенційних продуктів, які були одержані під час досліджень та перевірені на науковцями.

Таблиця 1.

Порівняння якості продуктів органічного та конвенційного (традиційного) сільського господарства

Аспекти якості Тенденція * Примітки
Сполуки з бажаними властивостями
Вітаміни Вміст вітаміну С у фруктах, овочах, молоці: вищий на 5-90%
Вторинні метаболіти Вміст поліфенолу у фруктах, овочах, вині: вищий на 10-50%
Сенсорна якість Менший вміст води може мати позитивний вплив на отримання задоволення від споживання органічних фруктів або овочів
Сполуки з небажаними властивостями
Нітрати Органічні овочі містять на 10-40% нітратів менше
Залишки пестицидів В органічних фруктах у 200 разів менші; в органічних овочах у 250 разів менше, ніж у вирощених конвенційним способом
Патогенні мікроорганізми На вміст мікотоксину впливають агрономічні заходи

Пояснення до таблиці:
* Висновки обґрунтовані результатами семи досліджень зі спеціальної літератури.
↑ Органічні продукти мають кращі показники, ніж конвенційні
→ Органічні продукти мають невелику перевагу над конвенційними

Таблиця 1 показує тенденцію продуктів харчування у системі органічного сільського господарства, для того, щоб отримати найбільш бажані поживні сполуки завдяки органічним добривам та режиму підживлення.
Учасники європейського дослідницького проекту Quality Low Input Food (QLIF) підтвердили, що вміст привабливих поживних речовин, таких як вітаміни/антиоксиданти (зокрема, вітамін Е, бета-каротин, лютеїн) та поліненасичені жирні кислоти (наприклад, Омега-3) у органічній продукції на 70% більше, ніж у зразках молочної продукції, отриманих традиційним шляхом.

Для захисту переваг цього виробництва постанови щодо органічного виробництва визначають методи переробки, які гарантують справжню природність та автентичність, через заміну використання багатьох домішок та речовин для переробки спеціальними формулами та застосуванням високоякісних складових.

І останнє, але не найменш важливе — органічне сільське господарство є більш вигідним для цілої низки екологічних аспектів. Це стосується біологічного різноманіття та ландшафту, ґрунту, води, клімату та повітря, а також споживання енергії. Коротко кажучи, «органік» — є кращим для людей, тварин та навколишнього середовища.

Нижче перераховані безпосередні економічні можливості у зв’язку з переходом до органічного виробництва.

  • Як правило, органічне сільське господарство показує хорошу окупність. Ціна на органічні продукти найчастіше перевищує ціну на звичайні продукти – іноді до 20% – у той час як витрати можуть залишатися на колишньому рівні. Таким чином, органічне землеробство може підвищити доходи фермерів і тим самим вдихнути нове життя в сільські громади.
  • Органічне виробництво пов’язує фермерів зі стабільними ринками збуту в сучасних інтегрованих виробничо-збутових ланцюжках і, таким чином, веде до більш низьких операційних витрат, кращого контролю.
  • Органічні ферми використовують менше сировини (добрив, пестицидів та енергії) і, таким чином, можуть знизити виробничі витрати, в той же час позбавляючи країну від дорогого імпорту, що є актуальним при нинішньому коливанні курсу валют. У Молдові було підраховано, що при вирощуванні люцерни до озимих пшениці і ячменю, економія від скорочення використання мінеральних добрив склала би близько 23 млн. дол. США на рік (Gherciu, 2010).
  • Органічне виробництво вимагає нової сировини, призначених для органічного сільського господарства машин та виробничого обладнання, а також нових знань і наданих послуг. Все це відкриває нові можливості для розвитку підприємництва.
  • Органічне сільське господарство створює більше робочих місць. На органічних фермах часто задіяно більше робочої сили, ніж на звичайних фермах, що веде до зростання зайнятості населення.
  • Ринок органічної продукції – це ринок якості, що створює більше робочих місць по всьому ланцюжку створення вартості, наприклад, у сфері переробки, сортування та пакування.
  • Органічне сільське господарство, загалом, наукомістке виробництво і тому потребує кваліфікованої підтримки персоналу з сертифікації, працівників-консультантів та експертів в інших сферах.
  • Розвиток інших галузей, що вписуються в органічну концепцію. Сюди можна віднести еко-туризм, освітні послуги та видобуток поновлюваних джерел енергії, наприклад, виробництво біогазу.

Хоча в цілому умови для розвитку органічного сектору дуже сприятливі, існують також перешкоди і потенційні загрози. Нижче порушені питання, характерні тільки для органічного сектору:

– механізми землекористування недостатньо розроблені для залучення довгострокових інвестицій;

– брак знань і потужностей виробництва на більшості рівнів, а також відсутність консультативних послуг в сфері сільського господарства;

– поширення міфів в сільськогосподарському секторі про старомодність і низькодохідність органічних методів землеробства;

– опір системі сільськогосподарських установ, які бачать в органічному секторі загрозу;

– відсутність зацікавленості з боку уряду;

– нерозвиненість інфраструктури маркетингу, слабкий розвиток ланок постачання; нестача складських приміщень;

– слабкий розвиток переробної промисловості, в поєднанні з відсутністю ефективного посередницького сектору; обмеження в постачаннях зацікавленим покупцям;

– сектор матеріально-технічного забезпечення галузі погано організований.

Гіпотетично органічне землеробство здатне поставляти продовольство в достатніх обсягах. Як отриманий досвід, так і загальні спостереження підтверджують, що причини браку продовольства більшою мірою пояснюються соціальними, політичними та економічними умовами, а не проблемами в самому виробництві. При наявності великих площ земель, що не використовуються і при рівні виробництва на використовуваних землях значно нижче свого потенціалу, немає причин для занепокоєння про те, що органічне виробництво створить загрозу продовольчої безпеки. В цілому, не спостерігається ніяких ознак того, що з масштабнішим переходом до органічного землеробства врожайність різко знизиться. Крім того, органічні ґрунти та фермерські господарства є більш стійкими до несприятливих погодних умов, які, як очікується, почастішають зі зміною клімату. Справді, досить імовірно, що переведення великих площ під органічне управління сприятиме забезпеченню місцевої продовольчої безпеки шляхом збільшення доходів та забезпечення зайнятості сільських територій.

Окремо, слід наголосити про можливість експорту  органічних зернових культур до Європи для забезпечення концентрованими кормами  тварин, які вирощуються  за установленими вимогами органічних стандартів. Нині Європейський союз надає квоти та інші пільги для операторів ринку з України. При цьому є великий попит різних країн у сої, пшениці, кукурудзі та інших культур вирощеної на наших землях, який надає зелене світло всім господарствам за умов дотримання певних процедур правового поля країни-експортера.   Досвідчені  аграрії пам’ятають, що більшість виробників мали високі результати успішної діяльності при розумному поєднанні та управлінні рослинництвом і тваринництвом в господарстві. Органічне тваринництво саме засноване та враховує засади вищенаведеної належної виробничої практики.

Коли йдеться про органічне виробництво, ключову роль на ринку відіграє «органічна» гарантійна система, яка містить спеціалізовані інспекційні та сертифікаційні органи, акредитовані міжнародними організаціями. Саме щорічна сертифікація, періодична інспекція та відповідне маркування забезпечують відповідність органічної продукції суворим органічним стандартам. Усі етапи виробництва органічної молочної продукції ретельно контролюються сертифікаційними органами: проводиться аналіз стану ґрунту на наявність пестицидів, важких металів та інших токсичних речовин, контролюються умови утримання та годівлі тварин, умови виробництва та зберігання молока, транспортування та реалізації кінцевому споживачеві.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here