Як ефективно вести молочне тваринництво?

229

Цим питанням задаються багато аграріїв, які обрали напрямок роботи з ВРХ. Окрім певних аксіом та засад, яких має дотримуватись кожен прогресивний господар в стратегії інтенсивного виробництва, є різноманітні тонкощі та нюанси, що відкриваються тільки професіоналам, які не бояться експериментувати та активно випробовувати нові методи, які не жаліють своїх зусиль для вивчення кожної проблеми та у її вирішенні йдуть до кінця. Такими є спеціалісти ГК «ВІТАГРО» і таким професіоналом є Вишневий Руслан Петрович, керівник відділу молочного скотарства компанії. Він працює на «ВІТАГРО» вже майже 3 роки, і за цей час встиг вдосконалити свій сектор роботи настільки, що він став одним з провідних у молочному виробництві України. В нашій розмові ми одразу розпочали з конкретики у цифрах та справах, якими «живе» тваринництво ГК «ВІТАГРО».

  • Загальне поголів’я молочного ВРХ у нас складає на сьогоднішній день більше 5 тисяч, з яких дійних корів 2,5 тис., – Розповідає Руслан Петрович. – Розташовані вони на 7-ми фермах, хоч старих, але нами повністю відреставрованих: в Волочиському, Городоцькому, Полонському районах Хмельницької області та Рівненському районі Рівненської області. Кожна з ферм є індивідуальною: різна кількість поголів’я, етапи розвитку і, відповідно, підходи. Є, наприклад, ферма, на якій тривалий час попередні власники проводили неправильне осіменіння – биками м’ясних порід. З того часу, як вона стала власністю «ВІТАГРО», а це вже два роки, ми виправляємо ситуацію: триває серйозна робота з селекцією, відбувається аналіз по кожній корові, аж до того, скільки вона разів приходила в охоту, скільки разів, та як її осіменяли. У нас порода здебільшого українська чорно-ряба, покращена голштином, який, в свою чергу, покращується канадською та американською селекцією. Закупляємо сперму в дистриб’юторів компанії «Alta Genetics». Коли я прийшов на підприємство, тут працювали з європейською генетикою, але вона направлена більше на конституцію тварини, ніж на продуктивність. Американська та канадська – навпаки. А нам, насамперед, потрібно молоко, тож, ми перейшли на неї.
  • І які наразі маєте показники за надоями?
  • Середній надій на добу на підприємстві зараз – 16 л. Але мета наша – 25-30 л. Планую, що на кінець квітня-початок травня 2016 р. ми вже вийдемо на цю межу.
  • І за рахунок чого це має відбутися?
  • По-перше, буде отелення. Зараз дуже багато корів в запуску: наприклад, на одній фермі з 394 корів доїться тільки 297.

Велику роль також зіграє те, що ми перейшли на потоково-цехову систему виробництва молока, тобто, у нас відсортовані окремо сухостійні корови 1-го порядку, які утримуються без прив’язі, 2-го порядку – прив’язані, окремо – пологове приміщення. Корова отелюється і стоїть тут ще 10 днів, на протязі яких її молоко ми використовуємо тільки на випоювання маленького теляти. Молоко корови, яка лікується антибіотиками, ми сквашуємо мурашиною кислотою, що нейтралізує залишки ліків, і випоюємо вже старших телят, бичків. Сухе молоко ми використовуємо тільки з 20-го дня життя маленької тварини.

Телята 10 днів знаходяться в пологовому приміщенні, а потім переводимо їх в телятник, де вони до 2-х місяців перебувають в індивідуальних клітках, в яких є три окремі відра: для молока, води та комбікорму (з 4-го дня). Корови ж через 10 днів переходять у високопродуктивну групу, яка, в свою чергу, поділена на 2 підгрупи: до 60-го дня після отелення (інтенсивний період) та після 60-го дня. У високопродуктивних корів особливий раціон, порції формуються з розрахунку 30-літрового надою з корови. Але тих, з кого доять більше 30-ти л, годують ще більше. Наприклад, у нас є корова-рекордистка, яка дає 42 л.

Далі тварина згідно об’ємів лактації переходить в середньопродуктивну групу. Завдання наших спеціалістів, щоб вона перейшла сюди вже тільною. Після отелення ми чекаємо 45, максимум 60 днів до того, щоб корова прийшла в охоту. Якщо цього не відбувається, з нею починають працювати ветлікарі, досліджують та роблять все, щоб її запліднити. Далі вона переходить в групу низькопродуктивних тварин, і – так вперед, за циклом.

  • Як у вас відбувається процес заготівлі кормів?
  • Маємо свій комбікормовий завод. Кормами ми забезпечені. Годуємо корів два рази на день, використовуємо повнозмішаний раціон – силос, сінаж, сіно разом з комбікормом змішується в міксері корморозкидача. Якщо потрібно додатково зволожити – додаємо води. Виходить однорідний корм правильної фракції подрібнення. Силос, сінаж у нас зберігається в рукавах – минулого року купили спеціальну машину для пакування. В цьому році плануємо ще одну придбати, бо, як показала практика, – зберігання в рукавах дуже ефективне. Відходів майже немає, не псується. Законсервував – і все: відсутній доступ вологи та повітря, і корм чудово зберігається. Нагодувати корову кормом, враженим грибком – це смерть. І зараз, навесні, ми все одно додаємо сорбенти мікотоксинів, бо є великий ризик, можна не вслідкувати. І це нам дасть ще плюс до об’ємів надою.
  • Про процес доїння розкажіть, будь ласка, теж.
  • Доїння відбувається три рази на день, в молокопровід – на всіх фермах. Навантаження на одну доярку – 50 корів. Обладнання у нас комбіноване – мені, коли планували встановлення, прийшла ідея, як зекономити, не втративши якість. Доїльні апарати (з функцією масажу), вакуумні насоси – все, що має безпосередній вплив на корову, а, значить, і на продуктивність – придбали італійського виробництва, а нержавіючу трубу молокопроводу встановили вітчизняну, бо навіщо переплачувати? Функції лишаються ті ж самі, а економія 40%. На сьогоднішній день все обладнання працює шикарно. Молоко, не контактуючи із зовнішнім середовищем, потрапляє в холодильник, де охолоджується до +4°С. Якість – вищого ґатунку. До екстра-класу ще не доросли: відповідно до нього соматичні клітини мають дорівнювати не більше ніж 100 тис. клітин/мл, а у нас поки що є 200. А за показниками сухої речовини, жиру, білку наше молоко відповідає екстра-класу. Щоб зменшити кількість соматичних клітин, треба приділити більшу увагу обробці дійок до та після доїння. Саме ж обладнання у нас миється дуже ретельно – до доїння промивання водою та після – на трьох фазах: промивання холодною водою, гарячою водою з миючим засобом, споліскування. В обробці дійок я зараз на одній з ферм зараз проводжу певний експеримент: робимо це розчином хлоргексидину, подивимось на результат. А на другій запустив ще один експеримент: обробку вимені пробіотиками – як перед доїнням, так і після – завдяки чому відбувається функція заміщення шкідливих бактерій корисними. Це суттєво зменшує відсоток корів, хворих на мастит. На кожній з ферм є ветлікар. Зараз є вакансія на головного ветлікаря. У нас є програма управління стадом, в яку заносяться всі дані по кожній корові: коли прийшла в охоту, коли було отелення, скільки надій. Відповідно до цього працівники знають, коли і що з кожною твариною робити. І ще два рази на місяць робиться ретельний огляд всього поголів’я.
  • Руслане Петровичу, а які ще в роботі плануєте експерименти та оновлення?
  • Ще у нас в планах запровадження контролю завантаження та роздачі кормозмішувачів. Це є точка, яку потрібно контролювати насамперед. Бо погрішності від людського фактору ніхто не відміняв, і потрібна програма, яка дозволить контролювати кожну планку процесу годування. Тож, будемо встановлювати на кожен кормозмішувач відповідні датчики з програмним забезпеченням, які будуть подавати дані, чого, скільки за кожним компонентом і в який час давалося корові. Ми хочемо максимально вдосконалити те, що вже є. Попрацювати над системою управління фермою, над системою мотивації її працівників, і, таким чином, підвищити ефективність виробництва, бо всі його учасники прив’язані до результату – молока, а це найголовніше.

Тетяна Бєлінська