ФГ «Сяйво-Стрий»: «Ми не пасуємо перед труднощами, а рухаємося вперед, господарюємо…»

206

Праця аграрія є однією з найшановніших у світі, і в той же час однією з найважчих, тому що потребує не лише розумових здібностей, фізичних зусиль, значних капіталовкладень, а й удачі та везіння. Спрогнозувати кінцевий результат фермерської роботи дуже складно, бо він залежить від багатьох факторів – це і непередбачуваність погодних умов, і боротьба зі шкідниками, хворобами, бур’янами, і коливання цін на ринку та інше. Тому, щоб досягти успіху на сільськогосподарській ниві потрібно мати здоровий глузд, неабияку силу волі, чимало терпіння та наполегливості.

Саме такими якостями володіє головний агроном ФГ «Сяйво-Стрий», що розташоване у с. Лисятичі, Стрийського району Львівської області Василь Курій, який є нашим сьогоднішнім гостем номера.

Пан Василь родом зі Львівщини – з Буського району, після закінчення Львівського національного аграрного університету у 2009 році повернувся працювати на рідну землю. Спершу був агрономом у себе в районі, з 2011 року працює у ФГ «Сяйво Стрий».

Чому обрали саме агрономію?, – розпочинаю нашу розмову.

 Вважаю, що людина має займатися тим, що їй до вподоби. Я змалку любив поратися на землі, робота на ній завжди приносила задоволення. До того ж, професія агронома – перспективна та запотребована, адже сільське господарство – це галузь, що постійно розвивається і потребує кваліфікованих кадрів. Тому свій вибір я зробив ще у школі й жодного дня про це не пошкодував.

– Розкажіть про господарство «Сяйво-Стрий». Як усе починалося?

 Підприємство 2005 року заснував Василь Богданович Зубрицький – знана та шанована у наших краях людина. Стартували з 24 га землі, на той час вирощували лише зернові культури, згодом отримали статус насінницького господарства. Сьогодні ж земельний банк налічує приблизно 1600 га земель, що розміщені у Стрийському та Жидачівському районах. Напрям діяльності трохи змінився, хоча в посівах і далі переважають зернові культури: озима пшениця, озимий ячмінь, ярий ячмінь, проте вирощуємо також бобові, олійні культури, гречку, багато працюємо над урожайністю, технологією, ефективністю виробництва.

– Як ставитеся до сівозміни?

 Звичайно, дотримуватися правильної сівозміни дуже важливо, адже культури потрібно вирощувати з мінімальним пестицидним навантаженням. Проте, на жаль, ринок часто диктує свої умови стосовно того, яка культура має бути топовою. Тому ми дотримуємось сівозміни в тій мірі, наскільки це можливо. На сьогодні основною культурою для нас є озима пшениця – вона займає третину площ.

– А яка культура особисто Вам найбільше до душі?

 Для мене всі культури цікаві, у кожну з них вкладаю душу, проте, майбутнє бачу за соєю. Адже соя – не лише екологічна та малозатратна культура, а й одна з найбільш запотребованих сільгоспкультур сьогодні на світовому ринку.

– Які технології обробітку ґрунту використовуєте у господарстві? Дотримуєтесь перевірених методів чи експериментуєте?

 У нас переважають темно-сірі лісові ґрунти, в обробітку вони не важкі. Тож застосовуємо мінімальний обробіток: дискування у 2-3 сліди, після чого проводимо посів передпосівним комплексом Kuhn Espro з внесенням міндобрив. Чогось нового не практикуємо, оскільки така технологія є оптимальною для нашого регіону. Якщо ж говорити про інноваційні підходи, наприклад, «ноу-тілл», це, звичайно, цікаво, але ми навряд чи до неї готові, оскільки не маємо в цьому гострої потреби. На мою думку, ця технологія більше підходить для господарств, у яких сума опадів складає до 500-600 мм на рік – у Південній та Центральній Україні.

– Бачу, до інноваційних технологій ставитеся з обережністю… А як щодо технічних засобів?

 Що стосується технічної бази, то тут ми йдемо в ногу з часом. Техніка у нас сучасна, трактори та обприскувачі оснащені бортовими комп’ютерами, що регулюють норми внесення тих чи інших препаратів, адже попри те, що ми надаємо перевагу традиційному підходу до ведення сільського господарства, технологічний прогрес відмінити неможливо. Якщо не вкладати кошти у технічні засоби, то й на високі врожаї сподіватися не варто.

– Сонечко пригріває і в аграріїв починається «гаряча пора». Які роботи зараз ведете на полях?

 Робота кипить на повну. Вже завершили підживлення озимих культур, приступили до посіву ярого ячменю, в планах посів сої та гречки. Це пізні культури, то ж їх будемо висівати в другій декаді квітня – на початку травня.

– Можете зробити вже якісь прогнози врожайності на цей рік, чи наперед не загадуєте?

 Досвід показує, що, коли рання весна, то варто чекати гарного врожаю зернових. Погода на Західній Україні дозволила провести перше підживлення практично без втрат азоту, тож, думаю, що, якщо буде достатньо вологи, урожай цих культур буде на 20-30% вищий, ніж минулоріч.

– Куди збуваєте свою продукцію?

 Увесь вирощений урожай поки що збуваємо в Україні, переважно в межах Львівської області – співпрацюємо з елеваторами (пшениця 2-3 класу, озимий ячмінь) тваринницькими господарствами (пшениця 4-6 класу), переробними заводами (соя, ріпак, гречка). В майбутньому плануємо виходити на експорт.

– З якими труднощами найчастіше доводиться стикатися аграріям в цілому і вашому господарству зокрема?

 ФГ «Сяйво-Стрий» є середнім. Тож труднощі у нас такі, як і в інших аналогічних підприємств аграрного сектору: це відсутність цінової стабільності на ринку мінеральних добрив, бюрократичні проволочки, нестача фінансування, адже для ефективної роботи потрібно чимало коштів на закупівлю якісного насіння, міндобрив, засобів захисту рослин, техніки. Також гостро відчуваємо брак кваліфікованих працівників, бо багато людей виїхало закордон.

Загалом, про труднощі можна говорити довго, проте ми не звикли пасувати перед ними, за жодних обставин не опускаємо рук, а рухаємося вперед, господарюємо. Лише тоді можна сподіватися на гарний результат!

Анна Артим