СІЛЬСЬКЕ ГОСПОДАРСТВО – ЦЕ НЕ ТІЛЬКИ СПРАВА ВЕЛИКОГО АГРАРНОГО БІЗНЕСУ

184
В останні роки читачі спеціалізованих аграрних видань і пересічні громадяни звикли до думки, що майбутнє у сільському господарстві є лише у представників великого бізнесу. Але ринок дає шанс будь-якій господарській структурі бути успішним. Кожна із них заповнює свою нішу на ринку, виконує певні виробничі функції і має особливий вплив на соціально-економічний розвиток держави загалом. Майбутнє є у кожного – від дрібного фермера до великого холдингу, майбутнє за тими, хто ефективно працює незалежно від масштабу виробництва.
Ми побували у гостях в одного із таких господарств ПП «Водава» (директор – Барткович Олександр Ярославич), що знаходиться в с. Ладичин Теребовлянського району Тернопільської області. Це невелике садівницьке господарство площею 60 га, але виконує важливі економічні та соціальні завдання на рівні територіальної громади.
Отож, Василь Ярославович, розкажіть коротко про своє підприємство.
Наше підприємство засноване нещодавно – у 2009 році і створене як садівниче господарство. У господарському віданні є 60 га угідь, але на сьогодні під плодовими насадженнями зайнято лише 32 га. Структурно поля поділені на три ділянки, насадження на яких закладено у 2009, 2011 та 2012 роках. Вирощуємо яблука наступних сортів: Женева, Селеста, Чемпіон, Ліголь, Еліза, Симиренка, Джонаголд, Айдаред та інших сортів.
– Що спонукало розпочати займатися садівництвом?
– Спочатку планували висаджувати плодові дерева для власних потреб. Пізніше із започаткуванням державної програми із розвитку садівництва вирішили закласти сад для промислового вирощування яблук. Завдяки державній програмі заклали першу ділянку, а далі самостійно інвестували кошти у подальше розширення площ під сади.
– Чи планує підприємство довести площі саду до 60 га?
– Це питання більше перспективи, ніж сьогодення. Для нас важливішим питанням є забезпечення безперебійного процесу догляду, збору і особливо зберігання врожаю, який щороку збільшується, оскільки сад досягає своєї оптимальної продуктивності. Тому, в першу чергу, плануємо збудувати додаткові сховища, в яких можна зберігати на даний момент 100 тонн яблук. А валовий збір у 2015 році становив 500 тонн.
– Який посадковий матеріал застосовували при закладені саду?
– Підприємство працює із вітчизняними виробниками посадкового матеріалу. Зокрема, наявні ділянки вирощені із підщеп ММ 106 та М 9 на території Чернівецької області. Вони проявили себе дуже добре в наших кліматичних умовах виробництва.
– Чи застосовується крапельне зрошування на ваших полях?
– На даний момент ні. Але досвід показує, що залежність від природного рівня опадів все гірше впливає на якість технології вирощування і самих плодів. Тому у перспективі плануємо таки впровадити систему крапельного зрощування, що дозволить забезпечити більш рівномірне формування і дозрівання плодів.
– Яка ситуація із хворобами і шкідниками?
– Основними хворобами для плодових насаджень традиційно є парша і плодова гниль. Ефективно боротися із ними часткового заважає наявність поблизу старого закинутого яблуневого саду колишнього колгоспу. Але загалом справляємося як з хворобами і шкідниками, що не впливає на зниження якості яблук.
– Для яких споживчих потреб вирощуєте яблука?
– Із загального обсягу вирощених яблук майже 60 відсотків направляється на реалізацію у літній та осінній період. Ще певну частку (20%) продаємо у зимовий і весняний періоди у торгову мережу. Решту врожаю підприємство реалізовує на потреби переробної і харчової промисловості, тобто для виробництва соків тощо.
– Хто є споживачами вашої продукції?
– Географія наших покупців доволі широка. Це суб’єкти оптової і роздрібної торгівлі, переробки плодоовочевої продукції Тернопільщини, Хмельниччини, Буковини, Київщини, Дніпропетровщини, Харківщини, інших регіонів Сходу і Півдня.
– Логічним є питання ефективності виробництва. Чи вигідно вирощувати яблука?
– Питання непросте, адже у нашого підприємства сад доволі молодий. Роки посадки – 2009, 2011 та 2012. На сьогодні необхідно більше інвестувати, ніж є можливість отримувати прибутки. Але враховуючи загальний обсяг валового виробництва (орієнтовно 500 тонн) і середню ціну на яблука 7 грн. за 1 кг (для зірваних) і 1-1,3 грн. (для тих, що впали на землю, і некондиційних), на забезпечення поточних потреб і розвитку вистачає. Однак необхідність у кредитуванні кожного року таки існує.
– Який максимальний період ваш сад може плодоносити?
– Ділянки, на яких вирощені підщепи ММ 106, можуть плодоносити до 25 років, а на яких застосовані підщепи М 9 – лише 15 років. Тож після цього періоду необхідно знову оновлювати сад. Але все залежить від формування і догляду за насадженнями.
– Скільки людей працює у вашому підприємстві?
– Загалом підприємство має 8 штатних працівників, які забезпечують дотримання технологічних процесів і виконання додаткових господарських функцій. У період збирання врожаю підприємство наймає додатково близько 20 сезонних працівників. Усі вони переважно місцеві жителі навколишніх сіл. Також у цьому напрямі тісно співпрацюємо із Теребовлянським районним центром зайнятості. Люди зацікавленні у працевлаштуванні в нашому господарстві, а це 1-2 місяці щороку.
– Які існують особливості в збиранні врожаю?
– На збір врожаю впливають глобальні кліматичні зміни. Так, протягом останніх 2 років з’явилася тенденція до швидшого і нерівномірного дозрівання яблук. Тому окремі сорти яблук змушені, так би мовити, проривати і розпочинати масовий збір плодів дещо раніше – з кінця липня і протягом серпня-вересня. А повна стиглість тоді досягається у сховищах.
– Ваше господарство є невеликим. Як впливають такі масштаби виробництва на вашу ефективність?
– З цього приводу пригадую одне прислів’я. Кажуть, що із саду до 10 га можна отримати урожайність 100 тонн/га, із саду в 50 га можна отримати до 40 тонн/га, а із саду понад 100 га – лише 30 тонн. Тому наше кредо полягає у наступному: краще якісно доглядати невеликі площі саду при невеликих обсягах інвестування і досягати високих якісних показників, ніж гнатися за великим обсягом виручки без високої продуктивності саду. З іншого боку, великі масштаби – це значні фінансові ризики, особливо в умовах «дорогих» кредитів тощо.
– Чи потребуєте державної допомоги, яку отримали на початку свого шляху?
– Як і будь-яке аграрне підприємство, особливо невелике і яке працює у такій специфічній галузі як садівництво, потребує підтримки. На наш погляд, вона мала б полягати у частковому здешевленні кредитних ставок комерційних банків або існування державної програми. Це було б істотним стимулом для розвитку садівництва, особливо у весняний період, коли вносяться добрива, йде обрізка, боротьба із шкідниками тощо.
Андрій Сава