Чи є ГМО в Україні?

269

О. С. Гайдей, канд. вет. наук, ст. наук. сп.,завідувач науково-дослідного відділу з визначення ГМО

В. О. Загребельний, канд. вет. наук, директор

Ю. М. Новожицька, канд. вет. наук, перший заступник директора

Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи

Використання методів генної інженерії у сільському господарстві, аграрній промисловості і продовольстві створили нові можливості для виробництва продуктів харчування та кормів для задоволення постійно зростаючих потреб населення у світі. Але думки вчених щодо переваг та ризиків генної інженерії різні, перш за все, через непередбачувані наслідки для людей та навколишнього середовища.

Стрімкий розвиток та поширення сучасних біотехнологічних методів дав поштовх ряду соціальних, економічних, правових, релігійних, етичних та інших проблем і протиріч. Особливо гостро сьогодні стоїть питання можливих ризиків і загроз для здоров’я людини та екосистеми Землі, пов’язаних з ГМО. Тому передові країни світу застосовують наукові дослідження в галузі біобезпеки і перспектив розвитку біотехнології, а також створюють правову та нормативну базу щодо вмісту ГМО в харчових продуктах. Відповідні нормативні документи прийняті та досить ефективно діють у США, Канаді, країнах ЄС та інших державах.

Початком масового поширення генетично модифікованих рослин вважається 1996 рік. З того часу значно збільшилися посівні площі ГМ-рослин. У 2004 році в ЄС створено регуляторну систему з питань безпеки, маркування та відстеження ГМО.

Картахенський протокол про біобезпеку підписали 162 країни. У Євросоюзі дозволено введення в обіг лише зареєстрованих ГМ-культур, відсотковий вміст яких не перевищує 0,9%. У багатьох країнах ЄС накладено мораторій на ГМО, і відсутні площі посіву ГМ-культур – зони, вільні від ГМО: Австрія, Греція, Швейцарія, Польща, Франція, Венесуела. У Республіці Білорусь зареєстровано 2 ГМ-лінії сої (GTS 40-3-2, А 2704-12) та 7 ліній кукурудзи (MON810, Bt 11, NK-603, Т-25, GA 21, MIR604, MON 863), вміст яких у сировині та продуктах харчування може перевищувати 0,9%. Загальна площа посіву ГМ-культур у ЄС складає приблизно 0,06% сільгоспугідь.

Враховуючи наявність зареєстрованих ГМ-ліній рослин на території країн, прикордонних з нашою країною та ризик потрапляння їх в Україну, виникає питання: «Яка ж ситуація щодо ГМО в Україні?» В Україні до 2013 року не було зареєстровано жодної ГМ-лінії рослин. 23.07.2013 року Державною ветеринарною та фітосанітарною службою України зареєстровано соєвий шрот MON 40-3-2 (Glycine max, Roundup Ready soybean), як генетично модифікований організм джерела кормів та який внесений до реєстру генетично модифікованих організмів джерел кормів, кормових добавок та ветеринарних препаратів, які містять такі організми або отримані з їх використанням, що дає змогу вільного переміщення та транспортування даної ГМ-лінії по території України. Таким чином, ГМО потрапляє до харчових продуктів із сільськогосподарської сировини, що імпортується в Україну та з ГМ-культур, вирощених в Україні.

Метою роботи було проаналізувати результати проведених досліджень зернових в Державному науково-дослідному інституті з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи (ДНДІЛДВСЕ), Регіональних державних лабораторіях ветеринарної медицини (РДЛВМ), філіалах ДНДІЛДВСЕ та інших лабораторіях за період 2012 – 2015 років щодо наявності ГМО та розповсюдження ГМ-ліній на території України.

Матеріали та методи

Дослідження проводились протягом 2012 – 2015 років методом полімеразної ланцюгової реакції у режимі реального часу (ПЛР-РЧ) на базі науково-дослідного відділу з визначення ГМО ДНДІЛДВСЕ, Регіональних державних лабораторій ветеринарної медицини (РДЛВМ), філіалів ДНДІЛДВСЕ та інших лабораторій. Для проведення досліджень були використані зареєстровані на території ЄС діагностичні набори (R-Biophаrm AG, Німеччина): SureFood PREP Plant, SureFood GMO Screen 35S+NOS+FMV, SureFood GMO Screen 4plex BAR/NPTII/PAT/CTP2:CP4 EPSPS – діагностичні набори для скринінгу, SureFood GMO ID RR Soya, SureFood GMO ID RR2Y Soya, SureFood GMO ID MON810 Corn, SureFood GMO ID MON863 Corn – діагностичні набори для ідентифікації ГМ-ліній, SureFood GMO QUANT RR-Soya, SureFood GMO QUANT MON810 Corn, SureFood GMO QUANT 35S Corn, SureFood GMO QUANT 35S Soya, SureFood GMO QUANT GT73 Canola, SureFood GMO QUANT GA21 Corn, SureFood GMO QUANT NK603 Corn – діагностичні набори для кількісного визначення ГМ-ліній сої, кукурудзи, ріпаку та стандартні зразки різної відсоткової концентрації сої, кукурудзи, ріпаку (ERM, Бельгія), ампліфікатор Biorad CFX96. Для дослідження на наявність ГМО надходили наступні зразки зернових: кукурудза, пшениця, соняшник, соя, просо, ріпак, ячмінь, жито, льон (табл. 2).

Результати досліджень

За період 2012 – 2015 років було досліджено 14870 зразків зернових, з яких у 1915 зразках було виявлено ГМ-лінії сої, у 4403 зразках ГМ-лінії кукурудзи, у 1875 зразках ГМ-лінії ріпаку, у 6677 зразках ГМО не виявлено (табл. 1, рис. 1).

Таблиця 1. Моніторинг рослинної сировини на наявність ГМО

Надійшло на дослідження 2012 – 2015 рр. Кількість позитивних проб Кількість негативних проб
Всього зразків 14870 5193 6677

 диагр

Рис. 1. Аналіз результатів визначення ГМО у зернових в Україні за 2012 – 2015 роки

Із загальної кількості зразків, що надійшли на дослідження у 55,1 % було виявлено ГМО, у 44,9 % – не виявлено (рис.1). У 2012 році у зразках сої було ідентифіковано ГМ-лінію GTS 40-3-2 (MON 40-3-2), у зразках кукурудзи – MON810,  у зразках ріпаку – GT73. У 2013 році найбільш поширеними були ГМ-лінії сої – MON 40-3-2, MON 89788, ГМ-лінії кукурудзи – MON810, MON863, ГМ-лінія ріпаку GT73. У 2014 році було ідентифіковано ГМ-лінії сої – MON 40-3-2, MON 89788, кукурудзи – MON810, ріпаку GT73. У 2015 році виявлено ГМ-лінії сої – MON 40-3-2, MON 89788 та ГМ-лінію ріпаку GT73 (табл. 2).

Таблиця 2. Найбільш поширені на території України ГМ-лінії сої, кукурудзи, ріпаку

Роки ГМ-лінії сої ГМ-лінії кукурудзи ГМ-лінії ріпаку
2012 MON 40-3-2 MON 810

MON863

GT73
2013 MON 40-3-2MON 89788 MON810MON863 GT73
2014 MON 40-3-2MON 89788 MON810 GT73
2015 MON 40-3-2MON 89788 GT73

Зразки, у яких виявлено ГМО були надіслані для досліджень з Чернігівської, Київської, Житомирської, Полтавської, Хмельницької, Вінницької, Миколаївської, Херсонської, Запорізької областей, що свідчить про циркуляцію трансгенних рослин на території України (рис.3).

Які ж шляхи потрапляння ГМ-рослин в Україну? Перший шлях – випадковий, фермери закупляють посівний матеріал за кордоном без проведення досліджень на наявність ГМО, і відповідно, мають велику ймовірність завезти ГМ-зерно в країну, навіть не підозрюючи про це. Другий, найбільш поширений шлях потрапляння ГМО – це контрабандний.

В інтернет-ресурсах України agrofermer.com можна знайти у вільному продажу канадські та китайські озимі трансгенні м’які та тверді сорти пшениці ARVADA та RINO, ріпаку SURREY – 369, гречки – GRANBY.

картаук

Рис. 3. Області, у яких виявлено ГМ-рослини

На сьогодні поява нових не зареєстрованих на території ЄС китайських та канадських трансгенних сортів рослин, ускладнює лабораторну діагностику та унеможливлює їх ідентифікацію, оскільки не відомо, які трансгенні конструкції використовувались для отримання цих ліній та відсутні діагностичні набори для їх виявлення та ідентифікації.

Висновки

Результати проведених досліджень свідчать про появу ГМО в рослинній продукції на території України.

Враховуючи недостатню вивченість впливу ГМО, необхідно проводити контроль харчових продуктів, кормів та посівного матеріалу шляхом дослідження на наявність генетично модифікованих організмів для недопущення поширення на території України та потрапляння в харчовий ланцюг людини та тварин. Поширені в Україні ГМ-лінії обов’язково повинні пройти процедуру державної реєстрації.

ПП “Біола”, 79010, м.Львів, вул. Некрасова, 4
[email protected], www.biola-lab.com