Як покращити врожайність у посушливих умовах і вберегти природу

91

Польова школа фермера у вересні пройшла на базі приватного сільськогосподарського підприємстві імені Фрунзе, що у Зачепилівському районі на Харківщині. Це був шостий тренінг із десяти в рамках проєкту Продовольчої та сільськогосподарської організації ООН (ФАО) «Інтегроване управління природними ресурсами деградованих ландшафтів лісостепової та степової зон України», за фінансування Глобального екологічного фонду.

Господарство імені Фрунзе вже впродовж 21 року застосовує ґрунтозберігаючий поверхневий обробіток, без використання плуга, зокрема і для заробки органічних добрив. За досягнутим рівнем урожайності культур господарство є одним із лідерів на Харківщині.

Однак перед господарством, як і перед іншими агровиробниками на цій території, стоїть серйозний виклик – посухи. Саме тому більше півсотні учасників побували на тренінгу, аби в теорії почути та на практиці побачити як потрібно обробляти землю в посушливих умовах.

Глобальне потепління, зниження родючості ґрунту вдвічі за останні 100 років, деградація земель, зменшення кількості людей, залучених до ведення сільського господарства, подорожчання ресурсів (техніка, паливо, добрива, засоби захисту рослин) – це все, на думку Миколи Косолапа, експерта ФАО та доцента кафедри землеробства та гербології НУБІП України, є серйозною загрозою для забезпечення людства продовольством у наступні десятиліття. Весь світ хоче, щоб сільське господарство було стабільним: підтримувало продовольчу безпеку, не шкодило екології та було фінансово вигідним для виробників. І саме ґрунтозберігаюче землеробство, переконує учасників Микола Косолап, є тією довгостроковою стратегією.

Воно передбачає три основні принципи. Перший – біорізноманітність, або сівозміна, причому одна з культур має бути бобова. Другий – земля постійно має бути під покривом культур: або під культурами, що вегетують, або під рештками рослин. І третій принцип – мінімальне втручання, або мінімальний обробіток ґрунту. Це основні принципи, аби земля не погіршувалась, а покращувалась, що, в свою чергу і покращить урожайність.

Ця система є довгостроковою стратегією, у результаті якої отримують переваги всі – і природа, і фермер. Ґрунтозберігаюче землеробство дає можливість підвищити ефективність виробництва зі зниженням витрат, мінімізувати ризики збитків, а також зберегти природу та підвищити родючість ґрунту.

«Обертання пласту – основний недолік оранки. Природа ніколи не орала. Оранка найбільше руйнує життя ґрунту та знищує його природний захист від водної і вітрової ерозії, – розповідає учасникам тренінгу Микола Косолап. – Від такого обробітку ґрунт ущільнюється, тому чим більше обробляємо ґрунт, тим більше треба це робити знову».

Продовжив теоретичну частину тренінгу Микола Шевченко, доктор сільськогосподарських наук, завідувач кафедри землеробства ім. О.М. Можейка Харківського НАУ ім. В. В. Докучаєва. На його думку, основними причинами зменшення родючості ґрунтів унаслідок інтенсивного суцільного обробітку ґрунту є прискорення процесу мінералізації, підсилення емісії вуглецю та розвиток ерозійних процесів.

Ще однією проблемою на посушливих землях є переущільнення ґрунтів та утворення «плужної підошви, зазначає Микола Шевченко. Причиною цього є використання важкої техніки та знарядь, вирощування культур інтенсивного типу. Це, у свою чергу, погіршує структурність ґрунтів та їхню родючість.

За прорахунками науковців, застосування безполицевого та нульового обробітків покращує водо- та вітростійкість структури ґрунтів на 3-7% та підвищує захисну ефективність поверхні ґрунту на 10-30%. «Але впровадження будь-якого мінімального обробітку ґрунту має передбачати періодичне розущільнення ґрунту глибоким або надглибоким розпушуванням, не рідше одного разу за 3-4 роки», – додає Микола Шевченко.

Під час практичної частини учасники побачили ефективність застосування різних систем обробітку ґрунту на господарстві, їхню агротехнічну та економічну ефективність, а також екологічну прийнятність. Також учасники оглянули поля після збирання ранніх ярих зернових культур (озима пшениця), поля після збирання пізніх ярих культур (кукурудза, соя, соняшник) та обговорили особливості вирощування, підготовки ґрунту під посів озимих культур, обробітку ґрунту після збирання соняшника.

Звичайно, застосування ґрунтозберігаючих технологій не дає негайного результату, – учасники тренінгів ФАО знають, що це довгострокова стратегія, яка покращує врожайність і захищає природні ресурси.

Наступний тренінг Школи фермера пройде у жовтні. Нагадуємо, що найактивніші учасники тренінгів ФАО отримають можливість взяти участь у міжнародній програмі MASHAV поза межами конкурсного відбору та пройти стажування у передових ізраїльських фермерів і науковців у сфері ґрунтозахисних технологій та раціонального природокористування.

Вікторія Михальчук