Особливостi впливу комплексного добрива Нiтроамофоска-М на врожайнiсть та показники життєздатностi насiння сої

720

Панасюк Руслана Миколаївна,

кандидат сільськогосподарських наук,

Панасюк Олександр Васильович,

кандидат сільськогосподарських наук

Львівський національний аграрний університет

Система удобрення відіграє значний вплив на підвищення зернової продуктивності сої. З метою вивчення впливу комплексного добрива Нітроамофоска-М на особливості формування продуктивності сої в умовах Західного Лісостепу впродовж 2017 – 2018 рр. на дослідному полі кафедри технологій у рослинництві Львівського НАУ закладено польові дослідження.

Розмір облікової ділянки – 16 м². Спосіб сівби – вузькорядний (12,5 см). Норма висіву – 550 тис. насінин/га. Гербіциди – Харнес  (2,5 л/га, ґрунтовий), Базагран (2,5 л/га, страховий). Розміщення варіантів методом рендомізації. Повторність досліду триразова. Дослід закладали за такою схемою: 1 без добрив  (контроль); 2 фосфоритне борошно (5 ц/га); 3 Нітроамофоска-М (2 ц/га); 4 Нітроамофоска-М (3 ц/га); 5 Нітроамофоска-М (4 ц/га); 6 Нітроамофска-М (5 ц/га).

У дослідженнях використали сорт сої Ментор, занесений до Реєстру сортів рослин України 2013 року.

Сорт Ментор. Кількість днів сходи – цвітіння  – 47; кількість днів сходи – збирання – 129; висота рослини – 77 см; висота кріплення нижнього бобу – 13,3 см.  Маса 1000 насінин – 197 г; вміст протеїну ± 42,8%; олійність – 24%; енергія початкового розвитку – 8. Стійкість до вилягання – 9. Потенціал врожайності – 49 ц/га. Рекомендована густота посіву – 550 тис. насінин/гектар.

Нітроамофоска-М. Хімічний склад: N – 9,0%, Р2О5 – 18%, K2O – 22%, CaO – 20%, S – 1,2% та мікроелементи Nа2О – 0,5%, MgO – 0,5%, Fe – 0,1%, Zn – 97,8 мг/кг, Cu – 6,5 мг/кг, Mn – 310 мг/кг. Виготовлена на основі африканських фосфоритів, що вміщають Р2О5 різного ступеня засвоюваності (водорозчинна форма, форма засвоювана в мурашиній та лимонній кислотах). Ці фосфорити вміщають Cu, Zn, Mn, Mo, Ni , S, Fe та ін., а також через наявність у них карбонатів кальцію та магнію, і відповідно їх лужної реакції (рН 8,8), за їхнього застосування забезпечується меліоративний ефект − усувається потреба у вапнуванні ґрунту.

Також у дослідженнях використали гербіциди, регламентовані «Переліком пестицидів і агрохімікатів, дозволених до використання в Україні»:

Харнес, 90% к.е. (ацетохлор) – ґрунтовий гербіцид контактної дії. Застосовується для контролю однорічних злакових і дводольних бур’янів до посіву, одночасно з посівом або до появи сходів. Не діє на бур’яни, що вже проросли. Стійкість виявляють гірчиця польова, гірчак розлогий, куколиця біла, амброзія полинолиста. Захисна дія триває 6-8 тижнів. Розкладається впродовж одного вегетаційного періоду. Можна застосовувати у суміші з прометрином. За надмірного вологозабезпечення ґрунту фітотоксичний для рослин сої. Норма внесення – 1,53,0 л/га.

Базагран, 48% в.р. (бентазон) – контактний післясходовий гербіцид. Застосовується проти однорічних дводольних бур’янів (для кращого ефекту листки і стебла повинні добре змочуватись гербіцидом). Холодна погода понижує дію препарату. Обприскують посіви у фазі 23 листків сої за температури +20 С° (після застосування препарату не менше 6 годин не повинно бути дощу). Краще Базагран діє на ранніх фазах росту бур’янів. Норма внесення – 1,53,0 л/га.

Для визначення впливу комплексного добрива Нітроамофоска-М на врожайність сої дослід супроводжувався такими обліками та лабораторними дослідженнями:

– фенологічні спостереження за ростом і розвитком рослин сої проводили відповідно до «Методики Державного сортовипробування сільськогосподарських культур»;

–  снопові зразки відбирали за день до збирання із раніше зафіксованої для визначення густоти рослин ділянки площею 1 м2;

–  структурний аналіз проводили, аналізуючи 25 рослин, взятих із снопового зразка ;

– облік урожаю проводили методом поділянкового обмолоту з наступним очищенням зерна і перерахунком його на 14% вологість;

–  урожайність чистого зібраного зерна перераховували на стандартну вологість 14%.

Попередник – озима  пшениця. Оранку проводили в середині вересня плугом ПН-3-35 в агрегаті з трактором МТЗ-80 на глибину 28 см.

Навесні для закриття вологи проводили культивацію з боронуванням, використовуючи агрегати Т – 150К + 2КПС-4 + 8 БЗТС – 1,0. Для знищення бур’янів (фаза білої ниточки) застосовували культивацію з боронуванням повторно.

Передпосівний обробіток ґрунту здійснювали комбінатором ЛК-4 на глибину загортання насіння. Мінеральні добрива вносили під культивацію у нормах згідно із схемою досліду.

Сіяли з шириною міжрядь 12,5 см та густотою рослин 550 тис. насінин/га на глибину 3 см МТЗ-80 Клен 4,5.  Перед сівбою проводили інокуляцію бактеріальним добривом Оптімайс ( 2,8 л/т).

Для боротьби з бур’янами використовували гербіциди: Харнес  (до сходів) з розрахунку 2,5 л/га та Базагран (після сходів у фазі 2–3-х листків культури) – 2,5 л/га. Збирання урожаю проводили у фазі повної стиглості насіння. Десикації не застосовували.

Як свідчать результати  досліджень, внесення мінерального удобрення суттєво впливало на показники структури врожаю рослин сої, а саме збільшувалась кількість бобів та насінин, маса насіння з однієї рослини.

Одержані дані досліджень показали, що в умовах зони Західного Лісостепу урожайність сої сорту Ментор під впливом комплексного добрива Нітроамофоска-М суттєво змінювалася (табл. 1). Потрібно відмітити, що за роки досліджень врожайність у сорту Ментор на різних варіантах досліду коливалася в межах від 2,55 до 4,38 т/га. Найнижча врожайність спостерігалася на контролі (без добрив), де вона становила 2,55 т/га.

Максимальну врожайність у досліді одержали на варіанті Нітроамофоска-М (4 ц/га) – 4,38 т/га. Слід зауважити, що на цьому варіанті відмічено наявність бульбочок. На варіанті де вносили удобрення в нормі 5 ц/га – бульбочки були відсутні.

Таблиця 1

Урожайність сої сорту Ментор в залежності від удобрення, середнє за 2017 – 2018 рр.

табл_1
Варто відмітити позитивний вплив удобрення на швидкість проростання та інтенсивність початкового росту, про що свідчать дані наведені у таблиці 2. Як свідчать дані таблиці, найвищу лабораторну схожість мав варіант з удобренням 4 ц/га та 5 ц/га, найнижчу – варіант без удобрення. На інших варіантах удобрення названий показник був 98%.

Результати дослідження показали, що удобрення досить сильно впливає на інтенсивність початкового росту насіння в порівнянні з контролем (без удобрення) цей показник коливався в межах 63-83%, що у 1,5-2 рази вище ніж у контролю.

Таким чином, на підставі отриманих результатів можна зробити висновок, що в умовах Західного Лісостепу використання на посівах сої сорту Ментор комплексного мінерального добрива Нітроамофоска-М у нормі 4 ц/га сприяє одержанню максимальної врожайності зерна на рівні 4,38 т/га, а також позитивно впливає на показники життєвості та життєздатності насіння, а саме підвищується швидкість проростання, дружність проростання, інтенсивність початкового росту проростання насіння, та дещо збільшується лабораторна схожість.

Таблиця 2

Показники життєздатності насіння сої сорту Ментор у залежності від норм добрив, за 2017 р.

таблица2 тетра соя
DSC_9737 – копія