Вплив системи утримання і годівлі ВРХ на якість молока

697

Як засвідчує практика галузь тваринництва у 2016 році розвивалася за тенденціями, що сформувалися протягом усіх 25 років незалежності України. Основними параметрами поточної ситуації є зниження поголів’я худоби та обсягів виробництва. Особливо негативні тенденції спостерігаються у скотарстві, де частка господарств населення залишається доволі відчутною. Однак з боку переробників до аграрних формувань висувається все більш жорсткі вимоги щодо якості молочної сировини. І це не лише його жирність, а також відсутність шкідливих бактерій, температурний режим. На це впливає комплекс факторів, серед яких: годівля, умови утримання, процес доїння молока тощо.

Фахівці молокопереробної промисловості стверджують, що основним показником якості та безпечності молока є його мікробіологічна чистота. Чистота молока на сучасному етапі виробництва молокопродуктів є мікробактеріологічним показником і залежить від кількості бактерій (МАФАМ, кишкова паличка, дріжджі і плісневі гриби) у ньому.

Цьому мало б сприяти здоров’я корів, яке залежить власне від способу утримання та повноцінної годівлі. А при під час хвороби тварини важливу роль відіграє ефективний спосіб їх лікування, зокрема без застосування антибіотиків, які потім опиняються в молоці. Для цього у господарстві на кожну тварину повинні бути документи, має здійснюватися відповідний контроль з боку ветеринарних спеціалістів, а також переробників. Дозволити собі це можуть не завжди усі аграрні формування, особливо дрібні.

На якість молока впливає і те, як відбувається процес доїння (з точки зору санітарно-гігієнічних норм) та зберігання молока. Щойно видоєне молоко має температуру близько 35°С- 37°С (температура тіла тварини). Відомо, в перші дві-три години воно практично «стерильне» та свіже (діє бактерицидна фаза), а потім, якщо негайно його не охолодити до температури 4°С-6°С, у ньому починають розмножуватись мікроорганізми. Поступове мікробіологічне забруднення відбувається під час процесу доїння: зі шкіри корів, рук доярки, молочного обладнання, посуду, фільтрів. Виключення контакту молока із навколишнім середовищем та дотримання санітарно-гігієнічних норм на всіх етапах доїння, зберігання, транспортування – запорука збереження сирого молока за показниками якості та безпеки.

Перспективи розвитку молочного скотарства

З власним досвідом утриманням великої рогатої худоби та виробничим процесом із забезпечення високоякісного молока поділилися в одному із найкращих господарств Тернопільщини, яке займається молочним скотарством – ТОВ «Агропродсервіс інвест» в смт. Козлів.

Директор ТОВ «Агропродсервіс інвест» Юрій Станіславович Малюта розповів наступне: «Підприємство у минулому році святкувало 10 років з дня заснування. Завдяки тому, що селяни не дали знищити тваринницькі ферми ще у 90-х роках, вдалося зберегти молочне скотарство на теренах Козлова. Починали ми з поголів’я 300 голів ВРХ, в т.ч. 130 голів корів. Після цього потроху розпочали відновлювати кормову базу, поступово переходимо на безприв’язне утримання худоби. На сьогодні продовжуємо розвивати галузь: інвестуємо у будівництво нових приміщень у тих населених пунктах, в яких орендуємо землю; впроваджуємо інноваційні розробки щодо годівлі, утримання, лікування і технологій виробництва і зберігання продукції.

В планах на майбутнє досягнути дійного поголів’я у 1500 голів. Враховуючи нестабільність у державній політиці стосовно підтримки галузі та особливо оподаткування діяльності аграрних формувань, це буде важко зробити. Але для нашого підприємства стратегією у тваринництві не є отримання доходів, а збереження робочих місць у кожному селі.

Важливим аспектом нашої діяльності є забезпечення високої якості та безпечності молока. Цього вимагають, в першу чергу, переробні підприємства регіону, які працюють за європейськими технологіями виробництва молочної продукції. Тому в господарстві приділяється велика увага умовам утримання, годівлі, профілактиці та лікуванню тварин, забезпеченню чистоти сировини…».

Особливості утримання та годівлі ВРХ

Більш детально та глибоко про ці питання розповів ветеринарний лікар ТОВ «Агропродсервіс інвест» Володимир Сергеєв: «У господарстві утримується велика рогата худоба чорно-рябої породи, яка покращена голштинською породою. З метою покращення породного складу нами проведено бонітування первісток, після чого присвоєно бугаїв для стада. Осіменіння проводиться штучно застосуванням спермодоз канадського походження. При чому бугаї підбираються окремо для корів та телиць. Такі дії дозволяють як підвищити продуктивність, так і позбутися негативних ознак і типів худоби. Ембріони господарству постачає один із лідерів вітчизняному ринку компанія «Сімекс Альянс», фахівці якої повністю здійснюють супровід селекційної роботи з тваринами.

Слід зауважити, що худоба в господарстві утримується двома способами: прив’язно та безприв’язно у спеціалізованих приміщеннях. Хоча доїння всієї худоби здійснюється у доїльному залі, тож молокопроводи не застосовуються. Щодо молодняку, то ця група утримується прив’язним способом, а тварини віком більше 1 року і телиці парового віку – лише безприв’язним (в т.ч. надворі на глибокій підстилці) з вільним доступом до кормів та води. Щодо приміщень, то у осінньо-зимовий період ферми відповідним чином утепляються.

Описуючи способи утримання, необхідно констатувати підвищений травматизм тварин при безприв’язному утриманні. Однак це чи не єдиний мінус цього способу, адже з іншого боку він забезпечує пришвидшену овуляцію та знижує післяродовий період. Власні спостереження також підтвердили той факт, що під час прив’язного утримання окрім затягування цих біологічних процесів на третину збільшується кількість метритів у корів.

Тож підприємство повністю планує перейти на безприв’язне утримання. Загалом це дозволяє значно підвищити дієздатність поголів’я до відтворення, при цьому також краще проглядається охота корів. Це в свою чергу знижує витрати на осіменіння. Так, якщо раніше в господарстві для штучне запліднення корови в середньому використовували 2,2 пайєт, то сьогодні уже 1,6 пайєт.

Безприв’язне утримання також сприяє більшій рухливості тварин, зміцненню опорно-рухового апарату, зниженню рівня захворюваністю артрозами і артритами. Такий спосіб забезпечує чистоту вимені (на рівні 4-5 балів), знижує загальний рівень її захворюваності.

Якщо розглядати годівлю ВРХ у весняно-літній та осінньо-зимовий періоди, то у перший період раціон тварин доповнюється зеленим конвеєром, а в холодний час переходимо на монокорм (основні корми – силос, сінаж; структурний корм – солома, комбікорм; мінеральні та білкові добавки у вигляді преміксів). Раціони годівлі підбираються в залежності від продуктивності худоби, або тієї, яка перебуває у сухостої.

Для ефективного управління селекційною роботою, з продуктивністю тварин на кожній стадії розвитку (за віковими групами) на підприємстві застосовуються програмне забезпечення, за допомогою якого можна вивчати генетичне дерево тварини, відсіювати та переводити тварин у різні групи, особливо у період сухостою, контролювати схему вакцинації худоби.

Реалізація в комплексі усіх заходів забезпечує середню продуктивність тварин на рівні не менше 6000 літрів за період лактації, яка 3-4 роки назад не перевищувала 4000 літрів. Дієвість застосованої системи утримання і годівлі очевидна, адже забезпечує і високу якість молока для переробної промисловості.

Науковий коментар

Для вирішення технологічних питань тваринницької галузі спеціалістами ТОВ «Агропродсервіс інвест» залучаються науковці з галузі ветеринарної медицини.

Зокрема, з приводу співпраці та наукового супроводу господарства розповів доктор ветеринарних наук, професор Ярослав Степанович Стравський. Він звернув увагу на найбільш важливих заходах, які здійснюються на підприємстві.

«Для тваринницької галузі господарства створена система планових заходів, спрямованих на ранню діагностику прихованих форм внутрішніх незаразних захворювань, акушерської. гінекологічної та хірургічної патології. Така система дає можливість виявити найпоширенішу патологію в стаді, в тому числі за допомогою оцінки якості кормів, аналізу годівлі і утримання тварин, виявити основні причини які призводять до патології. За результатами отриманих даних розробляються та проводяться лікувально-профілактичні  заходи на період року та на перспективу.

В господарстві постійно проводиться діагностика корів на виявлення субклінічного маститу. Слід відмітити, що лікування корів хворих на субклінічну форму маститу проводиться після попереднього виявлення збудника захворювання з обов’язковим визначенням його чутливості до антибіотиків.

В господарстві постійно проводиться мікробіологічний контроль за санітарним станом доїльного устаткування та молочного інвентаря, обов’язковим заходом є перед- і післядоїльна обробка вимені корів.

Особлива увага приділяється періоду запуску, сухостою та післяродовому періоду. Саме для цих періодів розроблено схеми профілактики, затримання посліду, субінфолюції матки, післяродового ендометриту та маститів у корів, які адаптовані до умов господарства».

Підготував Андрій Сава, к.е.н., с.н.с.