Вибір гібриду кукурудзи

195

Вибір гібриду має один із вирішальних впливів на врожайність кукурудзи. Саме тому, вибираючи гібрид кукурудзи, варто враховувати особливості ґрунтово-кліматичної зони вирощування, плановий рівень урожайності, попередники та ресурсне забезпечення господарства, систему обробітку ґрунту, строки та тривалість посіву, поширення та прогноз розвитку найбільш шкідливих організмів у регіоні, строки та тривалість збирання.

Ґрунтово-кліматична зона вирощування

Оцінка кліматичних умов вирощування регламентує вибір гібридів за групою стиглості, стресо- та посухостійкістю. Агрокліматичні зони України досить суттєво різняться між собою, навіть поля у межах одного господарства можуть різнитися типами ґрунтів, попередниками, обробітком ґрунту, наявністю ґрунтової вологи. Тому правильний підбір гібридів для конкретних ґрунтово-кліматичних умов – запорука високих і стабільних урожаїв і, відповідно до цього, доходу на один гектар посівної площі.

Площа посіву кукурудзи у с.-г. підприємствах, 2019 р., тис. га

Відповідно до класифікації ФАО весь світовий асортимент гібридів кукурудзи поділено на дев’ять основних груп, а за основу систематики взяли бали від 100 до 900. Одна одиниця в балах ФАО відповідає різниці між гібридами в 0,1% сухої речовини в качанах. Різниця в 10 балів за ФАО відповідає приблизно 1-2 дням різниці за дозріванням або 1-2% за вмістом сухої речовини в качанах за однакових строків збирання.

Основні групи стиглості гібридів кукурудзи:

ранньостиглі – 81–90 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 150–200);

середньоранні – 90–100 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 200–300);

середньостиглі – 100–110 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 300–400);

середньопізні – 110–120 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 400–500);

пізньостиглі – 120–130 днів від появи сходів до повної стиглості зерна (ФАО 500–600).

Табл. 1. Розподіл гібридів кукурудзи за групами стиглості

Табл. 2. Порівняння кременистих і зубовидних форм гібридів кукурудзи

Потенціал урожайності

Це складна генетична ознака, яка визначається багатьма факторами (періодом вегетації, посухостійкістю, стійкістю до вилягання, шкідників, хвороб, стресових факторів, придатністю до механізованого збирання врожаю). Так як врожайність гібридів у різних ґрунтово-кліматичних умовах неоднакова, вибираючи їх, потрібно враховувати власний досвід вирощування окремих гібридів і результати місцевих демонстраційних і виробничих випробувань.

Крім потенціалу врожайності важливо враховувати й такий показник, як стабільність урожайності гібриду впродовж років.  Підбирайте гібриди, які щороку забезпечуватимуть високий та стабільний рівень урожайності, незалежно від місця та умов вирощування. Використовуйте якомога більше даних для вибору найкращих гібридів для ваших конкретних умов.

Стійкість до ураження хворобами

Впродовж періоду вегетації рослини кукурудзи пошкоджує велика кількість збудників грибкових, бактеріальних, вірусних і мікоплазмових хвороб. На поширення збудників хвороб кукурудзи та їхню чисельність дуже впливають ґрунтово-кліматичні умови. Найбільш шкодочинними хворобами кукурудзи є: стеблові та кореневі гнилі, фузаріоз, гельмінтоспоріозні плямистості, пухирчаста та летюча сажка. Тому, вибираючи той чи інший гібрид, потрібно звертати увагу на їхню стійкість до найбільш поширених і типових хвороб у регіоні.

Строки та тривалість посіву. Холодостійкість

Посів холодостійких гібридів можна починати на 10-15 днів раніше оптимальних строків за температури ґрунту на глибині загортання насіння 8-10˚С. Це дає змогу отримати сходи на 5-7 днів раніше, ніж у нехолодостійких гібридів, навіть у роки з недостатньою сумою активних температур. У такий спосіб можна дещо збільшити фазу активного фотосинтезу, за якої в рослині інтенсивно синтезується органічна речовина. Отримання більш ранніх сходів і більш швидкого розвитку рослин холодостійких гібридів кукурудзи дозволяє підвищити врожайність зерна, особливо в роки, коли друга половина вегетації проходить у посушливих умовах. Стійкість гібридів кукурудзи до недостачі тепла має особливе значення для нормальної вегетації рослин навесні та на початку літа, що забезпечує більш повне використання агрокліматичних ресурсів.

Посухостійкість

Посуха є одним із основних факторів, що лімітує розвиток гібридів кукурудзи в Україні. Найбільш небезпечною є комбінована посуха, коли нестача вологи у ґрунті збігається з впливом сухого жаркого повітря. Для рослин кукурудзи критичним періодом нестачі вологи є два тижні до цвітіння та три тижні після нього. Посуха негативно впливає на елементи структури врожаю (зменшується кількість качанів на рослинах, їхній розмір, вихід та маса зерна), висоту рослин, розмір міжвузля, листя та ін. Стійкість різних гібридів кукурудзи до посухи визначається зміною врожайності зерна, на яку опосередковано чи безпосередньо впливають різні морфологічні й біологічні ознаки.

Отримання високих та стабільних урожаїв зерна кукурудзи можливе за наявності гібридів із високою потенційною врожайністю, різними строками достигання, стійкістю до хвороб, вилягання, шкідників, несприятливих погодних факторів середовища та гарною вологовіддачею.

Беручи до уваги той факт, що гібриди по-різному реагують на стресові фактори, для мінімізації ризиків у господарстві варто вирощувати одночасно декілька гібридів із різними характеристиками: ФАО, типом зерна, чутливістю до технологій вирощування, стійкістю до хвороб і густоти стояння. Правильно підібравши відповідні для конкретної місцевості гібриди та забезпечивши оптимальні умови для їхнього вирощування, можна спромогтися максимально повного розкриття їхнього потенціалу, закріпленого генетично.

Напрям використання гібриду (зерно, силос, крупа)

Не варто очікувати високих урожаїв зерна кукурудзи від силосних гібридів і навпаки – якісного силосу за перетравністю та поживністю від зернового гібриду. Тому, під конкретне завдання потрібно підбирати конкретний гібрид.

Попередник і ресурсне забезпечення господарства

Гібриди кукурудзи за генетичним потенціалом і вимогами до умов вирощування розподіляють на: гібриди інтенсивного типу (для отримання максимальних урожаїв на високих агрофонах), помірно-інтенсивні (для стабільних урожаїв на полях із нестабільним агрофоном) й адаптивні (для гарантованого врожаю в умовах нестабільних погодних умов на бідних за поживним складом ґрунтах).

Система обробітку ґрунту

Не всі гібриди кукурудзи придатні для вирощування у монокультурі та за мінімального або нульового обробітку ґрунту. Тому, якщо господарство практикує зазначені системи обробітку та вирощування, потрібно підбирати придатні для цього гібриди.

Швидкість вологовіддачі зерна, строки та тривалість збирання

Велике значення має використання гібридів кукурудзи з швидкою віддачею вологи зерном (у своїй групі стиглості) під час дозрівання. Ця особливість гібридів дозволяє знизити витрати ресурсів на післязбиральну доробку зерна, що особливо важливо для господарств, які мають обмежені ресурси (можливості) сушіння зерна, або взагалі не мають відповідних умов.

Отже, обирайте кілька гібридів (оптимально 4-5), які підходять для вашого регіону та способу ведення господарства (прийнятих технологій вирощування), оцінюйте гібриди, враховуючи їхню врожайність та стабільність, стійкість до стресових факторів і типових хвороб і шкідників, швидкості росту та розвитку на початкових етапах, холодостійкості та швидкості вологовіддачі зерна під час достигання.

Віталій Грищенко,

керівник відділу технологічної підтримки МПП Фірма «Ерідон»

НАПИСАТИ ВІДПОВІДЬ

Please enter your comment!
Please enter your name here