Продуктивні технології заготівлі сіна

442

Кузьменко В.Ф., канд. техн. наук,  ННЦ «ІМЕСГ»,

Холодюк О.В., Вінницький ДАУ, канд. техн. наук

Для виробників молока заготівля достатньої кількості якісного сіна є важливим питанням, а корм – життєво необхідним для телят та корів. Від нього залежить не лише продуктивність, а і репродуктивні функції та фізичний стан корів, молодняка.

Не зважаючи на щорічну повторюваність процесів заготівлі сіна і кваліфікацію спеціалістів заготовляти щорічно високоякісне сіно вдається не завжди. При всій повторюваності процесу він кожного року відмінний від попереднього, адже не можуть бути повтореними ті умови, в яких відбувається процес заготівлі: щорічно змінюються поля для вирощування, урожайність, термін збирання культури, тип, кількість та стан технічних засобів, погодні умови в період збирання і інші фактори. В зв’язку з цим змінюється і ефективність заготівлі сіна.

 В процесі заготівлі одночасно розв’язується декілька завдань, а саме:

 – заготівля необхідного об’єму корму;

 – своєчасне виконання операцій заготівлі;

 – зниження втрат при заготівлі та зберіганні;

 – покращення якості корму;

 – зменшення енерговитрат на збирання  корму.

Перелічені завдання є складовими мети процесу, виконання або невиконання їх чи навіть одного з них змінює ефективність реалізації процесу.

На якість сіна впливає значна кількість чинників, в тому числі і погодні умови. Знання чинників та характеру їх впливу на процеси дозволяє керувати процесами при заготівлі.

Зрозуміло, що краще сіно отримують із кращої за якістю сировини. Найбільш повноцінною сировиною є бобові трави, серед яких найбільшого поширення набули люцерна, конюшина. Однак заготовляти сіно з чистих посівів цих трав недоцільно, адже при роботі з ними значна частина листової фракції втрачається механічно. Більш прийнятним варіантом є заготівля сіна із бобово-злакових мішанок. Доцільно також перший укіс спрямувати на заготівлю сінажу, а з другого укосу, менш урожайного, заготовляти сіно.

Основною операцією при заготівлі сіна є скошування. До самого скошування та до косарок існує ряд вимог, виконання яких забезпечує отримання якісного сіна.

Термін початку робіт. Роботи по скошуванню розпочинаються у відповідні фази розвитку трав. Для бобових це бутонізація – початок цвітіння, для злакових – початок колосіння. На цей момент трави мають максимальну поживність, яка на цьому рівні тримається 2-4 доби. За наступні чотири доби втрачається в бобових третина протеїну, в злакових – 12% енергетичної поживності. Таким чином, роботи по заготівлі мають розпочинатися у ранні фази розвитку трав та тривати протягом не більше чотирьох діб.

Висота скошування. Оптимальна висота скошування для трав 5-8 см. Основні вимоги при скошуванні: не забруднити скошений травостій та не пошкодити дернину в багаторічних травах. При вологому ґрунті висоту скошування слід збільшувати, адже можливе висмикування стеблостою і потрапляння таким чином бруду в корм. Висмикування та пошкодження дернини приводить до зниженню врожаю на наступному укосі. Однорічні трави на обробленому полі найбільш схильні до забруднення.

Іншою вимогою до зрізу є його чистота, відсутність розмочалювання кінчиків стебел. Цей показник забезпечується гостротою лез ножів.

Вимогам продуктивного скошування відповідають ротаційні косарки відомих фірм-виробників кормозбиральної техніки Claas, Kuhn, Krone, Pöttinger, SIP та інших. Всі вони завдяки високій швидкості ножів (близько 80 м/с) надійно скошують різні культури на швидкості не менше 15 км/год. Ножі встановлюються на опуклих по центру еліптичних дисках розміром 390…420-200…300 мм з міжцентровою відстанню по осям дисків 370…420 мм. Диски встановлюються на приводних балках, всередині яких розташовані зубчаті колеса та шестерні. По суті, балка є редуктором, закрита внутрішня порожнина якої частково заповнена мастилом. Більшість конструкцій балок розбірні в горизонтальній площині. Однак останні конструкції передбачають зварні варіанти з торцевими кришками (Krone). Розробники машин створюють конструкції, що забезпечують надійне, чисте скошування. Так, приводні балки косарок Claas Disco уніфіковані і завдяки ефекту «тунелю», що виникає при русі косарки між поглибленнями на нижній опорній поверхні балки, увесь бруд відводиться туди і таким чином зрізані стебла не забруднюються. Ножі поблизу балки утворюють значну зону перекриття, що сприяє надійному скошуванню. Цьому ж сприяє і встановлена в цьому місці змінна пластина. Якщо раніше використовувалися плоскі прямокутні ножі з загостреними по бокам кінцями, то у сучасних зразків при тих же розмірах ножа 48×120 мм задня в напрямку руху піднята над передньою на 5 – 6 мм, що сприяє транспортуванню маси і дозволяє уникнути повторного скошування.

Зберегти дернину дозволяє під’єднання бруса через важіль та система гідровиважування. Це дозволяє подовжити строк служби захисних поверхонь, знизити на 20% витрату палива (не менше 1 л/га), зменшити вміст забруднень у кормі на 17%. Ступінь виважування бруса можливо регулювати з кабіни трактора, що важливо при обкошуванні ділянок.

Пристрої для кондиціювання маси. Відразу після скошування трав розпочинається їх висушування. Життедіяльність рослин не припиняється і в цей період за рахунок процесу обміну речовин втрати поживних речовин в сировині незначні. По мірі висушування рослин виникає голоднй обмін речовин, що характеризується перевагою розпаду органічних речовин над їх синтезом. При швидкому пров’ялюванні трави втрати відносно невеликі і не перевищують 5% сухої речовини. За довготривалого голодного обміну втрати досягають значно більших розмірів.

Зупинити голодний обмін у скошених рослинах можуть лише незворотні процеси, що завершуються відмиранням клітин в результаті водного дефіциту (автолізу). Максимальні втрати сухої речовини під дією ферментів в період автолізу спостерігаються при вологості трави рівній 60…35%. З метою мінімізації втрат, важливо максимально швидко довести вологість скошеної трави до рівня менше 35%.

Нерівномірністю сушіння складових частин рослин, особливо бобових призводить до механічних втрат. При вологості листя 15-20% вологість стебел коливається в межах 35 – 59%. Механічні втрати проявляються в результаті виконання операцій з трав′яною масою, що спрямовані на прискорення сушіння та підвищення її рівномірності: ворушіння, згрібання покосів, обертання, копнування та підбирання валків прив’яленої трави або сіна. Основну частину механічних втрат складають найбільш цінні частини рослин: листя, суцвіття та інші дрібні вегетативні частини, які легко оббиваються і безповоротно втрачаються.

Таким чином, погодні умови, трави урожайністю понад 250 ц/га, нерівномірність сушіння верхніх та нижніх шарів скошених трав, потреба в мінімізації часу висушування скошених трав та створенні потужних валків для продуктивної роботи засобів для підбирання валків призводять до необхідності створення умов для прискореного сушіння маси. Окрім використання ворушилок та граблів, за допомогою яких виконуються операції ворушіння трав у покосах, згрібання покосів у валки, обертання валків виконується операція по кондиціюванні маси.

Завдяки кондиціонерам маси, які бувають вальцеві та бильні, руйнується захисний шар на поверхні рослин, який захищає їх від висихання. Одночасно з руйнуванням воскового покриття робляться надломи, тріщини на стеблах. Для обробки бобових трав рекомендується використовувати гумовані вальці, що обертаються з однаковою швидкістю з гвинтоподібними виступами та впадинами, причому виступи одного вальця заходять у впадини іншого, На відміну від бильних кондиціонерів такий робочий орган не оббиває листя люцерни, уникаючи втрат найбільш цінної складової корму. Бильні кондиціонери більш активно обробляють масу протягуючи її по рифленій поверхні, що розташовується над ротором. При цьому обриваються листя, суцвіття та частини стебел.

Виробники Claas, Kuhn, Krone, Pöttinger випускають косарки з обома типами кондиціонерів, окремі моделі причіпних косарок пропонуються споживачу зі зйомники кондиціонерами обох типів. Використання кондиціонерів на косарках прискорює висушування стебел та забезпечує більш рівномірне сушіння маси.

Продуктивність скошування. Продуктивність скошування визначається площею, що скошується, та лімітом часу на виконання цієї операції (зазвичай 2 – 3 доби). У відповідності до цього підбирають косарки необхідної продуктивності, їх кількість та встановлюють добовий режим їх роботи (1-2 зміни). Фонд добового робочого часу, окрім світлого проміжку доби, обмежується часом випадання та зникнення роси, адже зрошену масу косити недоцільно.

Для мінімізації простоїв при аваріях через заклинювання сторонніми предметами дисків фірми Claas, Krone пропонують запобіжні пристрої, які, руйнуючись, залишають в роботоздатному стані диск та ножі. Заміна зруйнованих деталей на нові потребує до 20 хв.

Технологічні резерви є важливими в збільшенні добового виробітку, однак не менш впливовим чинником є ширина захвату косарки. Пропонуються начіпні ротаційні косарки шириною захвата від 2,0 до 3,2 м. Збільшення ширини захвату приводить до погіршення стійкості скошувальних агрегатів та значній асиметричності опору руху, тому в начіпному варіанті ширина захвату не перевищує більше 2,4-2,6 м. Ширина захвату 3.0-5,0 м характерна для причіпних косарок фірм Claas, Kuhn, Krone, Pöttinger, причому при ширині захвату понад 3,6 м в косарці використовується два бруса, встановлені в один ряд – Alterna (Kuhn), EasyCut 6210 CV (Krone). Це вирішує питання стійкості широкозахватної косарки обладнаної кондиціонером. Іншим варіантом збільшення ширини захвату є використання фронтальних косарок. Для цього потрібні трактори з передньою навіскою та ВВП або реверсивні трактори. А використовуючи комбінацію фронтальної та задньонавісної чи причіпної косарки, вдається отримати агрегат з робочою шириною захвата близько 5 м.

Такі фірми як Claas, Pöttinger пропонують споживачам комбінації косарок, що включають до свого складу фронтальну косарку та задньонавісну частину з ліво- та правосторонніми скошувальними брусами і агрегатуються з енергонасиченими тракторами. Для косарок серії Claas Disco сумарна ширина захвату складає 8,1 – 9,1 м. Косарка може агрегатуватися з комбайном Claas Jaguar, що на момент заготівлі сіна не використовується. Така косарка за добу може скошувати понад 100 га трав. Самохідна косарка фірми Claas, маючи 5 скошувальних брусів і загальну ширину захвата близько 15 м, взагалі вражає своїми можливостями.

Ворушіння та згрібання маси. Прискореному висушуванню сприяє ворушіння та вчасне згрібання маси у валки. Після скошування маси вже після перших 3-4 години сушіння виникає суттєва різниця між вологістю верхнього та нижнього шарів. Використовуючи ворушилки з невеликими роторами, завдяки значній ширині їх захвата вдається швидко обернути та перемішати масу, що сприяє рівномірності висушування.

Відомі зарубіжні фірми (Kuhn, Claas, Krone, Pöttinger тощо) виготовляють широкий типорозмір навісних і причіпних машин для ворушіння та згрібання у валки скошеної маси трави з шириною захвату в діапазоні: ворушилок – від 2,2 м (фірма SIP, Словенія) до 17,2 м (фірма Kuhn, Франція), валкоутворювачів – від 3 до 19 м.

Згрібання виконується після досягнення вологості маси 40-50 %. Особливо важливо не пересушити бобові трави, адже за зниженої вологості виникають втрати найбільш цінної листової фракції. Для їх зменшення згрібання бобових проводять у вранішні та вечірні години на понижених обертах двигуна, коли дещо підіймається вологість повітря. В разі необхідності бобові згрібають у нічний час. Окрім вимог до сушіння сіна, операція згрібання забезпечує продуктивну роботу засобів механізації на операціях підбирання. Граблі, що випускаються в Україні, мають ширину захвата 4,2-6,0 м. Такі граблі забезпечують вчасне виконання робіт на ділянках до 50-80 га формуючи лінійну потужність валка 3-4 кг/м. Бажана потужність валка більша в 2-3 рази. Тому перевагу слід віддавати ротаційним граблям з робочою шириною 12-18 м. Це обумовлено якісними показниками їх роботи, надійним виконанням технологічного процесу. Граблі кращих світових виробників мають модульну конструкцію, три-чотири ротори і формують за один прохід один або два валки. Такими є «Лайнери» фірми Claas, граблі інших відомих фірм.

Наприклад, граблі фірми Kuhn пропонуються з одним, двома (з центральним або боковим укладанням валка) і чотирма роторами. Граблі завдяки триколісним опорам під роторами якісно копіюють поверхню поля та майже не мають втрат при згрібанні. Конструкція та кількість граблин ротора забезпечує високу продуктивність і укладання розпушених валків. Двоступінчастий редуктор MASTERDRIVE гарантує безперебійну роботу навіть у найтяжчих умовах експлуатації. Привод роторів не потребує щоденного обслуговування. Більш продуктивну роботу забезпечують граблі з гідравлічним приводом роторів.