Обережно! Новий шкідник ягід Drosophila suzukii

294

Плодова муха Drosophila suzukii – новий шкідник, що призводить до втрат 40-50% врожаю, дістається до українських ягідників. Донедавна ця комаха загрожувала плантаціям Західної Європи, а вже зараз поширилася в Центральну та Східну. Виявили Drosophila suzukii й на території всієї Польщі. Наразі високоефективного засобу боротьби з цією комахою не існує. Українські ягідники теж опинилися в зоні ризику. Саме тому виробникам ягідної продукції слід бути готовими до нової загрози, адже проінформований – значить підготований.

Звідки загроза?

Кілька років тому в США, а потім в Європі з’явилася Drosophila suzukii – дуже небезпечний шкідник плодових культур. Це невелика мушка з характерними плямами на крилах. Саме через це забарвлення вона отримала назву «краватка-метелик». Комаха вражає тільки здорові неушкоджені плоди, а приваблює її запах заброджених фруктів.

Drosophila suzukii вперше виявлена і описана близько 90 років тому в Японії. Протягом тривалого часу мушка була поширена в азіатських країнах – Японії, Кореї, Китаї, де існувала і корисна фауна, що обмежує розмноження цього шкідника. Але влітку 2008 р. комаху виявили на Гаваях, а потім в Каліфорнії та інших штатах Америки. Поширення шкідливої мухи в різних частинах Північної і Центральної Америки (Канада, Мексика) і європейських країнах проходить в досить швидкому темпі. У Південній Європі вже в 2009 р. з’явилися повідомлення про присутність цього шкідника і пошкодження ним плодів кісточкових плодових дерев, інжиру, суниці та малини.

Ситуація, що склалася, призвела до початку вивчення біології та поширення цієї надзвичайно експансивної комахи. Відомо, що мухи воліють пошкоджувати плоди ягідних культур, чорниці, але вони можуть харчуватися і дозрілими яблуками та грушами.

Плодова муха була помічена також в Іспанії, Франції, Німеччини, Австрії, Швейцарії, Італії, Словенії, Хорватії – в основному, на рослинах ягідних культур, таких як чорниця, малина, ожина, суниця , смородина, виноград, але вона з’являється і на плодах абрикоса, персика, вишні і сливи.

Як упізнати?

Доросла комаха Drosophila suzukii невелика, колір черевця – від жовтого до коричневого, з темними смугами. Груди мають довжину 2,5-3,5 мм, розмах крил – 5-6 мм.

Характерними рисами D. suzukii є: великі червоні очі, темні плями з нижнього боку крил у самця, на черевці самки зубчастий яйцеклад, яким вона ріже шкірку плоду під час яйцекладки.

Яйця дрозофіли дрібні. Комаха відкладає їх на стиглі плоди – під шкірку або на їх поверхню. Через 1-3 дні вилуплюються безногі личинки білого або брудно-білого кольору. Дорослі личинки мають довжину до 3,5 мм, вони нагадують личинок вишневої мухи, які пошкоджують плоди вишні, і виростають до 5-6 мм. З яєць дрозофіли з однієї кладки виходять близько десятка личинок. Дорослі личинки заляльковуються всередині фруктів або на їх поверхні. Із загнилими плодами шкідник потрапляє в ґрунт, де відбувається подальший його розвиток.

Перепрілі органічні речовини – це інкубатор і їдальня дрозофіл. Лялечки в природі зимують саме в таких субстратах. У холодний період року дрозофіла перебуває в приміщеннях – у фруктових і винних складах, на винних заводах і в інших місцях з досить високою температурою, де вона масово розмножується. Навесні, коли температура повітря вище +10 ° C, комахи виходять у відкритий простір.

D. suzuki є дуже плідним шкідником. Одна самка відкладає до 600 яєць. Оптимальна температура для росту мушки – близько +20 ° C. Повний цикл розвитку займає від 8 до 28 днів, в залежності від температури навколишнього середовища. Дрозофіли мають досить короткий цикл перетворення з яйця в муху – в країнах з теплим кліматом протягом одного сезону може з’явитися до 13 поколінь. При високій температурі + 25 ° С і вище, жіночі особини стають менш активними, на ефективність самців негативно впливає температура близько +30 ° С і вище.

Які симптоми ураження плодів?

Дрозофіла відкладає яйця перед збором плодів. Перші ознаки пошкодження ягід з’являються на шкірці плоду у вигляді невеликих ран, в яких відкладені яйця. Їх важко помітити, а через добу з яйця вже з’являється личинка. З початком процесу травлення личинок в ураженого плоду з’являється запах бродіння соку. Пошкодження шкірки плодів яйцекладом самки можна побачити, найчастіше, вже під час транспортування або при реалізації фруктів. У контейнерах з фруктами D. suzukii може потрапити в суміжні області, а також в інші країни або, навіть, на інші континенти.

Як проводити моніторинг?

Після того, як в Італії плантації лохини були сильно заражені плодовою мухою і плоди не мали ніякої комерційної цінності, у північних районах країни для моніторингу в якості пасток почали використовувати звичайні (квадратні або круглі) пляшки з широкою шийкою або пластикові контейнери об’ємом 1-1,5 літра.

Для того, щоб зібрати мух в контейнери і пляшки, у верхній частині їх стінок з різних сторін потрібно зробити три отвори діаметром 5-9 мм. У контейнер наливають рідкий розчин, до складу якого входить 200 мл яблучного оцту і 50 мл червоного вина. Підготовлені пастки з приманкою розміщують при температурі вище +10 ° C по периметру і в середині плантації. Для моніторингу, як правило, досить 3-4 пастки на 1 га. Для відловлювання шкідників, таких пасток має бути набагато більше. Вони повинні бути встановлені на рівні верхньої частини плодового рослини.

Залежно від технології обробітку культури, пастки можуть бути прикріплені до опорних стовпів, дроту або можна вставити в ряди рослин спеціальні штифти із закріпленими на них пастками. Перевірка пасток, як правило, проводиться один раз на тиждень.

Використання контейнерів з рідиною-приманкою – це найпростіший спосіб моніторингу. Через стінку контейнера зі збільшувальним склом можна розглянути і порахувати кількість D. Suzukii, враховуючи, що в контейнери можуть потрапити й інші комахи. Рідина-приманка повинна бути в пастках постійно. Крім того, бажано, щоб пастки були встановлені в ягідниках зі зрілими плодами і відбір зразків плодів теж проводився зі стиглих ягід.

Досліджуваний матеріал поміщають в банки або інші прозорі контейнери, залишивши в них вільний простір. Банку або контейнери слід накрити плівкою, в якій потрібно зробити багато крихітних отворів для повітрообміну, або накрити тонкою тканиною і залишити в приміщенні при кімнатній температурі. Якщо самка на плоди відклала яйця, через 1-3 дні личинки починають харчуватися, а фрукти – бродити, це означає, що на плантації є шкідник. Через кілька днів (8-15, в залежності від температури повітря) відбувається вихід мух з лялечок, їх можна легко побачити на плодах або стінках контейнера.

Як боротися?

У країнах, де з’явилася плодова муха, існує реальна загроза урожаю. Фахівці шукають можливості для боротьби з шкідником наявними ресурсами. Це повинні бути швидкодіючі препарати, безпечні для споживача і з коротким періодом очікування. Через високу шкодочинність і швидкість поширення D. suzukii Європейська організація захисту рослин (ЕППО) запропонувала принцип стандартизації щодо цих комах, але він не був зареєстрований.

На думку американського ентомолога Вона Уолтона, ефективним засобом боротьби проти плямистокрилої дрозофіли стане штучне збільшення популяції будь-якого іншого конкурента цієї комахи. Це загальна думка, що боротися з новим шкідником треба не інсектицидами, а методами біологічного контролю, тобто знищенням або витісненням даного шкідника за допомогою інших живих організмів.

Як стверджують експерти, боротися із Drosophila suzukii потрібно від початку квітня до листопада. Можна використовувати різного типу пастки або ємкості з наклеєною липкою стрічкою всередині, наповнені різними пахучими сумішами, до складу яких входить яблучний оцет, вода і червоне вино. Найефективнішою є суміш води з цукром і невеликою кількістю дріжджів. Потрібно відзначити, що розчини на основі оцту і червоного вина можуть працювати до 7 днів, а розчин з додаванням дріжджів тільки 3 дні.

В жодному разі не можна залишати пошкоджені ягоди на кущах і деревах, а також під ними, адже це ідеальне місце для кладки яєць і розвитку потомства.

Для боротьби із цим різновидом плодових мух підійдуть ряд різних інсектицидів, але потрібно пам’ятати, що препарати вбивають лише дорослих особин і яйця, а личинки залишаються в плодах і впоратися з ними вже неможливо. Тому обприскування інсектицидами дієве лише при виявленні дорослих особин в феромонних пастках. Всі попереджувальні обробки не дадуть потрібного результату. До найефективніших препаратів у боротьбі з Drosophila suzukii належать:

Pyrinex Extra (хлорпирифос (фосфороорганіка), Decis (дельтаметріна (піретроїд), Spin Tor (Спіносад (натуральний продукт).

Шкідлива мушка Drosophila suzukii може бути серйозною проблемою в майбутньому, адже з фруктами з Польщі вона може потрапити в Україну. Тому власникам ягідників слід бути на сторожі.

Коментарі фахівців:

Юрій Качунь, директор ПП «Агроспецгосп», с. Плотича Тернопільського району:

«Про Drosophila suzukii чули, знаємо її біологічні особливості, проте моніторинг цього шкідника на ягідниках не проводили. Протягом сезону 2015 року симптомів пошкодження ягід смородини, порички, вишні не зустрічали. Проте у 2016 році будемо уважнішими. Наразі система захисту смородини у нас направлена на боротьбу з такими основними шкідниками як бруньковий та павутинний кліщ, довгоносик, попелиця, склівка. З інсектицидів використовуємо препарати Енжіо, Енвідор, Карате Зеон, Каліпсо тощо».

Ольга Башинська, завідувач сектору фітосанітарного контролю і аналізу ризиків Департаменту фітосанітарної безпеки України:

«Drosophila suzukii в Україні раніше не зустрічалась, тому вона не є карантинним організмом і спеціального моніторингу щодо її виявлення Держветфітослужба України не проводить. Також немає ніяких відомостей про те, що якихось в плодових господарствах країни вона завдавала би збитків. Тому жодних фітосанітарних заходів щодо неї не проводиться. Всі імпортні плоди, з якими вона може поширюватись, в нас проходять фітосанітарну експертизу, в т.ч. ентомологічну. Випадків виявлення цієї мухи не було. Однак нам відомо про те, що вона широко поширена в Європі, а також в Північній Америці, деяких країнах Азії та Південної Америки. В жодній з країн вона не є карантинним організмом, отже, якихось суворих фітосанітарних обмежень не має».

Підготувала Леся Заморська