Збалансованість елеваторної логістики

184

Логістичне забезпечення діяльності аграрних підприємств в Україні з кожним роком дорожчає, що пов’язано із цілим комплексом чинників і за даними Світового банку в середньому по доставці у порт складає $50 на кожну тону зерна. Для порівняння, у Європі маємо $30 і це за умови, що вартість енергоносіїв там значно вища, як і витрати на фонд заробітної плати. Що стосується елеваторної логістики, то для нашої країни, з урахуванням перевалки зерна, вона складає біля 40% від загальної вартості агрологістики, що також вище на 10-15%, ніж у ЄС.

Елеваторна логістика – одна з найбільш затратних складових, оскільки включає в себе комплекс заходів із відвантаження на елеваторний комплекс, проходженням приймання (в т. ч. лабораторний аналіз), переробки (сушки, очищення), зберігання продукції та відвантаження на залізничний, автомобільний, річковий чи морський транспорт. Це пов’язано не лише з прямими витратами на енергоносії та ефективністю їх використання, а й зі значними часовими втратами на даному етапі.

Крім того, слід заначити, що саме по собі будівництво елеватору потребує значних інвестицій – біля $500/т зберігання, що складає, наприклад, $2,5 млн для елеваторного комплексу потужністю зберігання 50 тис т. І саме від якісного планування залежить наскільки ефективно будуть використовуватись суми грошових вкладень.

Зниження операційних витрат та, як результат, підвищення економічної ефективності агрокомпаній стають все більш актуальними напередодні відкриття України європейським імпортерам у зв’язку зі прийняттям до зони вільної торгівлі з ЄС. Національні виробники будуть вимушені конкурувати на внутрішньому ринку з успішними представниками Єврозони. І якщо відмова від послуги зберігання для вітчизняного сільгоспвиробника є допустимою, то доведення зерна до кондиційного стану в будь-якому випадку є обов’язковою, а питання збільшення оборотності елеваторних комплексів нашої держави поступово виходить на передній план.

Існують і випадки, коли компанії, у зв’язку із поглинанням підприємств, вимушені працювати із матеріальною базою, отриманою у спадок. В даному випадку сама собою постає задача із модернізації зерносховищ з метою доведення останніх до необхідних показників по потужності зберігання та пропускних можливостей, на шляху до чого виникає потреба розширення так званих «вузьких місць», що впливають на збалансованість комплексів та можуть знизити їх оборотність.

1. Під’їзні шляхи. Проблема, що особливо актуальна для нашої країни. Якість дорожнього покриття впливає не тільки на швидкість руху автотранспорту по ньому, але й на погіршення технічного стану транспортних засобів.

2. Місця для стоянки автотранспорту. В періоди пікових навантажень, черги до прийомних пунктів можуть складати десятки, а інколи і сотні машин. Важливим є завчасно облаштувати відповідні місця перед заїздом до елеваторного комплексу.

3. Відбір проб. Зазвичай це «вузьке» місце, якщо саму процедуру не автоматизовано.

4. Ваги. Найважливішими критеріями є вантажопідйомність та габаритність (довжина, висота та ширина). Таке вузьке місце може обмежувати прийом більшого автотранспорту, а значить більш вигідного з економічної точки зору.

5. Лабораторія. Повноцінний експрес-аналіз та повний аналіз сільськогосподарської продукції саме на сертифікованих лабораторіях, що дозволить за один раз провести дослідження та одразу ж отримати відповідні документи на продукцію.

6. Завальна яма, фізичні розміри якої мають забезпечувати мінімальну втрату зерна і достатню швидкість, а також можливість для вивантаження різних типів технічних засобів: з боковим, занім, шнековим чи конвеєрним. Актуальним для українських реалій є і встановлення додаткового підйомника, оскільки деякі транспортні засоби не в змозі самостійно розвантажитись.

7. Система норій. Швидкість внутрішнього переміщення зерна по елеваторному комплексу забезпечується не тільки потужністю, а й конструкцією, адаптованою до конкретних умов.

8. Сушка. Пропускна спроможність агрегату має бути стабільною, незалежно від перепадів температур, вологості повітря, та штормових вітрів.

9. Силоси, що мають відповідати нормам і стандартам заготівлі, передбачати можливість проведення додаткових операцій та моніторинга умов зберігання: температури та вологості повітря.

10. Можливості прийому/відвантаження декількох культур. Одночасна робота з декількома одиницями транспорту, що працюють із різними культурами.

11. Відвантаження на автомобільний та залізничний транспорт. З метою уникнення додаткового перевантаження зерна, слід забезпечити можливість прямого відвантаження для залізниці, а також забезпечити необхідний фронт подачі вагонів.

Зі всіх зазначених пунктів, найбільш енрговмісним є процес сушки сільгосппродукції і важливим є той факт, що його економічна ефективність значною мірою залежить від енергоефективності. Для наочності зазначимо, що середня вартість сушіння зерна кукурудзи для більшості елеваторів складає від $1,5 до $2 на т для зниження вологості на 1 %. Альтернативною газу може виступати спалення пеллет у піролізних котлах, що дозволить знизити вартість до $1 та нижче. Так, для доведення одного вагону (40 т) зерна тієї ж таки кукурудзи з початковою вологістю 22% до кондиційних 14% необхідно витратити на $160 менше, що є досить суттєвою економією.

Досвід експлуатації, будівництва та модернізації елеваторів, що входять до складу національної агропромислової групи Agricom Group, а також співпраці зі сторонніми зерносховищами свідчить – збалансованість є не менш важливим мірилом їх ефективності, ніж потужності зберігання. При організації роботи лінійних, перевальних, чи портових елеваторних комплексів, важливо пам’ятати про швидкість та якість обслуговування потоків продукції, що в період збору врожаю стають особливо актуальними.

Петро Мельник – Виконавчий директор Agricom Group

Олександр Смокотнин – Керівник Департаменту транспортної логістики Agricom Group

Agricom Group – національна агропромислова група, що об’єднує сільськогосподарські, переробні та торгові підприємства. Спеціалізованими напрями діяльності є: рослинництво, зберігання зернових та олійних культур, FMCG. Напрям діяльності «Елеватори» представлений двома елеваторними комплексами на території Білокуракинського та Чернігівського кластерів. Загальна потужність зберігання складає 63000 т.