Переваги та недоліки безприв’язного та приязного утримання корів

1336

Шуманський Ю. І., кандидат ветеринарних наук, завідувач лабораторії ветеринарного акушерства та гінекології, Тернопільська дослідна станція ІВМ НААН

Тваринництво – складна і дуже витратна галузь сільськогосподарського виробництва, тому що пов’язана з необхідністю повсякденної турботи і прояву уваги до тварин які на відміну від їх диких родичів, перебувають на повному забезпеченні людини.

Аналіз сучасного стану роботи комплексів і дані, накопичені наукою і практикою, показали, що від методу утримання худоби значною мірою залежить отримання від неї максимальної продуктивності як молочної, так і м’ясної. В українському скотарстві найбільш поширеними системами утримання тварин до цього часу були цілорічне стійлове та стійлово-пасовищне. На сучасному етапі свого розвитку скотарство поступово знову нарощує свої масштаби виробництва, тож відродження галузі, реконструкція, перебудова та створення нових тваринницьких комплексів набуває особливого значення.

Розрізняють два способи утримання великої рогатої худоби: без прив’язі і на прив’язі.

Прив’язна система утримання корів. В основі технології виробництва молока за умов прив’язного утримання лежить постійне перебування корів у приміщенні, де для кожної відведене місце – стійло, обладнане годівницею, напувалкою, зверху проходить вакуум-провід або ще й молокопровід. У господарствах України використовували дві типових технології прив’язного утримання: індивідуально-групове з доїнням корів на лінійних установках; роздільно-групове, з доїнням корів на групових установках.

До переваг прив’язної системи утримання корів слід віднести: легко організувати нормовану годівлю, виключається перевитрата кормів здійснюється індивідуальний догляд та обслуговування фахівцями ветеринарної медицини, чіткий господарський і племінний облік, відзначається і найбільш низька захворюваність корів. Тому з ветеринарних позицій цей спосіб найбільш прийнятний.

Недоліками прив’язного способу утримання корів є недостатність активного моціону, великі затрати праці по догляду за тваринами, низьке навантаження на доярку, відсутня спеціалізація праці доярки, стримується ефективне використання сучасної техніки, численний набір машин і механізмів, велика вартість одного скотомісця і тривалість окупності витрат на будівництво приміщення. На даний час на базі окремих господарств крім типових технологій прив’язного утримання впроваджували і експериментальні: прив’язна удосконалена, прив’язна конвеєрна, конвеєрно-станково-візкова, палетна, комбібоксова із задньою фіксацією тварин. Однак ці технології не знайшли впровадження у виробництво.

Безприв’язне утримання корів. В Україні застосовують дві типові технології безприв’язного утримання корів: на довго незмінювані підстилці, боксова – з видаленням гною самопливом у під підлогове сховище, бульдозером або дельта-скрепером. Принцип безприв’язного утримання полягає у вільно вигульному при годівлі та відпочинку, роздільно-груповому при доїнні на доїльних майданчиках, потоковому утриманні з врахуванням фізіологічного стану і продуктивності.

Позитивом є те, що будівництво і період окупності приміщення для утримання на глибокій підстилці є коротший, корівники не потребують опалення, механізми прості – трактор з навісним обладнанням, гній прибирається один раз на рік, зменшується потреба у гноєсховищах, збішується навантаження на доярку, підвищується продуктивність праці. У нових молочних комплексах при такому способі утримання продуктивність праці зросла в 1,7 рази, знизилася собівартість молока.

Негативні сторони: менша продуктивність тварин порівняно з прив’язним способом утримання, перевитрата кормів на 10 –15 %, менш інтенсивний роздій корів, складно вести племінний облік і ветеринарне обслуговування тварин, важко організувати нормовану годівлю, великі витрати підстилки, частіше виникає травматизм, вибракування сягає до 30 – 35 %, при виникненні інфекцій хвороба швидко поширюється на все стадо.

Безприв’язно-боксова система утримання. Цей спосіб поєднує в собі окремі елементи прив’язного утримання: корови відпочивають у боксах – індивідуальних стійлах, їдять корм зайшовши у кормові напівбокси біля кормового столу або комбібокси (бокс суміщений з годівницею). Доїння корів відбувається у доїльному залі.

Переваги боксового утримання корів поєднує в собі позитивні елементи прив’язного утримання: вільне переміщення корів у межах своєї секції, використовується високопродуктивна техніка, спеціалізація працівників тваринників.

Специфічними недоліками боксового утримання є велика вартість приміщення та затрати металу на одне головомісце до 50 кг проти 15-30 за прив’язного утримання, при високій вологості труби швидко піддаються корозії, при годівлі в корівниках потрібно на 20 % більше площі і 10 – 20 % більше кормів, більш сильні тварини відтісняють від годівниць слабких, тому 10 – 15% поголів’я хронічно недоїдають, часті випадки травматизму, вимагається стабільність груп впродовж 6 -7 місяців лактації, а переформування груп призводить до зниження надоїв на 5 -16 %, погіршується якість безпідстилкового гною як добрива.

Отже, інтенсифікація молочного скотарства з використанням інноваційних ресурсозберігаючих технологій є прогресивною і економічно вигідною. Так, тільки за рахунок зміни та удосконалення технології утримання корів у сільськогосподарських підприємствах реально знизити витрати на 10 %, а у спеціалізованих підприємствах з високим рівнем виробництва на 30%.