Улюблене заняття, яке переросло у прибутковий бізнес

139

На південному заході міста Снятин Івано-Франківської області над лівим берегом річки Черемош розкинулося мальовниче село Драгасимів. Саме там розташовано невелике, проте успішне фермерське господарство «Візит-Покуття», яким керує Дмитро Грицюк.

Дмитро Онуфрійович – особистість багатогранна: талановитий бізнесмен, дбайливий господар, мудрий керівник.

Спілкування з ним одразу склалося привітно та невимушено, адже мій співрозмовник – не лише фанат своєї справи, а й дуже щира та позитивна людина.

«Народився я у селі Драгасимів, тут минуло моє дитинство, юнацькі роки. Змалку люблю рідну землю, тож про те, аби реалізовуватися деінде навіть не задумувався.

Пробував себе у різних галузях, а 6 років тому вирішив опанувати аграрну сферу. Спершу працював у одному з господарств краю, а 2016 року заснував власне підприємство – ФГ «Візит-Покуття».

Стартував зі 60 га, на сьогодні земельний банк налічує 250 га, і на цьому зупинятися не планую», – розповідає пан Дмитро.

– Чим займається Ваше господарство?

 Ми вирощуємо зернові, бобові та олійні культури. Перевагу надаємо озимій пшениці та озимому ячменю. Сіємо також ярі культури, ріпак, кукурудзу, соняшник, проте, «родзинкою» нашого підприємства є рибництво, а саме розведення та вирощування форелі

– Чому вирішили обрати цей напрям, адже він не надто популярний в Україні?

 Спершу все починалося швидше як хобі, адже сам я затятий рибалка та дуже люблю посидіти з вудкою на березі річки. Тож подумав, чому б улюблене заняття не перетворити на бізнес, який може приносити непоганий дохід. Форель вважають одним із елітних і досить недешевих сортів риби. Тим більше поруч є джерела, які ідеально підходять для форелівництва: ця рибка надає перевагу холодним водоймам з чистою проточною водою. Я проштудіював чимало літератури, інтернет-матеріалів, спілкувався з людьми, які вже мали досвід у цій справі, і взявся до роботи.

– Наскільки складним є форелівництво?

 Розводити форель – нелегко, адже ця робота вимагає цілодобового нагляду за водоймищами та інкубаторами, в яких риба проходить усі стадії розвитку – від ікринки до товарної риби. А це займає в середньому півтора року. Тож працювати доводиться з ранку до ночі без вихідних упродовж цілого року.

– Які технології використовуєте для розведення та вирощування?

 Технології вирощування риби новітні: використовуємо аерацію (насичення повітрям), систему зворотного водопостачання, уважно стежимо за температурою води, годуємо спеціальними кормами. Форель дуже вибаглива, тому, якщо щось прогавити, можна втратити своїх «вихованців».

– З Ваших слів зрозуміло, що цей бізнес досить затратний. Окупається?

 Окупність бізнесу не можна назвати швидкою. Проте, якщо приділяти форелівництву чимало часу та сил, то за результат можна бути спокійним. У рік ми в середньому отримуємо приблизно 25 тонн форелі, її ціна на ринку становить 150-200 гривень за кілограм. Збуваємо продукцію у заклади громадського харчування та у супермаркети, на форель останнім часом є чималий попит.

– Хто допомагає Вам у цій справі?

 Успіхом здебільшого я завдячую своїй команді – у мене працює 12 людей. Вони, як і я, віддані нашій спільній роботі та зацікавлені у хороших результатах. Я впевнений у своїх працівниках на сто відсотків і вдячний їм за працелюбність, чесність та порядність.

– Які подальші плани у господарства?

 За характером я оптиміст, тож вірю, що з Божою поміччю у нас все вийде, і рік ми завершимо з гарними врожаями. А щодо майбутніх планів, то насамперед будемо розширювати рибництво, будувати нові ставки, адже саме на цей напрям я покладаю великі надії.

Анна Артим