Основне завдання сучасного аграрія – допомогти рослині стати сильною

295

Господарська діяльність будь-якого агропідприємства оцінюється кінцевим результатом – врожаєм у коморі. Але при цьому задаєшся питанням, що ж стало його основою, від чого він залежить. Згідно навчальних посібників виглядає все дуже просто, але на практиці розумієш, що на потенційну врожайність культури впливає безліч факторів. Тому завданням сучасного агронома є вчасно реагувати на потреби рослини впродовж вегетації для того, щоб отримати максимальну віддачу та врожайність від посіву. Окрім комплексу агротехнічних заходів: обробіток ґрунту, підбір сорту чи гібриду, важливе значення має збалансоване мінеральне живлення рослин макро- та мікроелементами впродовж усього періоду вегетації. Особливо це важливо під час стресових умов та в критичні фази розвитку рослин.

Про власний досвід вирощування сільськогосподарських культур ми розмовляли з головним агрономом СТзОВ «Хорост Плюс» Смикайлом Іваном Володимировичем.

ГОСПОДАРІ З ПОДІЛЛЯ

Іване Володимировичу, розкажіть про ваше господарство?

– Ми з вами знаходимося у Ярмолинецькому районі Хмельницької області. До розпаювання у селі діяв колгосп, а з виникненням ринку утворилося товариство. На сьогодні воно об’єднує землі навколо населеного пункту Кадиївка та займається також птахівництвом на базі колишньої фабрики. Тож обробляємо загалом понад 1400 га.

Які технології обробітку ґрунту застосовуєте?

– Як правило, ґрунт обробляємо глибокими розпушувачами з подальшим культивуванням і вирівнюванням. За необхідності застосовуємо глибоку оранку. Це здійснюємо періодично, щоб не утворювалася «плужна підошва», яка негативно впливає на водно-повітряний ґрунтовий режим. Із техніки застосовуємо як вітчизняні, так і іноземні бренди.

Які культури вирощуєте?

– Вирощуємо традиційні для сьогодення культури, які приносять найвищу рентабельність. Серед озимих культур виділимо ріпак, ячмінь, пшеницю. Щодо ярих культур, то вирощуємо ячмінь, кукурудзу на зерно та сою. Такі культури як ріпак та ячмінь йдуть на реалізацію, решту продукції використовуємо для птахівництва. Останні два роки погодно-кліматичні умови були мало сприятливими для вирощування озимого ріпаку, тож відносимо його до ризикованих культур.

Розкажіть про тип ґрунтів і баланс поживних речовин?

– Загалом у нашій місцевості переважають чорноземи глибокі. Останніми роками працюємо над питаннями збереження та накопичення гумусу. Цьому сприяє безполицевий обробіток ґрунту. Використовуємо також усі рослинні рештки після обробки деструкторами целюлози. Для підтримання бездефіцитного балансу NPK у ґрунті проводимо агрохімічний аналіз, після чого коригуємо внесення добрив під кожну культуру. Комплекс таких заходів дозволяє контролювати рівень гумусу, pH та загальний агрофон.

Назвіть середню врожайність культур і чи вплинули на неї погодно-кліматичні умови?

– Минулого року вдалося досягти непоганих результатів. Так, у заліковій вазі врожайність ячменю склала 6 т/га, пшениці – 6,7 т/га, кукурудзи на зерно – 8 т/га, сої – 2,7 т/га. А от насіння ріпаку практично все втратили через потужний градобій. В загальному слід зауважити, що ми практично не відчули негативного впливу посухи останніх двох років і досягнули запланованих показників продуктивності.

Іване Володимировичу, які чинники вплинули на досягнення таких показників?

– Окрім названих агротехнічних заходів, що сприяють накопиченню поживних речовин, забезпечують оптимальний рівень гумусу та pH, ми приділяємо значну увагу підбору насіння. Користуємося результатами селекціонерів як України, так й інших країн. Зокрема, пшеницю беремо Смуглянку, Наталку, Чорняву, Заграву одеську, Акратос, Колонію, Дагмар, Балатон та ін. Насіння ячменю обираємо іноземної селекції: Вінтмальт, Квенч, Себастьян. Щодо сої, то обираємо такі сорти як Сузір’я, Валас, Ментор, Кардіфф, Ліссабон.

Наступним важливим чинником формування майбутнього врожаю є збалансоване мінеральне живлення. Його підбір під кожну культуру залежить від агрофону ґрунту, попередника у сівозміні. Калійні та фосфорні добрива вносимо восени під основний обробіток ґрунту, а внесення азотних добрив проводимо навесні.

БОРОТЬБА ЗІ СТРЕСОВИМИ СИТУАЦІЯМИ

Як вдається боротися зі стресовими умовами під час вегетації рослин?

– Ви вірно зауважили, впродовж вегетаційного періоду рослина піддається впливу різного роду стрес-факторів. Мова йде про несприятливі умови перезимівлі для озимих культур, відсутність достатнього рівня вологи у ґрунті, підвищений температурний режим тощо. Усе це може негативно позначитися на нормальному розвитку рослин, особливо на початкових фазах. Тому «допомагаємо» рослині боротися зі стресами завдяки внесенню стимуляторів біологічного походження і мікродобрив.

Препаратам якої дії надаєте перевагу?

– При плануванні виробничої програми у схему проведення агротехнічних заходів закладаємо внесення препаратів (мікродобрив) переважно комплексної дії для певної групи культур: зернові, зернобобові, олійні. Позакореневе внесення цих комплексів поряд із основним удобренням допомагає зміцненню кореневої системи, покращенню кущення, підвищенню вмісту цукрів, формуванню бульбочок, зростанню листкової поверхні. Завдяки цьому реалізується генетичний потенціал продуктивності рослин.

Незважаючи на професійний підхід до вирощування сільськогосподарських культур, чи  спостерігали явище дисбалансу або нестачі елементів живлення під час вегетації. Як вирішуєте цю проблему?

– Ще до недавнього часу, така проблема дійсно існувала. Виявити дисбаланс чи нестачу елементів мінерального живлення рослин до появи візуальних ознак було неможливо без допомоги стаціонарних лабораторій. Та й, правду кажучи, такі аналізи займали достатньо тривалий період та втрачали свою актуальність.  Агрохімічний аналіз ґрунту дає загальну картину вмісту доступних елементів живлення у ньому, проте в період вегетації культур виникають умови які погіршують доступність наявних у ґрунті елементів. Але сьогодні на аграрному ринку  послуг існують методи експрес-діагностики рослин, які дозволяють прямо в полі визначити потребу вирощуваних культур в елементах живлення до появи візуальних їх ознак, а також визначити стресовий стан рослини. Після проведення таких аналізів застосовуємо необхідні монодобрива. Щодо діагностики, консультацій звертаємося до надійного партнера – вітчизняного виробника мікродобрив ТОВ «Український Аграрний Ресурс».

Чи відчутний ефект від застосування мікродобрив?

– Ефективність мікродобрив формується при підготовці ґрунту, підтриманні агрофону, внесенні макродобрив (NPK) під кожну культуру. Це процес, що прогнозується. Але повною мірою розкрити генетичний потенціал урожайності – це складніше завдання з огляду на різні погодні умови, які складаються в період вегетації культури. Тож коли виникають несприятливі чинники, необхідно вчасно зреагувати і допомогти рослині перенести стрес. Тому експрес-аналізи листкової поверхні рослин здійснюємо практично на кожній фазі розвитку рослин, що дає нам змогу оперативно корегувати мінеральне живлення та одержувати достойні результати врожайності.

Більш детально про функціональну листкову діагностику рослин нам розповів представник компанії «Український Аграрний Ресурс» Харкалюк Олексій Володимирович (Івано-Франківська, Тернопільська, Хмельницька та Чернівецька області). Зокрема, він зауважив, що створене підприємство 2009 року поставило собі за мету поширення філософії «Розумного землеробства»: підвищення родючості ґрунту, стимулювання росту та розвитку рослини, зміцнення її імунної системи та покращення здоров’я людей завдяки споживанню якісних продуктів харчування.

«Для досягнення цих стратегічних цілей в умовах кожного господарства ми пропонуємо оптимізувати мінеральне живлення культур застосуванням високоефективних мікродобрив «УАРОСТОК»®. Вітчизняні сільгоспвиробники вже встигли пересвідчитися у перевагах мікродобрива «УАРОСТОК»® на багатьох сільськогосподарських культурах», – зазначив Олексій Володимирович.

Та в компанії розуміють необхідність вдосконалювати не лише технологію виробництва мікродобрив та асортимент (28 найменувань), а й агрохімічний сервіс для своїх клієнтів. Сьогодні в компанії працює агрохімічний відділ, який проводить функціональну діагностику рослин. Даний метод дозволяє впродовж 45 хвилин визначити потребу  рослин у 14 поживних елементах і надати рекомендації з проведення позакореневих підживлень. Це особливо важливо при вирощуванні сучасних високоврожайних сортів та гібридів, які сильно реагують на будь-які несприятливі фактори, у тому числі і нестачу елементів живлення, зниженням врожаю.

На сьогодні дані лабораторії дозволяють коригувати мінеральне живлення рослин за такими елементам як: азот, фосфор, калій, кальцій, магній, бор, мідь, цинк, залізо, марганець, молібден, кобальт і йод.

На основі результатів аналізів спеціалісти-агрохіміки надають науково-обґрунтовані рекомендації щодо застосування як основних елементів мінерального живлення (N, P, K), так і мікроелементів у системі удобрення сільськогосподарських культур. Це дозволяє на основі повноцінного живлення рослин сформувати максимально якісний врожай.

Підготував Андрій Сава

[nggallery id=96]