Догляд озимих у режимі non stop

222

Хоч за вікном все ще зима – проте, як влучно сказав поет: «Хліборобська світла доля агронома кличе в поле». Адже інтенсивні агротехнології не знають ані канікул, ані вихідних…

На прохання редакції давній приятель нашого журналу, заслужений працівник сільського господарства України, головний агроном ТзОВ «Агросетон» (Львівська обл.) Юрій Кулик люб’язно погодився поділитися з нашими читачами секретами догляду за посівами озимих. Господарство розпочало роботу в сільському господарстві три роки тому. Нині в обробітку – майже 5 тисяч гектарів. Вирощує озиму та яру пшеницю, озимий ріпак, соняшник, гречку, в перспективі – кукурудза.

– Пане Юрію, з чого ж розпочнемо розповідь про озимі?

Звісно ж, з посіву! Я вважаю, агроном має розпочинати озимий старт саме від нього, адже вчасний посів – це запорука майбутнього врожаю.

Цього сезону озимий ріпак ми почали сіяти в період від 5 до 30 серпня на площі 1300 га. І ця культура за вегетацією повноцінно увійшла в зимовий період. Згідно з технологічною картою, ми виконали всі завдання з догляду за озимим ріпаком – від обробки посівів ґрунтовим гербіцидом до внесення регуляторів росту. Хочу підкреслити, що унікальні минулорічні погодні умови сприяли посіву та розвитку рослин.

Після посіву озимого ріпаку наше господарство зробило невелику перерву на обслуговування парку сільськогосподарської техніки. І вже 6 вересня ми розпочали посів озимої пшениці. Засіяли 700 гектарів, і на сьогодні перші площі посівів проходять повноцінну вегетацію, деякі сорти виглядають навіть краще за свої можливості.

– Прошу Вас зупинитися на особливостях вибору насіння озимини.

– Процес вибору насіннєвого матеріалу розпочинається з аналізу минулорічних показників урожаю та вивчення новинок відомих брендів на ринку насіння, придатних для наших кліматичних умов.

Я завжди обираю насіння з власного досвіду вирощування (традиційні гібриди), крім того, вивчаю на різних агрономічних форумах новинки, здатні в майбутньому скласти їм альтернативу. Цього року я зупинився на озимому ріпаку від фірм-оригінаторів: «ДСВ-Україна» та її традиційно високоврожайному гібриді Марафон і «НПЦ-Лембке» з її гібридами Гару, Шерпа і Мерседес. З року в рік в наших умовах ця селекція показує на полі чудовий результат, тому принагідно хочу подякувати представникам цих компаній, які часто бувають на наших полях і слідкують за кожною фазою розвитку посівів.

Щодо озимої пшениці, ми прийняли рішення про висів матеріалу не нижче першої репродукції, адже найголовніше – це якісні показники зерна. Тому цього року ми обрали селекцію компаній «Заатбау-Україна» – сорт Паннонікус, «КВС-Україна» зі сортом Кубус і «Штрубе» – сорт Естівус. Вибрані сорти позитивно зарекомендували себе на наших ґрунтах, зокрема своєю стійкістю проти хвороб і чудовою перезимівлею. Звичайно, не забуваємо про сортооновлення на наступний рік, адже це майбутнє нашого насінництва та врожаїв.

– Як Ви вирішуєте питання вибору протруйника?

– Це дуже актуальне запитання. Адже кожен спеціаліст розуміє, що вся система захисту рослин починається з протруювання насіння. Традиційно ми придбаємо насіння озимого ріпаку, готове до посіву та вже оброблене інсектицидно-фунгіцидним препаратом, тому проблем на початкових фазах розвитку посівів зазвичай не виникає.

Щодо насіння озимої пшениці я вже кілька років працюю з препаратом компанії «Сингента» «Селест Топ» з нормою 1,8 л/га, та обов’язково для кращого старту сходів і входження у зимовий період  додаємо «Оракул насіння» від «Долини» з нормою 1 л/т – такий собі дует у баковій суміші.

Хочу зазначити, що зараз на ринку багато протруйників, але в умовах Західного регіону ми повинні дуже ретельно забезпечити старт для культур, тому що подальша система захисту залежить від того, чи дати навантаження під час обприскування посівів, чи здешевити затратну частину на культуру. Адже економіка господарства напряму залежить від роботи агронома.

– Наскільки для Вас важливо дотримуватися правильної сівозміни?

– Сівозміна свідчить про рівень культури землеробства в господарстві. Озимі культури відкривають новий сільськогосподарський рік, і тому, плануючи заздалегідь структуру посівів, я перше за все підбираю попередників. Під посів озимого ріпаку в нас традиційно йде озима та яра пшениця – площі, які були під паром минулого року. Під озиму пшеницю в нас попередниками є ріпак і соняшник. Оскільки посів відбувається конвеєром, залежно від попередника та географічного розташування поля, то ми намагаємося об’єднувати площі в один масив, це в майбутньому полегшує підживлення та обприскування посівів певних культур. В разі недосіву або змін в структурі озимих навесні перекриваю посіви другою культурою з урахуванням технології вирощування.

– Чи застосовуєте мінеральні добрива під посіви озимини?

– Звичайно, як же без них? Особливо фосфорно-калійні, адже ціни на них восени більш прийнятні. Мабуть, не скажу нічого особливого, але підхід до планування добрив залежить від їхньої вартості. Крім того, кожна культура вимагає окремого розрахунку добрив на запланований урожай.

Маючи всі показники аналізу ґрунту, ми перейшли на індивідуальні норми для культур та полів з різними ґрунтами. Звісно, для наших орних площ це клопітка робота, але іншого варіанту в нас зараз немає.

Найважливіше те, що сівбу з одночасним внесенням добрив ми проводимо сівалкою точного висіву Horsch Pronto – досвід показує, що таке рішення закладає високі показники на жнива.

Цього сезону ми працювали традиційно з діамофоскою 10-26-26 на посівах озимого ріпаку з нормами від 170 кг/га до 220 кг/га та з тукосумішшю 7-14-27 з нормою в межах 220 кг/га. Під посів озимої пшениці по озимому ріпаку вносили нітроамофоску 16-16-16 з нормою в межах 220 кг/га.

Позаминулого року  останні посіви озимого ріпаку з осені ми «підтягували» аміачною селітрою з нормою 100 кг/га, але на теперішньому посіві  утрималися від такого агротехнічного заходу.

– Чи потребує озимина певної системи захисту з осені?

– Звичайно – якщо ми прагнемо мати високий врожай та гарні показники якості продукції. Для посівів озимої пшениці з осені застосовуємо фунгіцидний захист препаратом «Таліус» з нормою  0,20 л/га та на полях, де попередником озимий ріпак, ми забираємо падалицю препаратом «Естерон» 0,5 л/га.

Більш досконалий захист озимого ріпаку забезпечують ґрунтові гербіциди «Султан» з нормою 2 л/га та «Каліф» (0,180 г/га) – вони демонструють високу ефективність за наявності вологи (дощів), які періодично випадали під час сівби. Залежно від попередника зернової групи вносимо препарат «Фюзілад Форте» з нормою 1,5 л/га в комплексі з «Карате Зеон» (0,200 г/га). Крім того, двічі під час сезону ми застосовували регулятори росту: перше внесення – препарат «Оріус» (0,5- 0,6 л/га) та друге внесення – «Сетар» (0,5 л/га) з додаванням «Оракул колофермин бору» (1 л/га). Такі заходи забезпечили нинішній позитивний стан культури на полі та наявність всіх умов для вдалої перезимівлі. На весну ми також запланували потужну технологію захисту посівів, адже озимий ріпак є в нас найбільш рентабельною культурою.

– На що порадите звернути увагу колегам-агрономам на посівах у цей зимовий період?

– За вікном зима, але я завжди періодично роблю контрольні об’їзди посівів озимини – особливо коли морозна погода чергується з відлигами. Зараз складається позитивна динаміка перезимівлі: після снігу та невеликих морозів (в межах середньорічних) і ріпак, і пшениця почуваються добре.

Протягом зими ведемо також моніторинг стану посівів на предмет наявності мишовидних гризунів – на щастя, вони відсутні на наших полях.

Обов’язковою умовою нашої роботи є відбір монолітів, який ми щороку проводимо тричі протягом зимівлі посівів (орієнтовно 25 січня, 15 лютого та 10 березня) для визначення стану рослин і ходу перезимівлі.

Хоча метеопрогнози на другу половину зими 2019 року  свідчать про посилення морозів, але якщо на полях буде відповідний сніговий покрив – культури в нормальному стані ввійдуть у весну.

– Яким Ви прогнозуєте свій майбутній врожай?

Ми дуже ретельно підходимо до вирощування озимого ріпаку. Адже ціна насіння цієї культури сьогодні сягає 13 000 грн за тонну  – зрозуміло, що інвестиції в цю культуру виправдовуються.

Якщо технології застосовувати на високому рівні – від термінів сівби до культури розташування посівів – тоді нам сама природа допомагає! Я завжди з оптимізмом дивлюсь на результати нашої роботи. Звичайно, зима може внести свої корективи, але я впевнений у тому, що, поєднавши агрономію з економікою, ми будемо з прибутком.

Хочу підкреслити, що зараз саме час для агрономів планувати наступні кроки із забезпечення високих показників урожаю, виходячи зі стану посівів після перезимівлі.

Запрошую на наші поля навесні – разом прослідкуємо шлях озимини до врожаю!

– Дякую, пане Юрію, обов’язково скористаємося запрошенням! Нехай же земля віддячить Вам за працю й неспокій рясними врожаями!

– Красно дякую! Бажаю всім своїм колегам, всім читачам журналу «АгроЕліта» врожайного року!

Інтерв’ю вів Сергій Пономарьов

Фото надав Юрій Кулик