Семен Свиридонович Антонець – праця у злагоді з Природою

412

Про Семена Свиридоновича Антонця було сказано вже багато слів, що пройняті великим здивуванням, захопленням, цікавістю та головне – повагою. Фермери, науковці, дослідники, політики, журналісти з багатьох країн – взагалі всі, хто є небайдужим до хліборобства та розуміє його глобальне значення в житті кожного жителя Землі – видавали в світ безліч значних промов, статей, ряд переконливих книжок, в яких розповідається про чудеса аграрної практики, життєві пригоди та мудрі відкриття видатного діяча, і на перший погляд здається, що стільки всього зробити та пережити одна людина не здатна. Насправді, мало хто має рішучість чесно зазирнути у безодню свого потенціалу та використати його на благо людей. Але найголовніше, що Семен Свиридонович сам твердо сказав своє невмируще Слово. І за ним послідкувало живе Діло, про яке наразі розповідатиму, вносячи свою лепту в життєвий літопис зірки світового аграрного виробництва. І нехай він виглядатиме як хвалебна ода – це цілком і повністю виправдано добрими справами героя цієї публікації.

Тож, для тих, хто не в курсі, коротко й одразу: Семен Свиридонович Антонець є аграрієм, який на полях свого господарства вже майже 40 років не вносить абсолютно ніяких засобів захисту рослин, мінеральних добрив та використовує тільки безвідвальний обробіток ґрунту. Вже більше 30 років триває «паломництво» зі всього світу на Полтавщину, в с. Куйбишеве, що у Шишацькому районі, на підприємство «Агроекологія», засновником якого є Семен Свиридонович. Тисячі делегацій з Німеччини, Бельгії, Польщі, Франції, Голландії, Швейцарії, Данії, США, Канади, Японії та інших країн відвідували господарство, розглядали, досліджували поля та ферму – це ціла епопея всеукраїнських та міжнародних конференцій, семінарів, гарячих дискусій, сумнівів, наочних переконань та переломів у погляди на реалії агровиробництва. Семен Свиридонович відкрито ділився та продовжує ділитись своїми безцінними надбаннями в органічному землеробстві, бо прагне, щоб ним займались усі аграрії України. Неодноразово відвідували підприємство й відомі політичні особистості. Бачили, захоплювались, нагороджували, але ж від цього, на жаль, влада так і не створила дієву концепцію стимулювання органічного землеробства…

Семен Свиридонович пояснює суть ситуації (уривок з моєї з ним живої розмови):

«Органічне землеробство зазвичай сприймають як просто відсутність у виробництві аграрної продукції синтетичних хімічних препаратів та добрив. Але давайте будемо міркувати інакше. У нас вже багато років відбувається боротьба за велику самостійну державу Україну, яку має населяти щасливий та вільний народ. А що людині для нормального життя потрібно в першу чергу? Харчі, житло та фізична безпека. І якщо вдуматись, то одним з аспектів цієї безпеки є саме здорова їжа. Тут і там лунають розмови про поширення безпечних продуктів харчування та зведення нанівець небезпечних, але

насправді цих розмов не має бути, бо небезпечних продуктів взагалі не повинно бути. Найбільше душа болить за дітей, яких ми за 25 років незалежності так і не забезпечили здоровим збалансованим харчуванням. А справа в тому, що в нашій державній політиці є велике прорахування – на перше місце ставиться не людина, не свобода її, а гроші, які за рахунок блага людей і заробляються. І таке саме здебільшого ставлення і до землі – ніби вона не мати наша, природа, а рабиня. Але ж природа живе за своїми законами – водночас благородними та жорсткими, такими, якими створив їх Бог. І коли починаєш працювати в гармонії за цими законами, то згодом глибоко розумієш їх красу, доцільність, досконалість та й сам проймаєшся гармонією. З цього починається органічне землеробство».

На початку 70-х років колгосп ім. Орджонікідзе, головою якого був Антонець, вже брав участь в експерименті із запровадження безплужного обробітку ґрунту, ініціатором якого на Полтавщини виступав Федір Моргун – визнаний український вчений та аграрій, який активно виступав за ґрунтозахисні принципи роботи на землі. «Безвідвалка вселяє в землероба упевненість у врожаї, бо земля краще захищена від усіляких негараздів. При цій системі немає безглуздої «боротьби» з природою, з’являється можливість вести землеробство у злагоді з нею… Це не спрощений обробіток ґрунту, а вищий пілотаж агрономічної майстерності» – так ще у 80-ті писав Семен Свиридонович у статті «Тернисті шляхи безвідвалки», і відтоді не змінив своєму погляду.

У 1978 році відбувся революційний момент: коли політика інтенсифікації сільського господарства у Радянському союзі як раз набирала великі оберти, полтавський аграрій повністю відмовився від застосування ЗЗР на своїх полях. Він побачив, що у працівників, які безпосередньо контактують з хімією, почали з’являтись хвороби, і це глибоко вразило аграрія. Це був не дуст, ні. Це були не настільки досконала хімія та технології роботи з нею, як сьогодні. Але суть проблеми від цього не змінюється – при правильному землеробстві бур’яни, хвороби та шкідники рослин не будуть докучати, так навіщо отруювати землю? Антонцю не вірили, його лякали. Але бездоганні результати згодом руйнували всі сумніви.

Тож, викладаю деякі основи системи органічного землеробства, які застосовуються в «Агроекології». Перше – відмова від оранки, що зупиняє ерозію ґрунтів, зберігає їхню родючість, сприяє накопиченню вологи. Друге – повна відмова від застосування хімічних препаратів та мінеральних добрив. Третє – досконала сівозміна. Семен Свиридонович притримується творчого підходу до неї: чергування культур із врахуванням біологічних особливостей культур та перспектив вдосконалення ґрунту і при цьому – робота в гармонії з природними законами. Слід зазначити, що багато прийомів у «співпраці з землею» удосконалені та розроблені на господарстві Антонця – ПП «Агроекологія» має 26 патентів!

Вагомим чинником органічного землеробства є насичення сівозмін багаторічними травами, які забезпечують достатню кількість кормів для тваринництва, є ґрунтозахисним та ґрунтотворним чинником і добрим попередником для пшениці. На підприємстві в якості сидератів використовуються багаторічні та однорічні бобові, злакові та хрестоцвіті культури: еспарцет, люцерна, вика яра, жито озиме, гірчиця біла, редька олійна, суріпиця, також в якості сидерата широко застосовують гречку. Сидерати приробляють у фазі бутонізації дисковими боронами у два сліди. Окрім цього, у ПП «Агроекологія» максимально повно використовують інші органічні добрива: перегній, нетоварну частину врожаю (солома зернових і зернобобових, подрібнена стебла соняшнику, кукурудзи та ін.). Семен Свиридонович вважає, що тваринництво і рослинництво не можуть повноцінно функціонувати одне без одного. Так, на поля господарства щорічно вноситься 70 тис. т гною. Він не просто розкидається одразу з ферми на поля, а спочатку складується та зберігається в польових буртах не менше року поблизу полів, де планується його внесення. Періодично гній перегортається, що збагачує його киснем. Один з показників доброго стану землі на підприємстві – на окремих його полях заселеність ґрунту дощовими черв’яками досягає 30-35 особин на 1 м²!

Після скошування хлібів ґрунт відкривається сонцю, пересихає його верхній шар та гине біота. Щоб звести до мінімуму ці негативні процеси, в ПП «Агроекологія» комбайном проводять неглибоке дискування стерні. На злущеній стерні активно проростатимуть бур’яни та падалиця. Поживні речовини зафіксуються рослинами, біотою. Часом говорять, що на полях, вкритих рослинами падалиці та бур’янів, розмножуються шкідники. Але практика показує, що там, де було багато зеленої рослинності, наступного року шкідники не завдадуть лиха основній культурі. В природі між всіма живими організмами є гармонійні відносини, аграрію треба лише правильно, тонко втрутитися в цей процес, не порушуючи його. Необхідно знати біологію бур’янів та домогтися того, щоб культури опереджали їх у своєму розвитку. Ще багато цікавих моментів в системі органічного землеробства С.С. Антонця можна розповісти, але краще приїжджайте до нього самі та подивіться навіч на результати чистого землетворення, послухайте живі поради спеціалістів ПП «Агроекологія».

Семене Свиридоновичу, як сучасному аграрію, який знаходиться у колії внесення ЗЗР та міндобрив, практично перейти на Вашу технологію?

Треба спочатку усвідомити свій вибір. Вживатимемо ми хліб з залишками розкладу пестицидів чи чистий хліб? Питимемо отруєне чи чисте молоко? Їстимемо м’ясо, яке вирощене на стимуляторах росту чи нормальне, природне? Коли ми усвідомимо, що дійсно хочемо вживати чисті, здорові продукти, тоді постане питання: як же їх отримати? Через органічне землеробство. І необхідно досконало вивчити всі закони природи, щоб

по-справжньому ним займатися. А далі, якщо вибір в цей бік зроблений, треба спочатку очистити землю від залишків пестицидів. Це відбувається за 3-5 років. Посіяли ячмінь з еспарцетом або люцерною. Ячмінь на зерно зібрали, залишилась стерня. Далі на полі 2-3 роки росте чистий еспарцет. І тільки на 4-й рік там вже можна висівати якусь культуру (наприклад, озиму пшеницю) та отримати екологічно чистий продукт. Слід мати на увазі, що врожайність одразу після повної відміни міндобрив скоріш за все знизитися – доти земля на набуде достатню кількість власних поживних речовин. Треба мати терпіння та знов-таки усвідомлювати: хочу я грошей побільше заробити чи землю зберегти? Ми, наприклад, не женемося за 100 ц/га. 60-70 ц на круг є прибутковими, але головне, що пшениця у нас вся першого класу, високої пекарської якості. Деякі її партії ідуть в Європу по 300 євро за тону. І такою пшеницею та й іншими чистими культурами цілком може бути забезпечений весь український народ! Давайте ті культури, які обробляються хімікатами, вирощувати на окремих зонах на експорт або на технічні потреби, бо їсти їх – це гріх.

Сам Семен Свиридонович підкреслює, що ПП «Агроекологія» – це перш за все молочне господарство, воно складає 80% прибутку. Мають 2000 молочного поголів’я. Нема чого і казати, що молоко від корів екологічно чисте. Принципу «перше за все культура харчування, а не показники» притримуються і в цьому напрямку виробництва. Наразі молоко збувається здебільшого у компанію «ВімБільДан», яким належить бренд дитячого харчування «Агуша». Так от – більше 50% молока «Агуша» – від корів «Агроекології».

Семен Свиридонович Антонець – це людина, яка по натурі є новатором, ефективним організатором та соціальним діячем, яка вміє мислити глобально та усвідомлювати контекст реального стану життя українського та світового суспільства. Через це він вважає важливим творити та підтримувати зв’язки між людьми, бути відкритим у своїй діяльності, створювати платформи для обговорення проблем сучасної аграрної галузі, присвячення всіх зацікавлених в органічне землеробство – одразу з можливістю побачити наочний приклад в полях. Тож, в селі роками пустувала будівля – колись за радянських часів була побудована, стояла собі порожня та руйнувалась від часу. І Семен Свиридинович зробив з неї «Агроекологічний науковий комплекс», в якому регулярно проводяться зустрічі, семінари, конференції для науковців, аграріїв, студентів з України та інших країн. У двоповерховому сучасному комплексі є все необхідне обладнання для проведення виступів, показу фільмів, є кімнати для переговорів, кімнати для відпочинку та проживання – для декількох десятків людей. За створення такого комплексу власника ПП «Агроекологія» варто вшанувати, і це тільки один з багатьох його соціальних проектів – я не розповідаю детальніше про відродження дачі письменника В. Короленка, що в с. Хатки, будування церков та храмів, ремонт шкіл, доріг і т.д.

Нехай ця стаття принесе користь всім аграріям, які її прочитають. Завершу заміткою про документальний фільм відомого у всьому світі французького режисера Колін Серро «Локальні підходи до глобальної шкоди» – за участю С.С. Антонця (у його господарстві), в якому демонструється, що жити у злагоді з родючою землею можливо через прості, універсальні рішення, які допоможуть перемогти соціальну та екологічну кризу. І діяльність С.С. Антонця – тому доказ.

Тетяна Бєлінська