Серед фермерів все більшою популярністю користуються біостимулятори

117

Якщо ще кілька років тому про використання біостимуляторів ніхто не чув, то зараз цей ринок стрімко розвивається, щорічно зростаючи на 12-15%. Доведено, що застосування біостимуляторів сприяє росту кореневої системи, підвищує імунітет у рослин, що у свою чергу дозволяє їм краще витримувати несприятливі умови середовища і чинити опір хворобам.

Як повідомляє superagronom.com з посиланням на grainews.ca, більшість рослин дають урожай приблизно на 10-15% від свого потенціалу. Основною причиною таких явищ є стреси. За словами вчених, біостимулятор змінює фізіологію рослини таким чином, що вона стає стійкішою до абіотичних стресів, таких як дефіцит вологи, посуха, засоленість ґрунтів.

«Оскільки стреси впливають на продуктивність насіння (холодні ґрунти, брак світла або нестача вологи), врожайність продовжує знижуватися протягом певного часу, поки є стресові фактори. Застосовуючи біостимулятори, ми намагаємося розкрити максимальний потенціал врожайності насіння за рахунок зниження негативних наслідків стресів», — розповів Кіп Уоркман, менеджер з продажу біостимуляторів в канадському Саскачевані.

Деякі біостимулятори містять основні гормони росту рослин, а інші здатні прискорювати процеси фотосинтезу.

Загалом, існує багато категорій біостимуляторів, включаючи метаболіти і мікроби, ботанічні екстракти рослин, амінокислоти, білки та цитокініни.

Такі препарати можна використовувати як на насінні, так і безпосередньо на сходах, змішуючись з гербіцидами або фунгіцидами, аби досягти максимальної ефективності за один прохід техніки. І хоча біостимулятори не замінюють інші засоби захисту рослин, проте вони покращують їх роботу.

«Після застосування біостимуляторів ми бачили реальне збільшення швидкості проростання на прикладі посівів ячменю та пшениці. Ми виявили, що біостимулятор збільшує виробництво амілази (необхідної для проростання) в насінні і значно прискорює обмін крохмалем, що призводить до швидшого утворенню здорових паростків», — додає Балакрішнан Прітівірадж, доцент кафедри екологічних наук Університету Далхаузі (Канада).