Аби наш молочний виробник не пустився берега…

193

На Десятому Міжнародному молочному конгресі обговорювали проблеми виживання і розвитку галузі

2-3 березня у Києві у виставковому центрі «КиївЕкспоПлаза» відбувся Десятий міжнародний молочний конгрес, який зібрав понад 2000 учасників з України та більш ніж з 30 країн світу – представників влади та галузевих об’єднань, міжнародних організацій та фінансових установ, фермерів, менеджерів та спеціалістів аграрних підприємств.

Організатори ювілейного заходу – Асоціація виробників молока (АВМ), Всеукраїнська аграрна рада (ВАР), компанія «Дикун», за підтримки Міністерства аграрної політики та продовольства, ЄБРР та FAO – подбали про те, щоб фахівці галузі мали змогу обговорити на круглих столах такі актуальні молочного бізнесу такі як введення ринку землі, надання бюджетної  дотації, ціни на корми та добрива, збереження здоров’я поголів’я.

Держава обіцяє цього року виділити виробникам молока 500 млн. грн. на розвиток

Економіст інвестиційного департаменту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (FAO) Андрій Ярмак розповів про сучасні світові та українські тенденції у молочарств. Він спрогнозував цього року відновлення внутрішнього попиту всього на 2-3%, збільшення прибутковості виробництва і подальша стагнація прибутковості переробки молока.

З піднесенням учасники конгресу зустріли інформацію народного депутата Івана Мірошниченко про те, що, за умов додаткових бюджетних надходжень, цього року держава може виділити виробникам молока додатково 500 млн. грн. на розвиток. Щоправда, поки невідомий механізм виділення – чи то на голову ВРХ, чи на кількість надоїв.

Експерт з біобезпеки Віталій Башинський під час свого виступу розвінчав міфи, які заважають нашим виробникам розвиватися. Приміром, установка про те, що дрібний фермер не може вийти на ринок ЄС, що при доїнні кількох корів у дрібного фермера неможливо отримати молоко класу «екстра» чи що українське законодавство не стимулює і не спонукає до розвитку. Насправді, майже все молоко, яке є на ринку ЄС, отримане від невеликих виробництв. Дрібний фермер може отримати краще молоко, ніж на великотоварних фермах, хоча на це йому знадобиться більше зусиль. Що ж до українського законодавства, то, на думку експерта, для того, щоб воно стимулювало до розвитку, його просто потрібно дотримуватися. А це, насправді, буває не часто.

Введення ринку землі може призвести до краху фермерських господарств

Одна з найболючіших проблем, що жваво обговорювалася на конгресі – це питання введення ринку землі, яке може поставити під загрозу існування фермерських господарств, що займаються молочним та м’ясним скотарством. Під час панельної дискусії «Молочне скотарство України в умовах зняття мораторію на продаж земель с/г призначення» експерти і аграрії поділилися своїми думками щодо того, за яких умов ринок землі повинен бути введений.

За словами народного депутата Сергія Лабазюка, посилення інтересу до цієї теми викликано тим, що в черговому меморандумі МВФ є пункт про прийняття закону про ринок землі вже в березні 2017 року, а в травні він нібито має вже запрацювати. Тому ціна за черговий транш може бути досить високою – може вступити в дію «сірий» ринок і українська земля буде продаватися, матеріально оформлятися абияк, її будуть купувати всі, в тому числі іноземці, без правил та конкретно врегульованої цінової політики.

Андрій Дикун, глава Всеукраїнської Аграрної Ради (ВАР), вважає, що різке введення ринку землі означає, що не буде в країні ні корів, ні свиней, тому що фермери будуть просто купувати землю. Також ВАР категорично проти продажу землі з обмеженнями у 50 чи 100 га в одні руки, оскільки великим господарствам насправді землі потрібно більше.

Його підтримав Михайло Соколов, заступник голови Всеукраїнської Аграрної Ради. За його словам, опитування аграріїв показало, що ні у кого, хто працює зараз на землі немає своїх грошей на купівлю, ніхто не може витягнути їх з обороту. А банки видають кредити переважно юридичним особам, тож модель, в якій землю купують тільки фізичні особи, як це пропонують, неприйнятна, оскільки загрожує купівлею землі людьми, які не працюють на ній.

Худобі загрожує чергова африканська пошесть

Говорили про чергове випробовування, що чигає на українське поголів’я ВРХ – інфекційне захворювання нодулярний дерматит. За словами фахівців, через щільність поголів’я в окремих областях, відсутність вакцинації, поширеність хвороби в світі та теплий сезон, цілком ймовірно, що ця хвороба може стати проблемою вже цього року, особливо в березні-серпні. Голова Держпродспоживслужби Володимир Лапа розповів, що для уникнення поширення вірусу вже заборонили ввіз худоби та продукції з неї з неблагополучних, вже завершений перший етап дослідження вакцини від хвороби. За інструкцією, що вже затвердили, за рахунок держбюджету буде закуплено 100 тис. доз вакцини.

Також на конгресі розглядалися технологічні питання: збільшення обсягу молока екстра класу, підвищення надоїв, поліпшення якості кормів, балансування раціонів та інші.

Також учасники конгресу на виставці познайомилися з сучасними досягненнями у галузі виробництва та переробки молока, ветеринарії, заготівлі та зберігання кормів.

Приміром, можна було придбати сучасні засоби догляду за тваринами, укласти угоди із прямими постачальниками переробного обладнання, упаковки. А ще придивитися до новітнього обладнання, що швидко визначає жирності молока, чи ексклюзивних американських аналізаторів антибіотиків у молоці Knick. Чи ближче познайомитися з роботою прес-підборщики  Goweil, які дозволють два роки зберігати солому навіть просто неба без втрати її якості.

В рамках Х Ювілейного міжнародного молочного конгресу відбулося нагородження лідерів молочної галузі, конкурс «Кращий люцерновий силос-2016», розіграш цінних призів від партнерів заходу, виставка-дегустація «Смакуй українське».

Ольга Соломка

[nggallery id=78]