«Зорі Обмачева»: досвід першої співпраці зі «Сервіс-Агрозаходом»

83

Для невеликого села Обмачів, що притулилося до легендарного Батурина (між ними всього 6 км), сільськогосподарське товариство «Зорі Обмачева» – справді, мов доленосна зірка. Зі 119 постійних працівників господарства переважна більшість саме місцеві мешканці. Для села, де 1400 жителів – це дуже важливо, та й решта трудівників теж, вважай, тутешні – зі сусіднього Батурина.

Зрозуміло, всі вони зацікавлені, аби справи у «Зорі Обмачева» йшли якнайкраще. Підприємство забезпечує постійною роботою і зарплатнею, а як пайовики, люди отримують ще й зиск від землі. Нині це 12% від вартості землі. Цінують обмачівці й постійну допомогу, яку отримує село від господарства.

Олег Миколаєнко, директор господарства, після проведеного ранкового наряду, може приділити деякий час для розмови, оскільки вже за годину у нього важлива зустріч – осінні дні для аграрія є такими ж гарячими, як і весняні.

– Ми не лідери, але й «не пасемо задніх», – починає розповідь Олег Іванович. – Серед 26 аграрних підприємств Бахмацького району «Зорі Обмачева» «підпирають» першу десятку.

Олегу Миколаєнку 53 роки, з яких він понад 30 віддав роботі на землі. З 2011-го беззмінно керує господарством «Зорі Обмачева». В обробітку – 3200 га землі, з яких 2700 зайнято під рільництвом, решта – сінокоси. Це дуже важливо, адже мають ще й досить потужну ферму – 960 голів ВРХ молочного напряму. До речі, зі 119 постійних працівників 78 зайняті саме на фермі.

Нині основною культурою для господарства є кукурудза. Під кукурудзу в «Зорях Обмачева» відводять від 1200 до 1500 гектарів. Сіють також озиму пшеницю, ось нещодавно заклали півтисячі гектарів. Уже вісім років вирощують сою, а років чотири ще й доволі екзотичний коріандр.

– На початку свого шляху аграрія я та колеги навіть уявити не могли, що так буде. Тоді кукурудзу вирощували як зелену масу, на силос, а спеціалізувалися на картоплі, сіяли багато жита, льон, – ділиться Олег Миколаєнко. – Ми ж на півночі Чернігівщини, тут ніколи не було нестачі вологи. Тепер же для нас це питання загострилося наскільки, що реально думаємо про застосування поливу.

Минулого року кукурудзи зібрали 104 центнерів з га. Цьогоріч прогнозують трішки менше, вплинула посуха. Директор говорить, що у весняно-літній період дощу не було 62 дні. Перші краплини впали, коли почали косити пшеницю. Вона трішки підгоріла, тому врожайність, як порівняти з попереднім роком, впала – з 58 до 51 ц/га.

– Кукурудзу ми ще не зібрали, але передбачаю, що теж буде слабше за попередній рік, – каже Олег Іванович. – Однак, навіть візуально визначаю: новація, яку ми застосували цього року вперше,  спрацювала позитивно.

Рік тому поряд з нашим селом розпочала свою роботу Деснянська філія компанії «Сервіс-Агрозахід». Зрозуміло, не близькість стала визначальним фактором для співпраці. Ви ж знаєте,  селяни за природою своєю  обережні, поспішних рішень не приймають, справді користуються прислів’ям: «Сім раз відмір, а один раз відріж!». Ми придивлялися, вивчали пропозицію і зважилися. Сьогодні можу сказати, що це правильне рішення.

Допомогла Олегу Миколаєнку і поїздка до Польщі у 2017-му на завод із виробництва мінеральних добрив, які в Україні аграріям пропонує компанія «Сервіс-Агрозахід». Це знайомство, як каже пан Миколаєнко, його дуже зацікавило.

Весною цього року у «Зорі Обмачева» під час посіву кукурудзи вперше вносили добриво «Тарногран-К» польського виробника. Застосували його на 600 гектарах із 1500, які було відведено під кукурудзу.

– У САЗі нам запропонували гарні умови. Та й саме добриво трохи дешевше від того, чим я раніше користувався. Хоча суть не тільки у вартості, – коментує керівник господарства.

– Головна особливість цього добрива у тому, що фосфор і калій – у водорозчинній, доступній для рослин формі. І ми, і Олег Іванович, про що він говорить і сам, оцінили позитив від їхньго застосування, – додає Вячеслав Глущенко, менеджер зі збуту Деснянського відділення «Сервіс-Агрозахід».

Це і спонукало до продовження співпраці. Вже нинішньої осені у «Зорях Обмачева» посіяли 500 га озимої пшениці з внесенням «Тарнограну зернового».

– Знаєте, є кілька факторів, аби земля давала нам  свою винагороду. Це дотримання сівозміни, технологій підготовки ґрунту, затримання вологи, що стає особливо актуальним сьогодні. І ще один важливий фактор – не боятися йти на ризик. Це стосується як  вирощування нових культур, так і застосування нових систем захисту рослин, нових добрив, – завершує свою розповідь Олег Миколаєнко.

Анатолій Гаркуша