Аграрний експорт України: стан, проблеми та перспективи

343

Одним із критеріїв динамічного та ефективного розвитку національної економіки будь-якої держави є підвищення ролі експортно орієнтованих галузей. Це дозволяє диверсифікувати виробництво, вийти за межі внутрішніх ринків, тримати курс на оновлення технологій та покращення якості і безпеки продукції. З економічного погляду експорт для підприємств є потужним джерелом інвестицій, а для держави – наповненням казни валютною виручкою, поповненням золото-валютного резерву тощо. Загалом, при умові ще й позитивного торгівельного балансу, зовнішньоекономічна діяльність позитивно впливає на економіку. Україна, враховуючи наявність значних природних ресурсів, вигідне геополітичне розміщення, має значний потенціал у розвитку експортно орієнтованих галузей. На фоні помітного спаду обсягів виробництва більшості галузей сільське господарство є одним із лідерів формування експорту України. Але чи все так добре з експортом і які перспективи чекає аграрний сектор економіки, розглянемо більш детально.

Загальний стан експорту

Статистики повідомляють, що загальний експорт товарів за 2015 рік у грошовому еквіваленті склав $ 38,13 млрд., перевищивши імпорт на $ 1,6 млрд. Позитивний торговельний баланс пояснюється не стільки зростанням продажів товарів закордон, скільки надзвичайним падінням споживання імпорту.

Навпаки, за останні роки обсяги експорту стрімко падають. Так, у 2015 році в порівнянні з попереднім роком експорт впав у всіх без винятку галузях. Але якщо експорт продукції ПЕК знизився у 4 рази (вугілля у 10, кокс у 5, нафтопродукти у 4, електрика у 3 рази), то експорт продовольчих товарів та аграрної продукції скоротився всього на 13%. Падіння в інших галузям склало від 20% до 38% (в основному це продукція металургії та машинобудування). Якщо за базу порівняння обрати 2013 рік, то «падіння» виглядає ще більш глибоким: експорт продукції ПЕК обвалився майже у 6 разів, машинобудування – у 2,2 рази, металургії – у 1,9 рази, хімпрому – у 2 рази.

З цього випливає дуже цікавий висновок: Україна втрачає експортні позиції у традиційних галузях промисловості і навпаки зміцнює «аграрний» експорт. Слід зазначити, що це відбувається протягом останніх 2 років через втрату економічного потенціалу на тимчасово окупованих територіях АР Крим, частини Донецької і Луганської областей, а також основного імпортера продукції добувної, металургійної, хімічної та інших галузей важкої промисловості – Російської Федерації. Враховуючи напруженість у стосунках із північним сусідом, неможливим відновити виробничий потенціал на територіях, де ведуться військові дії, та швидко переорієнтувати існуючі підприємства на нові ринки через їхню технологічну відсталість та енергозатратність, очікувати підвищення експорту від цих галузей марно.

Позиції агарного експорту

Це вивело аграрний сектор економіки у лідери зовнішніх торговельних відносин України. Це підтверджується даними про структуру експорту за товарними групами (рис. 1). Так, загалом продовольчі товари і сільськогосподарська продукція займали частку 38,2 %, а серед окремих товарів лідирували: соняшникова олія (7,9 %), кукурудза (7,9 %), пшениця (5,9 %), соя (2,1 %).

график

  а)                                                                                   б)

Рис. 1. Структура експорту України у 2015 році:

а) за товарними групами; б) за окремими товарами

Разом «аграрний» експорт у 2015 році склав $ 14,8 млрд., що на 12,9% менше, ніж у 2014 році, коли вітчизняні аграрії вивезли на ринки світу продукції на $ 17 млрд. У таблиці 1 відображено динаміку обсягів експорту, в т.ч. в натуральних величинах, за окремими групами товарів. Ми згрупували товари за рейтингом продажу закордон. Як показує практика, ключовими позиціями вітчизняного експорту у 2014-2015 роках були зернові, насіння олійних культур, олія та продукція харчової промисловості (м’ясо птиці, молочні продукти, хлібобулочні та кондитерські товари), загальна частка вартості яких складала близько 90% в агропродовольчому експорті.

За більшістю позицій експорт у грошовому еквіваленті знижується, окрім яловичини (111,7%), свинини (208,1%), вин (108,7%), проса (117,1%), вівса (464,4%) та особливо цукру (15,8 разів). Якщо проаналізувати обсяг у натуральних вимірниках, то незважаючи на зниження експорту у грошовому виразі, Україна продовжує нарощувати обсяги експорту такої аграрної продукції, як: кукурудза (108,5%), пшениця (127,6%), ячмінь (111,1%), молочні жири (104,1%), вівса (6,4 разів), молочні продукти (119,6%), кондитерські вироби (112,6%) тощо.

З цього можна зробити наступний висновок: левову частку «аграрного» експорту України становить первинна сільськогосподарська продукція та товари первинної обробки. Винятком є соняшникова олія, цукор та частково інші товари. Таким чином, існуючий характер експорту в аграрному секторі економіки можна визначити як низького типу. Таке негативне резюме не означає припинення чи зменшення обсягів продажу затребуваного зерна чи насіння до інших країн, а свідчить про необхідність розвитку переробної промисловості і намагання реалізувати якісних та безпечних продуктів харчування промислового виробництва. Це дасть можливість збільшити ВВП, наповнити бюджет і забезпечити зайнятість внутрішніх трудових ресурсів.

Таблиця 1 Експорт окремих видів продовольчих товарів та сільськогосподарської продукції

Назва товару Експорт Відхилення, %
2014 2015
кількість млн дол. США кількість млн дол. США кількість млн дол. США
Олія соняшникова, тис. тонн 4336,9 3550,6 3935,5 3021,3 90,7 85,1
Кукурудза, тис.тонн 17556,6 3350,7 19048,7 3002,5 108,5 89,6
Пшениця, тис. тонн 10543,7 2290,7 13451,8 2238,2 127,6 97,7
Ячмінь, тис. тонн 4165,9 841,9 4629,5 768,5 111,1 91,3
М’ясо і харчові субпродукти свійської птиці, тис. тонн 174,7 276,1 161,3 226,7 92,3 82,1
Хлібобулочні, кондитерські вироби, тис. тонн 117,8 220,5 89,9 128,0 76,4 58,0
Молоко та молочні продукти, тис. тонн 82,1 156,4 98,1 112,8 119,6 72,1
Кондитерські вироби з цукру, тис. тонн 67,5 123,9 75,9 104,3 112,6 84,2
Яловичина свіжа, охолоджена або морожена, тис. тонн 21,5 75,2 32,1 84,0 149,2 111,7
Свинина свіжа, охолоджена або морожена, тис. тонн 9,4 26,3 27,2 54,7 290,2 208,1
Цукор білий, тис. тонн 6,1 2,9 114,7 46,6 1873,0 1583,4
Горілка, тис. тонн 44,1 56,8 31,9 40,1 72,5 70,5
Вина виноградні натуральні, включаючи вина з доданням спирту та міцні, тис. тонн 47,2 35,1 64,1 38,1 135,8 108,7
Сири, тис. тонн 19,5 120,1 10,8 34,9 55,6 29,1
Масло вершкове та інші молочні жири, тис. тонн 11,3 47,4 11,7 29,9 104,1 63,2
Пиво із солоду, тис. тонн 142,9 48,8 75,3 22,0 52,7 45,1
Насіння соняшника, тис. тонн 73,9 43,9 47,7 20,9 64,5 47,6
Просо, тис. тонн 44,2 10,2 58,1 11,9 131,5 117,1
Крупи, крупки та гранули зернових культур, тис. тонн 29,7 10,8 26,0 7,5 87,6 69,9
Овес, тис. тонн 8,9 1,6 57,8 7,4 643,4 464,4
Готові чи консервовані продукти з м’яса, тис. тонн 1,7 7,4 2,4 6,6 138,5 88,5
Жито, тис. тонн 58,9 9,3 22,7 3,0 38,6 32,4
Риба свіжа, охолоджена або морожена, тис. тонн 20,5 17,6 2,8 2,5 14,0 14,1
Спирт етиловий неденатурований, тис. тонн 7,1 6,2 2,0 1,3 29,1 20,2
Сосиски, ковбаси і аналогічні вироби з м’яса, тис. тонн 0,9 3,7 0,4 1,1 38,6 29,2
Рис, тис. тонн 3,9 2,4 1,5 0,9 40,2 39,6
Гречка, тис. тонн 1,9 0,9 1,5 0,9 74,7 95,1

Географія експорту

Географічна структура українського експорту залишається незмінною вже кілька років поспіль. Провідні позиції належать трьом регіонам – країнам Європейського Союзу, Азії та Африки.

У 2015 році Азія посилила свої позиції основного імпортера вітчизняної аграрної продукції. На фоні загального зменшення показників вартісні обсяги вітчизняного експорту до країн цього регіону торік збільшилися до $ 6,7 млрд. Як наслідок, частка азійських країн збільшилася з 38,5% у 2014 році до 45,3% від загального експорту сільськогосподарської продукції.

Частка країн – членів ЄС у вітчизняному експорті склала близько третини (28,4%) – $4,2 млрд. Обсяг експорту із країнами зони ЄС є доволі стабільним, хоча незначно і впав, і тримався в останні роки на рівні близько $ 5 млрд.

Країни Африки ввезли сільськогосподарської продукції вітчизняного виробництва на суму $ 2 млрд. (13,5%).

Тенденція зниження вітчизняного експорту сільськогосподарської продукції до країн СНД – в основному за рахунок зменшення торгівлі з Росією – продовжилася й минулого року. Порівняно з 2014 роком частка країн СНД в експорті української агропродукції зменшилася у 2015 році на третину – з 15,1% до 10,2% – і склала у 2015 році $1,5 млрд.

Ситуацію географічної структури за країнами відображено на рис. 2.

рисунок2

Рис. 2. Рейтинг держав-імпортерів вітчизняної сільськогосподарської продукції у 2015 році

Варто зауважити, що сучасні тенденції в експорті української аграрної продукції свідчать про переорієнтацію на азійські та європейські ринки. Так, нещодавно Китай займав лише 5-те місце в рейтингу, а тепер лідирує у цьому списку. Нарощує Україна продаж товарів в інші регіони Азії, а ось Росія, яка займала 3-тє місце – тепер опустилася аж на 15-те (експорт скоротився майже на 70 %).

Особливої уваги заслуговує співпраця з країнами ЄС, з яким за останні два роки Україна веде інтеграційну політику щодо політичного та економічного зближення. Економічна співпраця регламентується Угодою про асоціацію, а що експорту – квотами ЄС, які до речі він відкрив першим і без взаємного покриття імпортом. Щодо обсягів квот, то вони не зовсім задовольняють українських експортерів продукції рослинництва, але ми практично не використовуємо квоти з інших видів продукції. Це означає, що вітчизняні товари не задовольняють якісними параметрами, а також те, що Україна просто не в змозі забезпечити виробництво окремих видів продукції.

Наглядно це показує рис. 3.

Ситуація не змінюється і в цьому році. За традиційними видами продукції Україна практично використала квоти ще у І кварталі, а за іншими – не здійснює поставок, або здійснює в невеликих обсягах (табл. 2).

Таблиця 2 Використання експортних квот ЄС у 2016 році (станом на кінець квітня)

Назва продукції Обсяг квоти, тонн Використано, %
Мед 5 000 100
Виноградний і яблучний соки 10 000 100
Цукор 20 070 100
Оброблені томати 10 000 100
Ячмінна крупа і борошно; зерно зернових злаків, оброблене іншими способами 6 300 100
Овес 4 000 100
Кукурудза 400 000 100
Пшениця 950 000 98
Ячмінь 250 000 90
Інший цукор 10 000 12
Висівки, відходи та залишки 17 000 78
Етанол 27 000 32
Солод пшеничний і клейковина 7 000 8
Оброблена продукція з цукру 2 000 7
Харчові продукти 2 000 7
Крохмаль 10 000 6
Цукрова кукурудза 1 500 0,1
М’ясо баранини 1 500 0
Продукція з обробленого молока 2 000 0
Оброблена продукція із зернових 2 000 0
Оброблена продукція з молочних вершків 300 0

Джерело: за даними опублікованими на Сегодня.ua

З цього можна зробити наступний висновок: Україна залишається одним із лідерів експорту рослинницької продукції і поки що не намагається просунути на світові ринки високотехнологічну продукцію, особливо на європейські ринки.

Перспективи експорту

Проаналізована ситуація із українським експортом сільськогосподарської продукції та продовольства загалом наштовхує нас на такі висновки:

  1. Враховуючи складну економічну ситуацію, в Україні в короткотерміновій перспективі будуть розвиватися уже традиційні для останніх років експортно орієнтовані галузі сільського господарства з вирощування соняшнику, пшениці, кукурудзи, ячменю, сої та ріпаку. Щодо галузей тваринництва, то перспекив загалом не багато, окрім продукції птахівництва, молочного скотарства та частково свинарства.
  2. У звязку із цим географічно український експорт буде рухатися в азійському та африканському напрямі, задовільняючи потреби країн найперше у зерні та частково тваринницькій продукції. Важливим напрямом експорту буде і європейська зона торгівлі, однак залишиться ризик незаповнення квот щодо продуктів харчування та продукції переробної промисловості.
  3. Для подальшого розвитку «аграрного» експорту Україні необхідно вести внутрішню політику стимулювання виробництва не тільки сировини, а якісних та безпечних продуктів харчування, продукції переробної промисловості, що дозволить заповнити вільні ніші на світовому ринку високотехнологічної продукції і покращити показники експорту загалом.

рисунок3

Рис. 3. Використання квот ЄС на експорт української аграрної продукції у 2015 році

Джерело: Міністерство аграрної політики і продовольства

Інфографіка: www.toplead.com.ua

Підготував Андрій Сава, к.е.н., старший науковий співробітник