«Цариця полів»: особливості підбору гібридів і класифікація

549

Кукурудза – одна найважливіших сільськогосподарських культур у світі. В основному її вирощують на зерно і для виробництва кормів, також за останнє десятиліття різко збільшилась її частка у виробництві біопалива. Кукурудза належить до найпоширеніших культур у світовому землеробстві. Серед вирощуваних культур вона стоїть на першому місці з валового збору зерна(понад 950 млн. т) і на другому за посівними площами (орієнтовно 177 млн. га), поступаючись лише пшениці.

Виробництво зерна в Україні є основою сільськогосподарського виробництва і стратегічною галуззю для держави. Завдяки вигідному географічному розташуванню, сприятливим природно-кліматичним умовам в нашій країні існують об’єктивні передумови для успішного вирощування кукурудзи, а створення і впровадження у виробництво нових її гібридів, адаптованих до умов кожної ґрунтово-кліматичної зони, є одним із найважливіших шляхів підвищення урожайності та покращення якості продукції цієї культури.

У 2015 р. в Україні було обмолочено 3,927 млн. га, а от урожайність була на рівні 56,1 ц/га із зальним виробництвом в країні 22,014 млн.т. Для порівняння, у 2014 р. було зібрано 4,478 млн.га з урожайністю 59,0 ц/га та валовим збором 26,434 млн. т, що на 16,7% більше за валовий збір кукурудзи у 2015 р.

Її сучасне народногосподарське значення, зокрема забезпечення надійного зернофуражного балансу, не має альтернативи. Ця культура великою мірою визначає не тільки економічний стан тваринництва, зернової галузі, але й стан сільського господарства в цілому. Ефективне господарювання у вирощуванні високих та сталих врожаїв кукурудзи розпочинається із правильного вибору гібрида і технології вирощування, і звісно дотримання її.

У вирощуванні та використанні цієї культури вже існує безліч налагоджених технологій та підходів, але, як і в будь-якому масштабному явищі, є певні аспекти, які неоднозначно сприймаються в агрономічній практиці. Дуже часто ми схильні сприймати деякі речі як належне, не досліджуючи їх до кінця і глибоко не розуміючи, як вони влаштовані насправді. Тож, сьогодні я хочу присвятити статтю тому показнику, який завжди іде поряд з кожним гібридом кукурудзи – ФАО. Як виявляється, не всі українські агрономи мають уяву про правильне урахування цього показника.

Загальна інформація. Гібриди кукурудзи розрізняють за групами стиглості. Скоростиглість гібридів оцінюється таким показником як ФАО. Це умовний показник, який був прийнятий Продовольчою та сільськогосподарською організацією ФАО (FAO) – міжнародною організацією під патронатом ООН, діяльність якої, якщо сказати коротко, спрямована на зменшення гостроти проблеми бідності і голоду у світі шляхом сприяння розвитку сільського господарства, поліпшенню харчування і вирішення проблеми продовольчої безпеки. Тож, весь світовий асортимент – на основі найвідоміших сортів та гібридів кукурудзи – умовно оцінений в балах від 100 до 900. Це певні стандарти, від яких вже розраховують ФАО «нестандартних» гібридів.

Не дивлячись на те, що ці стандарти є універсальними, обов’язковим є врахування теріторіального контексту. Наприклад, вирощувати кукурудзу можна практично на всій території України, однак слід пам’ятати, що Україна має кілька природно–кліматичних зон, які істотно відрізняються між собою і для яких потрібно підібрати гібриди, здатні рости в конкретних умовах. Навіть в умовах одного господарства поля відрізняються між собою родючістю ґрунтів, попередниками, вологозабезпеченістю, експозицією. Тому слід використовувати кілька гібридів з різними характеристиками: ФАО, типом зерна, чутливістю до добрив, стійкістю до хвороб, густоти стояння тощо.

В Україні нараховується 5 груп стиглості кукурудзи: ранньостигла (ФАО до 199), середньорання (ФАО – 200-299), середньостигла (ФАО – 300-399), середньопізня ( ФАО – 400-499) та пізньостигла (ФАО більше 500). Ці одиниці ФАО відповідають значенням середніх температур – від моменту посіву до досягнення повної стиглості та дням вегетації.

Співвідношення показників ФАО до кількості теплових одиниць та кількості днів до досягнення повної стиглості

табл

Для визначення теплозабезпеченості сільськогосподарських культур найчастіше використовують суми середньодобових ефективних температур (більше 10). В Україні вони варіюють: 1800-2300 на Поліссі, 2300-2900 у Лісостепу та 2900-3500 у Степу.карта

Також при виборі гібриду слід враховувати і можливості господарства забезпечити необхідну технологію (живлення, ЗЗР, агротехніку), оскільки навіть найновіший і найбільш урожайний гібрид не реалізує і половини свого потенціалу, якщо не буде забезпечено сприятливих умов для його росту та розвитку. Адже новітні високопродуктивні гібриди потребують інтенсивного господарювання та системного планування.

Враховуючи погодно-кліматичні умови, які складаються у нашій країні останніми роками та ведуть до різкого зменшення опадів, підвищення температури навколишнього середовища, збільшення сонячної активності та зміни клімату загалом (винятком є хіба що 2014 р.)., сільгоспвиробникам слід звернути особливу увагу не тільки на урожайність, групу стиглості, технологічність та інтенсивність гібридів, а також на посухостійкість (НК Джитаго, СИ Енігма, СИ Ондіна, СИ Аріосо), стійкість до сажкових і листових хвороб, холодостійкість (СИ Тіптоп, НК Кулер, СИ Топмен).

Станіслав Горпинюк, технічний експерт Західного бізнес-регіону компанії «Сингента»