Засновник школи біологічного захисту рослин

212

Доктор біологічних наук, професор, Заслужений діяч науки і техніки України Микола Платонович Дядечко понад шість десятиліть свого життя присвятив улюбленій справі – розвитку ентомологічної науки, зокрема, вивченню динаміки чисельності корисних та шкідливих комах в агробіоценозах, розробці засад біологічного методу захисту рослин, як екологічної основи підвищення врожайності та якості сільськогосподарських культур.

Народився Микола Платонович 7 грудня 1912 р. в м. Путивлі на Сумщині, в сім’ї робітника. Після закінчення середньої школи продовжував навчання в Рильському агротехнікумі, який закінчив з відзнакою у 1932 р. У 1932-1934 рр. працював вчителем біології та хімії у Буньківській середній школі Путивльського району. Згодом продовжив навчання на біологічному факультеті Сумського педінституту, який теж закінчив з відзнакою, залишившись тут працювати асистентом кафедри зоології. В цей період зайнявся вивченням етномонофауни Сумщини під керівництвом знаного ентомолога, професора В. Г. Аверіна.

У травні 1941 р. Микола Платонович опублікував першу наукову статтю «Хижі туруни». З початком Другої світової війни був призваний до лав Червоної Армії. Після нетривалих курсів у Харківському військово-політичному училищі його призначили заступником командира роти 213-ї стрілецької дивізії. Брав участь у боях на Воронезькому фронті. У вересні 1945 р.- листопаді 1946 р. – слухач Вищої офіцерської школи (м. Ломоносов). Демобілізований у званні старшого лейтенанта. Невдовзі влаштувався на роботу в Глухівський педінститут старшим викладачем зоології.

У жовтні 1947 р. Микола Платонович переходить на роботу до Інституту ентомології і фітопатології (нині Інститут захисту рослин НААН України) на посаду молодшого наукового співробітника, а з березня 1953 р. до березня 1959 р. працював старшим науковим співробітником. Із 1956 р. М. П. Дядечко очолює лабораторію біологічних методів боротьби зі шкідливими комахами. З 1959 р. – завідувач відділом сільськогосподарської ентомології, де очолював всі дослідження щодо колорадського жука та біометоду. Разом з відомим ентомологом, спеціалістом з паразитичних перетинчастокрилих комах М. А. Теленгою науковець розробляє теоретичні та практичні підходи до використання ентомофагів у регуляції шкідливих комах в агроценозах.

Микола Платонович виконує глибокі дослідження в царині сільськогосподарської ентомології, пише монографію «Кокцинеліди України» (1952), що стала основою його кандидатської дисертації, успішно захищеної у 1952 р. Ряд своїх досліджень вчений узагальнив у монографії «Трипси, або бахромчастокрилі Європейської частини СРСР» (1964). Ця робота була представлена як докторська дисертація і захищена 29 липня 1966 р. Так Микола Платонович отримав диплом доктора біологічних наук, а 17 липня 1967 р. – атестат професора.

Із 1968 р. до останніх днів життя наукова, педагогічна й громадська діяльність М. П. Дядечка була пов’язана з Українською сільськогосподарською академією (нині Національний університет біоресурсів та природокористування України). У 1970-1973 рр. Микола Платонович очолює факультет захисту рослин. У 1974-1987 рр. був завідувачем кафедри сільськогосподарської та лісової ентомології. Ним проводилась велика робота щодо управління динамікою чисельності шкідливих і корисних комах.

У цей час вчений посилено займається громадською діяльністю – він член трьох спеціалізованих рад із захисту дисертацій. Очолюваний ним методичний центр вдосконалення й використання біологічних засобів захисту рослин в Україні здійснював масштабну пропагандистську роботу з впровадження біологічного методу захисту рослин.

М. П. Дядечком підготовлено понад 100 кандидатів наук, у тому числі понад 50 для країн Азії, Африки і Латинської Америки та 5 докторів наук.

За участь у Великій Вітчизняній війні і доблесну працю Микола Платонович нагороджений 8 медалями.

Серед послідовників М. П. Дядечка – доктор біологічних наук, професор В. С. Шелєстова; доцент О. І. Гончаренко – відмінник аграрної науки; доцент М. Б. Рубан, кандидат біологічних наук, є автором понад 250 наукових та методичних публікацій, 2 підручників, 6 навчальних посібників, однієї монографії, кількох патентів на винахід, 50 методичних вказівок, розробок, рекомендацій, відмінник аграрної освіти та науки, нагороджений трудовою відзнакою «Знак пошани»; Я. О. Лікар – кандидат сільськогосподарських наук, доцент, автор понад 100 науково-методичних рекомендацій; Д. О. Роїк – доцент кафедри та ін.

М. П. Дядечком опубліковано понад 500 науково-методичних праць (35 монографій, підручників і навчальних посібників). Спільно з його учнями розроблені «Технологія розведення трихограми» та рекомендації щодо її застосування на польових та овочевих культурах з метою отримання екологічно безпечної продукції для дієтичного і дитячого харчування. Одержано понад 20 авторських свідоцтв і патентів на винаходи.

За вагомий внесок у розвиток вітчизняної науки 24 вересня 1998 р. Миколі Платоновичу присвоєно звання Заслужений діяч науки і техніки України.

Помер вчений-ентомолог 6 січня 2000 р., а 29 вересня 2005 р. ім’я професора М. П. Дядечка було присвоєно кафедрі ентомології Національного університету біоресурсів і природокористування України.

Підготувала Леся Заморська