Соя в 2016 році. Підсумки сезону

308

Сезон 2016 року вже добігає кінця, і ми можемо зробити деякі попередні висновки, а саме: які фактори вплинули на врожайність сої у цьому році з не зовсім типовим кліматом.

Початок сезону для багатьох господарств видався важким, з огляду на те, що передпосівний обробіток ґрунту та сама сівба сої відбувалися у проміжки між затяжними дощами, що суттєво  затягло час висівання всередині та наприкінці травня. Ще більшою проблемою виявився слабкий початковий розвиток рослин сої на полях, де вносились ґрунтові гербіциди на основі метрибузину та ацетохлору, а в деяких випадках навіть повна загибель рослин сої з подальшим пересіванням. Тобто відбулося промивання опадами гербіциду в кореневмісний шар ґрунту. На пересіяних площах та площах, на яких рослини сої вижили, рослини були у пригніченому стані, світло- зеленого кольору, з хімічними опіками на нижніх листках.  Також відмічалось запізніле формування азотфіксуючих бульбочок. Зрозуміло, що рослини, які знаходяться у стресі, не мають можливості формувати та живити симбіотичні  зв’язки, що, у свою чергу, також затримало розвиток рослин сої на початкових етапах.

Далі розглянемо більш детально розвиток рослин та інтенсивність азотофіксації рослин сої, інокульованих різними препаратами.

1.Чітко відстежувалась тенденція формування більшої кількості та маси азотфіксуючих бульбочок в залежності від титру та рекомендованих виробником норм препарату. Тобто у несприятливих умовах велика кількість ризобактерій гине, і в таких умовах повноцінну азотфіксацію забезпечують ті препарати, які дають можливість інфікувати кожну насінину більшою кількістю бактерій вірулентних штамів.

Фото 1. Ліворуч – препарат з низьким титром, праворуч – рослини сої, оброблені висококонцентрованим інокулянтом Агрібактер®

2. Поля, на яких насіння сої було інокульовано препаратами Агрібактер® та Різофікс®, сформували високу врожайність завдяки тому, що у своєму вмісті мають два штами бактерій  Bradyrhizobium elkanii – U 1301 та U 1302. Вони адаптовані до підвищених температур, що особливо важливо в останні роки в Україні, та мають різний розвиток і ефективність у часі. Перший штам заселяє центральний корінь і починає процес азотфіксації з фази примордіальних листків (12-14 день від сходів). Другий штам заселяє периферійні корені та має пролонгований термін азотфіксації аж до закінчення наливання бобів. Завдяки подовженому терміну азотфіксації рослина сої отримує більше азоту, відповідно формує більший врожай. Цьогоріч перший штам, завдяки несприятливим умовам, не спрацював, а другий штам у другій половині вегетації відпрацював за двох і сформував повноцінній врожай.

Фото 2. Розміщення азотфіксуючих бульбочок на периферійних коренях типово для штаму U 1302

3. Новинка українського ринку інокулянтів для сої – препарат БіоБуст Плюс® (Ліквід) – сформував неперевершений врожай, на всіх ділянках використання.

БіоБуст Плюс®(Ліквід)  має у cвоєму складі, окрім азотфіксуючих бактерій Bradyrhizobium japonicum, рістстимулюючу та сіркомобілізуючу Delftia acidovorans, яка до того ж виступає у ролі пробіотика коренів сої. Заселяючи кореневу систему, бактерія захищає корені від патогенних мікроорганізмів. Вона стимулює розвиток кореневої системи та всієї рослини, роблячи рослину більш стійкою до негативних факторів навколишнього середовища. Цей препарат особливо ефективний у регіонах з недостатнім зволоженням.

На фото 4 – рослини, інокульовані препаратом, що містить Bradyrhizobium japonicum та Delftia acidovorans, на фото 5 – тільки Bradyrhizobium japonicum. А різниця у врожайності сягала до 4 ц/га на користь БіоБуст Плюс® (Ліквід) щодо кращих інокулянтів на ринку.

Отже, навіть у не дуже сприятливому для вирощування сої 2016 році виробники, які обрали двоштамові інокулянти  Агрібактер® та РізоФікс®, а також двокомпонентний БіоБуст Плюс® (Ліквід), отримали від 25 до 40 ц/га в залежності від ґрунтово-кліматичних умов та технології.

Павло Волинець, провідний агроном ТОВ «Агрітема»