Розпочали із птахівництва, подальша мета – комплексний розвиток

648

Традиційно сільськогосподарську галузь ми сприймаємо через призму найбільш економічно привабливих виробництв, а це безумовно рослинництво. Попри те, що земля є основним ресурсом, а поширення набуло вирощування зернових та олійних культур, аграрний сектор – це комплекс галузей з виробництва як рослинницької, так і тваринницької продукції. В останні роки все більше аграрних формувань приділяють увагу тваринництву як інвестиційно привабливій галузі. Серед них можна виділити і птахівництво.

П’ять років тому обґрунтоване рішення інвестувати у вирощування птиці прийняв і наш співрозмовник – Уніят Андрій Володимирович – власник товариства з обмеженою відповідальністю «Укрполь-2005» (с. Метенів, Зборівський район, Тернопільська область).

МИ – ЗА КОМПЛЕКСНИЙ РОЗВИТОК

Андрію Володимировичу, розкажіть про початок птахівничої справи на теренах Зборівщини.

– Будь-яка історія розпочинається з ідеї. Ось так відбулося і в моєму житті. Як бізнесмен я завжди знаходжуся у пошуку раціональних рішень щодо розвитку своєї справи. Раніше до сільського господарства я не мав відношення, але мої партнери порадили спробувати свої сили у птахівництві – вирощуванні м’яса птиці. Почав із купівлі підприємства та його переорієнтації. Ось так на теренах села Метенів з’явилось господарство з вирощування бройлера.

Це звучить дуже просто, але мабуть на практиці було доволі складно?

– Так, безумовно. Я не авантюрист і оскільки не мав досвіду у цій галузі, то доручив цю справу надійній людині Миколі Романовичу Гарбичу – керівнику технологічного відділу ТзОВ «Укрполь-2005». Поряд із значними капітальними інвестиціями ми спільно із командою вивчали протягом кількох місяців досвід європейських фермерів, зокрема Польщі та Словаччини. Лише тоді розпочали діяльність з одного пташника. Працювали за наступною схемою: придбали комбікорм, виростили птицю і продали її.

Сьогодні ваше підприємство за структурою нагадує більше агропромислове підприємство. Що змусило змінитися?

– Досвід перших років засвідчив, що вибір партнерів і технологій, врахування вартості ресурсів, масштаби виробництва мають в комплексі значний вплив на фінансовий результат. Так, при стабільній ціні на м’ясо птиці вартість ресурсів та кормів почала значно підвищуватися. Тому з метою забезпечення розвитку підприємства нами було прийнято рішення самостійно вирощувати зерно й інші культури, а також розпочати будівництво комбікормового заводу. Паралельно ми запустили ще 2 додаткових пташника. Це дало змогу знизити собівартість кормів для птиці, контролювати якість як вирощування зерна, так і виробництва комбікорму, і як наслідок досягти стабільних прибутків.

З якими труднощами доводилося стикатися на початку?

– Як таких труднощів не було. Було велике бажання навчатися. Ми це і зробили з невеликою, але амбіційною командою. В організації справи, налагодженні технологічних аспектів нам допомогли польські колеги, в яких був великий досвід у цьому. Пізніше ми багато чого вдосконалили, і тепер окремі фермери їздять до нас переймати наш досвід. Це приємно.

Без кадрів та ефективного менеджменту цього, мабуть, не вдалося?

– Звичайно. На підприємстві сьогодні працює майже 30 людей. Кожен із них має свої чіткі функціональні обов’язки і повноваження приймати рішення. У нас на кожній стадії виробництва діє відповідний підрозділ (агрономічний, технологічний, технічний, фінансовий, логістичний та будівельний), де керівник із персоналом відповідає за результат. Координує роботу заступник і, звичайно, директор.

СПРАВИ ПОТОЧНІ …

Про поточну ситуацію на ринку м’яса курятини і перспективи розвитку підприємства розмовляли із заступником директора Дзюбою Олегом Володимировичем.

Олеже Володимировичу, чи велику увагу приділяєте якості продукції?

– Як зауважував Андрій Володимирович, ТзОВ «Укрполь-2005» намагається реалізувати надважливий принцип «від лану до столу». Тому ми власноруч сіємо культури, вирощуємо сировину, виробляємо корм та вирощуємо птицю. Усі технологічні етапи виробництва намагаємося підвести під вимоги системи якості ХАССП. На практиці це означає: відповідальне ставлення до землі, «хімізації» вирощування; використання якісних і безпечних матеріалів при будівництві і експлуатації пташників, умов утримання, годівлі і забою птиці; реалізації ефективної системи менеджменту. Це дасть можливість вийти на європейські ринки. Тому для нас якість – це питання №1 у цій справі.

Хто на сьогодні є споживачем вашої продукції?

– Безумовно, що це внутрішній покупець. Попит на продукцію нашого підприємства є і підтверджується це високою її якістю, адже ми не застосовуємо дешевих і сумнівного походження кормів. Ми реалізовуємо м’ясо птиці виключно оптовим та переробним підприємствам. Але сподіваємося на те, що досягнення високого рівня виробництва продукції дозволить задовольнити потреби європейського споживача. Над цим і працюємо. Це є нашою метою.

Чи відчуваєте стабільність у ціновій ситуації на курятину?

– Як і у всій сільськогосподарській галузі відчуваються сезонні коливання. Вони пов’язані із холодною порою року, адже окремі виробники припиняють посадку молодняку і виробництво через високу ціну на енергоносії для опалювання ферм. Ми ж перейшли на тверде паливо і забезпечуємо безперебійне виробництво цілий рік, за винятком короткого періоду для профілактичних заходів. Тому ціна зимою вища, а літом – дещо нижча. Але загалом зрівноважена ціна попиту і пропозиції нас задовольняє, що забезпечує достатній рівень рентабельності.

Яку роль держави вбачаєте у розвитку галузі птахівництва і сільського господарства загалом?

– З огляду на те, що відбувається із підтримкою аграрного сектору, хочеться, щоб держава прислухалась до сільськогосподарських товаровиробників, незалежно від рекомендацій ззовні. Вважаємо, що саме зараз необхідно запровадити політику протекціонізму вітчизняного аграрія, створити прозорі умови гри на ринку, спростити дозвільну систему регуляторного втручання в діяльність підприємств. Це стосується і ринку землі. Так, для прикладу, якщо визріють умови для впровадження, будуть економічні вигідні передумови, то ми готові взяти участь у цьому, щоб забезпечити стабільність свого розвитку.

За рахунок чого вдається інвестувати у розширення матеріально-технічної бази?

– Ви знаєте, як це не дивно буде звучати, але ми за весь період роботи не брали кредитів в банку. Плануємо свою діяльність так, щоб за рахунок акумулювання суми прибутку вирішувати власні інвестиційні питання. Може скластися враження, що це стримує розвиток, але ми переконані у протилежному. Краще мати фінансову свободу і планомірно реалізовувати нові проекти. Так і робимо.

А як складається співпраця із громадою села, в якому працюєте?

– Наші потужності знаходяться на території трьох населених пунктів – Метенів, Славна та Футори. Безумовно, що без підтримки та співпраці з цими громадами нічого б не вдалося. Щодо конкретики, то, в першу чергу, залучаємо людей із цих сіл. Коли виникає необхідність (при масовому відвантаженні птиці) залучаємо усіх бажаючих із навколишніх сіл. Також намагаємося виконувати певну соціальну роль. Так, на постійній основі забезпечуємо транспортом місцевих школярів, долучилися до відновлення водопроводу села Метенів, допомагаємо релігійній общині.

Звідки черпаєте нові знання, необхідні для розвитку підприємства?

– Наші спеціалісти відкриті для обміну досвідом і навчання. На підприємство ми часто запрошуємо фахівців з різних технологічних питань: від агрономів до технологів з вирощування птиці тощо. Періодично відвідуємо спеціалізовані конференції, виставки, семінари в Україні та закордоном (Польща, Словаччина, Угорщина). Завдяки цьому підвищуємо власний кваліфікаційний рівень та працівників.

ТЕХНОЛОГІЧНА ДИСЦИПЛІНА – ЗАПОРУКА УСПІХУ

На цьому наголошує і керівник технологічного відділу ТзОВ «Укрполь-2005» Гарбич Микола Романович.

Які технологічні рішення застосовуєте на виробництві?

– Слід зауважити, що технологію вирощування бройлерів запозичили у європейських сусідів. Це стосується як облаштування самих приміщень, так і утримання та годівлі. Виробничий процес повністю автоматизований: від освітлення, вентиляції до подачі кормів та води. Також застосовуємо виключно якісні розхідні матеріали кращих виробників світу. Серед компаній представлені такі країни як Бельгія, Нідерланди, Польща, Італія, Німеччина. А от молодняк птиці беремо з вітчизняних інкубаторів та української селекції.

Чи маєте технологічні особливості виробництва бройлера?

– У нас все налагоджено. Зараз працює на повну потужність 3 з 5 пташників. У кожному із них розміщується близько 40 тис. голів одночасної посадки. Середній період посадки становить 40-45 днів. За календарний рік технологія вирощування дозволяє досягнути максимум 6 посадок. Але ми переконалися, що оптимальним варіантом є 5 посадок. Це дозволяє організувати технологічну перерву у зимовий період, під час якої проводимо профілактичні, дезінфікуючі та інші заходи. Такі дії сприяють кращому стану здоров’я поголів’я протягом усього року. Таким чином, на даному етапі валове виробництво становить понад 600 тис. голів птиці.

Миколо Романовичу, розкажіть про перспективи розвитку.

– Перспектива найближчих 2 років – це введення в експлуатацію ще 2 пташників у с. Метенів та нового виробничого майданчику (4 пташники) у с. Футори. Після цього загальна площа приміщень складатиме майже 5 тис. кв.м., де можна буде одночасно розмістити до 300 тис. голів птиці. Також плануємо добудувати забійний цех та завершити організацію логістичного центру, який би обслуговував увесь ланцюг виробництва: від поля до прилавку. Сподіваємося, що нам усе вдасться зробити.

Спілкувався Андрій Сава

DSC05533 DSC05535 DSC05537 DSC05541