Вітамін А в етіології акушерських і гінекологічних захворювань

674

Я.С. Стравський, доктор ветеринарних наук, старший науковий співробітник,

С.М. Стравська, молодший науковий співробітник,

Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН України

Досягнутий в останні роки прогрес у вивчені біологічної ролі вітамінів, їх впливу на обмін речовин, фізіологічні функції, репродуктивність сільськогосподарських тварин, забезпечив широке використання вітамінів у ветеринарній медицині і тваринництві. Жиророзчинні вітаміни при комплексному їх застосуванні підвищують ріст і резистентність молодняка, імунну і відтворювальну функції у дорослих тварин, харчову і біологічну цінність продуктів тваринництва.

Відомо, що вміст мікроелементів у кормах впливає на вміст вітамінів, білків, амінокислот і жирних кислот в органах тварин. Додавання кобальту і марганцю до корму сприяло кращому засвоєнню каротину коровами. Встановлена пряма залежність між вмістом цинку в раціоні і плазмі крові корів та вмістом вітаміну А в плазмі крові, з одного боку, і обернена залежність між вказаними показниками і вмістом продуктів перекисного окиснення ліпідів у плазмі крові корів – з другого.

Вітаміни впливають на процеси розмноження як прямо, так і опосередковано. Їх дія в першу чергу спрямована на систему ендокринних та статевих органів.

Для відтворення має значення не тільки кількість вітамінів, що надходять до організму, але і їх співвідношення. Надмірна кількість будь-якого вітаміну, може шкідливо вплинути на функцію відтворення.

На процес розмноження впливають усі вітаміни, проте домінуючу роль, звичайно, відіграють вітаміни А, Д, Е, а особливо ретинол. Незважаючи на те, що вітамін А відкритий давно, ще й нині існує необхідність вивчення його всебічної дії не тільки на організм матері, а й на плід. Це можна пояснити багатьма обставинами, серед яких найбільше значення має А-вітамінна недостатність у тварин, оскільки кількість корів зі зниженим вмістом каротину становить в Україні в середньому 57,9-62,1%.

За нестачі вітаміну А діагностують недорозвиненість яєчників, зменшення кількості премордіяльних фолікулів, затримка фолікулів та їх атрезія, затримка інволюції жовтих тіл, утворення кіст яєчників. Також відбувається атрофія яєчників, можливі дегенеративні зміни, розлад функції цих органів, порушення функціональної діяльності епітелію яєчників, передчасні роди, затримання посліду.

У телиць і корів при нестачі вітаміну А частими є перегули, яловість, ембріональна смертність, аборти, народження нежиттєздатних телят. Вітамін А підвищує функціональну активність ендометрію у період імплантації ембріона, збільшує рівень білка і прогестерону.

Нестача вітаміну А в організмі вагітних корів негативно впливає на морфологічний та функціональний розвиток залоз внутрішньої секреції (гіпофіз, надниркові залози, щитовидна залоза) і статевих органів (яєчники, матка) плодів.

Про вплив вітаміну А на репродуктивну функцію у самок свідчить також наявність внутрішньоклітинного ретинолзв’язуючого білка (РЗБ) в статевих органах. Зокрема, встановлено, що РЗБ плаценти ідентичний з РЗБ, виділеним із вісцерального жовчного мішка і печінки плодів щура. На основі цих даних було постульоване положення про його участь у транспорті вітаміну А з материнської системи кровообігу в плідну, що свідчить про підтримання вагітності самок.

Протягом останньої декади тільності вміст вітаміну А в плазмі корів знижується до 40% і залишається на такому рівні протягом першого місяця після отелення. Таке зменшення вмісту вітаміну А в плазмі крові корів перед родами і після отелення пояснюється посиленням поглинанням його молочною залозою і виділенням у молозиво.

Імунна функція в організмі тварин при дефіциті вітаміну А значно знижується.

У нетелів, в яких спостерігалось порушення гомеостазу плацента була проникною для стафілококів і кишкової палички в 16,6% випадків, а у тварин з А-вітамінною недостатністю проникність плацентарного бар’єру зросла до 42,8%, це відбувається тому, що епітеліальні клітини виявляють виключну чутливість до дефіциту вітаміну А.

Збільшення кількості вітаміну А в раціоні в 4-5 разів попереджувало порушення вагітності у корів, тому вміст вітаміну А в раціоні лактуючих і сухостійних корів з розрахунку на кг корму (на натуральну речовину) повинен становити відповідно 3,2 і 4,0 тис.

Потреба великої рогатої худоби у вітаміні А забезпечується повною мірою при згодовуванні їй високоякісного сіна, сінажу, силосу які характеризуються високим вмістом каротину. У США додаванням вітаміну А до раціону ВРХ або застосування ін’єкційних його препаратів рекомендують при низькому вмісті в раціоні фуражу (цей термін об’єднує групу кормів – сіно, сінаж, силос), при використанні в годівлі тварин кормів, які зберігалися тривалий час і втратили каротин, при високому вмісті в раціоні кукурудзяного силосу або концентрованих кормів при дії стресових факторів (холод, інфекційні захворювання).

При нормуванні А-вітамінного живлення у США враховують А-вітамінну активність кормів, виходячи з даних про повне перетворення наявного в них каротину у вітамін А. Потреба ВРХ у вітаміні А згідно вказаних норм залежить від статі, віку, живої маси і продуктивності тварин та виражена в інтернаціональних одиницях. Вона становить для сухостійних і лактуючих корів масою 400, 500, 600 і 700 кг відповідно 30, 38, 46, і 53 тис. ІО. Потреба телят масою тіла 30, 40, 50, 75 кг у вітаміні А становить відповідно 1,3; 1,7; 2,1; 3,2 тис. ІО, потреба ремонтних телиць масою тіла 100, 200, 300 кг – 4,24; 8,48; 12,72 тис. ІО.

Вміст вітаміну А в раціоні лактуючих і сухостійних корів з розрахунку на кг корму (на натуральну речовину) повинен становити відповідно 3,2 і 4,0 тис. ІО, в раціоні дорослих бугаїв – 3,2 тис. ІО. Максимально допустимий рівень вітаміну А в раціоні ВРХ – 6,6 ІО/кг корму.

При нормуванні потреби корів у вітаміні А в країнах СНД виходить з вмісту в кормах каротину. У зв’язку з тим, що кількість β-каротину в кормах не перевищує 75-78 % загальної кількості каротину, ці норми занижені в середньому приблизно на 20 %. Потреба лактуючих корів в каротині згідно деталізованих норм годівлі залежить від маси тіла і рівня молочної продуктивності. Для корів масою тіла 400 кг з надоєм 10, 20, 30 кг молока вона становить відповідно 385, 640 і 940 мг, для корів масою тіла 500 кг – 410, 658 і 1010 мг, для корів масою тіла 600 кг – 500, 680 і 1010 мг. Потреба сухостійних корів у каротині на 25-30% менша ніж лактуючих корів. Потреба молодняку в каротині залежить від віку й інтенсивності росту. Для тварин 1–3 місячного віку вона становить 13,6 – 20,4 мг; для тварин 4–6 місячного віку – 22,4–26,5; 7–9 місячного віку – 29,2–29,6; 10–12 місячного віку – 29,0– 29,4; з 18 місячного віку – 30–31 мг на кілограм приросту живої маси.

Нині на вітамінному ринку України реалізується ряд препаратів які випускаються у вигляді мікрогранул, порошку, водорозчинної й  олійної форми у Німеччині, Франції, Швейцарії, Голландії. Джерелом вітаміну А в цих препаратах є ретинолпальмітат, ретинолацетат, ретинолпропіонат. Сухі форми препаратів вітаміну А в основному використовуються в годівлі тварин і птиці у вигляді добавок до комбікорму, жиророзчинні форми – оральним і парентеральним способом, водорозчинні форми – парентеральним способом. Слід мати на увазі, що олійні препарати вітаміну А та інших жиророзчинних вітамінів при парентеральному введенні їх тваринам недостатньо ефективні в наслідок поганого їх засвоєння і швидкого руйнування. Тому для парентерального введення краще використовувати водорозчинні препарати вітаміну А. На цьому слід наголосити, бо до цього часу в Україні використовують в основному жиророзчинну форму вітаміну А, хоча активність водорозчинної форми в 1,5 рази вища. Важливою практичною проблемою є проблема оптимального розподілення вітаміну А в комбікормах і кормо сумішах при додаванні його до цих кормів в умовах господарств, в яких відсутні змішувачі, що забезпечують рівномірне розподілення мікрокомпонентів при додаванні їх до кормосумішей. Вважається, що лише триступеневе змішування дозволяє рівномірно розподілити 10–50 г вітаміну А в тонні комбікорму. Нерівномірне змішування вітамінних препаратів з кормо сумішами є однією з найбільш важливих проблем, при використанні вітамінів у годівлі тварин і птиці.

У практичних умовах при використанні вітаміну А в годівлі тварин і птиці у вигляді добавок їх до раціону, необхідно враховувати ряд факторів, які впливають на ефективність його використання:

  • масляні і водорозчинні препарати вітаміну А швидко руйнуються при контакті з мікроелементами, тому слід використовувати сухі захищені його форми;
  • при додаванні незахищених форм вітаміну А слід використовувати захищені форми мікроелементів, зокрема їх комплекси з амінокислотами (хелати);
  • вуглекислі солі мікроелементів меншою мірою руйнують вітамін А, ніж сірчанокислі солі;
  • при відсутності захищених форм вітамінів і мікроелементів їх слід вводити в комбікорми і кормосуміші окремо, перед згодовуваням тваринам.

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here