Головне на ТОВ «Оболонь-Агро» – повага до людей

428

Всі українці – і не тільки – знають про існування корпорації «Оболонь», при пиво цієї марки, яка вже твердо зарекомендувала себе на ринку світового харчового виробництва. Але справжню ціну праці при виробництві цього напою, сутність та історію його виготовлення може зрозуміти тільки аграрій, який власними руками беріг та готував ґрунт для посіву ячменю, пильнував стиглість його колосків, які згодом перетворюють в солод. ТОВ «Оболонь-Агро» – одне з тих підприємств, де народжується ячмінь для виробництва пива «Оболонь», але не тільки це є потужним напрямком роботи господарства. Його директор, Михайло Миколайович Жила – серйозний та відданий своїй справі аграрій, який вміє адекватно оцінювати реальну ситуацію в галузі сільського господарства та свої можливості, розповів мені про сьогодення одного з найпродуктивніших підприємств Хмельниччини.

Михайле Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про основні види діяльності ТОВ «Оболонь-Агро» та про його роль в контексті діяльності корпорації «Оболонь».

– В серпні 2016 року «Оболонь-Агро» виповнюється 10 років. 100%-м засновником підприємства є ПАТ «Оболонь». Розпочинали ми аграрний бізнес з суборенди 385 га. Кожного року потрохи добирали землі, все здавалося мало, і на сьогоднішній день ми маємо 13 492 га в обробітку. Основна частина земель знаходиться в Чемеровецькому районі, а також в Городоцькому – загалом виходить територія 20 населених пунктів.

Вирощуємо фактично весь набір сільськогосподарських культур: озимі пшениця, ріпак, ячмінь, ярий ячмінь, соя, кукурудза, соняшник. В цьому році будемо вперше висівати льон олійний та мак, але з останнім маємо певний клопіт, бо потрібна поліцейська охорона та ліцензія – вже закінчуємо оформлення. Крім того, після перерви ми знову будемо сіяти цукровий буряк, це в першу чергу потрібно для розрахунку з пайовиками – для переробки збуваємо його на цукровий завод в Чортків. Для тваринництва висіваємо багаторічні трави та горох, вони й дуже добрі попередники для багатьох культур, зокрема озимих пшениці та ячменю. Сівозміни ми чітко дотримуємося, в її системі у нас знаходиться 8 полів. Середній розмір одного складає 1600 га.

Але, певно, головною культурою все ж таки є ячмінь…

– Ячмінь у нас займає 30% площі. На виробництво пива використовується в основному ярий, але і озимий теж – є певні розроблені для цього сорти. Почали використовувати їх років 5 тому, спочатку висіяли 4 сорти, до сьогоднішнього дня залишили один – Маскара, він нас цілком задовольняє. Але за виходом екстракту все одно для пивоварної галузі кращим є ярий ячмінь.

Основна мета створення ТОВ «Оболонь-Агро», окрім вирощування пивоварного ячменю, складається в забезпеченні якісним насіннєвим матеріалом господарств-партнерів, які працюють з нами. Тож, у нас на господарстві побудований датський насіннєвий завод з потужністю 10 тонн/год. Ми закупляємо за кордоном супереліту та еліту, вирощуємо ячмінь та виробляємо насіння на продаж. Крім того, для компанії «KWC» вирощуємо гібридне жито та маємо випробувальні ділянки їх гібридів кукурудзи.

Після ячменю важливою культурою для нас є пшениця. Сорти цієї культури використовуємо вітчизняні – співпрацюємо з Миронівським інститутом пшениці, сіємо їх сорт «Дарунок Поділля», а також сіємо Кубус від компанії «КWС». Пшениця виходить у нас в основному 3-6-го класів, у 2014 була 2-го. В технологіях щодо вирощування цієї культури нам ще є куди рухатись. Не завжди добре впливає і те, що ми збираємо її вже після ячменю, і пшеницю, наприклад, може встигнути трохи підбити дощ.

А яку культуру Ви вважаєте найрентабельнішою?

– Аграрний бізнес створений для того, щоб він процвітав, і кожне підприємство повинно мати прибутки. І у підсумку виходить, що якщо взяти озимі, ріпак, сою, то вони дають більш менш однакові результати за затратами та прибутком, різниця не значна. Але, звісно, при жорстких непередбачуваних погодних умовах певна культура може страждати більше за інших. Наприклад, того року з сої ми зібрали врожай тільки 1,3 т/га. Пшениця вийшла 78,6 ц/га, озимий ячмінь 61 ц/га, ярий – 60 ц/га, кукурудза 5 т/га, ріпак – 3 т/га, соняшник 2,6 т/га.

Розкажіть, будь ласка, про ґрунт на території господарства та технології роботи з ним.

– У нас в основному темно-сірі або опідзолені чорноземи. Раз на 5-6 років ми проводимо аналіз ґрунтів – працюємо з Каменець-Подільською хімічною лабораторією, нас поки що вона задовольняє. На рахунок обробітку – коли ми розпочинали свою роботу, тоді дискували, а потім дивимося, що почала падати врожайність. Тож, повернулись до оранки – кожного року проводимо її на всіх полях, окрім тих, що під ріпак. Під цукровий буряк будемо робити поглиблення від 30 до 40 см. У 2014 році закупили чизельні плуги, і відтоді робимо відповідний обробіток ґрунту ними, який дозволяє не втрачати вологи та запобігає створенню плужної підошви.

Перед цьогорічною весняною посівною кампанією ми вже закупили біля 3600 тонн добрив: вапнякову селітру – для першого підживлення, карбамід, аміачну селітру, нітроамофоску тощо. Обов’язково вносимо органіку, за минулий рік ми розкинули на поля 20 тис. тонн гною.

До речі, ми вже розпочали сіяти ярий ячмінь – 23 лютого вийшли в поле і до сьогодні посіяли 318 га. Ми завжди намагаємося почати якомога раніше, а зараз тим паче, бо наразі ґрунт на 60-70% забезпечений вологою. Плануємо висіяти 2300 га ячменю.

А по решті культур як розподіляється площа?

– В цьому році збільшуємо посіви соняшнику до 1028 га, льон з маком та цукровим буряком складають 1600 га, пшениця з житом – 1700 га, озимий ячмінь – 2038, ріпак – 1775 га, кукурудза – 1500 га, соя – 1700 га.

Чи є у Вас на підприємстві якійсь особливості в системі захисту рослин?

– Ми використовуємо комплексну систему захисту оригінальними європейськими препаратами. На пшеницю і ячмінь тричі вносимо фунгіциди та інсектициди – є потреба. Працюємо з МПП «Фірма «Ерідон». Разом з компанією «Сингента» у нас створений Агроцентр площею 12 га, де кожного року проводяться Дні поля, і є чудова можливість навчитись новим навичкам та почути про новинки компанії.

У зв’язку з тим, що Ваше господарство простирається на такій великій території, як у Вас організований технічний парк?

– Основний парк – тракторний і комбайновий, майстерня і головні технічні спеціалісти знаходяться в Чемерівцях, і за допомогою цих ресурсів виконується 60% робіт на підприємстві. А так кожний відділ має свою окрему невеличку технічну майстерню та фахівців на місті, які допомагають основній базі, доповнюючи один одного. Маємо 5 тракторів John Deere, 12 комбайнів Claas, плуги Lemken, Maschio Gaspardo, 2 самохідні аргентинські обприскувачі Pla, на кожному відділі є зерноочисна техніка тощо. Також зараз готується замовлений нами проект на будування елеватора з одночасним зберіганням 60 тис. тонн зерна.

Михайло Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, детальніше про галузь тваринництва на Вашому господарстві.

– На сьогоднішній день у нас є 1568 голів ВРХ, з яких 500 дійного стада – вони розташовуються на чотирьох фермах та близько 5000 свиней – на семи фермах. Таким чином, забезпечуємо роботу людям з різних сіл. Порода корів – українська чорно-ряба, покращена голштином. У 2012 році запустили доїльний зал з обладнанням від компанії Westfalia, з можливістю одночасного доїння на 12 корів. У 2015 році відреставрували корівник в Почапинцях під замовлення фірмі «Брацлав», яка поставила там доїльню лінію на 200 голів. Доїння відбувається два рази на день, після кожного сеансу обов’язково миється все обладнання. Надій на одну корову за минулий рік склав 5800 л. Добовий надій на кожній з наших ферм різний, від 11 л – до 22 л, тобто в середньому виходить приблизно 15 л з корови на добу. Є на підприємстві головний ветеринарний лікар, і ще на кожній з ферм знаходиться лікар окремо. На фермі в Сокиринцях худоба у нас має чипи, і таким чином спеціаліст на комп’ютері відслідковує надій з кожної корови. В наступному році хочемо закупити датчики, які показують, коли корова в охоті.

Порода свиней – українська біла, яку ми осіменяємо п’єтреном, дюроком, ландрасом. Добовий приріст біля 400 г. До власної переробки ми поки що не доросли, збуваємо живою вагою. Але з ринком збуту м’яса зараз існують певні проблеми, так що, певно, і не варто починати. Населення бідніє, м’ясо купляють тільки на свята. Але наперекір всьому у нас в перспективах активно розвивати тваринництво і надалі, в цьому році плануємо ввести в експлуатацію ще один корівник та почати будівництво маточника на 400 свиноматок. Для того, щоб рухатись вперед, треба активно вкладатись в свій розвиток. В спадок нам дістались напівзруйновані ферми, якими користуватись вже було не можливо. Але ж відреставрували, тепер і нові приміщення будувати будемо.

В рамках інноваційних технологій сучасного сільського господарства, які вже доволі успішно використовуються на ТОВ «Оболонь-Агро», яка, на Ваш погляд, стратегія розвитку має будуватись надалі?

– Ми дуже полюбляємо впроваджувати все нове, полюбляємо експериментувати. Але найголовнішою залишається економіка: можна мати величезні показники, але при цьому – невеликий прибуток, тож ми, в першу чергу, працюємо на якість. Аграрний бізнес – така штука, в якій можна бути багато років на коні, а потім раптом не так, як треба, покерувати, і все – кінець. Таку ситуацію ми, наприклад, з холдингами спостерігаємо. Складно сказати однозначно, як аграрний бізнес буде рухатись далі з цим ПДВ та економічними проблемами. За січень ми сплатили вже 27 тис. грн. ПДВ, а що буде в жнива, період реалізації врожаю?.. Не відомо. Все не прогнозовано у нас. Тільки-но ті, хто займається сільським господарством дещо зітхнули спокійно, почали нарощувати потужності, платити більший відсоток за паї, як знов їх пригнічують. Немає в мене оптимізму. Адже хочеться людям і зарплату збільшити, і сплату за пай також. Оскільки наші землі знаходяться на території багатьох населених пунктах, іде й велике соціальне навантаження. Але всім по мірі можливості допомагаємо. Підтримуємо дитячі садочки, школи, дороги робимо, від снігу чистимо, десь і водопровід проведемо.

Михайле Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, як Ви прийшли до сільського господарства та про колектив, який склався на підприємстві.

– Я сам маю освіту агронома, працював в місцевому колгоспі, бо сам я родом теж з Чемеровецького району. Був спочатку бригадиром, потім агрономом, а згодом вже розпочав роботу в ТОВ «Оболонь-Агро». На сьогодні працюючих у нас в колективі 650 чоловік, в жнива додається ще біля 100. Ми створили максимально багато робочих місць для селян. Для нас головне – не ображати тих людей, які довірили нам свої землі, берегти ґрунт та розвиватись як спеціалістам. Людський фактор є дуже важливим. У нас на підприємстві працюють люди віком від 20 до 65 років, і всім знайшлося гідне місце для реалізації свої здібностей. Буваємо на всіх аграрних заходах в Україні та за кордоном – як я, так і інші співробітники. Прагнемо того, аби робота на землі давала ефективний результат, щоб отримувати матеріальне та моральне задоволення.

Тетяна Бєлінська