Протруювання насіння – ефективний захід проти кореневих гнилей озимої пшениці

390

К. І. Яцух, канд. біол. наук, провідний науковий співробітник

І. С. Тимчук, молодший науковий співробітник

Інститут сільського господарства Карпатського регіону НААН

Пшениця – важливе джерело енергії для людини і тварин. В Україні вона є основною продовольчою культурою. Втрати врожаю озимої пшениці в нашій зоні становлять: від комплексу кореневих гнилей та сажкових хвороб –  10,2–16,0 % (4,7–7,1 ц/га); хвороб листя та колосу –  14,4–20,8 % (7,8–9,8 ц/га). Освоєння інтенсивних технологій, яке призвело до порушення екологічної рівноваги в агроценозах, спричинило виникнення вогнищ та наростання поширення тих хвороб пшениці, які раніше не мали особливого значення. Це хвороби кореневої системи, прикореневої частини стебла, фузаріоз колоса та септоріоз, збудники яких у своєму циклі мають некротрофну фазу. Виникнення цих хвороб спричинене накопиченням інфекції внаслідок порушення сівозмін на фоні зниження супресивності ґрунту через збіднення ґрунтової мікробіоти.

Одним з найважливіших етапів у формуванні оптимального фітосанітарного стану посівів, який в значній мірі визначає динаміку подальшого розвитку хвороб, є протруювання насіння – один з основних прийомів в інтегрованому захисті зернових культур. Дуже важливим є те, що і хімічне навантаження на довкілля і вартість обробки одного гектара при застосуванні протруйників є найнижчими.

Протруювання насіння дає змогу знезаразити його від збудників хвороб, розміщених як на поверхні, так і всередині зерна і частково від інфекції в ґрунті та рослинних рештках. Цей захід дає змогу захистити рослини протягом всієї вегетації.

Цілком зрозуміло, що нехтувати протруєнням насіння не можна, оскільки це призводить до значних втрат врожаю. Навіть просте порівняння вартості збереженої продукції з затратами на протруєння свідчить, що цей прийом економічно вигідний та високоефективний.

При використанні сучасних протравників протруювання насіння відповідає основному принципу інтегрованої системи захисту рослин – безпечний для навколишнього середовища і дає максимальний ефект. У національному “Переліку пестицидів і агрохімікатів…” для протруювання зерна рекомендовано більше 20 препаратів, і подеколи господарникам з-поміж розмаїття протруйників важко вибрати найефективніший препарат.

Проведено ряд досліджень з  протруйниками в різних зонах України.

Наші дослідження були спрямовані на вивчення технічної ефективності найпопулярніших протруйників насіння проти хвороб на озимій пшениці, зокрема проти кореневих гнилей.

Дослідження проводили на полі лабораторії захисту рослин Інституту сільського господарства Карпатського регіону НААН згідно із загальноприйнятою методикою.

Сорт озимої пшениці Сорт Подолянка, ґрунт – темно-сірий опідзолений, вміст гумусу 2,8-3,5 %, рН – 5,6-5,8.

Дослід польовий виробничий, площа кожного варіанту – 0,5 га.

Схема закладки досліду:

  1. Контроль – не оброблене насіння.
  2. Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. – 3,0 л/т.
  3. Ранкона 15МЕ, м.е. – 1,0 л/т.
  4. Кінто Дуо, к.с. – 2,5 л/т.

Розхід робочої рідини –  10 л/т. Заходи по догляду за посівами – загальноприйняті для даної зони.

На розвиток кореневих гнилей суттєвий вплив мали показники температурного режиму та кількість опадів. За роки досліджень погодні умови були нерівнозначні, однак, разом з цим, – сприятливими для розвитку патогенів.

Початок сходів пшениці озимої за роки досліджень найшвидше відзначено на варіанті, де насіння було оброблене Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т). Сходи дружні, рівномірні. На контролі (без протруювання насіння) розвиток кореневих гнилей становив від 12 до 20 % у фазі кущіння та від 55 до 68 % – перед збиранням врожаю. Використання протруйників значно зменшило пошкодження рослин озимої пшениці кореневими гнилями. Найнижчий розвиток кореневих гнилей на пшениці озимій в 2011-2015 рр. відзначено на  варіанті, де насіння обробляли Вітаваксом 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т), і він становив: у фазі кущіння – рослини не уражені, перед збиранням врожаю – від 7 до 13,0 %. Технічна ефективність препарату Вітавакс 200 ФФ проти збудників кореневих гнилей у фазі кущіння становив 100 %, перед збиранням урожаю- від 80,0 до 88,0 %. Розвиток даного захворювання на пшениці озимій в інших варіантах дорівнював: у фазі кущіння – 0–6 %, перед збиранням врожаю – 9–29 %. Технічна ефективність решти протруйників проти кореневих гнилей у фазі кущіння становила: ранкони 15 МЕ,  м.е. – від 90,9 до 96,0 %, кінто Дуо (2,5 л/т) – від  72,7 до 88,0 %., перед збиранням врожаю відповідно  75,4-80,3 %;  55,4-67,3 % (рис.1, 2).

Всі препарати, що брали участь в досліді, забезпечили 100-відсоткову ефективність проти твердої сажки озимої пшениці.

Збережений врожай озимої пшениці від використання протруйників відносно контролю становив:

  • при використанні протруйника Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. (3,0 л/т) – від 0,67 до 0,88 т/га;
  • при використанні протруйника Ранкона 15МЕ, м.е. (1,0 л/т) – від 0,55 до 0,77 т/га;
  • при використанні протруйника Кінто Дуо, к.с. (2,5 л/т) – від 0,45 до 0,65 т/га.

На основі проведених досліджень можемо зробити висновок: протруйник Вітавакс 200 ФФ, в.с.к. за норми витрати 3,0 л/т був найефективнішим проти хвороб озимої пшениці, насамперед кореневих гнилей і його слід використовувати для передпосівної обробки насіння колосових культур.

рису 1 рису2