Інтерв‘ю на фоні дозріваючого хліба. Микола Люшняк

223

Щороку , у літню пору , ТзОВ « Бучачагрохлібпром» , що на Тернопільщині , проводить Всеукраїнський « День поля ». І цьогоріч відомий в Україні колектив , який був і залишається протягом одинадцяти років свого існування провідним виробником і реалізатором високоякісного насіння вітчизняної і зарубіжної селекцій , не зрадив своїм добрим традиціям . Багаторічний керівник «Бучачагрохлібпрому » , а нині його голова наглядової ради Герой України Петро Гадз знову запросив до себе в гості баготочисленне , багатосотенне товариство аграріїв з різних куточків нашої країни. Керівників господарств , які , незважаючи на всілякі труднощі та негаразди в державі , прагнуть не тільки втриматися на плаву , як кажуть , а й працювати по – новому, розвиватися та бути з прибутками ; провідних вчених відомих вузів , наукових установ і центрів , які поглиблено займаються землеробством , фізіологією , генетикою і селекцією сільськогосподарських культур , технологіями їх обробки та захисту від хвороб та шкідників ; представників компаній, які пропонують різноманітний набір техніки та новітніх технологій. Банк ідей та пропозицій . Тут – школа передового досвіду під відкритим небом . Справді, як у відомій пісні : « Товариство моє , вже той день настає , коли треба зібратися в коло… ». І збираються сюди , на насіннєвий завод у село Підзамочок Бучацького району . Лише б клич прозвучав .
Серед почесних гостей був і народний депутат України від блоку Петра Порошенка Микола Люшняк. З ним ми зустрілись під час огляду демонстраційних та насіннєвих ділянок озимих і ярих культур товариства з обмеженою відповідальністю. Пшениця , ячмінь , кукурудза , соняшник , ріпак , гірчиця , горох вітчизняних та зарубіжних селекцій . І ми – на їх фоні .
Миколі Володимировичу аграрна тематика близька і зрозуміла. За фахом , духом і внутрішнім переконанням. Закінчив Львівський державний сільськогосподарський інститут ( нині Львівський національний аграрний університет ) за спеціальністю « Плодоовочівництво і виноградарство », кваліфікація – вчений агроном. Після навчання у виші працював у селянській спілці «Золотий колос» Бережанського району . Спочатку бригадиром , згодом головним агрономом цього господарства . Потім – у Львові – провідним спеціалістом ТОВ «Альянс» , менеджером ТОВ «Агроіндустрія Плюс ». А далі – знову був Тернопіль – заступник директора ПП «Авангард» , ТОВ «Галич Агро Стек ». Займався оптовою торгівлею пестицидів , агрохімікатів , насінням польових культур та продукції сільськогосподарського виробництва . Пан Микола є засновником ТОВ «Золотники Агро» Теребовлянського району . У користуванні – три тисячі гектарів землі , де впроваджується новітні методики обробітку грунту , вирощування та зберігання продукції.Запитуємо у нашого співрозмовника про враження від «Дня поля».
Микола Люшняк , народний депутат України : – За рівнем ,географією представництва – це західно– українське свято , яке фактично збирає всіх аграріїв України . Кожен з них хоче поділитися своїми емоціями , своїми враженнями, подивитись яким буде рік – врожайним чи не дуже . А також спрогнозувати ціну на продукцію . І якщо у когось є якісь проблеми – поділитись , щоб можна було їх гуртом , разом вирішити їх. І щоб далі не ставати на ті ж граблі , які вже були колись…
Напевно , і уряд , і Верховна Рада , і Ви , як народний депутат , повинні повернутися до селянина , до його щоденних проблем . Бо ,як правило , найголовнішою увагою «зігріті» великі агрохолдинги . Потрібно , щоб таку опіку відчули на собі й фермери , власники індивідуальних селянських господарств .
Микола Люшняк : – Ви знаєте , що за останні 10 – 15 років Україна зробила дуже великий поступ у сільськогосподарському виробництві . Що зробили агрохолдинги? За рахунок своїх дешевих коштів , залучених інвестицій , вони отримали дешеві фінанси . Завдяки їм вони змогли освоїти землі , які 15 років тому стояли як «мертва» зона. Зараз ми бачимо , що Україна є справді державою , яка може забезпечити не лише власні потреби , а й у світі. Зокрема , у такій продукції як кукурудза . В її експорті посідаємо третє місце . В експорті ячменю – маємо друге місце. Тобто наша держава сьогодні є великим гравцем на ринку сільськогосподарських культур. На жаль , наша економіка була повернута трохи в інший бік, у бік нашого північного сусіда. Нині нам не легко швидко переформатуватись . Особливо у бік Європи , тому що там є цілком інші вимоги . Наше законодавство не співпадає із законодавствос ЄС. Тому зараз настав переломний момент. Україна повинна розвивати цілком інші ринки збуту продукції . А також повинні бути цілком іннші вимоги . Раніше ми могли на ті чи інші речі просто махнути рукою . Зараз ми не маємо права цього робити . Повинні вирощувати тільки якісну продукцію , яка була б конкурентноздатною як у Європі , так і у світі . Скажімо , в Азії чи в інших країнах, наприклад , Китаї , Ірані , в Іраку , які бажають з нами співпрацювати, але потребують хорошої та якісної продукції , товару…

У пленарній частині «Дня поля» прозвучали цікаві ідеї про міжнародну співпрацю , спільні проекти України та ЄС . Про що йдеться ?
Микола Люшняк :- Ми сьогодні на святі бачили представників Євросоюзу , наших сусідів – поляків , які також зацікавлені вкладати свої інвестиції в економіку України . На жаль , наше законодавство не адаптоване до таких інвестицій , які неодмінно повинні дати результат . Тому сьогодні у Верховній Раді готуємо зміни до законодавства , які б могли б приваблювати і захищати наших інвесторів . А щодо агрохолдингів , про які ви запитували – то деякі з них збанкрутували , у якійсь мірі порушивши рівень певної стабільності . Тому зарубіжні партнери ставляться до нас з певним острахом , але я не думаю , що це не буде якоюсь перешкодою для розвитку нашої економіки завдяки подальшому залученню іноземних інвестицій .
Недавно я мав зустріч з торговими представниками В‘єтнаму . Вони зацікавленні у нашому розвитку , особливо переробці сільськогосподарської продукції, вирощеної на наших полях . Вони готові будувати у себе заводи з переробки ріпаку . Тому , що 150 мільйонів населення , а якщо бути точнішим – то півмільярда людей цього континенту також повинні добре харчуватися . Тієї продукції , яка вирощується у нас , вони її не взмозі виростити і забезпечити назрілу потребу у продуктах харчування . На жаль , нині уряд неспроможний фінансувати у повному обсязі сільськогосподарську галузь . Є проблеми, великі проблеми. Якби сьогодні у нашій країні не було військової окупації . У державному бюджеті передбачено близько 90 мільярдів гривень . Якщо б віддати 10 відсотків від цієї суми для підтримки агровиробництва , – то у 2016 – 2017 роках ми змогли б виробити не 50 – 60 мільйонів тонн зерна , а майже 100 мільйонів тонн.
Насправді на порядку денному нині стоїть уже не експорт продукції , як сировини , наприклад , пшениці ,кукурудзи чи ячменю . А власне глибока їх переробка. Це – повинні бути комбікорми , біоетанол та інші продукти продукти глибокої переробки. Таким чином , не залишатися для світу сировинним придатком.
Як Ви вважаєте, чи буде наша країна власне такою про яку говорите? Розуміння ситуації є . А далі?
Микола Люшняк : – Навіть оцінюючи стан посівів , на Дні поля , їх якість ми є дійсно багатою країною . Не тільки землею , а й людьми , які вирощують цей врожай , бачимо конкретні результати. Я був у багатьох країнах ЄС , США , Канаді . Повірте, що чогось кращого , незвичайного чи особливого я не побачив там. У питаннях технології , обробітку землі ми рухаємося з ними пліч–о- пліч . І не відстаємо від них . Єдине , що вони мають більшу державну підтримку . Це – дешеві кредитні кошти , відшкодування на гектар землі . Ми не можемо сказати про те, що у нас нічого не робиться для підтримки села. Підприємства користуються четвертою групою категорії оподаткування. Сільськогосподарський податок також є невеликою пільгою для підтримки виробників . Він є , існує і він також є поштовхом для розвитку виробництва .
Ви часто навідуєтесь додому, на Тернопільщину , звідси ви взяли старт у велике життя , у велику політику . Ваші земляки чекають від Вас швидких і конкретних змін на ліпше…
Микола Люшняк :- Україна має дуже великий потенціал. Одним з напрямів, яким буде розвиватися Бучацький район, – це сільськогосподарська кооперація . З чим сьогодні зіткнулися агровиробники ? У 90 – х роках ,господарі , які проживають у селі , набрали чимало землі , городів. Але нині не мають можливості їх обробляти , засівати якісним насінням . Частина цієї землі заростає бур‘янами . Нині завдання держави – сприяти розвитку цієї кооперації , щоб людина , яка має 2-3 гектари землі, могла б вирощувати не тільки пшеницю , кукурудзу чи ячмінь . Бо нині це просто нерентабельно , невигідно. Але у такому господарюванні як садівництво , овочівництво і тваринництво ми маємо дуже великі перспективи . Я переконаний , що за кооперацією – велике майбутнє!
Наш співрозмовник у 2010 році здобув науковий ступінь кандидата сільськогосподарських наук. Тому аграрна наука його по – особливому притягує . Після інтерв‘ю пан Микола зустрів біля однієї з інформаційних яток свого викладача і наставника у ЛНАУ , доктора сільськогосподарських наук, професора В.В. Лихочвора і підійшов до нього. Для культурних людей- це завжди характерно . Спеціалістам одного професійного цеху цікаво побачитись , зустрітись та поспілкуватись і , зокрема, про новий міжнародний проект України та Польщі щодо фізіологічної ролі та використання у системі удобрення сірки та кальцію, учасником якого є Володимир Лихочвор . «День поля» у ТзОВ «Бучачагрохлібпром» відкриває нові можливості для міжнародної співпраці. І нехай це триває ще довго й довго!

АНАТОЛІЙ ОЧКОЛАС