Цукровий буряк: від сівби до збирання. Леонід Центило: «Ми боремося за вирощування цукрового буряку в Україні»

265

Продовжуючи цикл публікацій про особливості вирощування гібридів цукрового буряку селекції Sesvanderhave, «АгроЕліта» 20 липня побувала з черговим візитом у агрофірмі «Колос», у с. Пустоварівка Сквирського району, що на Київщині. Нагадаємо, що зі 3800 га землі, що обробляють у господарстві,  під цукровий буряк цього року відвели 204 га. Тут вирощують такі гібриди, як: Пітон, Бакара, Предатор і Вапіті.

Цього разу ми поспілкувались із директором ТОВ «Агрофірма «Колос», відомим аграрієм, кандидатом сільськогосподарських наук Леонідом Центилом.

Леонід Васильович буряком займається все життя, починаючи ще від шкільних походів на прополювання і до свідомих експериментів над культурою з метою вирощування рекордних урожаїв. Ще в 90-х роках переконався в тому, що цукровий буряк має свій потенціал і на ньому можна досить суттєво заробити, якщо застосовувати відповідні технології. Вивчав досвід провідних країн, і запевняє, що готовий боротися за те, щоб в Україні цукровий буряк вирощували масштабно.

«Саме життя нас змушує вивчати досвід і застосовувати найкращі технології, – говорить керівник підприємства. – Сьогодні перед нами стоять дуже серйозні виклики, через те, що змінюється температурний режим, змінюється клімат. Але сьогодні у нас уже є доступ до серйозних ресурсів, і за темпами розвитку сільськогосподарського виробництва Україна вже посідає одне з перших місць. Сьогодні вже європейці приїжджають до нас вчитися».

– Зі старих технологій, з якими ви колись працювали, щось нині застосовуєте, чи змінилося все кардинально?

– Є такі класичні речі, без яких зовсім не можна обійтися, приміром, такий давній метод як глибоке рихлення площ у осінній чи зимовий період – це елемент накопичення вологи. Або, наприклад, зубова борона – вона й нині справляється з функцією закриття вологи, хоча вже є і новіші агрегати.

Є й нові елементи, які добре уживаються зі старими. Мова про бактеризацію ґрунту. Ми здатні на сьогодні у всякий спосіб розселяти корисну мікрофлору, яка дає можливість витісняти патогенні мікроорганізми, і ми забезпечуємо механізм поглинання мінеральної складової і перетворення її в доступну.

Чимало сучасних процесів мають своє коріння з давніх часів, приміром, використання сидеральних культур. Щоправда, змінюється підхід, і тепер ми вже розглядаємо  сидеральну культуру не тільки як елемент живлення, але і як джерело розселення корисної мікрофлори.  У нас, завдяки цьому, є можливість управління родючістю ґрунту. Поліпшивши мікробіологічні процеси в ґрунті, ми поліпшимо його фізико-хімічний стан, що дає можливість аграрію керувати ґрунтовою вологою. Це серйозні речі й вони не сьогоднішні, вони прийшли з 18-19 століття і можуть бути адаптовані для сучасних умов.

Колись Україна мала велику кількість великої рогатої худоби, а нині її кількість значно зменшилася, тож кількість органіки на кожен гектар суттєво скоротилася. Її потрібно чимось заміняти. Ми над цим активно працюємо й маємо результат. За результатами дослідження, зробленого незалежними експертами Інституту охорони ґрунтів, нашому господарству вдалося збільшити вміст гумусу в ґрунті на 0,4%. Це досить серйозний показник. Насправді пояснення просте – ми запустили механізм, який призводить до структуризації, до розкладання решток, і до накопичення корисних речовин.

Наприклад, ми застосовуємо компости, які відомі ще з 17-19 ст. Щоправда, дещо модернізували ці всі процеси, мову вже ведемо про органо-мінеральні компости. Ми розробили та запатентували технології органічно-дефекатних добрив, що дає можливість корегувати pH і управляти  процесом.

Без сучасних винаходів теж не обійтися, і ми маємо доступ до всіх сучасних світових зразків техніки і технологій. На сьогодні важливим є уміння раціонально управляти вологою, і тут у поміч стають сучасні культиватори для передпосівного обробітку ґрунту, які вирішують питання вирівнювання поверхні, подрібнення грудок, закриття капілярів. Також застосовуємо суперсучасні сівалки, де вже є змішана система – анкер, плюс дисковий сошник. Поліпшився електронний контроль за управлінням процесом і нормою висіву, що дається взнаки на якості висіву, густоті стояння тощо. Також тепер застосовуємо нові аплікатори, які дають змогу, приміром, інсектицидну гранулу розкласти в зоні рядка, і, завдяки цьому, точніше контролювати шкідників.

DSC_1260

– Із усіх численних напрямів вашого господарства, якому Ви приділяєте найбільше уваги?

– Науковий напрям для нас основний, за ним майбутнє. Це і впровадження нових розробок, і адаптація нашого виробництва під сучасні умови, і побудова зовсім іншого типу підприємства. Ми є виробничим полігоном багатьох наукових установ, зокрема Інституту сільськогосподарської мікробіології, Інституту захисту рослин Академії аграрних наук, базою Миронівського Інституту пшениці. Є тісна співпраця з низкою провідних науково-виробничих транснаціональних компаній, як-от: «Сингента», Adama. Ми шукаємо “своє місце під сонцем”, не лише сподіваємося на врожай, адже за сучасних умов треба створювати і свій продукт, що у валовому виробництві забезпечить надходження коштів і змогу утримувати людей.

А загалом, завдяки багатовекторності та диверсифікації ми можемо працювати з прибутками. От приміром, ми займаємося, зокрема й садівництвом, але цього року були заморозки. Очікуваний валовий збір яблук був на рівні 2,5 тисяч тонн. Нині за нашими підрахунками ми зберемо всього 100 тонн, оскільки вся зав’язь померзла. Якщо перевести це в гроші, то якби ми займалися тільки садами, то це були б страшні збитки.

– Розкажіть про поточний стан цукрових буряків у господарстві.

Заморозки 9-10 травня були не страшні для гібридів Sesvanderhave. Буряк виріс не пошкоджений, густота нормальна. Основний лімітуючий чинник цього року – немає вологи. Торік ділянки з тими ж гібридами від Sesvanderhave з нормальним забезпеченням вологою, з тією ж технологією, дали врожайність 1050 центнерів з га. І ми можемо говорити про забезпечення рентабельності у 200%.

Щодо цьогорічної урожайності поки нічого не можу сказати, бо все залежить від тих дощів, що, сподіваюся, ще пройдуть. Добре, що ми цього року не загустили посіви. Бо багато хто пішов на загущення, розраховуючи на те, що будуть дощі та компенсують ту кількість вологи в метровому шарі, але запланованого результату вони не отримають, бо нині лімітуючий фактор – це волога. У нас оптимальна густота – менше 90 тисяч, це дає можливість кореню наростати, не зневоднюватися, тож, я думаю, можна буде похвалитися валовим виробництвом цукру.

– Які вже висновки щодо вирощування цукрових буряків зробили цього сезону? Чи їх ще рано робити?

– Цей рік був екстремальним через зовсім нестандартні погодні умови, і ми не знаємо, які виклики ще попереду. Триває процес вирощування, настане осінь, зберемо врожай і побачимо. Сьогодні висновок один – до наступного сезону треба готуватися більш досконало, правильно робити вибір попередника, проводити чіткий аналіз системи захисту під попередні культури. Із такою низькою кількістю вологи, що спостерігаємо за останні роки, треба враховувати вірогідність розкладання шкідливих токсичних речовин. Тобто провести максимум агротехнічних операцій, направлених на позитивні моменти ґрунтоутворення. Ми цю землю взяли у наших предків, і маємо її передати нашим нащадкам у належному стані. А сучасні методи нам у цьому допомагають.

Дощу від квітня випало всього 75 мм

Олександр Паламарчук, головний агроном господарства, нещодавно повернувся з міжнародної конференції з вирощування цукрового буряку в Польщі, де на Днях поля вивчав найновіші технології. Утім, за його словами, нічого нового учасники з України там не побачили, оскільки й засоби захисту, і мінеральні добрива, які застосовують на польських полях, аналогічні тим, що в нас, хіба що ґрунти відрізняються. І зробили висновок, що в Україні аграрний бізнес йде на крок уперед. Хіба що в нас фінансова забезпеченість трохи менша, але ми працюємо за тими же технологіями. У Польщі ж аграрії забезпечені технікою на 120%, тому їм набагато легше.

DSC_1271

– Як зараз “поживають” цукрові буряки від Sesvanderhave?

– На сьогодні вони у хорошому стані, але все-таки відчувається дефіцит вологи, хоч тиждень тому випало 20 мм опадів. Мінеральними й органічними добривами забезпечені, але напевно врожай буде меншим, ніж очікували. Поки плануємо вийти на 600-700 центнерів з га. Сподівалися, звичайно, на вищий показник. Ще є на це надія – з неділі прогноз обіцяє дощі на цілий тиждень, то вони мають дещо виправити ситуацію з вологою.

– Чи спостерігається уже якась різниця між гібридами?

– На цьому етапі вже бачимо різницю. За формою коренеплоду, видно, як вони формуються – одні конусовидної форми, другі – кругловаті. Видно й за листям – у деяких є більша листова маса, а в деяких – менша.

– До збирання ще плануєте якісь обробки проводити?

– Плануємо за п’ять днів провести фунгіцидну обробку. Одну ми вже провели 10 днів тому, оскільки спостерігали ураження церкоспорозом. Внесли «Абакус» по 1,25 л/га. І на цьому все – хай собі росте. Дехто пропонує мікроелементи вносити для збільшення вмісту цукру, але оскільки цукровий завод все одно порахує по середньому показнику, то сенсу в цьому ми не бачимо. Збиратимемо буряки десь наприкінці вересня. У нас поки немає власного комбайна, але цього року хочемо придбати, оскільки збираємося наступного року збільшити площу під цукровий буряк до 500 га.

Ольга Соломка