LFM-2019: світові тренди, обмін досвідом і налагодження зв’язків

254

18 вересня Міжнародна конференція «Ефективне управління агрокомпаніями» (Large Farm Management) вже вдесяте стала майданчиком, що об’єднує найбільших агровиробників, представників ресурсних компаній та інноваційних стартапів задля обміну думками та досвідом, презентації передових розробок і нетворкінгу в широкому колі професіоналів.

Цього року організатори – асоціація «Український клуб аграрного бізнесу» та агенція UCABevent – зібрали під Києвом, у інноваційному бізнес-парку Terminal Z, понад 500 представників топ-менеджменту та спеціалістів агробізнесу.

Своїм успішним досвідом та практичними порадами ділилися спікери з Австралії, США, Німеччини, Великої Британії та Хорватії.

Агропродовольчий ланцюг: еволюція потреб споживача

Річард Дж. Секстон, професор кафедри «Економіка сільського господарства» Каліфорнійського університету (США), розповів про сучасні тенденції у споживанні харчових продуктів і про те, як далі може розвиватися сільське господарство у світлі нинішніх потреб і модних тенденцій у харчуванні.

Перед сільським господарством стоїть завдання до 2050 року збільшити виробництво продуктів харчування на 60% і нагодувати 11,2 мільярда людей до 2100 року, а це на 3,6 млрд більше, аніж тепер. Попри це, у кожного регіону є свої особливості: повсюди змінюється клімат, у шкідників виробляється стійкість до обробок, зростання продуктивності сільського господарства уповільнюється.

За словами професора, також впливають на сільське господарство і сучасні парадигми харчування. Тепер все більше людей хочуть їсти натуральну органічну їжу, без ГМО, вирощену неподалік від їхнього місця проживання і таку, що не загрожує здоров’ю.

Фермерам вигідно вирощувати органічну продукцію, яка в середньому на 50% дорожча за звичайну, але розрив у врожаї між традиційним та органічним виробництвом становить у середньому 19-25%. Неоднозначно професор поставився і до вирощування продуктів без ГМО, оскільки досі немає доказів, що підтверджують ризики вживання ГМО-продукції, а між тим, згідно з дослідженнями, генна інженерія дає чистий прибуток для навколишнього середовища, завдяки збільшенню врожайності на 22% та зменшенню використання хімікатів на 37%, що дає збільшення на 68% прибутку господарств.

Нині споживач не стільки споживає, скільки обирає

Під час конференції окрему увагу приділили основному споживчому тренду – органічним продуктам, обговорили також і тему зміни культури споживання та нові виклики для агробізнесу. Щодо цього своїми авторитетними думками під час дискусії «Зміна культури споживання. Виклики для агробізнесу», модератором якої був Алекс Ліссітса, президент УКАБ і генеральний директор ІМК, поділилися Анастасія Білич, керівник маркетингової служби Агропромислової групи «Арніка», Петро Мельник, виконавчий директор Agricom Group, Андрій Вдовиченко, директор з виробництва продукції органічного рослинництва ПСП ім. Т. Г. Шевченка, «Аснова Холдинг», Андрій Полуектов, директор з маркетингу компанії «Данон Україна».

Зокрема, Андрій Полуектов наголосив на тому, що нині споживач – це той, хто обирає, і головне завдання виробника – потрапити у смаки споживача, старого і молодого, обізнаного та не дуже.

Виконавчий директор Agricom Group Петро Мельник також висловив свою думку щодо змін трендів харчування. Тепер споживач хоче не просто органічну їжу, а продукти для здорового харчування з певними характеристиками, як от: дієтичні продукти та дієтичні добавки, високопротеїнове харчування, продукти, збагачені мікроелементами та іншими корисними речовинами, безлактозні чи безглютенові продукти тощо. Споживач готовий експериментувати.

Автоматизація на 360˚

– У мене для вас погана новина: інколи машини можуть приймати кращі рішення, ніж люди, наприклад, щоб використовувати менше добрив і на цьому економити від 20 до 80% ресурсів, – спантеличив присутніх Тобіас Менне, керівник відділу Global Digital Farming, член виконавчої команди BASF Agricultural Solutions.

Фахівець розповів про агровиробництво майбутнього, про застосування штучного інтелекту в агробізнесі вже сьогодні та про те, як сучасні цифрові технології можуть кардинально змінити сільське господарство. Наприклад, мобільний додаток xarvio™ SCOUTING дозволяє сфотографувати проблемну рослину на смартфон і тут же визначити і захворювання, і бур’яни, і шкідника, і кількість азоту, який їй потрібен.

Інші програми, такі як xarvio™ FIELD MANAGER, використовують ще й супутникові дані, застосовують для аналізу стану посівів, визначення необхідної кількості підживлення, створення карт висіву. Це дозволяє економити на пальному понад 70%, знижує норми застосування добрив до 30%, середня економічна вигода становить +33 євро на га.

Під час діалогу «Найбільший проєкт цифровізації моніторингу в українському агрохолдингу» Уілл Уеллс, засновник і СЕО Hummingbird Technologies (Велика Британія), Георг фон Нолкен, генеральний директор Сontinental Farmers Group і Артем Бєлєнков, засновник SmartFarming, обговорили використання цифрових технологій моніторингу посівів у великих агрохолдингах, рішення з автоматизації агромоніторінгу, та виробничу, економічну доцільність використання таких рішень у реаліях українського агробізнесу.

Фактори, що впливають на результат у рослинництві – ґрунт, метеоумови, операції та стан посівів. Ця інформація потребує постійного моніторингу, збору та аналізу, а щоб інформація перетворилася на дані, її треба оцифровувати та структурувати.

Щоб зібрати інформацію про ґрунт, потрібно провести його агрохімічний аналіз, визначити його структуру та електропровідність, наявность ущільнень, створити матрицю рельєфу.

Для моніторингу погодних умов – поставити стаціонарну метеостанцію та мобільні метеостанції на техніку для збору інформації про температуру, вологість повітря та швидкість вітру. Також потрібно підключити датчики вологості та температури ґрунту та польові датчики для збору інформації щодо реальних опадів.

Для комплексного аналізу проведених операцій потрібно обладнати техніку системами моніторингу висіву, внесення добрив і ЗЗР, датчиками моніторингу глибини обробітку ґрунту та підключити все до бортових терміналів. В ідеалі, також варто збирати інформацію з CAN-шин і систем GPS-моніторингу.

Щоб забезпечити регулярне надходження даних щодо стану посівів, необхідно підключити систему супутникового моніторингу. Критично важливо використовувати дрони для визначення проблем у виконаних операціях, аналізу динаміки вегетації та направляти агрономів на проблемні точки. Регулярний скаутинг дозволяє збирати дані для визначення хвороб, шкідників, грибків та інших проблем. На комбайни потрібно поставити системи картування врожайності – без цього не побудуєш повноцінну аналітику!

Це великі інвестиції та величезний шматок роботи з впровадження змін, аналізу результатів виробництва задля пошуку шляхів підвищення його ефективності.

Як підвищити продуктивність у посушливих умовах?

Про свій досвід підвищення продуктивності в посушливих умовах Австралії розповів тамтешній фермер Бред Джонс, директор Bungulla Tech Pty Ltd. На 11 тис. гектарів вирощують озимі: пшеницю, ячмінь, овес, ріпак, горох, люпин. Уже 15 років фермер працює за технологією No-till. Перейшов на нульовий обробіток задля збереження вологи, оскільки останніми роками відчутно зменшилася кількість опадів: у середньому це 300 мм на рік, а цього року випало всього 190 мм.

Бред Джонс розповів про те, як, завдяки ефективному використанню ресурсів, максимізує прибутки та мінімізує витрати. Використовує в операційній діяльності різні масиви просторових карт, чимало часу приділяє аналізу даних, проглядає кожну ділянку, вносить в спеціальний  журнал усі проведені роботи та спостерігає – які технології спрацювали, які – ні. Використовує цілі масиви даних, які отримує після проведення глибокого та поверхневого дослідження ґрунту.

На фермі Bungulla Tech Pty Ltd. використовують метеодані з погодних станцій, які збирають показники температури, опадів, швидкості вітру, вологості тощо. Бред працює на ґрунтах різного типу, відповідно до цього диверсифікує підходи.

– Ми створюємо просторові карти, щоб правильно розподіляти наявні ресурси, розуміти, яка ділянка яку дає урожайність, і яку прибутковість, – розповідає австралійський фермер.

Такий підхід дає свої результати. Застосування системи диференційованого внесення добрив дозволяє мінімізувати витрати на підживлення ґрунтів, а також витрати на робочу силу та паливо. За підрахунками Бреда Джонса, тільки завдяки використанню показників однієї карти можна зекономити до 70 тис. доларів.

Для більшої ефективності Бред Джонс радить напрацювати  певну систему поліпшення ґрунту для окремих ділянок за допомогою аналізу ґрунтів і наборів даних, використовувати платформу, яка б змогла керувати всіма цими накопиченими даними, бажано в хмарній системі, та зменшувати  витрати, застосовуючи розумні технології.

Завершили найбільшу в Європі конференцію з управління аграрним бізнесом запеклою дискусією AGRI GENERATION BATTLE. X vs Z. Студенти аграрних вузів протистояли досвідченим CEO агрокомпаній – Алексу Ліссітсі (УКАБ, ІМК), Дмитру Скорнякову (HarvEast Holding) і Дмитру Огньову (ФГ «Меринос-Захід»). Говорили про те, як залучити молодь у село та мотивувати займатися агробізнесом. За підсумками голосування, гості заходу надали перевагу досвідченому поколінню Х.

Ольга Соломка