Перспективи галузі рослинництва у 2016 році: що вигідно вирощувати?

292

Будь-який бізнес започатковується з єдиною метою – отримати прибуток. З точки зору економічної теорії вигода підприємства стає ефективною при спрямуванні прибутку до певного максимуму. Але такий підхід не може бути повністю реалізований в аграрному бізнесі, оскільки у виробництві застосовується специфічний ресурс – земля, а залежність від погодно-кліматичних умов дуже висока. Враховуючи впровадження ринкових відносин, додатковими ризиками є ціни на інші виробничі ресурси та кінцеву сільськогосподарську продукції, співвідношення між якими часто залишається диспаритетним. Тому кожен рік сільськогосподарський товаровиробник стоїть перед вибором, що вирощувати і на скільки це буде вигідно, особливо в короткостроковій перспективі, тобто у цьому році.

Звісно 2016 рік розпочався для аграріїв не 1 січня, а ще у кінці минулого літа, коли завершувався збір ранніх зернових та приймалося рішення, які озимі культури і на яких площах будуть сіятися. Щодо ярих культур, то остаточне рішення залежить від стану посівів озимини та поточної кон’юнктури на внутрішньому ринку.

Загалом, на нашу думку, при виборі сільськогосподарських культур для виробництва керуються наступними факторами.

1. Економічна ефективність. Як вказує практика, показники економічної ефективності за останні роки значно коливаються (див. табл. 1). Визначальними чинниками забезпечення прибутковості є ціни на виробничі ресурси (які разом із зниженням рівня урожайності, негативними погодно-кліматичними вплинули на показники ефективності 2013 року) та ціни реалізації (значне їх зростання при стабільних витратах і зростанні продуктивності визначили рівень рентабельності 2014 року).

таб1

Щодо 2015 року, то за розрахунками науковців Інституту аграрної економіки, рівень рентабельності у рослинництві знизиться до 27,4%. При цьому очікується суттєве зростання порівняно з показниками 2014 року рівня рентабельності соняшнику – з 36,5% до 63,4%, ріпаку – з 29,2% до 58,8% та ячменю – з 18,3% до 27,2%. Рентабельність виробництва інших культур суттєво зменшиться: сої – майже у 3,5 разу (до 10,0%), овочів відкритого ґрунту – майже вдвічі (9,0%), цукрових буряків – зменшиться до 1,2%. Нерентабельним буде виробництво вівса (-0,1%), ягід (-4,1%), хмелю (-12,7%), картоплі (-14,5%) та сорго (-20,1%).

2. Обсяг виробництва. Відносні показники прибутковості вирощування сільськогосподарських культур не дають повної картини щодо ефективності, оскільки важливу роль відіграє масштаб виробництва. Тут питання слід розділити на 2 частини: вирощування озимих і ярих культур та їх структура. Станом на сьогодні озимий клин оцінюється в 7,8 млн. га, в т.ч. озима пшениця – 5,9 млн. га, ячмінь – 1,0 млн. га, жито 0,5 млн. га та озимий ріпак – 0,7 млн. га. Враховуючи негативні погодно-кліматичні умови перезимівлі культур втрачені площі по Україні оцінюються на рівні 6%, а ще 11% знаходяться у незадовільному стані. Найбільшої шкоди нанесено посівам під ріпаком та ячменями. Це означає, що для збереження рівноваги у посівних площах приблизно в 22,5 млн. га аграріям доведеться засіяти близько 15,0 млн. га ярими культурами.

3. Структура виробництва. Щодо структури виробництва, то за оцінками економістів-аграріїв найбільш реалістичним сценарієм 2016 року є збереження рівня врожаю зернових і зернобобових культур на рівні 2015 року. Однак його структура буде дещо іншою. Так, у зв’язку зі зменшенням посівних площ (з 6,8 млн. га до прогнозного показника 6,1 млн. га), зниженням урожайності культури (враховуючи поточний стан) врожай може знизитися в межах 9–18%.

Що стосується ячменю, то обсяги виробництва ячменю у 2016 році оцінюються в межах від мінус 1% до плюс 5%. Остаточний результат залежатиме від стану озимого ячменю на весні та обсягу посівних площ, які в минулому році становили 2,8 млн. га.

Незважаючи на відсутність стабільності у ціноутворенні на зерно кукурудзи, за прогнозами експертів, виробництво кукурудзи зросте. Воно може перевищити показники 2015 року на 10-20%. Передумовою цього скоріше всього стане необхідність збільшення ярого клину через втрату частини озимого, традиційно висока частка валового збору зерна (майже 40%) і урожайність культури (на рівні 58-60 ц/га).

Внаслідок прогнозованого підвищення урожайності гречки очікується збільшення її виробництва: на рівні 5-10%.

Щодо олійних культур, то традиційно очікується збільшення обсягів їх виробництва. Сприятимуть цьому загалом високі ціни на дану продукцію та підвищений попит на світовому ринку. Так, при середній врожайності сої 20 ц/га посівні площі та валовий збір може зрости на 10-15%. Обсяги виробництва соняшнику у 2016 році дещо стабілізуються, тобто валовий збір оцінюється на минулорічному рівні, або дещо нижчим на 1-2% через перенасичення внутрішнього ринку та обережні прогнози рівня експорту продуктів переробки.

Щодо такої важливої для України технічної культури як цукрові буряки, то ситуація залишається до кінця зрозумілою. Враховуючи на закриття цукрових заводів у декількох регіонах, сподіватися на підвищення посівних площ не варто. За найбільш реальним прогнозом ситуації посівні площі залишаться на рівні 235 тис. га, а за рахунок можливого підвищення рівня урожайності виробництво цукрових коренів збільшиться на 1-2%.

Є оптимістичні сподівання, що галузь картоплярства відновить свій розвиток і обсяги виробництва картоплі зростуть на 5%.

Через нестабільність у формуванні цін на овочі, вплив імпортних закупівель та рівня попиту на внутрішньому ринку прогнозується, що відбудеться скорочення посівних площ і зменшення валового збору овочів – на 2-3%.

4. Експортний потенціал. В останні роки аграрні підприємства, особливо великотоварні, вертикально інтегровані холдинги, керуючись у виборі культур для вирощування, спираються лише на кон’юнктуру світового ринку сільськогосподарської продукції, експортні можливості вітчизняного сектору економіки. Так, згідно уже підписаного меморандуму між Міністерством аграрно політики та продовольства і суб’єктами господарювання-експортерами зерна у 2015/2016 МР експорт зерна може становити 36 млн. тонн, в т.ч. пшениці – 16,6 млн. тонн, ячменю – 3,9 млн. тонн, кукурудзи – 16 млн. тонн, жита – 8 тис. тонн. Цей фактор сприяє і розвитку галузі олійних культур, серед яких лідирує традиційно соняшник, соя та ріпак. Особливістю вирощування цих культур є те, що на експорт частіше всього відправляються продукти переробки, а не насіння. Винятком є ріпак.

Інші культури не є визначальними в експортному потенціалі країни, тому і не користуються «попитом» у представників бізнесу.

5. Термін окупності інвестицій. Щодо цього не менш важливого чинника у розвитку аграрного бізнесу, то слід розглядати його у двох періодах: поточному та довгостроковому. Зрозуміло, що в умовах політичної та економічної нестабільності в Україні, бізнес надає перевагу варіанту найшвидшого отримання прибутку та відповідно окупності вкладених інвестицій. Ніхто при цьому не дотримується наукового обгрунтованим польових сівозмін, обмежуючись вибором у 4-5 культур для виробництва в межах одного року. Можливо це і приносить додаткові прибутки у кокретних виробничих умовах поточного року, або навіть протягом 2-3 років. Але перехід до монокультурного виробництва може призвести до безповоротного виснаження землі, яка втратить свою родючість і здатність бути ресурсом для виробництва у майбутньому. Не забуваймо також і про спорідненість галузі рослинництва з тваринництвом, адже в економіці доведено, що у такому

поєднанні спрацьовує додатковий мультиплікаційний ефект і для сільськогосподарського підприємства, так і переробної галузі.

Загальні висновки. Загалом, враховуючи стан озимини, погодні умови на весні та результати весняної посівної кампанії в Україні у 2016 році можна очікувати незначне зменшення обсягів виробництва продукції рослинництва.

Щодо конкретних культур, то будуть розвиватися галузі, які забезпечують продовольчу безпеку країни і експортний потенціал, серед них сектор зернових і технічних культур. І мотиви у виборі сільськогосподарських культур різні, які ми спробували систематизувати (див. табл. 2). Щодо конкретних культур, то «популярними» у поточному році будуть: пшениця, ячмінь, кукурудза на зерно, соняшник, соя, ріпак, цукрові буряки, гречка, овочі та плоди.

таб2

Підготував Сава Андрій, к.е.н., с.н.с.