За деревом бачити ліс

305

Закономірно, що при активній стратегії індустріального розвитку з його все більшим утиском дикої та навіть окультуреної вже природи, наслідки розбалансованості природних процесів відображаються на всій системі діяльності людини. У деяких сферах вплив цих наслідків не є очевидним, а в деяких – негативний результат потребує якнайшвидших заходів, що відшкодують збитки. Одним з таких процесів, які потребують уваги та реальних дій, є знеліснення.

Під знелісненням розуміють процес перетворення лісу в земельні угіддя без лісового покриву – міста, пустки, пасовища. Одна з найчастіших причин збезлісення – антропогенний фактор, вирубка лісів без посадки нових в потрібній кількості. Крім цього, ліси знищаться з природних причин – пожежі, затоплення, урагани.

Раніше площа лісопокриття у світі становила 80 млн. км², нині вона скоротилася до 30 млн. км², тобто знищено вже дві третини. За останні 200 років площа лісів скоротилась як мінімум у 2 рази. Лише за 15 років (1990-2005 pp.) планета втратила понад 125 млн. га лісу, це близько 8 млн. га втрачалось щорічно. На сьогодні на Землі знищується 14 млн. га. лісу щороку. З них 130 000 км² (0,8-2%) тропічних лісів, які є «легенями» планети. Світова заготівля деревини сягає 5 млрд м³.

Ліси складають близько 85% фітомаси світу. Вони відіграють найважливішу роль у формуванні глобального циклу води, а також біогеохімічних циклів вуглецю і кисню. Ліси світу регулюють кліматичні процеси і водний режим світу. Екваторіальні ліси є найважливішим резервуаром біологічного різноманіття, зберігаючи 50% видів тварин і рослин світу на 6% площі суші. Внесок лісів у світові ресурси не тільки значний кількісно, але і унікальний, оскільки ліси – це джерело деревини, паперу, ліків, фарб, каучуку, плодів та ін.

В результаті своєї діяльності людина знищила не менше 10 млн. км² лісів, що містять 36% фітомаси суші. Головна причина знищення лісів – збільшення площі ріллі і пасовищ, внаслідок зростання чисельності населення. Знезліснення призводить до прямого зменшення органічної речовини, втрати каналів поглинання вуглекислого газу рослинністю і прояви широкого спектру змін кругообігів енергії, води і поживних речовин. Знищення лісової рослинності впливає на глобальні біогеохімічні цикли основних біогенних елементів і, отже, впливає на хімічний склад атмосфери.

Близько 25% вуглекислого газу, що надходить в атмосферу, обумовлено знелісненням. Зведення лісів призводить до помітних змін кліматичних умов на локальному, регіональному і глобальному рівнях. Ці кліматичні зміни відбуваються в результаті впливу на компоненти радіаційного та водного балансів.

Погіршення стану лісів в Україні на сьогоднішній день є однією з найбільш актуальних тем. Ця проблема останнім часом бентежить багатьох екологів, простих громадян та народних депутатів. Вирубування лісів в Україні нелегально особливо у зимовий період досягає критичного рівня. Кожного дня вирубуються та експортуються тисячі дерев. Про зменшення площі українських лісів і про вирубування найстаріших масивів свідчать знімки з космосу. Експерти проаналізували знімки з космосу Чернігівської, Харківської областей,

Карпат та інших регіонів, і побачили, що за останні роки скорочуються площі передовсім старих, зрілих лісів.

І якщо зв’язати все з сільським господарством, то ситуація така. Нове дослідження, опубліковане в журналі «Nature Communications», дає уявлення про те, як масштабна вирубка лісів може вплинути на глобальне виробництво харчових продуктів, викликаючи зміни в місцевому кліматі. У ході дослідження вчені зі Сполучених Штатів і Китаю зосередилися на альбедо (кількість сонячної радіації, відбитої від поверхні Землі) і випаровуванні (транспортування води в атмосферу з ґрунту, рослинності та інших поверхонь) в якості основних чинників змін до локальної температури. Дослідження є першим глобальним аналізом наслідків зміни лісового покриву на локальній температурі за допомогою супутників НАСА. З нього випливає, що політика землекористування може мати економічні наслідки у сільському господарстві. “Розуміння точних механізмів генерування лісом тепла або холоду може допомогти у прогнозах змін в урожайності. Разом зі знанням інших екологічних факторів, ця інформація може допомогти особам, які приймають рішення, у розробці політики землекористування» – написав Сафа Мотешарей, співавтор статті і вчений центру SESYNC.

Сільське господарство, зокрема, перетворення лісового покриву на плантації для вирощення пальмового масла, сої, гуми, кави, чаю, рису та багатьох інших культу, вважається одною з головних причин зникнення лісу. Така зміна рослинного покриву може керувати підвищенням або зниженням місцевої температури на кілька градусів. Цей вид коливань може суттєво вплинути на врожайність сільськогосподарських культур, які дуже сприйнятливі до конкретних кліматичних умов, внаслідок чого урожай може бути менш продуктивним і менш прибутковим.

Що ж, висновки з цього зробити не складно. Необхідність звернення уваги на «легені» Землі досягла критичного моменту.