Професійний підхід до рослинництва з насінням ТМ «Семеліта» від ГК «ВІТАГРО»

296

Сучасна селекція сільськогосподарських рослин переживає період активного інноваційного штурму. В умовах великої кількості польових випробувань, досліджень, науково-практичних семінарів та конференцій і миттєвого розповсюдження інформації у світовому аграрному просторі малопродуктивні сорти з низькою резистентністю дуже швидко опиняються в тіні. Тож, для аграрія, який орієнтується на рослинництво інтенсивного типу, важливо знати передові «імена», з якими можна досягнути високих результатів. Група компаній «ВІТАГРО» – це один з найпотужніших сільгоспвиробників в Україні, який постійно вдосконалюється в кожному напрямку своєї роботи, чим і приваблює партнерів. Зокрема, ця публікація в нашому журналі буде присвячена насінню ТМ «Семеліта», яке поєднує в собі хорошу якість, продуктивність та пластичність.

На насіннєвому заводі «ВІТАГРО» виробляють продукцію класу «еліта» та 1-ї репродукції, закупляючи, відповідно, «супереліту» та «еліту» за кордоном при безпосередній співпраці з найуспішнішими виробниками насіння, зокрема із Saaten Union, ZAATBAU, Prograin Semences, NPZ Lembke та іншими. Компанія працює з найкращими сортами озимих та ярих пшениці і ячменю, гороху, гірчиці, сої, гібридами соняшнику, ріпаку та кукурудзи. Детальніше про діяльність насіннєвого напрямку ГК «ВІТАГРО» мені розповідає Сучек Микола Миколайович, начальник відділу насінництва, керівник ТМ «Семеліта», старший науковий консультант ГК «ВІТАГРО», кандидат с.-г. н.

  • Миколо Миколайовичу, розкажіть, будь ласка, про головні переваги насіння ТМ «Семеліта».
  • Перше, що треба зазначити – все насінництво у нас в компанії ведеться на глибокій науковій основі. Ми працюємо безпосередньо з оригінаторами, заключаємо з ними ліцензійні угоди. Наприклад, компанія Saaten Union є нашим давнім партнером. Ми виїжджаємо на їх поля в Німеччину, дивимось та фіксуємо характеристики посівів, і далі продовжуємо роботу в Україні, яка супроводжується консультаціями фахівців з компаній-виробників. Маємо власний демонстраційно-виробничий полігон, де ретельно випробовуємо ті сорти, які обираємо для вирощування. Зокрема, перевіряємо їх адаптивність для українських ґрунтово-кліматичних умов, а саме – для центральної та західної частин Лісостепу, тобто в тих регіонах, де представлена «Агрохімічна компанія» ГК «ВІТАГРО»: Вінниччина, Житомирщина, Волинь, Хмельниччина, Тернопільщина, Львівщина, Івано-Франківщина, Чернівеччина, Полтавщина тощо. Нещодавно провели семінар для наших клієнтів на Закарпатті, в Мукачево. Наша компанія відрізняється пластичністю – для кожного регіону у нас є відповідні окремі групи сортів. При відмінних показниках певного сорту ми сприяємо тому, щоб він був внесений в Державний реєстр сортів рослин України.
  • Чи вирощуєте насіння вітчизняної селекції?
  • Наша компанія плідно співпрацює з Державною академією наук, зокрема з професором Долею Миколою Миколайовичем. В нашому портфоліо є певна частка вітчизняних сортів, але вона з кожним роком зменшується у співвідношенні з культурами закордонної селекції. Вітчизняну я поважаю: вона відмінна, пластична, вона пробачить певні огріхи агрономії. Але потенціал її на порядок нижчий. Тим не менш, не всі господарства можуть собі дозволити високоінтенсивні технології, і є певні вітчизняні сорти з досить високими показниками посухостійкості та стійкості до хвороб. Зокрема, у нас є сорти озимої пшениці «Щедрість одеська» та «Ліра одеська», сорти ріпаку Інституту хрестоцвітих культур м. Івано-Франківську та інші.
  • За озимими – працюєте тільки з сортами, чи і з гібридами також?
  • Поки що в нашому портфоліо представлені тільки сорти, але вже відпрацьовуємо технологію гібридів озимої пшениці для наших умов – я гадаю, що ми скоро отримуємо ексклюзивне право займатись дистриб’юцією таких німецьких гібридів як Хюлюкс та Хюбері від Saaten Union. Наша компанія взагалі є однією з перших в Україні, яка почала з гібридами озимої пшениці працювати.
  • Як Ви вражаєте, чи можна отримувати високі та якісні врожаї без внесення органіки?
  • Не можливо, але треба шукати ефективні шляхи компенсації у разі її відсутності. Я, наприклад, є глибоким прихильником посіву сидеральних культур на зелені добрива. Хрестоцвіті розрихлять ґрунт, зірвуть плужну підошву, запустять правильні мікробіологічні процеси. Бобові сидерати наситять ґрунт бульбочковими азотфіксаторами. Рекомендації на рахунок цього ми також даємо. Українські чорноземи унікальні своїм високим життєвим потенціалом, тож, треба на належному рівні цей потенціал підтримувати, не переступати критичну межу. Чому кажуть «земля-матінка», чому звертаються до неї, як до живої людини? Бо вона дійсно жива. Ми позичили землю в своїх дітей, використовуючи її родючість. Відповідно, наступним поколінням ми повинні її повернути.
  • Яким є співвідношення високої врожайності та якості в тих сортах пшениці, які Ви вирощуєте?
  • У нас вся пшениця, навіть та, яка дає поза 100 ц/га – з відмінними хлібопекарськими якостями. Кормової пшениці ми не пропонуємо. А наразі компанія завезла новий сорт Франц, який взагалі поєднує потенціал врожайності 12-15 т/га та з хлібопекарськими якостями 1-2 класу. Це і є нашою метою – знаходити такі родзинки та потім пропонувати клієнтам. Кожен етап роботи в насінництві є рівноправно важливим. Спочатку треба підібрати якісні сорти, потім відпрацювати технологію роботи з ними в наших умовах. Одне з наших головних завдань – досконало пізнати всі нюанси роботи з певним сортом, щоб супроводжувати співпрацю з клієнтами професійними рекомендаціями за технологіями висіву, обробки ґрунту, захисту рослин, термінами посіву та збирання тощо, звертаємо увагу на хвороб та шкідників, які можуть з’являтись в той чи інший момент, зазначаємо ті проблеми, до яких сорт є стійким. У нас потужна команда професіоналів за двома головними напрямками: виробництва – агроном-дослідник, агроном-насіннєвод, 25 агрономів відділів. Ми регулярно проводимо різні заходи за підвищенням рівня їх кваліфікації. Другий напрямок – реалізація, якою займаються менеджери за продажем продукції – з ними так само регулярно проводяться навчання.
  • Як Ви дійшли до такого рівню майстерності, з чого почалась робота насіннєвого напрямку ГК «ВІТАГРО»?
  • З будівництва насіннєвого заводу Cimbria. Це європейська якість виробництва продуктивного насіння, бо ми вже відійшли від українських стандартів, які декларують, що має бути 92% перша схожість першої репродукції. Ми виходимо на результат 96-98%. Насіння з Cimbria виходить чисте, не травмоване, основна перевага цієї лінії – можливість чистити насіння одразу з комбайна. Всі етапи роботи виконуються досконало, в щадних режимах, які його не травмують. Є в наявності вібростіл, який також є родзинкою цього заводу, і дозволяє ефективно калібрувати зерно. Є блок протруювання насіння. Потужність заводу – біля 10 т/год.

Лінія насіннєвого заводу була запущена в роботу у 2013 році, і відтоді ми почали цілеспрямований набір сортів в портфоліо. Ми проаналізували насіннєвий склад, який був в зоні Центрального та Західного Лісостепу на той момент, подивились, лінійки сортів з якими ознаками переважають. І почали активно працювати. У нас була планка – врожайність озимої пшениці 10 т/га, і ми її на сьогодні досягли на своїх землях, та її досягли деякі з тих аграріїв, які з нами працюють. І навіть вже більше 10 т.

  • Чи є у Вас в планах певні удосконалення в роботі заводу?
  • Цього року ми поставили фасувальну лінію у біг-беги на різну вагу – відповідно для різних культур. На сьогоднішній день потреби у збільшенні потужностей заводу у нас немає. Можливо, це буде в майбутньому, коли зросте попит.
  • А взагалі що скажете на рахунок планування подальшої стратегії розвитку ТМ «Семеліта»?
  • Наразі пробуємо працювати з нішевими культурами, які популярні в певному сегменті ринку. Наприклад, зазначу сорт гірчиці білої «Андромеда». В перспективі – квасоля, льон, можливо, інші. В будь-якому разі ми обрали складний шлях постійного розвитку, який, втім, безпрограшний – за рахунок постійних ефективних практикумів, плідної роботи нашої наукової команди та співпраці з передовими світовими компаніями високі результати були і будуть.

Тетяна Бєлінська