Біологія, здоров’я та родючість ґрунтів – запорука успіху високої врожайності та якості продукції

255

Поки люди не знають закони природи,

вони сліпо підкоряються їм, а раз вони дізналися їх,

тоді сили природи підкоряються людям

Георгій Плеханов

Завжди актуальним для фермерів є пошук способів зменшення непрямих затрат з одночасним збереженням або збільшенням врожаю та якості його кінцевої продукції, чого досягнути непросто в сучасних умовах потенційної загрози агроекосистемі. Це зумовлено тим, що промислове використання хімічних добрив, хоч і допомогло здійснити «зелену революцію», проте їхнє застосування періодично викликає забруднення ґрунтових та поверхневих вод, тим самим створюючи загрозу токсичності, як для фермерів, так і для споживачів. Саме цій проблематиці була присвячена конференція, в якій взяли участь американські та українські науковці й агроексперти.

7 лютого у Львові відбулася міжнародна конференція «Врожай починається з ґрунту», яку організувала група компаній «Агро Експерт». Спікерами конференції були чотири американські та двоє українських агроексперти, учасниками – більше ста агровиробників з усіх регіонів України, які спробували з’ясувати основні проблемні питання агрономії й управління ґрунтами, на які варто звертати більше уваги.

Нагодуйте ґрунт, аби допомогти йому нагодувати врожай

Спеціаліст із родючості ґрунтів Ніл Кінсі, який є власником «Kinsey Agricultural Servises, Inc.», що спеціалізована на управлінні родючістю ґрунтів з 1973 року, презентував «Систему родючості ґрунтів Альбрехта». Доктор Вільям Альбрехт закликає: «Вивчайте природу, а не книжки про природу…», і додає: «Нагодуйте ґрунт, аби допомогти йому нагодувати врожай».

Програма управління ґрунтами Ніла Кінсі базована на системі збагачення ґрунту поживними речовинами для правильного використання  ґрунту та рослин, які на ньому ростуть, використовуючи хімію для коригування фізичної структури ґрунту, з метою збагачення його хімічного складу та з метою коректного забезпечення рослин поживними речовинами. Також система передбачає вплив на хімічний склад ґрунту та, як наслідок, зміну та корегування його фізичної структури. Таким чином, створюють сприятливі умови для розмноження та розвитку біологічної складової ґрунтів. Те, що Нілу Кінсі та компанії надсилають зразки ґрунтів для аналізу та рекомендацій з 75 країн (переважно США, Канади, Австралії, Нової Зеландії, Південної Африки, Великої Британії, Німеччини, Австрії, Франції та Мексики), говорить про результативність застосування ним сучасних методик та засобів в агрономії.

Сьогодні, в час науково-технічного прогресу, винаходів та інновацій не є складним заповнити одночасно всі недостачі ґрунту, проте це дуже дорого. Завдання вчених, фахівців і виробників рослинної продукції полягає в мінімізації затрат на вирощування сільськогосподарських культур, а отже й підвищення економічної ефективності галузі сільського господарства в цілому.  

Біологія та здоров’я ґрунтів, їхній хімічний склад більшою мірою залежить від підживлення біостимуляторами для ґрунтових організмів і рослин. Цінова політика добрив на сьогоднішньому ринку хоч і конкурентна, проте багато фермерів відмовляються від них через те, що більшість з них не тільки токсичні, а й дороговартісні. Тому, потрібна альтернатива цим добривам і досвід провідних країн з розвинутим і прогресивним аграрним сектором у вирішенні цих проблемних питань. Одне з таких рішень – представлений на конференції, натуральний, рідкий біостимулятор VitaZyme (Вітазим) – для ґрунтових організмів і рослин, що містить низку біологічних активаторів, які є побічними продуктами запатентованого процесу ферментації. В основу цих активних речовин входять ферменти та інші потужні стимулятори росту, такі як брасиностероїди, вітаміни групи В, триконтанол та інші.

Вітазим – чи не єдиний стимулятор росту, який відновлює імунітет рослини та родючість ґрунту, завдяки збільшенню кількості корисної мікрофлори. Перевага Вітазиму над продуктами на основі гуматів і амінокислот, це більш тривала дія після внесення (не 10-15 діб, а саме 60-80 діб на озимих і ранніх ярих та 90-100 діб на пізніх ярих культурах).

Вітазим збільшує продуктивність технологій вирощування сільськогосподарських культур на 10-20% та забезпечує додаткове надходження 30-60 кг/га біологічного азоту. Отже, застосування Вітазиму в технології вирощування озимої та ярої пшениці гарантує отримання зерна 3 – 1-го класу якості. Вітазим застосовують для обробки насіння в нормі 0,5-1 л/т та для обробки рослин нормою 0,5-1 л/га.

Використання Вітазиму у комплексній системі керування сільськогосподарським виробництвом допоможе фермеру подолати низку виробничих проблем. Це не популістське гасло, цей біостимулятор вже встиг зарекомендувати себе на аграрному ринку нашої країни, як доступний та ефективний натуральний препарат. Про що свідчать відгуки в тому числі і присутніх на конференції керівників, власників, директорів, фахівців і агрономів провідних аграрних фермерських господарств України, серед яких Черкаська дослідна станція біоресурсів, приватне сільськогосподарське підприємство «Альфа-Агро» (Херсонська обл.), ТОВ «Злагода» (Кіровоградська обл.), ФГ «Форвард» (Луганська обл.), СТОВ «Богданівське» (Черкаська обл.), ЗАТ «НВТ Урожай» підрозділ НХП, компанія «Кернел», СФГ «Золота осінь» (Одеська обл.) й інші.

Потреба рослини у макро- та мікроелементах

«Годуйте свій ґрунт, бо це єдиний шлунок рослини», так звучить афоризм відомого вченого світового масштабу професора Альбрехта. Ці слова про ґрунт мають в собі, так би мовити, вагоме підґрунтя. Щоб знати, які поживні речовини вносити, в якій кількості, а також періодичність і методи їх застосування, важливо знати потреби рослини в конкретних, локальних, зональних умовах агроекосистеми. Наприклад, забезпечення фосфатами для вирощування пшениці найважливішим є в перші 40 днів. Поява жовтизни на листі свідчить про недостачу сірки (S), після внесення S, проблеми з фітофторою зникають. Скручені листя кукурудзи говорять про нестачу цинку (Zn). Кальцій (Ca) забезпечує пористість ґрунту, магній (Mg) – навпаки, зменшує пористість. Вміст цих двох елементів свідчить про те, наскільки комфортно розвиваються мікроорганізми в ґрунті.

Не секрет, що піщаному ґрунту необхідно більше поживних речовин, наприклад Mg потрібно щонайменше вдвічі більше, адже цей хімічний елемент утримує навколо себе воду, а відтак і зменшується пористість ґрунту. Як зазначає Ніл Кінсі, ідеальною пропорцією для піщаних ґрунтів є 60% Са і 20% Mg.

Професор Альбрехт звертає увагу, що важливо розуміти, чи визначаємо вміст фосфору (Р), розчиненого у воді, чи в загальній масі. Більшість фермерів визначають розчинений фосфор.

Відомо, що ґрунтів з достатнім вмістом міді (Cu) дуже мало в світі, тому потрібно контролювати внесення азоту (N), бо за його надлишку знижується вміст міді.

Серед усіх макро- та мікроелементів, найвагомішими компонентами ґрунту є вуглець (С) і азот (N). Основна мета сільського господарства – накопичення сонячної енергії, перетворення сонячної енергії у вуглець через фотосинтез. Сполуки вуглецю у ґрунті  це переважно органічні речовини  рештки організмів, продукти їхнього метаболізму та СО2, що виділяється під час дихання організмів і розкладання органічних речовин в аеробних умовах. Оксид карбону (IV) рослини поглинають листям і кореневою системою для синтезу органічних сполук.

Попадаючи в клітину зеленого листя, оксид карбону (IV) приєднується до акцептора (вуглевод рибулезодифосфат), з яким продовжує подальший рух і перетворення. Завдяки ферменту альдолази, утворюється простий цукор  глюкоза, а з нього  цукроза та крохмаль. Частина синтезованої речовини в цьому процесі переходить знову в акцептор  так утворюється саморегульований циклічний процес. Далі з участю інших ферментів цукри перетворюються у білки, жири та інші органічні речовини, потрібні для життя рослини.

Мікробіологія ґрунту

Вважаємо, що ідеальна кислотність (рН) становить на рівні 6,5, але не завжди хороший показник рН говорить про те, що ваш ґрунт збалансований.

Професор ґрунтової мікробіології Роберт Дж. Кремер з університету штату Міссурі зазначає, що для повноцінності ґрунту необхідно, щоб у ньому були бактерії, актиноміцети, мікоризні та інші грибки, земляні черв’яки, морські водорості та бактеріофаги (віруси). Адже, різноманітність мікроорганізмів необхідна ґрунту для його поживної здатності, формування мікрофлори. Професор Кремер також каже, що визначення біологічних показників ґрунту на полі не має чітких стандартів. У профільному міністерстві вони одні, у екологів – інші, проте кожен фермер може вибирати методи і норми самостійно.

Важливим фактором в агрономії є також вологозбереження й ущільнення ґрунту. Вода заповнює пори та в такий спосіб ущільнює ґрунт, і він менше пошкоджується технікою. Завданням аграріїв є заповнити пори ґрунту, щоб затримати воду  на довше.

Дослідження доктора Роберта Кремера сфокусовано на впливі пестицидів на навколишнє середовище та його трансформацію; взаємодію між мікробами-пестицидами та рослиною; оцінку рівня здоров’я ґрунту у сільськогосподарських системах та на пасовищах; вплив ГМО культур на екологію та біологію ґрунтів. Фаховість і професіоналізм професора не викликає сумніву. За його плечима 32-річний стаж мікробіолога Служби Аграрних Досліджень Міністерства Аграрних Справ (USDA), він є автором і співавтором 150 наукових статей, 17 книжкових глав тощо. До того ж, того він – сертифікований експерт із ґрунтів та член Американської Асоціації Агрономії і Американської Спільноти Науки Бур’янів.

Роберт Кремер присвятив низку досліджень порівняно новому, натуральному біостимулятору для ґрунтових організмів і рослин VitaZyme і, перевіривши на практиці, зробив висновок, що використання Вітазиму має кращий вплив на рослини, тобто підвищує популяцію корисної мікрофлори в ризосфері, проти аналогів. Головна його перевага у покращеному фотосинтезі, сприянні вивільненню вуглецю (С), а це, як уже було зазначено, головна мета аграріїв.

Ще одна вагома перевага над іншими біостимуляторами, це те, що Вітазим можна застосовувати за температури навколишнього середовища 0–5 ˚С, натомість інші – за t 8–10 ˚C.

Альтернативні лабораторному технології аналізу

На конференції було представлено ще одну, сучасну інновацію – PXRF. Розшифровується ця абревіатура як Portable X-Ray Fluorescence (Портативна рентгенівська флуоресценція). Це сучасний портативний прилад, робота якого заснована на X-Ray, тобто рентгенівському випромінюванні, на флуоресцентній спектрометрії, яка може тестувати як ґрунт, так і воду, і рослину. Цей прилад аналізує хімічний склад широкого діапазону зразків, зокрема твердих і рідких речовин, суспензій і сипучих порошків.

Рентгенофлуоресцентну спектрометрію (XRF) також застосовують для визначення товщини та складу шарів і покриттів. Можливий аналіз елементів від берилію (Be) до урану (U) в концентраціях від 100% до дуже низьких. Це надійний метод, який поєднує високу точність і достовірність результатів з простою і швидкою процедурою підготовки зразків. Рентгенофлуоресцентну спектрометрію можна легко автоматизувати для використання у високопродуктивних промислових системах; крім того, XRF дозволяє отримувати одночасно якісну і кількісну інформацію про зразок.

Ще одна відома технологія – VisNir, заснована на спектральному методі вимірювання, але тут задіяне вже інфрачервоне випромінювання. Створеним на основі цієї технології приладом визначають рівень вологості, карбон і органіку в ґрунті.

Багато науковців США вважають, що ці технології дуже точні. Їх також рекомендує Міністерство Аграрної Політики та Міністерство Ґрунтів. Американські агроексперти та вчені науково-дослідних установ і організацій вважають, що раціональне поєднання технологій PXRF та VisNir – це все, що потрібно виробнику для отримання вірогідних результатів. Разом з тим, випробування приладів і технологій продовжують, і рекомендації з поєднаного застосування цих технологій буде представлено після об’єктивного, всебічного аналізу отриманих результатів.

Зрозуміло, що знайдеться багато тих, хто скептично ставиться до інновацій, зокрема, і в аграрній сфері. Сумніватися можна в правдивості реклами, популяризації товарів і засобів, виробників і т. д., а сумніватися у досягненнях науки – не розумно. В свій час академік Ілля Мечников сказав: «Людина за допомогою науки в змозі виправити недосконалість своєї природи».

Ігор Новак