Інноваційне сьогодення на ПАП «Аркадія»

264

Безперервно розвиватись в своїй справі – річ тяжка. Вона потребує відмови від насидженого місця та відчуття стабільності. Багато досягнень закінчується спокійним почиванням на лаврах або втомленістю, але є люди, які вміють професійно та невпинно йти в гору і вести за собою інших. Коли я побувала на ПАП «Аркадія» – в Гусятинському районі Тернопільської області – то зі здивуванням побачила, що там співробітники мають серед інтенсивного робочого дня силу на усмішку та добре слово, відчула певну єдність серед них, яку складно описати словами. Як водиться, всі процеси в колективі ідуть від його голови – Микола Іванович Пилипів, директор ПАП «Аркадія», не економить на благоустрої та всіх необхідних інструментах розвитку господарства, бо розуміє, що прогаяний час може назавжди закрити шлях до великих результатів.

* Миколо Івановичу, почну з конкретного нагального питання: як Ви окреслите підсумки 2015 року? Як оцінюєте кліматичні особливості поточного сезону?

* У галузі рослинництва рік пройшов не найкраще, але терпіти можна. 2014-й був аномальний в плані позитиву, а цей – контрастний, навпаки. Такого за всі роки своєї роботи не пам’ятаю. Волога відсутня в метровому шарі ґрунту. Втім, я не зовсім згідний, що клімат різко та сильно змінився на західній Україні. Якщо порівнювати з дитинством та юнацькими роками – так. Колись клімат був ближче до різко континентального. Зараз зими м’якіші. А на рахунок опадів – бачу чергування певних циклів: три роки – їх достатньо, три – мало.

З ранніх зернових, озимого ячменю, гороху зібрали непоганий врожай. Пшениця, наприклад, дала 8 т/га, ячмінь – 7,5 т/га. А от з соєю та кукурудзою великий недобір. Тож, у підсумку виходимо в наступний сезон не зі збитками, але не і з великими прибутками. Певно, він буде важкий, бо оборотних коштів мало. Доведеться залучати кредити. Але головне, що ми стабільно тримаємося на ринку, вчасно платимо зарплату та податки.

* Чи були за роки Вашої роботи значні зміни технологій на господарстві? Чи плануєте якісь зміну стратегії на наступний сезон?

* Технологію обробітку ґрунту ми поки що не міняємо, і не плануємо міняти. Основну обробку землі проводимо за класичним методом, тобто оремо. Сподіваємось, що з вологою у наступному році буде краще. Звісно, ми працюємо на її зберігання: стараємось, щоб якомога менше було проходів агрегатів в полі, робимо все в оптимально короткий термін. Суворо дотримуємось сівозміни. В цьому році збільшили площу під озимі на 500 га, бо вони у минулому сезоні краще ніж ярі себе показали.

Зараз врожайність пшениці 85 ц/га – це вже стабільно для нас. Збираємо менше 90 ц, і вже такий результат не задовольняє, а взагалі бувала врожайність і поза 111 ц/га. Є господарства, які більше акцент роблять на продуктивності та рентабельності, але все ж таки показники є дуже важливими, на мій погляд; відштовхуючись від них, відбуваються певні урахування ВВП в державі. Тож, ми певних висот досягли, я рахую. Але до цього йшли більше 10 років. Треба було виробити правильний обробіток ґрунту, бо виснажити його – значить лишити нащадків доброго майбутнього; треба було навчитись багатьом специфічним речам і зарядити людей вірою в свою справу.

* І як Вам це вдалося?

Знаєте, я прийшов в аграрний сектор як нова людина, 10 років тому. До цього 27 років відпрацював державним службовцем. Моя перша спеціальність – електромеханік, і за цим шляхом я пішов працювати в управління сільського господарства. Згодом отримав вищу сільськогосподарську освіту, був обраний головою виконкому селищної Ради, а пізніше і – головою РДА. Теоретично я багато чого знав в агарній галузі, і ось почав все активно вивчати на практиці, відвідав багато корисних заходів, і тепер можу і сам давати вказівки та поради за виборами сортів, гібридів, технологій. Важка галузь. Але у нас весь робочий процес наближений до промислового. Нормований робочий день, своєчасна зарплата. Повторюсь – галузь важка. Але як сонце навесні засвітить, почнуть танути сніги – вже не думаєш ні про низькі ціни на продукцію, ні про відсутність дотацій. Все робиш із задоволенням, згідно запланованого. Хіба вже потім будеш лікті кусати. Але зазвичай, по якихось культурах – пролітаєш, по якихось – виходиш в значний плюс. Це нормально.

Коли я прийшов в «Аркадію», повністю зайнявся реконструкцією підприємства: відбудував нові приміщення, зробив капітальний ремонт старих. Це моя така пристрасть – люблю будувати, започатковувати.

* Ви схильні до позитивного мислення, Миколо Івановичу…

* Критикувати – легко. Особливо владу. Я нещодавно знайшов дуже мудрий вислів, не пам’ятаю автора, на жаль. Є в людському житті три головних пастки: ностальгія за минулим, хвилювання за майбутнім та не усвідомлення теперішнього. І це дійсно пастки. Треба вміти приймати реальні правила гри.

* І які вони, ці правила?

* У нас в державі біда з оподаткуванням – йде до того, що для аграріїв буде загальне; з земельним питанням – в українців немає спроможності купляти землю. У нас значно відстає наука, тому мусимо використовувати західні технології. Всюди потрібна добра господарська рука. Тим не менш, аграрії останнім часом твердо стали на ноги. І у нас є свої пріоритети. Наприклад, треба думати про те, щоб створювати робочі місця, платити нормальні зарплати, щоб люди в селі жили гідно. Я стараюсь якомога більше вкладатись в цю сферу. Якщо порівняти – я був в Данії на тваринницькому господарстві і спілкувався там з зоотехніком. Я розповів йому про свій тваринницький напрямок та запитав, скільки, на його думку, потрібно там співробітників? Відповідь була така: 1 зоотехнік, 1 ветеринар (з відвідуванням раз на місяць) і ще + 1. А тут у мене замість того одного 13 працює. По зарплаті у порівнянні, певно, вийде одне і те саме, але згідно наших українських реалій є необхідність давати робочі місця – і я даю їх. Люди будують будинки, купляють машини – нормального середнього класу. Треба вірити в сьогоднішній день, шукати, бачити в ньому позитив.

* Вже завели мову про тваринницький комплекс ПАП «Аркадія» – розкажіть, будь ласка, про нього.

* Маємо більше 2000 голів свиней. Тут дуже великий витратний механізм, бо значна його доля залежить від імпорту: біодобавки, ліки – це все подорожчало згідно курсу валют. Але наші свині користуються великим попитом, проблем зі збутом немає. Всі тварини у нас завезені з закордону. Велика біла, ландрас, дюрок, п’єтрен, мастер. На відгодівлі – приріст більше кілограма – досить нормальний показник. Ми самі виробляємо якісні збалансовані комбікорми.

Мене запросили подивитись на робочі приміщення у тваринницькому комплексі. Всі приміщення охайні, реконструйовані. Характерного для багатьох ферм радянського типу неприємного запаху зовсім не чути. Санпропускник. Перед входом безпосередньо до свинарнику всі співробітники приймають душ, перевдягаються у робочий одяг, який кожного дня переться. Все сучасно та зручно облаштовано. Є навіть окрема столова. Біобезпека дотримується за всіма параметрами.

* Миколо Івановичу, які у Вас плани за розвитком тваринницького напрямку?

* Хочемо побудувати новий репродуктор на 200 свиноматок. Можливо, бойню ще зробити. В нас взагалі багато грандіозних планів. Коли працюєш над собою, знаєш, чого хочеш, народжується багато перспективних напрямків. Можливо, дійдемо і до використання альтернативних джерел енергії – я вже і над цим замислювався. Але найбільша з наших поточних задач – це сад.

* Бачите перспективним розвиток садівництва?

* Є великі перспективи. Маємо наразі 46 га яблуневого саду: 23 га посадили три року тому, і ще 23 га – рік тому. Вирощуємо всі сорти, які користуються попитом на ринку. Українські яблука мають набагато кращі смакові властивості ніж ті ж самі польські або німецькі, голландські. Але в Україні вирощується не більше 50% кількості, яка необхідна для норми: кожному українцю з’їдати по яблуку в день. Але ж потенціал для виконання цієї норми є.

Спілкуюсь з Васькевичем Андрієм Анатолійовичем, заступником директора по садівництву.

* В чому є специфіка роботи саме у Вашому саду?

* У нас в ґрунтах є поверхневе залягання карбонатів, що перешкоджає засвоєнню деревом корисних металів. Тому ми концентруємо увагу на позакореневому живленні. Рухаємось за європейською системою захисту, вносимо всі необхідні фунгіциди – грамотно, з урахуванням правильних доз, способу та часу внесення. Справа в тому, що ми хочемо отримати європейський сертифікат якості для наших яблук. Процес вже запущено, збираємо необхідні документи.

* А які особливості отримання цього сертифікату?

* По-перше, перевіряється вміст поживних та шкідливих речовин. Досліджується, як яблуко вирощене, на якому дереві, історія того дерева, а також, коли фрукт був зірваний, де і як зберігався. Є специфічні вимоги і до приміщень – наразі як раз закінчуємо їх будування. Одна холодильна камера в середньому розрахована на 160 т, всього їх буде 12. За європейськими стандартами будуємо побутове приміщення, тут, на складі, – з роздягальнею, столовою.

* Садівництво – новий напрямок в «Аркадії»… Чи є воно новим напрямком для Вас?

* Так. Я маю медичну освіту. Але по-справжньому знайшов своє призначення саме тут. І я, і всі робочі в садівництві активно вчились та вчимося. Прекрасно, коли себе дійсно набуваєш в чомусь. У нас великі плани, тож, найцікавіше – ще попереду.

Спілкувалась Тетяна Бєлінська