Агробізнес 4.0, або Як незабаром виглядатиме агросектор України – думка експерта

295

Публікуємо деякі думки Алекса Ліссітси, президента УКАБ, генерального директора «ІМК» щодо напрямів розвитку аграрного сектору економіки України.

В силу того, що Україна традиційно спирається на сильне аграрне або ж сільське минуле, не дивно, що більшість жителів нашої країни вважають себе експертами в цій галузі.

Про все це я зараз говорити не буду. Замість цього хочу окреслити основні тенденції розвитку світового агробізнесу та його наслідки для України.

Farming 4.0 або, як на мене, правильніше, Агробізнес 4.0 – так звучить нова тема для дискусії в світовому аграрному співтоваристві.

Агробізнес 4.0 має на увазі масове впровадження кіберфізичних систем у виробництво (промисловість 4.0), обслуговування всіх людських потреб, таких як праця і дозвілля. Експерти сходяться на думці, що оцифровування в сільському господарстві не зупинити, як і в будь-якому іншому сегменті економіки.

Ні для кого не секрет, що роботи на молочно-товарних фермах, які доять корів, дрони, розкидають трихограму на полях кукурудзи, або безпілотні трактора – це вже справжнє. Чого ж нам чекати і до чого варто готуватися?

Виробництво

Produce more with less – такий загальний девіз модернізації сільського господарства. Покращення в технологіях за рахунок якісного насіння, диверсифікованого внесення комплексних добрив, технічного переоснащення (українці вже два роки б’ють всі рекорди з купівлі сільгосптехніки) та інших нововведень.

Україна наростить виробництво зернових, в першу чергу, за рахунок збільшення врожайності кукурудзи. Навіть при збереженні нинішніх площ, близько 4 млн га, і врожайності 8-9 тонн аграрії в найближчому майбутньому вийдуть на валові показники 35-40 млн тонн на рік, що на третину перевищить нинішні цифри.

Зростання очікується і у виробництві олійних – за рахунок сої зокрема і бобових в цілому. Магічна цифра 100 млн тонн зернових і зернобобових вже не здається такою вже фантастичною. Два основні перешкоди для бурхливого зростання – дурні (корумповані чиновники) і дороги (включаючи залізні).

Технології

Комп’ютеризація торкнуться всіх напрямків діяльності аграріїв. Починаючи від перекладу всього бухгалтерського обліку в безпаперові форми і відмови від готівки і закінчуючи повною роботизації молочних ферм або ж безпілотним управлінням всім парком сільгосптехніки.

Основним викликом буде, звичайно ж, робота з величезним масивом даних. З огляду на останні кібератаки на український бізнес і безсилля держави в цьому відношенні, одним з центральних питань стане кібербезпека.

Люди

Кількість працюючих в сільському господарстві України за останні 15 років скоротилася в два рази. Проте, продуктивність праці в агросекторі вкрай низька. Так, в агрохолдингах на 1 тис га припадає 15-25 працюють, у фермерів – 10-15. Це, до речі, ще одна помилка українських політиків, які думають, що фермери забезпечать робочими місцями сільських жителів.

Кількість зайнятих в сільській місцевості в рослинництві вже через кілька років вийде на рівень США і Канади, тобто два працівника на 1 тис га. У тваринництві ситуація не буде сильно відрізнятися від рослинництва за рахунок повної роботизації основних виробничих процесів.

Роль держави

Основне питання для держави буде звучати так: що робити з величезною кількістю незатребуваної робочої сили? Це серйозне питання. Тому він і стоїть на одному з перших місць в передвиборчій програмі партії канцлера Німеччини Ангели Меркель для осінніх виборів до парламенту.

Естонія, країна, яка нещодавно стала головувати в ЄС, зробила ставку на подолання наслідків оцифрування. Як відреагує керівництво України, передбачити складно, вірніше, неможливо. Що воно буде робити для створення альтернативних робочих місць, теж неясно. А жаль.

www.ucab.ua