ТОВ «Штерн Агро»: першовідкривачі івано-франківських земель

1238

Прикарпаття – край зі свіжим прохолодним подихом гір та численних лісів, різноманітним неоднорідним рельєфом та особливими кліматичними умовами. І навіть тут аграрії сміливо починають розвивати рослинництво та роблять його рентабельним, бо вільна людина не є рабом умов, що її оточують. Вона сама може створити собі гармонічні для своєї справи умови – навіть там, де це здається майже неможливим або складним.
Так виникало підприємство «Штерн Агро», сільськогосподарські угіддя якого знаходяться на теренах Тлумацького та Тисменицького районів Івано-Франківської області. Це господарство було створене за рахунок іноземних інвестицій, і коштів знадобилося вкласти досить багато: ще б пак, приїхали робити родючі поля на землю, яка багато років стояли поросла бур’янами…
А сьогодні ТзОВ «Штерн Агро», небагато-немало, є одним з найуспішніших підприємств Івано-Франківщини, на яке я з радістю завітала. У збудованому прямо посеред поля біля с. Грушка двоповерховому офісі мене привітно зустрів усмішливий директор цього господарства Ігор Гордійчук, який дав посвячення в історію та розкрив живі подробиці робочих буднів «Штерн Агро».
Пане Ігоре, розкажіть, будь ласка, як починалася діяльність Вашого підприємства?
6 грудня 2015 року ТзОВ «Штерн Агро» виповниться 9 років, і якщо порівняти наш початок і те, що маємо зараз, – це небо і земля. Було в нас 400 га, зараз 6500 га, але наскільки багато за цим зростанням вкладеної праці стоїть!.. Власники нашого підприємства – подружжя з Німеччини Альберт та Елізабет Інгестерн (з їх прізвища й виникла назва господарства), аграрії за покликанням, зараз вже похилого віку, але ті наміри високотехнологічного розвитку, ефективна стратегія в рамках економічно складної української дійсності, які ми з ними разом колись започаткували, з кожним роком стають все більш живими та потужними, а в скарбничці досвіду зростають конкретні досягнення по їх реалізації.
Спочатку ми шукали землі для заснування господарства на Тернопільщини та Хмельниччині – в цих регіонах дуже сприятливі умови для вирощування сільськогосподарських культур – але там це нам по ряду причин не вдалося, і у підсумку влаштувались на Прикарпатті. Ми прийшли на нові поля, з яких бур’яни за багато років витягли велику кількість поживних речовин. Серед пустоші на ділянці 8,2 га побудували й офіс та інші приміщення. Перший рік роботи був дуже важким, але тепер пишаємось, що всі перенесені труднощі не змусили нас зупинитись.
Які культури вирощуєте?
Вирощуємо озиму пшеницю, озимий та ярий ячмінь, кукурудзу, соняшник, ріпак. В цьому році вперше посіяли сою – цю культуру я тільки почав вивчати, тому ні про врожайність, ні про її «поведінку» зараз поки нічого не скажу. А взагалі врожай в цьому році повинен бути добрий, але тільки б пішли зараз дощі: вже тиждень посуха, і ми чекаємо, щоб небо подарувало нам воду.
Які в цьому році очікування за рентабельністю та цінами на продукцію?
На пшеницю та кукурудзу ціни значно впали, але на останню аграрії поки що мають надію, бо у нас вона дуже добре росте. Але як бути з таким тяжким збутом? Ціни на всю сільгосппродукцію взагалі не стабільні, коли сієш, не знаєш, що у підсумку отримаєш. Тим паче, що ціни на запчастини та солярку зараз космічні, а скоро жнива, у період якої витрачається від 8 до 10 тонн солярки в день…
Рентабельною культурою, звісно, виходить ріпак, подивимось, що в цьому році буде з соєю. А найбільш рентабельним у «Штерн Агро» є озимий ячмінь, який ми вже багато років продаємо по вигідній ціні данській фірмі «Даноша». В тому числі, збуваємо їм 90% пшениці, яку вирощуємо.
Раніше плідно та вигідно працювали по кукурудзі з «Укрспиртом», доки не відбувся дуже неприємний інцидент: вони прийняли у нас продукцію у листопаді 2014 р., мали заплатити на протязі двох тижнів, а у підсумку гроші ми отримали більше ніж через півроку, після того, як я зробив до них 11 настійних візитів. На цьому наша співпраця скінчилась.
Можливо, будемо брати участь у фінансовій програмі компанії «Сингента» по кукурудзі, але остаточно ще не вирішили, чекаємо на кращу ціну.
Розкажіть, буд ласка, в чому специфічність ґрунтів у цих краях?
Як я вже зазначив, на Івано-Франківщини не дуже родючі землі, але вони легші в обробітку та швидші по достиганню рослин – це перевага. Тут у нас горбиста місцевість та досить великі запаси гіпсу під землею, через що іноді утворюються карстові ями на полі – при їх наявності наші співробітники працюють тільки вдень, бо вночі у такому разі в полі небезпечно.
Нещодавно спеціалісти польської компанії зробили глибокий аналіз наших ґрунтів на території 5,5 тис. га на виявлення кількісного та якісного показників фосфору, калію, магнію та кислотності – і як раз остання у землях «Штерн Агро» підвищена, а фосфору трохи бракує. Коли ґрунти кислі, мінеральні добрива в них погано засвоюються, тому необхідно проводити заходи для забезпечення гарного врожаю. Ми вносимо вапняну муку. Минулими роками вносили по 3-4 тонни на га, а в цьому році плануємо збільшити до 8 тонн на га, щоб добре наситити землю, тим паче, що врожай обіцяє бути якісним. Через три роки внесемо меншу кількість знов.
Крім того, регулярно даємо землі органіку, бо без неї ґрунт не буде повноцінно відновлюватись: індичий послід, від 4 до 5 тис. тонн на рік – під кукурудзу та соняшник. У нас налагоджена співпраця з нашими добрими сусідами «Добробут Прикарпаття», які спеціалізуються на вирощуванні індиків та розвиваються з кожним роком.
Перше, що привернуло мою увагу та вразило при в’їзді на територію «Штерн Агро» – це великий парк якісної та дорогої техніки. Розкажіть, будь ласка, про нього.
Ми маємо 9 тракторів John Deere, багато ґрунтообробної техніки, 5 комбайнів CLAAS та один CASE, 6 КамАЗів – один віддали на АТО. До речі, й допомоги особисто власник відправив у зону АТО багато: 870 повних комплектів зимового одягу.
Зараз ми ведемо переговори з компанією «Хорш»: вони мають привезти сівалку Focus TD (Strip Till) – спробуємо, можливо, придбаємо її для посіву кукурудзи і ріпаку. В тому році придбали сівалку для кукурудзи цього ж бренду – Maestro – дуже задоволені. Також на підприємство «Штерн Агро» необхідно придбати два глибокорозрихлювача, бо у зв’язку зі специфічністю місцевого ґрунту утворюється плужна підошва, і якщо її не розрихлити, після дощу стоїть вода в полі, що, відповідно, заважає працювати. Крім того, ми хочемо придбати коротку дискову борону-лущильник від Lemken – так, плани по техніці у нас великі, бо треба мати потужні та надійні інструменти для розвитку господарства.
Пане Ігоре, а які технології на господарстві Ви підтримуєте?
На світовому ринку агротехнологічних рішень постійно з’являються передові інноваційні ідеї та їх практична реалізація, технології не стоять на місці. Наше підприємство, прагнучи не відставати від них і працювати максимально ефективно та результативно, звісно, цікавиться сучасними розробками та по можливості їх використовує. Я регулярно буваю закордоном на різноманітних конференціях і семінарах: часто від компаній Bayer, Horsh, в минулому році їздили на завод John Deere у Чикаго; цікавим був семінар по ріпаках, організований компанією Lembke, що проходив у Данії. Кожна фірма по-своєму цікава та прогресивна, кожна має свою особисту унікальну технологію, тому у нас є свій спектр світових, перевірених на якість компаній, з якими ми багато років працюємо, і я не хочу шукати нічого іншого.
Ми використовуємо тільки оригінальні засоби захисту рослин та мінеральні добрива, в цьому плані співпрацюємо з такими підприємствами як «Українська аграрна хімічна компанія», «Ерідон», «Агрозахист Донбас», «Спектр-Агро». Того самого принципу ми притримуємось у відношенні до запчастин – купляємо тільки оригінальні, бо це дуже серйозні складові, які повинні довго та надійно служити.
Які плани по розвитку підприємства Ви наразі можете окреслити?
Окрім того, що я вже назвав – придбання техніки та робота з ґрунтами – більше суттєвих найближчих завдань ми не маємо. Скоро почнеться жнива, так що вся увага сконцентрована на ній. Розширюватись не плануємо, бо вже немає куди. Деякі підприємства-сусіди ведуть жорстоку боротьбу за землі – навіть нечесними шляхами, ми ж з нашими сусідами дружимо та підтримуємо один одного в такий важкий час.
В цьому році ми підвищили процент оплати за земельні паї з 4% до 5% – люди задоволені. Все у нас, аграріїв, було би взагалі добре, якщо б держава обернулась до нас обличчям. Ніхто навіть не говорить про такі розцінки, як в Європі, де є дотації на сільське господарство та суттєва підтримка з боку держави. Але хотілося б, що всі вітчизняні хороші програми, які б допомогли фермеру, перестали існувати тільки на папері, а хоча б потрошки почали втілюватись у реальне життя.
Пане Ігоре, а розкажіть, будь ласка, свою особисту історію: як Ви опинились на місті керівника «Штерн Агро»?
У 2001 році я був на практиці в Німеччині у одного фермера, з яким згодом 2 роки відпрацював у Підволочиському районі Тернопільській області. А потім стався щасливий випадок: він познайомив мене з теперішніми власниками «Штерн Агро», Альбертом та Елізабет, навіть пам’ятаю дату – 6.05.06. І з тих пір почалася наша історія. Мені дуже подобається працювати в аграрній галузі, це те, що найбільше надихає мене у житті.

Спілкувалась Тетяна Бєлінська

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here