Лабораторія No-till. Польова практика

730

No-Till – це не панацея, а неминучість,

і хто зрозуміє це останнім, той перший у черзі на банкрутство!

Вадим Дробітько, спікер NTLAB19, володар нагороди “Ноутіллер року-2019”,

досвід роботи «по нулю» – більше 8 років

Конференцію «Лабораторія No-till. Польова практика» провели 30-31 травня 2019 р. у селі Майське Синельниківського району Дніпропетровської області. Це найбільша в Україні вже друга (першу проводили у лютому у Києві) конференція з технології No-till. Цього разу організатори зробили акцент на роботу у польових умовах. Всі спікери виступали на дослідних ділянках та в полях компанії «Агро-Союз» і фермерського господарства «Анастасія».

Організатори конференції – Михайло Драганчук, фермер і блогер, автор ютуб-каналу No-Tiller – найпопулярнішого блогу про технологію нульового обробітку, та Олена Дудкіна, директор ТОВ «Агро-Союз Проекти».

Спікери конференції – тільки найкращі експерти, практики, які впродовж двох днів ділилися з учасниками своїм досвідом. Серед них:

Едуард Романьков, директор ТОВ «Союз-Спецтехніка» із доповіддю: «Збільшення врожайності культур, завдяки збільшенню вологоємності ґрунтів. Система висіву – на що потрібно звертати увагу»;

Олена Дудкіна, тема доповіді «Покривні культури. Як підібрати суміші покривних культур для різних цілей»;

Михайло Драганчук, тема: «Широкорядні посіви пшениці. Як норми висіву насіння та внесення фосфорних добрив під час посіву впливають на врожай»;

Сергій Ізюмченко, керівник департаменту рослинництва ПрАТ «Агро-Союз», тема: «Управління живленням озимої пшениці»;

Микола Косолап, кандидат с.-г. наук, доцент кафедри землеробства та гербології НУБіП, тема: «Гербокритичний період кукурудзи та гербіциди»;

Вадим Дробітько, голова ФГ «Аркадія» (Миколаївська обл.), тема: «Особливості вирощування сої у засушливих умовах на богарі: строки, норми та способи посіву»;

Андрій Усов, керівник ФГ «Анастасія» (Дніпропетровська обл.), тема: «Бінарні посіви соняшнику з еспарцетом і люцерною. Суцільний посів просапних культур», та інші.

Ми ж подаємо вам враження одного з найактивніших учасників конференції – Олександра Миколайовича Дуди, канд. с.-г. наук, президента Асоціації виробників амаранту та амарантової продукції.

Нульовий

За технологіями вирощування сільськогосподарських культур без обороту пласта майбутнє (варіації можуть бути різними: нульовий обробіток, мінімальний, вертикальний тощо). Це вигідно та доцільно як з погляду економіки, так і екології (збереження родючості ґрунту та запобігання глобальному погіршенню водного балансу на планеті).

Зараз про нульовий.

Роботу конференції було організовано у такий спосіб, що нас (приблизно 300 учасників) поділено на вісім груп, які за чергою працювали зі 8 спікерами.

Почну відмотувати події з кінця…

Едуард Романьков, директор ТОВ «Союз-Спецтехніка» (який, до речі, за результатами опитування учасників переміг у номінації “найкращий спікер”) ознайомив нас з глибоким ґрунтовим розрізом і показав, як завдяки корінню рослин та кротовин змішуються материнська порода та верхній темний (багатий на гумус) родючий шар ґрунту.

На цьому полі майже 20 років не працювала ґрунтообробна техніка. Кілька викопаних лопатою фрагментів ґрунту мали чудову гранулометричну структуру. Підкреслю, що в кожному був черв’ячок. Поверхня поля була рясно вкрита пожнивними рештками минулорічної озимої пшениці. У переддень конференції температура повітря наближалася до 30 °С, ґрунту (на глибині 5 см) під пожнивними рештками – 26 °С, без пожнивних решток на тій же глибині – 40 °С.

Під пожнивними рештками вологи було достатньо і за температури 26 градусів ґрунтові мікроорганізми (які ще називають мікробіотою або просто біотою) почувалися дуже комфортно та брали активну участь у забезпеченні рослин поживними речовинами. За 40 градусів ґрунт активно втрачав вологу.

А далі був дуже повчальний експеримент. На цьому ж полі на відстані приблизно 50 см поставили 4 циліндри:

перший – на пожнивні рештки;

другий – на місце, де пожнивні рештки прибрали рукою;

третій – там, де лопатою змоделювали поверхневий обробіток на 10 см;

четвертий – на ділянку, де лопатою зробили оборот пласта та вирівняли поверхню.

У першому випадку ґрунт поглинув воду за 1 хв 50 с, вода пройшла на 15 см;

у другому – за 2 хв 30 с, промочило також глибоченько, але зверху ми спостерігали замулювання капілярів;

у третьому – ще довше (мабуть, 5 хв), викопуючи верхній шар пласту, він тріснув через насиченість вологою;

у четвертому – ще довше, і, розкопуючи, ми бачили грязюку, яка гарантовано утворить кірку.

Потім спостерігали, як працює стерньова сівалка з різними типами органів висіву та прикотування, розташованих на одній рамі. Такий пристрій назвали “демонстратором”. Кожен із фахівців No-till зміг зробити висновки щодо якості роботи органів.

Першого дня конференції Едуард Анатолійович під час круглого столу запитував аудиторію: “Яким ви бачите No-till через 5 років?”. Я озвучив варіант – органічним.

Коротко поясню, чому так думаю. Людство, зокрема й практики No-till в Україні, науковці, активісти пермакультури, клубів органічного землеробства тощо, накопичило колосальні знання щодо взаємодії рослин та мікроорганізмів. Завдяки сучасним засобам комунікації, вони стали доступними для широкого загалу.

Покривні культури

Якщо рухатися за хронологією подій конференції «Лабораторія No-till. Польова практика», то на черзі мав би бути Андрій Петрович Усов, керівник ФГ “Анастасія” Синельниківського району Дніпропетровської області. Та його досягнення базуються на тій інформації, яку нам презентувала Олена Дмитрівна Дудкіна, директор ТОВ “Агро-Союз Проекти”. Тому інформація спочатку про покривні культури.

Єдина жінка-спікер на конференції блискуче керувала переважно чоловічою аудиторією. Всі намагалися правильно відповідати на запитання, хутко пересувалися, носили лопату, копали, шукали кабачки в соняшнику (зізнаюсь, вперше почув про такий змішаний посів і його переваги) і слухали… Про таке:

– на корінцях вівса ми бачимо сформовані грудочки ґрунту, завдяки гломаліну;

– хрестоцвітні та гречка разом з біотою переводять фосфор та калій у легкодосяжні для рослин форми;

– хрестоцвітні полюбляють хробачки, але не любить мікориза;

– якщо на полі багато злакових бур’янів теплого періоду, на цьому полі найкраще ростиме злакова культура також теплого періоду;

– найкращий спосіб побороти коренепаросткові бур’яни – вирощувати культури, які ефективно протидіють ущільненню ґрунту (наприклад, тритикале, еспарцет або буркун);

– краще структурований ґрунт завжди кисліший… тощо.

Отже, підсумую – є купа доступних у відкритих джерелах знань про взаємодію рослин між собою та з біотою – застосовуйте їх на практиці.

Вже наприкінці конференції під час проведення круглого столу мені сподобалося запитання Олени Дмитрівни до учасників про те, чому випасання ВРХ позитивно впливає на збагачення ґрунту вуглецем. Корова захоплює язиком стебло чи листя, тягне на себе і у такий спосіб трохи підриває коріння. Це є сигналом для запуску рятівної системи рослини і вона починає інтенсивно нагнітати органічні поживні речовини в коріння.

Тепер поясню, чому акцентую на цьому вашу увагу.

  1. Основним завданням No-till та органічного землеробства є попередження формування, достигання та висівання на поле насіння бур’янів та покровних культур. І тут мені здається цікавим застосування цього “коров’ячого” принципу боротьби з бур’янами.
  2. Думаю, згодом людство прийде до раціонального використання земель сільськогосподарського призначення – враховуватимуть не тільки прибуток з гектара, але й збереження родючості ґрунту. У такій схемі не можна обійтися без тваринництва, а випас ВРХ, МРХ та птиці замінить промислові тваринницькі комплекси. Ми суттєво наблизимося до балансу в природі, про який на прикладі ФГ “Анастасія” розповім далі…

15 років без фунгіцидів та інсектицидів

Людині властиво накопичувати, систематизувати та аналізувати знання, але робити рішучі кроки лише тоді, коли щось бачиш на власні очі. Яскравий тому приклад – Андрій Петрович Усов, керівник фермерського господарства “Анастасія”, що у Синельниківському районі Дніпропетровської області. Йому довелося свого часу попрацювати на Синельниківській дослідній станції, побачити фундаментальність та систему наукових досліджень, а потім робити власні кроки у землеробстві. Агрономічний досвід дозволив постійно отримувати високі врожаї та достойно конкурувати з більш заможним холдингом “Агро-Союз”, що по сусідству. Багато років тому Андрій Усов збирав озимі зернові, які вирощував за традиційною технологією, і був засмучений, коли побачив на своєму полі величезні шпарини, через які «вилітали» рештки вологи. На сусідньому полі «Агро-Союзу» також працювала збиральна техніка і, відвідавши колег, він був вражений тим, що поле пухке та нерозтріскане.

Це був сигнал для роздумів і початок шляху до No-till.

Учасники конференції «Лабораторія No-till. Польова практика» подорожували автобусом полями з озимою пшеницею, льоном, соняшником, еспарцетом, люцерною, фацелією та ріпаком.

Родзинкою технології у ФГ “Анастасія” є те, що вже більше 15 років (!) усі без виключення сільськогосподарські культури вирощують без застосування фунгіцидів та інсектицидів, завдяки балансу ґрунтової біоти та ентомофауни, який існує в природі.

Це доведені наукою та практиками-аграріями факти, які Андрій Усов та його колектив навчилися успішно застосовувати на практиці. Та це не робиться “на раз-два”. Щоб досягнути такого балансу треба спланувати та чітко дотримуватися сівозміни, знати фізіологію розвитку шкідників і збудників хвороб.

Приведу для прикладу ріпак – нова культура в господарстві, перший рік. Виглядає так собі, бо багато квіток пошкодили шкідники, стручки не зав’язалися. Але я переконаний, що з часом йому буде знайдено правильне місце в сівозміні та корисні ентомофаги стануть на його захист.

Наступною особливістю господарства є суцільні посіви соняшника з підсівом еспарцету, або люцерни, або фацелії. Науково доведено, що для цього регіону та ґрунтів суцільні посіви соняшника є раціональні. У господарстві це «взяли на озброєння» і задоволені результатами. Багаторічні трави збагачують ґрунт азотом та органікою, запобігають його ущільненню і рік-два дають повноцінний врожай насіння.

У ФГ «Анастасія» є велика пасіка. Бджоли ефективно запилюють соняшник, фацелію та еспарцет. Люцерна чекає на диких опилювачів, яких вдосталь.

Ще одна «фішка» – висів покривних культур з комбайна (льон, гірчиця, гречка, люцерна, амарант, буркун тощо). Розкидали по полю і чекають опадів, після опадів отримують сходи, життя на полях вирує аж до зими.

І це ще не все – озимину, льон, еспарцет минулого року вже збирали новенькими харківськими очісуючими жниварками. Втрати на пшениці не перевищили 3%. Стерня залишається височезна, сприяє кращому снігозатриманню, не перешкоджає отриманню сходів покровних культур.

Ось чого можна навчитися у Андрія Петровича Усова. Недарма його визнано кращим серед спікерів у двох номінаціях – «За збереження ґрунту» та «Відкриття року».

Текст: Олександр Миколайович Дуда

Фото: ТОВ «Агро-Союз Проекти»