Завдання на 2017 рік для аграрного сектору економіки

190

Поточний рік обіцяє бути не менш насиченим для українських селян і робітників суміжних переробних галузей. Профільне аграрне міністерство означило ряд амбітних завдань для агросектору. Так, основними пріоритетами профільного відомства є забезпечення прямої державної підтримки малим і середнім аграрним господарствам, а також активна приватизація держпідприємств галузі, в першу чергу, «Укрспирту». Крім цього, міністерство має намір працювати над розвитком органічного і нішевого виробництва, меліоративними проектами і підвищенням безпеки харчової продукції.

Йдеться також про пошук нових ринків збуту для вітчизняної сільгосппродукції. В цілому, в 2016 році експорт українського продовольства зріс на 13%, до близько 15 млрд дол. Основними імпортерами є Азія (45%), Європа (34%) і Африка (14%). Частка країн СНД продовжувала знижуватися, досягнувши 7%. Тому актуальним завданням для країни є підвищення якості експортної політики. Поки основну частину українського аграрного експорту становить сировинна продукція, яка не створює доданої вартості. Вітчизняні виробники продовжують постачати на зовнішні ринки первинну сировину, яке згодом переробляється більш розвиненими країнами і перепродується дороще.

Показовим прикладом є виробництво і торгівля таким екзотичним для вітчизняного споживача продукту, як равлики. Якщо українці в більшості своїй не вживають в їжу цих молюсків, то в ряді багатьох європейських країн – це великий делікатес. За десять місяців 2016 року Україна експортувала 347 тонн цих молюсків, що в десятки разів перевищує обсяги експорту більш звичних для нашої країни продуктів – сала і баранини. Але равлики продаються як сировина і не основним споживачам, якими є Франція, Угорщина та Італія, а країнам-сусідам – Румунії та Литві. Ці країни самі равликів майже не споживають, але перепродують кінцевим споживачам під виглядом власної продукції в п’ять разів дорожче купленого в Україні сировини.

З цього приводу торговий представник України Наталія Микольська заявила: «Нам потрібно зараз сконцентруватися на тому, щоб інвестиції з ЄС йшли саме на підтримку переробки і на просування товарів з високою доданою вартістю». В даний час вітчизняні виробники активно працюють над розширенням своєї присутності на ринках ключового торгового партнера України – Євросоюзу. Зараз право постачати свою аграрну продукцію і продукти харчування в Європу мають 277 вітчизняних підприємств, з яких 97 – виробляють харчову продукцію.

Міністерство аграрної політики і продовольства також працює над відкриттям нових ринків. У наступному році відомство планує відкрити ринок Китаю для української молочної продукції, м’яса птиці, яловичини, а також ряду зернових культур і фруктів. Також тривають дискусії з приводу виходу на ринок Йорданії з охолодженої або замороженої яловичиною і завоювання з м’ясом птиці позицій на ринках Японії, Канади, Сінгапуру, Кореї і США. Розширення присутності українських товарів на світових ринках буде сприяти зростанню ВВП нашої країни і стане джерелом припливу іноземної валюти в економіку і в аграрний сектор.

Але не менш важливим завданням 2017 року має стати комплексне проведення земельної реформи та, ймовірно, довгоочікувана скасування мораторію на продаж сільгоспземель, на яку розраховує, як прогресивна частина українських аграріїв, так і міжнародні кредитори.

Надія Бурбела для УНІАН