Дікогерб® Супер – гербіцид-еталон у боротьбі з хвощем польовим!

2687

Хвощ польовий в Україні доволі відома рослина, в першу чергу, своїми лікувальними властивостями, адже пагони містять кремнієву кислоту, алкалоїди, флавоноїди, сапоніни, каротин, аскорбінову кислоту. Вона широко застосовується у народній медицині з давніх часів для лікування великої кількості захворювань людини. Однак такі хвалебні оди про нього не мають жодного значення, якщо він з’являється на сільськогосподарських угіддях. Навпаки – хвощ польовий як злісний бур’ян – завдає значної шкоди посівам та додає багато клопотів аграріям. Тож сьогодні ми спробуємо розібратися, що це за рослина і як із нею боротися в сучасних умовах.

З наукових джерел відомо, що хвощ польовий – одна з найдавніших рослин на Землі. У давні часи це були дерева, що досягали у висоту 20-30 метрів. Коли хвощ еволюціонував у трав’янисту рослину, населення Євразії і Північної Америки вживало в їжу його бульби після спеціальної обробки.

Опис і поширення

Сучасний хвощ польовий (Equisetum arvense L.) – це багаторічна трав’яниста рослина родини хвощових 15-40 см заввишки з бурувато-чорним, розгалуженим кореневищем, у вузлах якого утворюються кулясті бульбочки.

Стебла у хвоща бувають двох типів: спороносні й безплідні. Спороносні пагони рожево-бурі, соковиті, нерозгалужені, членисті, листки розміщені кільцями, зростаються між собою, утворюючи дзвоникоподібно потовщені піхви, що мають 8–10 чорно-бурих зубців. Спороносні пагони з’являються рано навесні і несуть на верхівках яйцеподібно-циліндричні колоски зі спорофілами, у спорангіях яких утворюються спори. Після дозрівання спор спороносні пагони відмирають і рослина розвиває безплідні зелені пагони (7-50 см заввишки). Безплідні пагони прості або розгалужені, з 6-12 ребрами і косо догори спрямованими багатогранними гілочками. Верхівки стебел без гілочок. Піхви вузькодзвоникуваті, знизу ясно-зелені, зверху з темно-бурими трикутноланцетними зубцями і білою облямівкою на них.

Коренева система розвивається у вигляді почленованого кореневища, що проникає у ґрунт на глибину 30-100 см. Основна маса кореневищ знаходиться на глибині 30–60 см. На їх вузлах утворюються невеликі бульби, що містять запаси поживних речовин. Спорангії (5–10) розміщені на нижньому боці щитковидних споролистків (спорофілів), зібраних у колоски на кінцях стебел спорофіта.

Вегетаційні підземні стебла – кореневища – добре зимують, з них рано з’являються плодоносні пагони зі спорангіями. Спори достигають у березні-травні, після чого плодоносні стебла відмирають. Спори проростають, утворюють заростки, на яких утворюються статеві органи. При заплідненні жіночої клітини виникає зигота, з якої розвиваються літні спорофітні рослини із зачатками кореневища. Вегетативне розмноження відбувається завдяки утворенню пагонів з кореневищ, що триває до пізньої осені. Відрізки кореневищ завдовжки 1 см здатні давати пагони. Останні можуть з’являтися з глибини не більше 50 см.

Хвощ польовий поширений на значній території нашої планети: у субарктичному, помірному та тропічному регіонах Євразії – від Ісландії, Великої Британії і Португалії на Заході до Кореї і Японії на Сході; на всій території Північної Америки – від субарктики Канади і Аляски до південних штатів США.

В Україні рослину можна зустріти практично всюди: у Волинській, Рівненській, Житомирській, Київській, Сумській, Чернігівській, Вінницькій, Львівській, Тернопільській, Харківській, Хмельницькій, Черкаській і Закарпатській областях. У степових районах хвощ трапляється лише в долинах рік, у ярах і балках.

Негативний вплив хвоща

Аграріям хвощ польовий відомий уже давно, але був період у розвитку сільськогосподарської галузі, коли на нього не звертали особливої уваги. А все тому, що на українських полях активно поширювалися інші злісні бур’яни: підмаренник, берізка польова, осет. Включаючи низьку агротехнічну культуру вирощування продукції рослинництва протягом тривалого часу (особливо в період 90-х років), значне закислення ґрунтів, бездумний перехід до його мінімального обробітку, проблема масового поширення хвоща набула нових масштабів.

Його присутність та активний розвиток на полі, особливо у великих кількостях, на ранніх стадіях вегетації культурних рослин (пшениця, ячмінь, кукурудза, соняшник) порушує вільний потік повітря у міжряддях, затримує потрапляння сонячної енергії до нижньої частини рослин, забирає в рослин вологу та поживні речовини з ґрунту. А це впливає на зниження урожайності.

Крім того, негативний вплив бур’яну підсилюється особливістю біологічних властивостей. Так, його корінь досягає метра у глибину, а подрібнені рештки зеленої маси мають здатність і надалі проростати.

Існує також хибна думка, що хвощ росте тільки на кислих ґрунтах. Однак цей бур’ян поширений повсюдно. Віддає перевагу перезволоженим, різним за щільністю ґрунтам. Він засмічує усі культури, луки, пасовища, укоси зрошувальних каналів і водоймищ. Має високу конкурентну здатність відносно культурних рослин та інших бур’янів. Економічний поріг шкодочинності не перевищує 2-5 шт/м2. Потрапляючи до корму тварин, може викликати параліч дихального центру.

Агротехнічні способи боротьби

Як правило, хвощ польовий інтенсивно росте на полях з кислими ґрунтами та достатнім рівнем зволоженості. Тому від цього залежатиме вибір способів боротьби з бур’яном.

За висновками фахівців до них можна віднести такі групи:

  1. Агротехнічні способи.
  2. Агрохімічні способи.

Серед агротехнічних заходів, які можуть допомогти у боротьбі з польовим хвощем, слід виділити вапнування ґрунту для зниження рівня його кислотності. З цією метою у ґрунт вносять вапняні матеріали (вапно, доломітове борошно, дефекат). При цьому дуже важливе дозування, ґрунт має залишатися слабо-кислим або нейтральним за рівнем рН. Вапнування варто проводити не частіше, ніж один раз у 5-6 років.

Іншим дієвим способом боротьби з бур’яном є механічна обробка ґрунту. Оскільки хвощ польовий розмножується вегетативно і спорами, агротехнічні заходи необхідно проводити так, щоб не встигали визрівати спори, тобто кожні 10-12 днів (а при теплій погоді цей період скорочується до 5-6 днів). Такі заходи призведуть до того, що корінь почне поступово всихати. Але недоліком цього способу є обмеженість його застосування лише у міжряддях на просапних культурах, і у терміни, що є оптимальними в період вегетації культур.

Важливим при цьому є питання періодичного застосування у господарствах глибокої оранки як традиційного способу обробітку ґрунту. Такий елемент агротехнології дозволяє не лише покращити структуру і стан ґрунту, а й більш ефективно боротися з кореневою системою бур’яну. Ефективною також є обробка чистих парів культиваторами не менше чотирьох разів, як тільки з’являються бур’яни.

Серед заходів протидії не варто забувати про оптимальну сівозміну та використання сидератних посівів. Зокрема, восени, відразу після збирання врожаю, можна висівати трав’яні чи технічні культури, які пригнічують і затінюють бур’яни. До них належать олійна редька, озимий ріпак, гірчиця біла тощо. Їх сіють набагато густіше, ніж зазвичай, що теж дає свій результат. Крім цього, такий спосіб принесе чималу користь у контексті внесення в землю органічних поживних решток.

Загалом напрошується висновок про необхідність виконання цілого комплексу заходів для ефективної боротьби з польовим хвощем: від підбору оптимальної сівозміни до високої культури обробітку ґрунту. Однак всі ці рекомендації необхідно поєднувати з агрохімічними методами.

Агрохімічні способи боротьби

Як показує практика, найбільш повне очищення полів від бур’янів і, зокрема, хвоща польового, можна досягти, поєднуючи дієві агротехнічні заходи боротьби з хімічними засобами знищення бур’янів.

Загалом таке поєднання дозволяє зменшити кількість бур’янистих рослин на 78-80%, а їх вплив – на 90-91%. При цьому кількість насіння бур’янів в орному шарі ґрунту скорочується майже на 80% у порівнянні з вихідними даними.

З хвощем польовим боротися складно, оскільки він з’являється у травні, а на ринку ЗЗР практично немає препаратів, які можуть проконтролювати бур’яни, що вегетують, та їхню кореневу систему.

Численні досліди показали, що при обприскуванні посівів кукурудзи, засмічених хвощем, препаратами на основі однієї діючої речовини, наприклад, дикамби, недостатньо ефективні.

Тому на ринку ЗЗР нещодавно з’явилися нові препарати з покращеною комбінацією діючих речовин. Йде мова про гербіцид ДІКОГЕРБ® СУПЕР, який застосовують проти однорічних та багаторічних дводольних бур’янів у посівах зернових культур та кукурудзи. Надзвичайно дієвий він і у боротьбі з хвощем польовим, берізкою польовою, видами осотів, та іншими дводольними бур’янами.

Розробником препарату є австралійська компанія «Нуфарм», яка спеціалізується на виробництві та постачанні препаратів захисту рослин у сільському господарстві. Компанія також є світовим лідером у виробництві фенокси-гербіцидів, займає 2 місце у світовому виробництві гліфосатів та входить у п’ятірку найбільших виробників продуктів, що містять мідь.

Компанія «Нуфарм» постійно розширює своє портфоліо, інвестуючи у промислове виробництво препаратів та забезпечуючи своїх клієнтів у всьому світі високоякісною продукцією, яка відповідає встановленим стандартам якості, безпеки для навколишнього середовища та здоров’я людини. До таких препаратів можна із впевненістю віднести ДІКОГЕРБ® СУПЕР.

У чому ж проявляється унікальність та механізм його дії, порівняно з іншими засобами захисту?

Про це розповів регіональний торгівельний представник ТОВ «НУФАРМ УКРАЇНА» (Львівська, Хмельницька, Тернопільська, Івано-Франківська, Чернівецька та Закарпатська області) Іван Козира. За його словами висока результативність препарату досягається завдяки поєднанню таких діючих речовин як МЦПА (660 г/л) та дикамби (90 г/л). МЦПА накопичується у меристематичних тканинах, порушує гормональний баланс і синтез білків. Дикамба швидко переміщується рослиною та діє як ауксиноподібний регулятор росту, порушує цілісність клітинної оболонки та викликає неконтрольований поділ клітин, у результаті чого бур’яни гинуть.

Найбільший ефект від застосування гербіциду досягається під час його внесення на зернові колосові у фазі кущення (рекомендована норма 0,6-1,2 л/га) та кукурудзу у фазі 3-5 листків (рекомендована норма  0,75-1,25 л/га), коли масово з’являється хвощ.

Іван Козира також зазначив: «Метою розробки препарату було не знищити хвощ цілковито (що є практично не можливо), а звести його конкурентність з культурними рослинами до нуля. І це практично вдалося, незважаючи на те, що ймовірність «перемоги» над ним складає приблизно 70 відсотків, та й то за умови виконання усього комплексу агротехнічних заходів, згаданих вище».

Дієвість препарату ДІКОГЕРБ® СУПЕР була підтверджена реальними прикладами застосування у виробничих умовах різних підприємств. Зокрема, проблему із поширенням хвоща польового вдалося вирішити протягом останніх 2 років у таких господарствах як ПАП «Дзвін» (Чортківський район Тернопільської області), СТОВ «Уїзд» (Рогатинський район Івано-Франківської області), ТОВ «Штерн Агро» (Тлумацький район Івано-Франківської області), та у багатьох виробничих підрозділах агрохолдингів. Вони продовжують співпрацю із компанією «Нуфарм» і надалі.

Отож, компанія «Нуфарм», сповідуючи політику інноваційного розвитку сільськогосподарської галузі та максимального використання потенціалу землі і рослини, має вичерпні рішення щодо ефективного вирішення проблеми поширення бур’яну хвоща польового і готова плідно співпрацювати на вітчизняному ринку.

Підготував Андрій Сава

ТОВ «Нуфарм Україна»

Регіональний торгівельний представник у Львівській, Хмельницькій, Тернопільській, Івано-Франківській, Чернівецькій та Закарпатській областях:

Іван Козира +38 (050) 312 69 14