Цукровий буряк: від сівби – до збирання. Динаміка останніх етапів розвитку

434

З кожним днем зростає передчуття збирання врожаю цукрового буряку та, відповідно, очікування результатів проекту журналу «АгроЕліта» та «Сесвандерхаве-Україна» і ТОВ «Україна-2001». Для сільського господарства одні з найважливіших вмінь – це саме очікування та терпеливість, і спеціалісти обох підприємств спокійним та ясним поглядом дослідника спостерігають за активним нарощенням коренеплодів рослин, набування цукристості та пильнують за здоров’ям листової поверхні.

19 липня, у напружений період жнив Олександр Петрович Камінський знову приділив мені час для спілкування, висвітливши подробиці поточних агрономічних технологій та економіки вирощування цукрового буряку.

– Олександре Петровичу, під час нашої розмові 21 червня Ви зазначали в найближчих важливих планах фунгіцидну обробку цукрового буряку. Як провели її?

– 29 червня на полі з гібридами цукрового буряку Sesvanderhave зробили одну фунгіцидну обробку препаратом Дерозал® у кількості 0,5 л/га, а разом з нею – підгодували та простимулювали обмінні процеси рослини мікроелементами: бором і марганцем по 1 л/га. Зокрема, бор – це такий елемент, якого буряк зажди потребує для нормального фотосинтезу та збільшення цукристості. Попереду в нас ще два планових фунгіцидних внесення, одне – у кінці липня (препарат Імпакт), друге – в серпні (препарат Рекс®Дуо).

– Місяць тому у Вас на бурякових полях хвороб не було. Чи спостерігали їх пізніше?

– На деяких посівах з’явилися перші прояви рамуляріозу та церкоспорозу, але не на площах з гібридами Sesvanderhave Предатор і Федеріка. Втім, профілактика в таких справах – це запорука ефективної агрономії. Наразі вже на всіх полях листова поверхня в доброму стані, оскільки вчасно провели потрібні заходи. Це і є нашою важливою поточною метою – зберегти ту потужну листову поверхню, яку ми наростили, тому що в другій половині вегетації буряку відтік цукру відбувається саме з листової поверхні в коренеплід. Відповідно, немає її – немає нормальної кількості цукру у виробництві. Це дуже важливо.

– Погодні умови Вас радують останнім часом?

– Пару разів за цей місяць по кілька днів стояла велика спека, до 37°С. Ба більше, був різкий перепад температур – до 12°С. Буряк вистояв, тому що, як полегшення за спекою приходила прохолода та невеликі дощі. Після 20 червня до сьогодні випало приблизно 45 мм опадів. Цукровий буряк у нормальному стані вегетації, розвивається як треба, якихось складностей ми наразі не фіксуємо. Вже можу сказати, що ситуація краща, ніж минулого року, бо все ж таки більше опадів, хоча і жаліємося на їхню недостатність і цього сезону. Але 2015-го взагалі з липня по жовтень три краплі впало, тож, сьогодні треба радіти. Густина рослин на гектар досить хороша, зокрема: гібрид Предатор на деяких ділянках складає 105 тис./га, Федеріка – до 100 тис./га. Я задоволений.

– Боротьба з бур’янами та шкідниками вже не є актуальною?

– Боротьба з бур’янами має певні економічні чинники. Зазвичай, 40 днів після сходів поле має бути чистим. Якщо так і є, то пізніша боротьба з бур’янами не є економічно ефективною. Якщо ми все правильно зробили, то одиничні бур’яни де-не-де вже не несуть шкоди. У нас проблема виникала з хвощем польовим, який важко піддається дії гербіцидів. Довелося частково прополювати вручну – ті ділянки, де його дуже багато. Важливо, щоб буряк накрив хвощ листовою поверхнею і став панівною культурою. Натепер у нас площі без бур’янів.

Щодо шкідників – серйозних уражень не було. Тлі не спостерігали. Профілактичної обробки не робили, останній раз вносили інсектицид на початку вегетації буряку, коли була загроза значного пошкодження довгоносиком. Тобто – так, наразі боротьба зі шкідниками не актуальна.

– Збирання цукрового буряку цього року плануєте у звичні терміни?

– Ми в збиранні підлаштовуємося під роботу цукрового заводу. Складається об’єм заготівлі цукрової сировини й, відштовхуючись від цього, планують терміни запуску заводу. Зазвичай до 1 вересня заводська лабораторія за відібраними зразками різних гібридів визначає відсоток цукристості буряку. Якщо цукристість складатиме 16%, значить, прийшов час запуску заводу. Якщо відсоток менший – запуск здійснюють після 15 вересня. Але були роки, коли ми розпочинали копку й за 14% цукристості, бо з великими виробничими потужностями треба якомога раніше починати сезон збирання. Адже переробка займає 100 днів, а в другій половині листопада умови можуть бути вже не зовсім сприятливими для збирання.

У нас площа посівів буряку 7300 га. Цілий вересень збиратимемо його, зазвичай, встигаємо це на площі 3000 га, а з жовтня задіємо комбайни для збирання буряку на підприємствах, які не мають власної техніки, але вирощують цю культуру для здачі на Теофіпольский цукровий завод. Адже всі хочуть зібрати буряк в оптимальний період з максимальним урожаєм. З другої половини жовтня продовжуємо займатись своїм буряком, і в листопаді закінчуємо основну частину збирання на 3000 га. Оскільки ТОВ «Україна-2001» є власником Теофіпольського цукрового заводу, нам важливо мати партнерів, які сприятимуть повному забезпеченню заводу сировиною, оскільки наших власних посівів для цього не вистачає. Тож, ми співпрацюємо як з невеликими фермерами в Теофіпольському та сусідніх районах, так і з великими холдингами, наприклад «Миронівський хлібопродукт» та ГК «ВІТАГРО», і з кожною компанією у нас індивідуальний формат партнерства. Потужність заводу плануємо підвищити до 7 тис. тонн переробки на добу. Цьогоріч, гадаю, на завод піде 500-600 тис. тонн буряку, з якого нашого буде – приблизно 400 тис.

– Щодо Вашого досвіду відвідування господарств закордоном – чи відрізняється принципово підхід до збирання культур там від того, як це проводять в Україні?

– В Європі на господарствах технічний ресурс більший ніж у нас – я маю на увазі кількість тракторів і комбайнів. Тобто є змога ефективніше працювати та швидше збирати культури. Хоча врожайність більша, і процес обмолоту сповільнюється. У нас, на жаль, немає стільки комбайнів, і ми наймаємо додатково (це стосується зернової групи). Але фактично, ті господарства, які я відвідував, мають приблизно те саме навантаження, як і у нас: 500 га на комбайн. Тож, загалом я би не сказав, що є суттєва різниця між процесом збирання у нас та закордоном. І там і тут треба постійно шукати компроміс між кількістю комбайнів, продуктивністю, термінами, відсотком вологості й так далі.

– Розкажіть про останній візит у ТОВ «Україна-2001» спеціалістів компанії «Сесвандерхаве-Україна».

– Нещодавно до нас приїжджав технічний консультант компанії Василь Євгенович Козій. Привіз багато корисної та цікавої літератури, зокрема презентував книгу «Шкідники та хвороби цукрового буряку» – з ілюстраціями та детальним описом. Вона стала мені в пригоді. Їздили по полях, дивилися на стан розвитку гібридів, обговорювали ті моменти, про які ми й з вами говоримо.

Детальніше про особливості роботи ТОВ «Сесвандерхаве-Україна»з клієнтами, зокрема з ТОВ «Україна-2001», коментує сам Василь Євгенович.

– Упродовж вегетації цукрових буряків компанія «Сесвандерхаве» постійно підтримує зв’язки із своїми клієнтами, аби мати повну картину росту та розвитку рослин і надавати практичні поради як виробникам, так і нашим селекціонерам.

Гібридні особливості  вивчаємо за 3 етапи: весною – для оцінки стартових можливостей насіння, у середині літа характеризуємо загальний розвиток посівів, а перед збиранням проводимо облік урожаю. Наша агрономічна служба цю справу робить разом із спеціалістами господарств, за потреби нам готові допомогти й бельгійські друзі – оригінатори гібридів зі селекційного підрозділу компанії «Сесвандерхаве». По завершенню кожного сезону в Тінені (штабквартира компанії, Бельгія) для кожної країни організовують зустрічі, щоб виробити програму інтродукції нового селекційного матеріалу.

Для цукрових буряків в Україні цього року погодні умови склалися задовільні, хоча холодна весна внесла свої корективи. Важливо було вибрати вдалі строки посівів та обґрунтоване внесення хімії. Олександр Петрович Камінський, як і очікувалося, здав іспит на відмінно: чисті від бур’янів посіви та добре розвинені рослини буряку. І це попри те, що бурякова сівозміна в господарстві так звана «коротка»: буряк повертають на ті самі поля у короткі терміни, і навіть ранньоспілі біотипи буряку, що можуть вже в перший рік розвитку утворити насіння, у подальшому засмічують поля. Але майстерність Олександра Петровича робить справжні дива. Причому на всіх полях і на всіх культурах.

– Олександре Петровичу, які поточні актуальні питання у виробництві цукрового буряку Вам ще потрібно вирішувати?

– На цю пору актуальне питання підготовки збиральних комбайнів до роботи. Вона вже майже завершена. Це дуже важливо, адже не правильно зібравши, можна запросто втратити 30-40% урожаю. Вже закінчили підготовку повного логістичного плану, адже це теж дуже велика та серйозна робота, над якою працюють багато людей. Зупинка заводу коштує мільйони гривень, і ми не можемо цього допустити. Крім того, завод має працювати на свіжій сировині, адже з буряку, який вже деякий час зберігався, складніше добувати цукор.

У серпні очікуємо на приїзд спеціалістів цукрового заводу для того, щоб робити аналіз динаміки приросту цукрового буряку за декадами. Адже старі показники сучасним гібридам і технологіям не відповідають, треба регулярно моніторити ситуацію. За нормальних умов приріст коренеплоду має складати 10 і більше грам за добу. Розповім таку історію: коли ми востаннє робили цей аналіз, то поливали водою контрольну ділянку, імітуючи дощ. Приріст коренеплоду на цій ділянці був більший, і ми навіть задумалися про встановлення системи зрошення. Але все добре порахувавши, зрозуміли, у такому разі ця культура зовсім не буде рентабельною.

Важливе завдання для нас цього року, як я вже раніше зазначав – зменшення кількості азотних добрив. Якось глобально, принципово технологія вирощування цукрового буряку у нас навряд чи зміниться, але треба працювати над певними елементами. Потрібно покращувати аспект посіву, бо посівна техніка теж вже не нова.

– Наостанок таке запитання: як Ви взагалі прокоментували би ринок цукру в Україні та Вашу стратегію роботи на ньому?

– Регулювання ринку цукру, яке проводить уряд, певно, робиться для самого уряду. Адже цей ринок вже сформувався і живе своїм життям. У нас в Україні він завжди розвивався за синусоїдою, якщо за основу брати ціну. Перевиробництво, багато цукру – ціна падає, і навпаки. Ми переживали багато злетів і падінь, бувало таке, що втрачали десятки мільйонів гривень. Але до такої нестабільності ми звикли й готові до неї. ТОВ «Україна-2001» не сіє цукровий буряк, орієнтуючись на цінові прогнози. У нас є певний план, який ми маємо кожного року виконувати. Градація площ під буряк – у межах 10%, і то – на основі сівозміни.

Цьогоріч буде вироблено суттєво більше цукру в Україні, бо посіяли більше буряку (загалом приблизно 280 тис. га), і доброму розвитку цієї культури сприяє погода. Ціна, відповідно до цього, впаде. Вихід із цієї нестабільності я бачу такий: зменшувати собівартість, покращувати технологічні підходи – резерв знань у нас для цього вже є.

Другий важливий момент – це експорт. У багатьох країнах є потреба в цукрі, і треба звільнити свій ринок від надлишкової його кількості. Ми, наприклад, вже експортуємо цукор у Грузію. Треба більш активно відкривати нові ринки, створювати конкурентну ціну. Над цим моментом треба працювати як переробникам, так і виробникам.

Тетяна Бєлінська